Рішення

від 12.07.2018 по справі 908/912/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/42/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2018 Справа № 908/912/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, місто Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Гівс" (69001, АДРЕСА_1)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №03-16/39 від 01.12.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.05.2018р. надійшла позовна заява державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Гівс" про стягнення 39885,88 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено неналежне виконання ТОВ " Днепр-Гівс" зобов'язань за договором №07-П від 21.04.2015р. в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 27706,14грн. У зв'язку з наявністю порушення грошового зобов'язання, позивач, враховуючи положення ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення компенсаційні санкції (3% річних у розмірі 2427,18 грн. та 9752,56 грн. інфляційних втрат).

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2018р. позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/42/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.06.2018р.

Судове засідання призначене на 06.06.2018р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-доповідача ОСОБА_2 на лікарняному з 29.05.2018р. по 09.06.2018р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2018р. підготовче засідання призначено на 22.06.2018р.

Ухвалою суду від 22.06.2018р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2018р.

В судовому засіданні 12.07.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 176 ГПК України. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2018р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Гівс" є: 69001, АДРЕСА_2. Ухвали про порушення провадження у справі, про призначення підготовчого засідання та про призначення справи до судового розгляду по суті надіслані за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Матеріали справи містять примірник ухвали суду від 17.05.2018р. про відкриття провадження у справі, яка повернута поштовою установою до суду з позначкою "за зазначеною адресою не проживає".

В судовому засіданні 12.07.2018 р. суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Днепр-Гівс" (покупець, відповідач у справі) 21.04.2015р. уклали договір № 07-П (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця брухт чорних матеріалів (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Найменування і ціна товару зазначається у Додатку № 1 (Протокол узгодження ціни до договору), який є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться згідно виставленого рахунку постачальника шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів покупцем на рахунок постачальника протягом п'яти робочих днів з моменту поставки товару, на підставі підписаного сторонами договору та ОСОБА_3 приймання-здачі товару.

Пунктом 6.2.3 договору встановлено, що постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015р., але у частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Враховуючи умови договору, сторонами підписаний протокол узгодження ціни до договору (Додаток №1 до договору).

Позивач зазначив, що поставка товару в рамках договору №07-П від 21.04.2015р. на адресу відповідача на загальну суму 80.853,99 грн. підтверджується Актами прийому-здачі №№1-10 за період з 22.05.2015р. по 28.05.2015р. (арк. с. 20-25, 27, 30, 33, 36). ОСОБА_3 прийому-передачі товару підписані представником відповідача.

Також матеріали справи містять товарно-транспортні накладні, які підтверджують поставку товару (брухт чорного металу) №22/07 від 26.05.2015, №22/08 від 26.05.2015р., №22/09 від 28.05.2015р., №22/10 від 28.05.2015р.

На оплату поставленого товару відповідачу були виставлені рахунки.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, позивач скерував на адресу відповідача претензію вих. №22/288 від 20.07.2015р. з вимогою перерахувати 92.706,14 грн., які складаються: 80.853,99 грн. основного боргу та 5.659,72 грн. пені за порушення виконання зобов'язання.

Матеріали справи містять платіжні вимоги №61 від 06.10.2015р. на суму 45.000,00 грн. та №94 від 03.11.2015р. на суму 20.000,00 грн. В платіжних дорученнях в графі призначення платежу зазначено "оплата штрафних санкцій згідно претензії №22/288 від 20.07.2015р.".

Згідно пояснень позивача, сплачена відповідачем сума в розмірі 65.000,00 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором № 07-П за рахунками №1406 від 22.05.2015р. на суму 6770,79 грн., №1404 від 22.05.2015р. на суму 4058,67 грн., №1407 від 22.05.2015р. на суму 89,38 грн., № 1408 від 25.05.2015р. на суму 3845,40 грн., №1409 від 25.05.2015р. на суму 16342,95 грн., №1410 від 25.05.2015р. на суму 15777,45 грн. та частково за рахунком №1411 від 26.05.2015р.

Несплаченими залишилися рахунки № 1411 від 26.05.2015р. на суму 6460,54грн., №1412 від 26.05.2015р. на суму 5315,70грн., №1413 від 28.05.2015р. на суму 2845,92грн. та №1414 від 28.05.2015р. на суму 13083,98грн.

Таким чином сума заборгованості за поставлений товар з урахуванням часткової оплати складає 27.706,14 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 07-П від 21.04.2015р. у розмірі 27706,14 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Правовідносини врегульовані договором №07-П від 21.04.2015, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо їх виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманого товару, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Отже, вимога позивача про стягнення 27.706,14 грн. основного боргу задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2427,18 грн. за період з 03.06.2015р. по 04.05.2018р. та 9752,56 грн. інфляційних втрат за період з червня 2015р. по березень 2018р. включно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно через допущені помилки при округлені, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних за вказаний позивачем період, тобто за 1067 днів прострочення, задовольняються в частині стягнення 2424,89 грн., в частині стягнення 2,29 грн. 3% річних у позові відмовляється.

Відсо-токГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів простро-чкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 3% 02.06.2015 04.05.2018 1067 6460,54 566,05 3% 02.06.2015 04.05.2018 1067 5315,7 465,74 3% 04.06.2015 04.05.2018 1065 2845,92 248,88 3% 04.06.2015 04.05.2018 1065 13083,98 1144,22

Розрахунок інфляційних втрат суд також визнав виконаними невірно, через допущені помилки при округлені, однак вимогу про стягнення 9752,56 грн. інфляційних втрат за період з червня 2015 р. по березень 2018 р. (включно) суд задовольняє, оскільки за умови належного розрахунку інфляційних втрат за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання така сума є більшою ніж заявлено позивачем - 9760,59 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство ).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1761,90 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 526, 529, 530, 610, 611, 625, 655, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Гівс" про стягнення 39885,88 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Гівс" (69001, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 35764029) на користь державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7, ідентифікаційний код 01125815) 27.706,14 грн. (двадцять сім тисяч сімсот шість грн. 14 коп.) основного боргу, 2.424,89 грн. (дві тисячі чотириста двадцять чотири грн. 89 коп.) 3% річних, 9.752,56 грн. (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві грн. 56 коп.) інфляційних втрат, 1.761,90 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят одну грн. 90 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В частині стягнення 2,29 грн. 3% річних у позові відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 липня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова