Рішення

від 29.01.2018 по справі 752/13130/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13130/16-ц

Провадження по справі № 2/752/491/18

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хоменко О.Л.,

при секретарі - Павлюху П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс про визнання договору недійсним та застосування реституції,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з позовом про визнання договору недійсним та застосування реституції.

Свої вимоги мотивує тим, що 05.08.2016 року між нею та відповідачем було укладено два договори: № 222665 та другий договір №222665. За умовами першого договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації. Вартість плати за надання послуг виконавця погоджена сторонами і складає 4000 грн.

За умовами п. 1.1 другого договору №222665 від 05.08.2016 року Товариство, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку №1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 ЦК України на умовах діяльності Програми Глобал -Кредит , що міститься у додатку №2 до договору.

Предметом оскаржуваного договору є надання особі послуг з адміністрування програми, що умовно називається Глобал-Кредит та базується на створенні реєстрів учасників, метою яких є отримання позики.

Відповідно до додатку №1 до договору метою укладення оспорюваного договору є придбання позики на суму 80000 грн. З метою отримання вказаної позики позивач здійснила оплату на загальну суму 13500 грн., а саме по першому договору - 4000 грн, по другому - 9500 грн.

Зазначила, що відповідач не мав відповідної ліцензії на здійснення фінансових операцій, не надав їй кошти у позику, а безпосередньо сам збір коштів представляв собою створення фінансової піраміди.

Позивач, посилаючись на те, що ці договори були укладені під впливом обману з боку відповідача та із застосуванням нечесної підприємницької практики, тобто з порушенням чинного законодавства України, просить визнати їх недійсними та стягнути платежі, здійснені за вказаними договорами.

В судовому засіданні 31.08.2017 року позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

В судове засідання 29.01.2018 року позивач не з'явилась, подала до суду заяву у якій просить розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином за адресою свого місцезнаходження, вказаною в оспорюваних договорах та адресою, повідомленою позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи, зворотними поштовими повідомленнями.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладених між позивачем і відповідачем двох договорів № 222665 від 05.08.2016 року, відповідач зобов'язався вчинити від імені позивача певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики і за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації.

На виконання зазначених договорів, позивач здійснила оплату на загальну суму 13500 грн., а саме по першому договору - 4000 грн та по другому - 9500 грн на реквізити відповідача, що підтверджується квитанціями, проте відповідачем не було видано обумовлений кредит у розмірі 80000 грн.

Як вбачається з умов оспорюваного договору, його предметом є дії відповідача спрямовані на надання безвідсоткової позики, проте з аналізу змісту усього договору вбачається, що відповідач не надає позику, а формує реєстр учасників, які за рахунок власних внесків формують фонди групи, після цього здійснюється захід по розподілу грошового фонду на одержання позики або придбання товару. При цьому рішення про надання безвідсоткової позики надається не всім учасникам програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість проплат.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ, нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Будь-яких конкретних правових доказів у спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про визнання договорів недійсним та стягнення з відповідача платежів, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір в сумі 1102 грн 40 коп (551грн 20 коп +551 грн 20 коп).

Керуючись ст.ст. 203,2015,216,229,230 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259,261,265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договори № 222665 від 05.08.2016 року про надання послуг, укладені між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс недійсними.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс (ідентифікаційний код 33968910) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в сумі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн, сплачених за договорами про надання послуг №222665 від 05.08.2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс (ідентифікаційний код 33968910) у дохід держави судовий збір в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: