Постанова

від 10.07.2018 по справі 709/2136/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/984/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: 19, 23 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області у складі суддів

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Канівці ;

відповідачі - ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси , державний реєстратор виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6А;

третя особа - відділ у Чорнобаївському районі головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

особа, що подала апеляційну скаргу - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Канівці ;

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року, прийняте у складі судді Чубай В.В. у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси , державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6А, третя особа: відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим, -:

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року СТОВ Канівці звернулося в суд із позовом до ОСОБА_5, ТОВ Гранекс-Черкаси , державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6А, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 01 липня 2007 року СТОВ Канівці , як орендар, і ОСОБА_5, як орендодавець, уклали договір оренди землі загальною площею 3,0931 га, у тому числі рілля 3,0931 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0193), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради, який був зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському відділі Черкаської філії Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779700394, і з цього періоду у позивача як орендатора виникло право оренди земельної ділянки.

Сторони договору також погодили усі його істотні умови, зокрема домовились, що згідно п. 8 договір укладено терміном на 10 років. Після закінчення строку договору Товариство має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі СТОВ Канівці , як орендар, повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Товариство скористалось переважним правом укладення договору оренди землі на новий строк та заздалегідь, 18 квітня 2017 року, направило власнику земельної ділянки лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на оренду, крім того надало проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, але 29 травня 2017 року ОСОБА_5 за наслідками розгляду заяви надав письмову відповідь, за змістом якої конструктивної відмови чи пропозиції змінити умови додаткової угоди Товариство не отримало.

А тому, СТОВ Канівці продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою і після 02 липня 2017 року, як сумлінний орендар. При цьому протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі ОСОБА_5 не звертався до СТОВ Канівці з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та в подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою.

17 серпня 2017 року Товариство звернулось до Миколаївської районної державної адміністрації із заявою про надання інформації щодо земельної ділянки, в результаті чого позивачу стало відомо, що між ОСОБА_5 та ТОВ Гранекс-Черкаси укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 07 червня 2017 року на строк 7 років, державна реєстрація якого здійснена Державним реєстратором ВК Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6

Укладання спірного договору оренди створило СТОВ Канівці перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Отже, при здійсненні реєстрації договору оренди земельної ділянки державним реєстратором ВК Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 були порушені вимоги чинного законодавства, що призвели до порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, що була об'єктом реєстрації.

З огляду на викладене позивач вказує, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Гранекс-Черкаси порушує його права на володіння та користування землею на умовах договору оренди землі, переважне право на поновлення договору оренди на новий строк.

Просило суд визнати недійсним договір оренди землі за кадастровим номером 7125181600:03:000:0193, укладений 07 червня 2017 року між ОСОБА_5 та ТОВ Гранекс-Черкаси ; скасувати рішення прийняте державним реєстратором ВК Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 35706783, від 16 червня 2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею, 3,0931 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0193) за ТОВ Гранекс-Черкаси ; визнати поновленим договір оренди землі від 01 липня 2007 року, укладений між СТОВ Канівці та ОСОБА_5, який зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040779700394, на той самий строк, а саме на 10 років, і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року закрито провадження у цивільній справі за даним позовом в частині позовних вимог про:

- визнання недійсним договору оренди землі за кадастровим номером 7125181600:03:000:0193, укладений 07 червня 2017 року між ОСОБА_5 та ТОВ Гранекс-Черкаси ;

- скасування рішення, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 35706783, від 16 червня 2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею, 3,0931 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0193) за ТОВ Гранекс - Черкаси .

Повернуто СТОВ Канівці частину судового збору у розмірі 3200 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням № 146 від 27 вересня 2017 року на рахунок №31214206700501 ГУДКСУ у Черкаській області, отримувач УДКС у Чорнобаївському районі Черкаської області, код 36782468.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року у задоволенні позову про визнання договору оренди землі поновленим - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову СТОВ Канівці , суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору оренди земельної ділянки ОСОБА_5 з ТОВ Гранекс-Черкаси , порушення переважного права С ТОВ Канівці на укладення договору оренди земельної ділянки не відбулося, а тому підстави для визнання поновленим договору оренди земельної ділянки укладений з СТОВ Канівці - відсутні.

Не погоджуючись з даним рішенням суду СТОВ Канівці подало апеляційну скаргу в якій вказуючи на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, не дослідження судом та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяння судом повному, об'єктивному та неупередженому розгляду, у зв'язку з чим рішення є незаконним та необ'єктивним, просило суд оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на обставини викладені ним в позовній заяві та крім того вказує, що пропозицію СТОВ Канівці про продовження дії договору направив 18 квітня 2017 року ОСОБА_5. За наслідком розгляду заяви отримав письмову відповідь в якій вказано, що позивач не має наміру укладати договір оренди землі із СТОВ Канівці . Вказує, що у наданій відмові не зазначено жодної обґрунтованої підстави прийняття такого рішення, оскільки непогодження з розміром орендної плати або з іншими істотними умовами договору надавало б змоги СТОВ Канівці досягти відповідної домовленості, тобто з'ясування питання, з якої саме конкретно підстави відповідач відмовився від укладення договору оренди на новий строк, є визначальним для даної справи.

Зазначає, що неврахування судом переважного перед іншими особами права орендаря, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди, на укладення договору оренди на новий строк свідчить про ігнорування національним судом практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Гранекс-Черкаси вказує, що позивач у своїй позовній заяві стверджував, що Товариство 18 квітня 2017 року направило ОСОБА_5 листа-повідомлення про намір скористатися переважним правом на оренду, як доказ додає листа-вкладення, квитанцію про оплату поштових послуг, проте самого листа-повідомлення та проекту додаткової угоди для ОСОБА_5 суду не було надано, про зміст листа та проекту додаткової угоди, які були надіслані невідомо.

Крім того, ТОВ Гранекс-Черкаси стверджує, що позивач не надав доказів, які б підтверджували факт сумлінного виконання ним зобов'язань у відповідному процентному співвідношенні відповідно до умов договору оренди землі.

Також твердження апелянта, що останньому стало нещодавно відомо про реєстрацію оспорюваного договору, не відповідає дійсності, так як листом №134 від 01 серпня 2017 року ТОВ Гранекс-Черкаси подав до СТОВ Канівці перелік орендодавців, які уклали договори з даним товариством, до яких входив і ОСОБА_5

ТОВ Гранекс-Черкаси , крім іншого, звертає увагу, що позивач запропонував укласти з ОСОБА_5 додаткову угоду з орендною платою 8%, тоді як орендодавець підписав договір із ТОВ Гранекс-Черкаси з орендною платою 10 %.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Так, звертаючись до суду з даним позовом СТОВ Канівці просило суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2007 року, укладений між СТОВ Канівці та ОСОБА_7 на той самий строк, а саме на 10 років і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. При цьому в якості підстав для його поновлення посилався на частини першу та одночасно шосту статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з положеннями частини 1 статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ ЧР № 019648 (а.с. 8).

01 липня 2007 року СТОВ Канівці , як орендар, і ОСОБА_5, як орендодавець, уклали договір оренди землі загальною площею 3,09 га, у тому числі рілля 3,09 га (кадастровий номер 7125181600:03:000:0193), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Великоканівецької сільської ради, строком на 10 років, який був зареєстрований 02 липня 2007 року у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040779700394 (а.с. 5-6).

Пунктом 8 Договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років, початок дії договору 01 липня 2007 року, закінчення 01 липня 2017 року. Після закінчення строку договору орендар має право переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З метою скористатися своїм переважним правом, СТОВ Канівці 18 квітня 2017 року направило орендодавцю заяву-повідомлення та проект додаткової угоди, що вбачається з опису цінного листа (а.с.37-38).

Однак на аркуші справи 38 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що лист з заявою-повідомленням та додатковою угодою ОСОБА_5 отриманий не був, його підпис про отримання даного листа в повідомленні відсутній.

Як пояснив представник ТОВ Канівці , дані про те, що ОСОБА_5 отримав даний лист в подальшому, або він повторно направлявся йому для належного вручення також відсутні.

24 квітня 2017 року та 29 травня 2017 року ОСОБА_5 направив СТОВ Канівці відмову у поновленні (укладенні) договору оренди землі, в якій зазначив, що не має наміру укладати договір оренди землі із СТОВ Канівці чи поновлювати вже існуючий договір шляхом підписання додаткової угоди (а.с. 47).

07 червня 2017 року на підставі договору оренди землі ОСОБА_5 передав ТОВ Гранекс-Черкаси в оренду земельну ділянку площею 3,09 га, яка розташована в адмінмежах Великоканівецької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 44-45).

Проте у подальшому, згідно до угоди від 02 січня 2018 дію договору оренди землі від 07 червня 2017 було припинено (а.с.83).

16 січня 2018 року між ОСОБА_5 та ТОВ Гранекс-Черкаси було укладено новий договір оренди землі строком на 7 років з виплатою орендної плати у розмірі 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що з вирахуванням суми податків становить 13 027,32 грн. за кожен рік оренди.

Стаття 33 ЗУ Про оренду землі об єднує два випадки пролонгації договору оренди.

В частині 2 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частина друга - п ята цієї статті).

Для застосування частини 1 статті 33 ЗУ Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення

Частиною 6 статті 33 ЗУ Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 ЗУ Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Отже аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України 2004 року, матиме місце при укладенні договору оренди: із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об єкт оренди для власних потреб.

Оскільки орендодавець ОСОБА_5 письмове повідомлення СТОВ Канівці про намір реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк у строки та в порядку встановлені договором оренди та ст. 33 ЗУ Про оренду землі не отримував, як не отримував його до даного часу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що порушення переважного права позивача на укладення договору оренди земельної ділянки не відбулося.

Крім того, ОСОБА_5 направив 24 квітня 2017 року та 29 травня 2017 року позивачу відмову в якій зазначив, що не має наміру укладати договір оренди землі із СТОВ Канівці чи поновлювати вже існуючий договір шляхом підписання додаткової угоди, що засвідчує відсутність його згоди на укладання додаткової угоди до договору оренди з даним орендарем.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову повністю узгоджується з висновком викладеним в Постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року № 61-12147 св18.

Колегія суддів також звертає увагу, що при зверненні до суду з позовом позивач просить суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2007 року, укладений між СТОВ Канівці та ОСОБА_5 на той самий строк, тобто на 10 років і на тих самих істотних умовах, які були передбачені цим договором. Однак, позивач мав право очікувати у поновленні договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк згідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , у випадку продовження користування орендованою земельною ділянкою протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі, при дотриманні порядку, визначеного цією статтею, однак таке право у позивача не виникло, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 заявами-повідомленнями повідомив орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

16 січня 2018 року між ОСОБА_5 та ТОВ Гранекс-Черкаси був укладений новий договір оренди землі строком на 7 років з виплатою орендної плати у розмірі 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що з вирахуванням суми податків становить 13 027,32 грн. за кожен рік оренди і дані умови є більш сприятливими ніж умови, які як вказує позивач, були запропоновані орендодавцю в додатковій угоді, зміст якої викладений в позовній заяві. Дана обставина на думку колегії також свідчить про відсутність факту порушення переважного права СТОВ Канівці при укладенні відповідачем ОСОБА_5 договору оренди землі з новим орендарем.

Доводи апеляційної скарги СТОВ Канівці про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та те, що суд не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду не заслуговують на увагу, ще і з огляду на наступне.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Посилання СТОВ Канівці на те, що безпідставною відмовою ОСОБА_5 у продовжені дії договору порушено його переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк та, що поведінка орендодавця є недобросовісною, є безпідставним, так як ОСОБА_5 як власник земельної ділянки уклав договір оренди з іншим орендарем на більш вигідних для себе умовах ніж пропонувалися попереднім орендарем, а саме на 7 років з виплатою орендної плати у розмірі 10 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що з вирахуванням суми податків становить 13 027,32 грн. за кожен рік оренди у порівнянні з запропонованими позивачем умовами на 10 років з виплатою орендної плати у розмірі 8 % та не меншому за середню величину найвищих показників розміру (%) орендної плати трьох сільськогосподарських підприємств Чорнобаївського району, Черкаської області.

Крім того, отримавши завчасно повідомлення від ОСОБА_5 про припинення договірних відносин по закінченню терміну дії договору оренди землі, СТОВ Канівці не з'ясувало підстави такої відмови та не вчинило будь-яких дій направлених на узгодження з орендодавцем істотних умов договору.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці - залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2018 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Канівці до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси , державного реєстратора виконавчого комітету Деньгівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6А, третя особа: відділ у Чорнобаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію цього договору, визнання договору оренди землі поновленим - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Судді Н.І. Гончар

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 13 липня 2018 року.