ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у видачі судового наказу 11.07.2018Справа № 910/9046/18 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЦІАЛІСТИЧНА, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 35756919) до Солом'янського районного громадського формування з охорони порядку і державного кордону (03186, м.Київ, ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 26267456) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Солом'янського районного громадського формування з охорони порядку і державного кордону заборгованості у розмірі 1 626 грн. 72 коп. на підставі Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №552/Е від 02.03.2016 року, ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Солом'янського районного громадського формування з охорони порядку і державного кордону заборгованості у розмірі 1 626 грн. 72 коп. на підставі Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №552/Е від 02.03.2016 року, з яких 1374 грн. 50 коп. – основний борг, 40 грн. 25 коп. – 3% річних, 206 грн. 62 коп. – інфляційні, 05 грн. 35 коп. - пеня. Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розглянувши подані Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» матеріали, Суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, які не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, а саме вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних та пені. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України (п.1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013). Як вбачається з поданої Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» заяви, до складу заборгованості за Договором про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №552/Е від 02.03.2016 року, крім суми основного боргу, заявником включено пеню, інфляційні та 3% річних, які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. За приписами ст. 152 Господарського кодексу України cуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу. Розглянувши подані Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» матеріали, Суд зазначає, що в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних, які за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження. За наведених обставин, Суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення 40 грн. 25 коп. – 3% річних, 206 грн. 62 коп. – інфляційних, 05 грн. 35 коп. – пені за Договором про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №552/Е від 02.03.2016 року. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: 1. Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Солом'янського районного громадського формування з охорони порядку і державного кордону 40 грн. 25 коп. – 3% річних, 206 грн. 62 коп. – інфляційних, 05 грн. 35 коп. – пені на підставі Договору про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території №552/Е від 02.03.2016 року. 2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання. Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 11 липня 2018 року. Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2018 |
Оприлюднено | 17.07.2018 |
Номер документу | 75268969 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні