Рішення

від 06.07.2018 по справі 908/584/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/30/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2018 Справа № 908/584/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" (юридична адреса:01601 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10; поштова адреса: 04071 м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 14351016)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" (69035 м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 27, кв. 25, код ЄДРПОУ 23284520)

про стягнення 557 661 грн. 32 коп.

за участю :

представника позивача: Манжур Т.В., дов. № 33 від 13.03.2018 р.

представник відповідача: Фанін П.В., дов. № 01 від 23.05.2018 р.

СУТЬ СПОРУ:

02.04.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" про стягнення 557 661 грн. 32 коп. заборгованості за договором овердрафту № 1530939038803050 від 20.10.2015 р., що складається 302 195 грн. 22 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 255 466 грн. 10 коп. простроченої заборгованості за відсотками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 р., справу № 908/584/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 03.04.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/584/18, присвоєно справі номер провадження 27/30/18 та призначено підготовче судове засідання на 04.05.2018 р.

Справа № 908/584/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.05.2018 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідач не прибув в підготовче засідання, засідання суду було відкладено на 30.05.2018 р.

Ухвалою суду від 30.05.2018 р., відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів, на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено та призначено на 20.06.2018 р.

20.06.2018 р. у підготовчому засіданні, на підставі ст. 183 ГПК України, судом оголошено перерву до 26.06.2018 р., про що винесено відповідну ухвалу.

26.06.2018 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/584/18.

У підготовчому засіданні 26.06.2018 р. представники сторін звернулись до суду з письмовою спільною заявою в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Заяву представників сторін в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято.

Заяву сторін в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято. 26.06.2018 р. суд перейшов до розгляду справи по суті. Згідно зі ст. 194 ГПК України - завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

У судовому засіданні 26.06.2018 р. підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, оголошено перерву до 06.07.2018 р., на підставі статті 216 ГПК України про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 06.07.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

06.07.2018 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Усно зазначив, що сума заявлена до стягнення в розмірі 557 661 грн. 32 коп. складається з 302 195 грн. 22 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 255 466 грн. 10 коп. простроченої заборгованості за відсотками. Просить суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

06.07.2018 р. представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив частково, на підставах викладених у письмовому відзиві від 26.06.2018 р. (вх. № 08-08/11608/18 - міститься в матеріалах справи). Проти укладення між сторонами договору овердрафту № 1530939038803050 від 20.10.2015 р. не заперечує. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач надав відповідь на відзив відповідача, та зазначив, що сплата відсотків за договором овердрафту має зобов'язальний характер для позичальника і не може вважатися завданими відповідачу збитками в розумінні ст. 616 Цивільного кодексу України, ст. 221 Господарського кодексу України.

В засіданні суду 06.07.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 06.07.2018 р., на підставі статті 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

20.10.2015 р. між Публічним акціонерним товариством ФІДОБАНК (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" (Позичальник) було укладено договір овердрафту № 1530939038803050.

Відповідно до п. 2.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику за поточним рахунком останнього овердрафт в межах ліміту овердрафту на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується сплачувати Банку заборгованість за овердрафтом, з врахуванням визначеного цим договором строку безперервного користування овердрафтом та терміну погашення овердрафту, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії та інші платежі в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором.

Положеннями укладеного договору встановлено, що ліміт овердрафту на дату укладання цього договору встановлюється в розмірі 500 000 грн. 00 коп., розмір максимального ліміту овердрафту, який може бути встановлений за цим договором складає 500 000 грн. 00 коп.

Договором встановлено, що термін погашення овердрафту до 15 липня 2016 року включно, якщо інша дата (день) не випливатиме з умов цього договору.

Відповідно до розділу 1 договору проценти за користуванням овердрафтом встановлюються наступним чином:

- за користування овердрафтом з безперервним строком наявності дебетового сальдо по поточному рахунку, що не перевищує 30 календарних днів (включно) нараховується процента ставка 1 в розмірі 40 %;

- за користування овердрафтом з безперервним строком наявності дебетового сальдо по поточному рахунку, що перевищує 30 календарних днів, та після настання терміну погашення овердрафту нараховується процентна ставка 2 в розмірі 50 %.

Відповідно до п. 2.2 договору, ліміт овердрафту за цим договором розраховується банком на підставі погодженого банком ліміту, розрахованого з урахуванням показників, що залежать від обсягу чистих надходжень на поточний рахунок відповідно до внутрішньобанківських нормативів, нормативів встановлених НБУ та у відповідності до встановленої Банком Методики. При цьому сторони погоджуються, що в будь-якому випадку ліміт овердрафту не може перевищувати розміру максимального ліміту овердрафту, встановленого цим договором.

Відповідно до пп.. 4.1.1 п. 4.1 договору, позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом (дебетованого сальдо з поточним рахунком) не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту/ строку дії пролонгованого ліміту овердрафту.

Погашення дебетового сальдо (овердрафту) здійснюється автоматично та першочергово за рахунок будь-яких надходжень грошових коштів на поточний рахунок позичальника, в день таких надходжень, якщо не передбачено цим договором. Після зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості позичальника за договором, ліміт овердрафту відновлюється до встановленого на час погашення заборгованості рівня. Якщо заборгованість позичальника за овердрафтом обліковується на поточному рахунку, то поверненням овердрафту вважається відсутність дебетованого сальдо на поточному рахунку позичальника на кінець операційного дня. Якщо на кінець останнього операційного дня строку безперервного користування овердрафтом або терміну погашення овердрафту або строку дії пролонгованого ліміту овердрафту не зафіксовано відсутність дебетованого сальдо на поточному рахунку позичальника, то наступного операційного дня банку ліміт овердрафту автоматично блокується та банк припиняє оплату платіжних документів клієнта за рахунок кредитних коштів.

При погашенні заборгованості позичальником до моменту спливу 15 календарних днів (включно) з дати закінчення максимально допустимого строку наявності безперервного дебетованого сальдо, ліміт овердрафту відновлюється автоматично наступного операційного дня. При невиконанні даної умови ліміт овердрафту автоматичному відновлюванню не підлягає.

У випадку не погашення позичальником заборгованості за овердрафтом до моменту спливу 15 календарних днів (включно) з дати закінчення максимально допустимого строку наявності безперервного дебетованого сальдо, або до закінчення терміну погашення овердрафту (строку дії ліміту овердрафту), починаючи з наступного операційного дня банку, заборгованість за овердрафтом та всі нараховані проценти та комісії переносяться на відповідні рахунки банку щодо обліку кредитної заборгованості та прострочених платежів.

Погашення простроченої кредитної заборгованості та прострочених доходів за овердрафтом здійснюється клієнтом самостійно шляхом направлення платежів за реквізитами згідно направленого повідомлення банком.

Згідно з п. 4.7.2 договору позичальник має право здійснити погашення існуючої заборгованості за овердрафтом, комісією 2, а також за процентами за користування овердрафтом за фактичний строк користування овердрафтом, протягом наступних 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після спливу строку безперервного користування овердрафтом. Якщо позичальник здійснить повне погашення існуючої заборгованості перед банком за овердрафтом, процентами за користування овердрафтом та/або комісією 2 протягом встановленого цим пунктом 4.7.2 строку, починаючи з наступного банківського (операційного дня), право позичальника на оплату його розрахункових документів за рахунок Овердрафту поновлюється.

Відповідно до п. 4.7.3 договору якщо позичальник не здійснить погашення заборгованості перед банком за овердрафтом, процентами за користування овердрафтом та/або комісією 2 протягом вказаного в п. 4.7.2 цього договору п'ятнадцятиденного строку, останній день такого строку встановлюється сторонами як термін погашення овердрафту. та наступного банківського (операційного) дня. що слідує за днем, визначеним як термін погашення овердрафту за цим пунктом 4.7.3 Банк переносить вищевказану заборгованість позичальника на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості та повідомляє позичальника про номери рахунків, на які позичальник в цьому випадку повинен здійснювати погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до п. 12.2 договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором з урахуванням умов щодо пролонгації ліміту овердрафту, якщо інше не передбачене умовами договору .

Відповідно до п. 8.1 договору, позичальника має право в порядку і на умовах, передбачених цим договором отримувати грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Позивачем було виконано свої зобов'язання за умовами укладеного з відповідачем договору овердрафту № 1530939038803050, щодо надання грошових коштів.

Відповідно до виписок по особовим рахункам, відповідач належним чином не виконував договірні зобов'язання, у зв'язку з чим, за ним станом на 14 лютого 2018 року рахується загальна заборгованість за договором овердрафту № 1530939038803050 від 20.10.2015 р. у розмірі 557 661 грн. 32 коп., що складається 302 195 грн. 22 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 255 466 грн. 10 коп. простроченої заборгованості за відсотками, яка станом на момент розгляду справи є несплаченою.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Публічним акціонерним товариством ФІДОБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" виникли на підставі укладеного між ними 20.10.2015 р. договору овердрафту № 1530939038803050.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 1055 Цивільного кодексу України, частина друга статті 345 Господарського кодексу України).

Права та обов'язки сторін пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (частина друга статті 1069 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 згаданого Кодексу визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною третьою названої правової норми передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною другою статті 1069 Цивільного кодексу України визначено, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 612 цього ж Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору овердрафту щодо повернення грошових коштів, наданих банком, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовим рахункам з 20.10.2015 р. по 19.06.2018р., не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за договором овердрафту № 1530939038803050 від 20.10.2015 р. 302 195 грн. 22 коп. простроченої заборгованості за кредитом та 255 466 грн. 10 коп. простроченої заборгованості за відсотками, є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Твердження відповідача щодо вжиття ним заходів досудового врегулювання спору не приймаються судом до увагу, оскільки з огляду на лист ПУАТ ФІДОБАНК від 08.08.2016 р. № 2-3/469-ЛК-05, відповідач звернувся до Банку із пропозицією про проведення взаємозаліку з ТОВ ГИД .

Позивач правомірно відмовив відповідачу у задоволені вказаної пропозиції з підстав п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки зобов'язання вказаних юридичних осіб мають різну правову природу та, відповідно, врегульовуються в різний спосіб.

Невірним є твердження відповідача щодо виникнення в нього зобов'язання зі сплати відсотків за договором овердрафту внаслідок відмови позивача від запропонованого способу припинення зобов'язання, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із п.п. 4.2.1 4.3.1 договору овердрафту, проценти за користування овердрафтом нараховуються в валюті овердрафту за процентною ставкою, обумовленою цим договором, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом на кінець відповідного дня, виходячи з умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у місяці та календарна кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в день (включно), що передує дню фактичного погашення заборгованості за овердрафтом. Проценти за користування овердрафтом мають сплачуватися позичальником у валюті овердрафту щоденно наступного операційного дня після їх нарахування, в тому числі, за рахунок кредитних коштів у межах доступного залишку ліміту овердрафту.

Таким чином, сторони під час укладання договору овердрафту погодили розміри і підстави застосування відсотків.

Сплата відсотків за договором овердрафту має зобов'язальний характер для позичальника і не може вважатися завданими Відповідачу збитками в розумінні ст. 616 Цивільного кодексу України, ст. 221 Господарського кодексу України.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт невиконання належним чином Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" умов договору овердрафту № 1530939038803050 від 20.10.2015 р.

Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем в позовній заяві не були доведені обставини, не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 8 364 грн. 91 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛД-плюс" (69035 м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 27, кв. 25, код ЄДРПОУ 23284520) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" (юридична адреса:01601 м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10; поштова адреса: 04071 м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 14351016) 302 195 (триста дві тисячі сто дев'яносто п'ять) грн. 22 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 255 466 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 10 коп. простроченої заборгованості за відсотками, 8 364 (вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 91 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 13.07.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова