Ухвала

від 11.07.2018 по справі 922/1717/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"11" липня 2018 р.Справа № 922/1717/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали

позовної заявиФермерського господарства "Велес-В", с. Олександрівка, Валківський район Харківської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" с. Олександрівка, Валківський район Харківської області про визнання права користування

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Велес-В" 23 червня 2018 р. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", в якому просить суд визнати за Позивачем право користування земельними ділянками: 6321280300:03:000:0061, 6321280300:02:000:0140, 6321280300:02:000:0452, 6321280300:01:000:0063, 6321280300:01:000:0065, 6321280300:03:000:0046, 6321280300:04:000:0020, 6321280300:02:000:0441, 6321280300:04:000:0025, 6321280300:01:000:0096, 6321280300:02:000:0157, 6321280300:02:000:0438, 6321280300:02:000:0437, 6321280300:02:000:0062, 6321280300:01:000:0093, 6321280300:02:000:0045, 6321280300:02:000:0037, 6321280300:02:000:0043, 6321280300:02:000:0041, 6321280300:02:000:0120, 6321280300:03:000:0043, 6321280300:02:000:0447, 6321280300:01:000:0018, 6321280300:01:000:0022, 6321280300:02:000:0028, що розташовані за адресою: Харківська область, Валківський район, Олександрівська сільська рада. Також просить суд покласти на Відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 25 червня 2018 року позовну заяву Фермерського господарства "Велес-В" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" про визнання права користування земельними ділянками було залишено без руху на підставі поданих матеріалів з порушенням пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України, а саме не надання сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також вищезазначеною ухвалою було роз'яснено Позивачу необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду та попереджено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Станом на 10 липня 2018 року на вимогу ухвали суду від 25 червня 2018 року Позивачем не усунено зазначених недоліків в установлений строк, що складав десять днів з дня вручення цієї ухвали суду, а також було попереджено Позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Подані позивачем докази не відповідають вимогам статті 91, частини другої статті 164 ГПК України (копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення) та приписам пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003 (відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом» , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки юридичної особи).

Як вказано у п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. (абзац перший підпункту 2.21 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. N 7).

Але суд звертає увагу, що в даному пункті зазначеної постанови пленуму також зазначено: "Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору."

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору. Оскільки позовна заява подана до Господарського суду Харківської області, то судовий збір повинен бути сплачений за платіжними реквізитами, визначеними для господарського суду Харківської області.

Реквізити для сплати судового збору за подання позову до господарського суду Харківської області є загальнодоступними та розміщені, зокрема, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/tax/vityag/):

"Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999654; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; рахунок отримувача: 31215206783003; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; 02910108; Судовий збір за подання позову

---

(ПІБ чи назва установи) до господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів

Отже, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 2 330,99 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що Позивач не скористався своїми процесуальними правами наданими йому главою 4 ГПК України, отже виходячи з вищевикладеного суд зазначає наступне.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що Позивач не усунув недоліки позовної заяви поданої (вх.№ 1717/18 від 23.06.2018 р.) у строк, передбачений судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами Позивачу.

Так ч. 6 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ч. 4 ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву позовну заяву Фермерського господарства "Велес-В" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" про визнання права користування земельними ділянками та додані до неї документи на 239 аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвалу підписано 11 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_2

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).