Рішення

від 06.07.2018 по справі 289/2261/17

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2261/17

Номер провадження 2/289/222/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2018 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Потіївської сільської ради ОТГ Радомишльського району Житомирської області до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди, посилаючись на те, що 31.07.2014 між Потіївською сільською радою Радомишльського району Житомирської області та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі № 8. Відповідно до Договору, орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в с. Потіївка, вул. Радянська, 46, кадастровий № 1825087801:02:003:0137.

Потіївська сільська рада згідно умов договору оренди виконала свої зобов'язання в повному обсязі, однак, відповідач станом на 23.10.2017 в порушення умов договору оплату за оренду землі не прововела, відповідно до акту звірки розрахунків по орендній платі станом на 23.10.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становить 32402,69 грн., яку останній просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому позов визнала частково на суму 3501,76 грн., посилаючись на те, саме ця сума її заборгованості за користування земельною ділянкою у 2015 році підлягає стягненню, а вимога про заборгованість за 2016-2017 роки являється незаконною та необґрунтованою. Обгрунтовує свої заперечення тим, що, згідно рішення відповідача за № 42 від 30.12.2015 Про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0.0451 га несільськогосподарського призначення та її продаж , вона мала б викупити у позивача дану земельну ділянку за 14432,00 грн. Однак, в подальшому своїм рішенням за № 89 від 12.02.2016 позивач необґрунтовано скасував своє попереднє рішення за № 42, чим перешкодив їй викупити спірну земельну ділянку. Позивач фактично необґрунтовано продовжував дію договору оренди земельної ділянки та продовжував нараховувати орендні платежі у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки. Тому вважає орендну плату за 2016-2017 роки у розмірі (105538,51*10%)*2 роки = 21107,70 грн. є необґрунтованою і такою, що не підлягає сплаті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості.

Відповідач по справі та її представник в судовому засіданні позов визнали частково, а саме - тільки за 2015 рік на суму 3501,76 грн., оскільки нарахування за інші роки зроблені позивачем неправомірно, так як договір оренди продовжувався без волі ОСОБА_3, яка мала б викупити орендовану земельну ділянку, однак, внаслідок неправомірного рішення позивача про відмову в продажі земельної ділянки укладення угоди не відбулося. Крім того, представник відповідача зазначив, що невід'ємною частиною договору є Акт погодження меж, проте, наявний в справі протокол погодження меж земельної ділянки не містить підпису суміжників, тому цей договір не є належним чином укладеним, просить позовні вимоги задовольнити частково.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася кожна із сторін, а інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань, давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договорами оренди землі.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЗК України , порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України , статті 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 17 цього Закону , об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Положеннями ст. 22 цього Закону врегульоване питання форми орендної плати, а саме: орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (стаття 31 Закону України Про оренду землі ).

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано у статті 32 цього Закону .

За змістом 36 Закону України Про оренду землі у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати: зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків; відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орендодавця; дострокового розірвання договору.

Судом встановлено, що згідно договору оренди землі від 31.07.2014 № 8 орендодавець Потіївська сільська рала передала в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0451 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться в с. Потіївка, вул. Радянська, 46 за кадастровим номером 1825087801:02:003:0137. На даній земельній ділянці знаходиться магазин. Договір оренди укладено на п'ять років. Про укладення договору свідчить акт про передачу та прийом земельної ділянки в оренду та реєстрація договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.9-10,11,95).

Пунктом 9 вказаного Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 10% орендної плати від грошової оцінки земельної ділянки у гривнях 10553,85 грн., а в п. 10,11 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року по 50% за кожне півріччя.

Відповідно до акту звірки розрахунків по орендній платі гр. ОСОБА_3, проведеного Потіївською сільською радою Радомишльського району Житомирської області, ОСОБА_3 за період з 20.08.2014 та за перше півріччя 2017 року включно нараховано орендну плату з урахуванням індексу інфляції складає 45 957,25 грн., всього фактичні надходження від оренди земельної ділянки - 13554,46 грн., необхідно доплатити за період з наступного дня після реєстрації права оренди земельної ділянки включно з першим півріччям 2017 року складає 32402,69 грн. (а.с.15).

Так, за 2014 рік (з 20.08.2014 по 31.12.2014) нараховано орендної плати 3854,56 грн., з них сплачено 3874,56 грн..

За 2015 рік (з урахуванням індексів інфляції 1.249) нараховано 13181,76 грн., з них надходження 9680,00 грн..

За 2016 рік (з урахуванням індексів інфляції 1.249х1.433) нараховано 18889,46 грн..

За 2017 рік (з урахуванням індексів інфляції 1.249х1.433х1.06) нараховано 20022,93 грн.: за І півріччя - 10011,47 грн., за ІІ півріччя - 10011,46 грн..

При цьому упродовж 2016 - 2017 років орендна плата за користування земельною ділянкою взагалі не вносилась.

Оскільки відповідачем не заперечувався та не спростовано розмір заборгованості із орендної плати, то суд приймає саме той розмір, який визначений позивачем і наведений у його розрахунку та ґрунтується на положеннях ст. ст. 76 , 80 ЦПК України .

Отже, судом встановлено, що, керуючись принципом свободи договору, сторони уклали саме строковий договір оренди землі з дотриманням норм чинного законодавства, що регулюють правовідносини оренди. При цьому позивач зобов'язаний сплачувати за спірним договором саме орендні платежі і державна реєстрація цього договору була здійснена саме як договору оренди. Посилання представника відповідача на можливість зменшення розміру збитків та неустойки так як борг виник не з вини відповідача не являється підставним, так як позивач в позові питання відшкодування збитків чи стягнення неустойки не порушував.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що укладений між сторонами Договір оренди землі № 8 не скасований, на даний час є діючим.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Посилання відповідача та її представника на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 09.10.2017, в якій визнано протиправним та скасовано рішення п'ятої сесії першого скликання Потіївської сільської ради ОТГ Радомишльського району Житомирської області від 12.02.2016 № 89 суд вважає безпідставним, так як із змісту судового рішення вбачається, що оскаржуване рішення Потіївської сільської ради про скасування свого ж попереднього рішення Про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0451 га несільськогосподарського призначення та її продаж визнано судом таким, що прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України та без врахування всіх обставин, що мали значення при його прийнятті, а тому є протиправним та підлягає скасуванню (а.с.36-37). При цьому судом встановлено, що укладеного між сторонами договору оренди постанова Черняхівського районного суду Житомирської області від 09.10.2017 не стосується і взагалі не містить інформації щодо предмета доказування.

Також суд відхиляє сумніви представника відповідача чи є договір оренди належним чином укладеним з посиланням на протокол погодження меж земельної ділянки, так як позовних вимог про визнання договору недійсним із зазначених підстав у встановленому порядку ніким із сторін не заявлявся і предметом судового розгляду у цій справі не є.

Наявність на земельній ділянці належного відповідачеві нерухомого майна жодним чином не спростовує факт укладення договору оренди, як не свідчить і про неправомірність чи безпідставність нарахування позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Положеннями статей 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Приписами ст. 629 цього ж кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України , земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6 , 7 , 13 Конституції України , може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно статті 1 Закону України Про місцеве самоврядування , право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, а бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, утворена заборгованість із сплати орендної плати завдає шкоди інтересам територіальної громади у сфері акумулювання бюджетних коштів, в тому числі на соціальні потреби населення.

Згідно з вимогами ст. 81 ч. 1, ч. 5, ч. 6 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем доведено факт укладення договору оренди землі від 31.07.2014, за яким у відповідача виник обов'язок зі сплати оренди, однак, остання її не сплачувала, внаслідок чого наявна заборгованість із орендної плати - 32402,69 грн., яка у встановленому порядку відповідачем не спростована, тому суд, на підставі наведених норм матеріального та процесуального права, вважає, що вимоги позову в цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600,00 грн., який пов'язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України Про судовий збір , зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 259, 264-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Потіївської сільської ради ОТГ Радомишльського району Житомирської області ( 12225, Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Центральна, 31, Код ЄДРПОУ: 04343903) до ОСОБА_3 (12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Корольова, буд. 19, паспорт серії ВН №478161, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором оренди землі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Потіївської сільської ради ОТГ Радомишльського району Житомирської заборгованість зо Договором оренди землі № 8 в сумі 32 402,69 грн. та 1 600,00 грн. судові витрати по справі, а всього 34 002,69 грн. (тридцять чотири тисячі дві гривні 69 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 13.07.2018.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом

Суддя Н. С. Сіренко

"___"

(дата засвідчення копії)