Рішення

від 10.07.2018 по справі 910/5247/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2018Справа № 910/5247/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енглер "

до товариства з обмеженою відповідальністю Аспел

про стягнення 4 403 711, 92 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Тинна Д.С.

відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНГЛЕР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АСПЕЛ" про стягнення 4 403 711,92 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором на поставку товару № 2312/15-01К від 23.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5247/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.05.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 24.05.2018 представник позивача подав додаткові письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 19.06.2018.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5247/18 до судового розгляду по суті на 10.07.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 10.07.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернуті на адресу суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 10.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енглер

(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Аспел (відповідач) 23.12.2015 укладено договір на поставку товару № 2312/15-01К, відповідно до якого позивач за дорученням відповідача прийняв зобов'язання по постачанню системи збереження даних у складі згідно додатку до договору, а останній зобов'язався прийняти систему збереження даних та оплатити його вартість (пункт 1.1 договору).

Орієнтовна сума договору відповідно до пункту 2.1 на момент його укладення склала 21 558 999, 80 грн. Вказана сума є приблизною та може змінюватися за згодою сторін. Остаточна загальна сума договору дорівнює сумі вартості партій товару, поставленого позивачем відповідачу на протязі дії договору та складається з вартості партій поставленого товару, зазначеній в усіх видаткових накладних, що додаються та є невід'ємною частиною договору.

Строк дії договору відповідно до пункту 7.2 становить один календарний рік. За умови відсутності факту отримання заяви однієї із сторін іншою стороною про припинення або зміну договору до закінчення строку його чинності, договір вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором (пункт 7.3 договору).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами пункту 1.2 договору № 2312/15-01К термін виконання зобов'язань по поставці обладнання складає 60 календарних днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору № 2312/15-01К від 23.12.2015 у період з грудня 2015 року по грудень 2016 року позивач поставив, а відповідач прийняв серверне, телекомунікаційне обладнання та системи збереження даних на загальну суму 40 055 720, 78 грн., що підтверджується видатковими накладними № 359 від 28.12.2015 на суму 8 128 990, 40 грн., № 360 від 28.12.2015 на суму 1 705 803, 00 грн., № 361 від 28.12.2015 на суму 420 156, 00 грн., № 362 від 28.12.2015 на суму 1 197 300, 00 грн., № 363 від 28.12.2015 на суму 202 887, 30 грн., № 371 від 30.12.2015 на суму 898 195, 80 грн., № 45 від 31.03.2016 на суму 519 178, 48 грн., № 97 від 16.06.2016 на суму 3 993 594, 00 грн., № 98 від 16.06.2016 на суму 1 430 616, 00 грн., № 333 від 21.12.2016 на суму 3 883 958, 00 грн., № 334 від 21.12.2016 на суму 403 052, 00 грн., № 335 від 21.12.2016 на суму 2 301 598, 00 грн., № 336 від 21.12.2016 на суму 3 122 761, 20 грн., № 337 від 21.12.2016 на суму 3 905 148, 00 грн., № 338 від 21.12.2016 на суму 3 905 148, 00 грн., № 339 від 21.12.2016 на суму 637 946, 10 грн., № 340 від 21.12.2016 на суму 1 289 354, 00 грн., № 341 від 21.12.2016 на суму 600 400, 00 грн., № 347 від 26.12.2016 на суму 1 509 634, 50 грн.,специфікаціями, які є додатками до договору № 2312/15-01К від 23.12.2015, копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що товар на суму 1 509 634, 50 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується накладною про повернення № 1 від 31.01.2017.

Таким чином, з урахуванням вартості повернутого товару, у відповідача виник обов'язок оплатити товар на суму 38 546 086, 28 грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору № 2312/15-01К оплата за даним договором проводиться відповідачем шляхом безготівкового перерахування коштів у національній валюті України на рахунок позивача після підписання даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою № 25/04 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 437 872, 37 грн.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення визначені й у частині третій статті 203 Господарського кодексу України.

Отже, вищевказані норми визначають, що зарахування - це односторонній правочин, відповідно до якого припиняються зобов'язання, оскільки для його вчинення достатньо волевиявлення однієї особи, - заяви про зарахування однієї із сторін.

Враховуючи, що зарахування є одностороннім правочином, позивач як особа, що його вчинила, має право витлумачити його зміст, що надасть можливість встановити дійсний його намір, волевиявлення на припинення тих чи інших прав та обов'язків.

З урахуванням заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог та часткової оплати, розмір заборгованості відповідача за договором № 2312/15-01К становить 4 403 711,92 грн., яку позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов'язання, що виникли внаслідок укладення сторонами договору № 2312/15-01К від 23.12.2015 у позивача - це поставка і передача товару, у відповідача - прийняття товару та оплата його вартості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У частині першій статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів за отриманий товар не встановлений, позивач, 12.02.2018 звернувся до відповідача вимогою № 0802/18-01КЄ про сплату заборгованості (докази направлення наявні в матеріалах справи).

Згідно нормативних строків пересилання рекомендованої письмової кореспонденції, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950 строк пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції становить три дні.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Матеріали справи свідчать про те, що зазначену вимогу підприємством зв'язку повернуто позивачу за закінченням встановленого строку зберігання.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що відповідач повинен протягом 7 днів, тобто - не пізніше 06.03.2018 виконати вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України та сплатити суму боргу на користь позивача.

Однак, відповідач свого обов'язку щодо сплати грошових коштів за отриманий товар не виконав.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт поставки системи збереження даних позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 4 403 711, 92 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енглер " до товариства з обмеженою відповідальністю Аспел задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Аспел (01004, м. Київ, вул. Басейна, будинок 5Б, ідентифікаційний код 21642889) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енглер " (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, будинок 1, офіс 308, ідентифікаційний код 36938941) 4 403 711 (чотири мільйони чотириста три тисячі сімсот одинадцять) грн. 92 коп. - основного боргу та 68 055 (шістдесят вісім тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 68 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.07.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк