Рішення

від 13.07.2018 по справі 378/460/18

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/460/18

Провадження № 2/378/157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2018 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ставищенського району Київської області, третя особа: Державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідно до погосподарських книг ОСОБА_2 сільської ради житловий будинок № 13 по вул. Шкільна в с. Гейсиха відносився до майна колгоспного двору, на час припинення якого головою та єдиним членом двору була ОСОБА_4 5 липня 2010 року ОСОБА_4 в ОСОБА_2 сільській раді отримала дублікат договору купівлі-продажу житлового будинку, проте за життя речові права на нерухоме майно не зареєструвала.

24 травня 2017 року померла ОСОБА_4, спадщину після смерті якої прийняв позивач, спадкоємець за заповітом, який отримав свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна. До спадкового майна померлої також належить житловий будинок розташований по вул. Шкільній, 13 в с. Гейсиха. Проте, Державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 11 грудня 2017 року відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок через неможливість конкретизувати спадкове майно та невідповідність поданих із заявою правовстановлюючих документів чинному на момент укладення договору законодавству.

Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 24 травня 2017 року ОСОБА_4 на вищевказаний житловий будинок.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули, подали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали, просять справу розглядати без їх участі (а.с. 57).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не прибув. ОСОБА_2 сільська рада направила до суду заяву, в якій уточнені позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі їх представника (а.с. 78).

Третя особа в судове засідання не прибула, направила до суду заяву, в якій не заперечила проти задоволення позовних вимог, просить справу розглядати без її участі (а.с. 39).

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову відповідачем, та перевіривши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 24 травня 2017 року ОСОБА_4 померла (а.с. 12).

До спадкового майна померлої належить житловий будинок загальною площею 24 кв. м з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. Шкільній, 13 в с. Гейсиха (а.с. 18-21). Реєстрація права власності на даний житловий будинок згідно відповіді КП КОР Південне БТІ до 01.01.2013 р. не проводилась (а.с. 27) та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на вказане нерухоме майно відсутні.

Відповідно до копій технічного паспорту (а.с. 22-26), висновку про вартість об'єкта оцінки від 8 серпня 2017 року (а.с. 28) та довідки КП КОР Південне БТІ від 17 липня 2017 року (а.с. 27) до вказаного житлового будинку загальною площею 36,2 кв. метри, житловою площею 19,5 кв. метри, вартістю 55768 гривень відносяться наступні господарські будівлі та споруди: сарай „Б-1» , погріб „Б/пг» під частиною будівлі, ворота з хвірткою „№1» , огорожа „№ 2» та огорожа „№3» .

З копії матеріалів спадкової справи (а. с. 42-49) встановлено, що після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини у встановлений шестимісячний строк звернувся позивач, спадкоємець за заповітом, посвідченим 10 липня 2015 року сільським головою с. Гейсиха та зареєстрованим в реєстрі за № 46, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна.

11 грудня 2017 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через невідповідність поданих документів діючому законодавству та не проведення реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до законодавства, яке діяло на момент його виникнення (а.с. 15-16).

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як встановлено ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_4 за життя набула права власності на вищевказаний житловий будинок як на майно колгоспного двору, тому позивач набув право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 24 травня 2017 року останньої на даний житловий будинок, і оскільки відповідачем позов визнається, то його слід задовольнити.

Оскільки ОСОБА_2 сільська рада до пред'явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування на даний житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 15 ч. 1, 182, 392, 1218, 1223 ч. 1, 1269, 1270, ЦК України, ст. 2, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» , ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 24 травня 2017 року ОСОБА_4 на житловий будинок № 13 по вул. Шкільній в с. Гейсиха Ставищенського району Київської області, загальною площею 36,2 кв. метри, житловою площею 19,5 кв. метри, вартістю 55768 (п"ятдесят п"ять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя Т. Н. Скороход