Рішення

від 07.07.2018 по справі 219/4406/18

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/4406/18

Провадження № 2/219/1741/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

за участю секретаря Ранкової О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТ-АГРО (84542, Донецька область, Бахмутський район, с. Яковлівка, вул. Спеціалістів, 25) до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: 91007, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. Даргомижського, 1), ОСОБА_2 міської ради (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44), про визнання рішення (протоколу) недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: 91007, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. Даргомижського, 1), ОСОБА_2 міської ради (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44), про визнання рішення (протоколу) недійсним та зобов'язання вчинити певні дії , посилаючись на те, що їх товариство було створено 30 червня 2010 року, основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. У січні 2018 року їх товариству стало відомо про державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО . Відповідно до інформації з ЄДР товариство з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО , зареєстроване в ЄДР 17 січня 2017 року, місцезнаходження юридичної особи зазначено, як: 84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Патріса Лулумби, будинок 84 ОСОБА_3 з інформації з ЄДР вбачається, що засновником товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО є фізична особа ОСОБА_1 (адреса засновника: 91007, Луганська область, м. Луганськ, вул. Даргомижського, будинок 1, розмір внеску до статутного фонду (грн..) : 170000.00), а саме товариство діє на підставі модельного статуту. Вважають, що назва юридичної особи і комерційне найменування є тотожними поняттями. Так, повне комерційне (фірмове) найменування товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО і його скорочене комерційне (фірмове) найменування - ТОВ БАХМУТАГРО є схожими настільки, що їх можна сплутати, з повним комерційним (фірмовим) найменуванням позивача - товариство з обмеженою відповідальністю БАХМУТ-АГРО і скороченим комерційним найменуванням позивача - ТОВ БАХМУТ-АГРО . А оскільки відповідно до КВЕДів позивач і ТОВ БАХМУТАГРО діють переважно в однакових сферах господарської діяльності комерційне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО (ТОВ БАХМУТАГРО ) може ввести в оману споживачів щодо особи позивача, яка виробляє та реалізовує сільськогосподарську продукцію під комерційним найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю БАХМУТ-АГРО (ТОВ БАХМУТ-АГРО ). Враховуючи зазначене, вважають, що одноособовий засновник ТОВ БАХМУТАГРО (відповідач - ОСОБА_1Є.) обираючи та зазначаючи у протоколі про створення ТОВ БАХМУТАГРО , порушила їх право інтелектуальної власності на комерційне найменування ТОВ БАХМУТ-АГРО . З метою врегулювання зазначеного питання, їх товариство спробувало зв'язатися з відповідачем, однак контактний номер телефону не відповідає, а за вказаним місцезнаходженням ТОВ БАХМУТАГРО взагалі не існує об'єктів нерухомості. Зазначені обставини видались їх товариству дивними, а оскільки їх товариство має значні обсяги виробництва та співпрацює з багатьма контрагентами, як у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, так і у сфері придбання насіння, засобів захисту рослин, добрив, спецтехніки та інше, порушене право інтелектуальної власності на комерційне найменування може призвести до погіршення ділової репутації їх товариства, а можливо, і до порушення майнових прав їх товариства. Розглядаючи питання місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО , вони отримали довідку КП ОСОБА_2 БТІ про те, що у м. Бахмут Донецької області згідно з обліковими даними підприємства право власності на нерухоме майно - (квартира, гуртожиток, ж/будинок, гараж, не житлова будівля) №84в по вул. П. Лулумби не зареєстровано. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06 лютого 2018 року за №113005168 за адресою Донецька область, м. Бахмут, вул. П. Лулумби, земельна ділянка 84в відомості відсутні. Таким чином, стає очевидним, що ОСОБА_1 як одноособовий засновник у протоколі №1 Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО від 16 січня 2018 року, по-перше порушила їх право інтелектуальної власності на комерційне найменування, по-друге, зазначила заздалегідь неправдиві відомості про місцезнаходження товариства. Тобто, саме ОСОБА_1, як одноособовий засновник, повинна нести відповідальність за завідомо неправдиві відомості щодо місцезнаходження юридичної особи та порушення їх права інтелектуальної власності на комерційне найменування. Зазначені обставини (визначення саме фізичної особи, а не юридичної особи винної у порушенні їх прав та вимог закону) були вирішальними у обрані їх товариством способу захисту своїх порушених прав в порядку цивільного, а не господарського або адміністративного судочинства. Оскільки порушення їх права та вимог закону, ОСОБА_1 допущені у протоколі №1 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО від 16 січня 2018 року, такий протокол слід визнати недійсним. Одночасно, визнання протоколу №1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТАГРО від 16 січня 2018 року є достатньою правовою підставою для скасування відповідної державної реєстрації юридичної особи. Зважаючи на те, що відповідна реєстраційна справа перебуває в реєстраційному відділі ОСОБА_2 міської ради, вважають, що дії стосовно скасування державної реєстрації повинні проводити реєстратори зазначеного відділу, тому ним ОСОБА_2 міська рада визначена як другий відповідач. Просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак представник позивача до суду подав заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, справу розглядати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилався, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційній веб-сторінці Артемівського міськрайонного суду Донецької області в розділі "Новини та Громадянам" в підрозділі "Оголошення про виклик сторін місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме" (порядок публікації оголошень до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), проте в судове засідання не з"явилася, причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у її відсутність чи відкладення розгляду справи не надходило, але її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі зібраних доказів у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні не з'явився, однак до суду подав заяву в якій просять справу розглянути у їх відсутність та прийняти рішення по справі на власний розсуд.

За таких обставин суд вважає можливим провести заочний розгляд справи, оскільки представник позивача не заперечує проти такого розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, з огляду на таке.

Судом встановлено, що з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4-6) вбачається, що позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТ-АГРО зареєстровано у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 30 червня 2010 року та має скорочену назву ТОВ БАХМУТ-АГРО , має ідентифікаційний код юридичної особи 36834945, організаційно-правову форму - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, місцезнаходження юридичної особи: 84542, Донецька область, Бахмутський район, с. Яковлівка, вул. Спеціалістів, 25. Види діяльності - 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.24 вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, 01.25 вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, 01.30 відтворення рослин, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, 01.64 оброблення насіння для відтворення, 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів, і керівником є ОСОБА_4.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7-10) 17 січня 2018 року було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО , скорочена назва - ТОВ БАХМУТАГРО , ідентифікаційний код юридичної особи - 41872595, місцезнаходження цієї юридичної особи - 84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Патріса Лулумби, 84В. Види діяльності цього товариства є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 вантажний автомобільний транспорт. Засновником, директором та керівником цього товариства є ОСОБА_1.

Згідно копії довідки (а.с.11) виданої директором КП БТІ у м. Бахмут Донецької області згідно облікових даних підприємства право власності на нерухоме майно - (квартира, гуртожиток, ж/будинок, гараж, не житлова будівля) № 84в по вул. П. Лулумби не зареєстровано.

З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06 лютого 2018 року (а.с.12) вбачається, що відомості стосовно права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження на земельну ділянку 84-в по вулиці П. Лулумби, м. Бахмут, Донецької області відсутні.

Відповідно до копії протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО від 16 січня 2018 року (а.с.24) на них були присутні ОСОБА_1 як засновник зі 100% статутного капіталу, на якому вирішила створити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО , яке буде здійснювати свою діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16 листопада 2011 року та затвердити вид товариства у вигляді ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ. Затверджено повне найменування товариства: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО , та затверджено скорочену назву - ТОВ БАХМУТАГРО , визначено місцезнаходження товариства за адресою: 84501, Україна, донецька область, м. Бахмут, вул. Патриса Лулумби, будинок 84В. призначено на посаду директора - ОСОБА_1.

Згідно зі статтею 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торгівельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Частиною 1 статті 490 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Статтею 491 ЦК України передбачено, що чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до ст. 420 ЦК України, до об'єктів права інтелектуальної власності належать в тому числі комерційні (фірмові) найменування.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Згідно зі ст.421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до статті 2 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1983 року, до якої приєдналась Україна, об`єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та вказівки про походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.

Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Згідно зі ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

В Постанові Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року № 12 (п. 80) Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності (яка може бути застосована до даних правовідносин за аналогією), суд роз'яснив, що для правильного вирішення пов'язаних з цим спорів господарським судам належить з'ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.

Якщо ж суб'єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.

ОСОБА_3, у вказаній Постанові Пленуму ВГСУ зазначено, що момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

П. 63 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року № 12 зазначено, що порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.

Одночасно слід зазначити, що щодо визначення поняття фірмового найменування, що відомі в Україні і належать іншим особам …. Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 27 червня 2008 року № 01-8/383/1 Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності роз'яснив (ч. 8 п. 1), що охорона прав на добре відомий знак, що регулюється ст. 25 ЗУ Про захист прав на знаки для товарів та послуг та фірмові найменування відомі в Україні не є подібними за змістом відносинами, з огляду на те, що визнання знака добре відомим і відомість в Україні фірмового найменування є різними за своєю суттю поняттями.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Крім того, в Постанові Пленуму ВГСУ від 17 жовтня 2012 року № 12 (п. 80) Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності (яка підлягає застосуванню до даних правовідносин за аналогією), суд роз`яснив, що закон допускає можливість наявності у двох і більше осіб однакових комерційних (фірмових) найменувань за умови, що це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та/або реалізують та послуг, які ними надаються. Відповідна ситуація можлива, коли виробництво та/або реалізація товарів, надання послуг здійснюються на територіально розмежованих ринках або особи з однаковими комерційними (фірмовими) найменуваннями спеціалізуються на виробництві (наданні) різних товарів (послуг).

Для правильного вирішення пов'язаних з цим спорів господарським судам належить з'ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.

Якщо ж суб'єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.

Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.

Судом достовірно встановлено, що найменування позивача зареєстроване в статутних документах та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 2010 року та використовується ним в господарській діяльності з 2010 року, тобто набагато раніше ніж відповідачем.

Відповідно до статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.

Системний аналіз глави 43 ЦК України, яка містить приписи щодо права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування, дозволяє дійти висновку, що різні юридичні особи не можуть мати однакові комерційні найменування за винятком випадку визначеного частиною четвертою статті 489 ЦК України.

Частиною четвертою статті 489 ЦК України встановлено, що особи можуть мати однакові найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють або реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є, зокрема, право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.

З огляду на викладене, аналізуючи наведені вище письмові докази та дані, суд приходить до висновку, що позивач перший створив своє підприємство, а саме 30 червня 2010 року, а відповідач зазіхнула на інтелектуальну власність позивача та 17 січня 2018 року створила своє підприємство майже з ідентичною назвою, тобто тотожною з назвою позивача, а тому у відповідності до норм статті 489 ЦК України, аналізуючи усе вищенаведене можливо зробити висновок про те, що у позивача є усі підстави вважати що відповідач у даному випадку порушує його інтелектуальні права в частині комерційного найменування його підприємства, що є погрозою для позивача оскільки може потягнути за собою введення в оману споживачів з боку відповідача, а тому суд приходить до висновку, що комерційні (фірмові) найменування позивача та відповідача є однаковими, і у даному випадку фірмове найменування відповідача вводить в оману споживачів щодо товарів, які реалізовують сторони зі справи, та послуг, які ними надаються, а отже позов в частині зобов'язання ОСОБА_2 міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи 04052732, адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44) скасувати державну реєстрацію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО (ідентифікаційний код юридичної особи 41872595, адреса: 84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Патріса Лулумби, 84В) підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним протокол №1 загальних зборів засновників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО від 16 січня 2018 року, то у цій частині слід відмовити, оскільки позивач не довів суду належними та допустимими доказами те, що цей протокол якось має вплив на права та обов'язки позивача, та те, що лише з його визнанням недійсним можливо усунути порушення прав позивача.

За клопотанням позивача судові витрати суд залишає за ним.

Керуючись статтями 2-4, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю БАХМУТ-АГРО (84542, Донецька область, Бахмутський район, с. Яковлівка, вул. Спеціалістів, 25) до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: 91007, Луганська область, м. Луганськ, Артемівський район, вул. Даргомижського, 1), ОСОБА_2 міської ради (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44), про визнання рішення (протоколу) недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 міську раду (ідентифікаційний код юридичної особи 04052732, адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44) скасувати державну реєстрацію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО (ідентифікаційний код юридичної особи 41872595, адреса: 84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Патріса Лулумби, 84В).

Відмовити у задоволені позовних вимог про визнання недійсним протокол №1 загальних зборів засновників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БАХМУТАГРО від 16 січня 2018 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Повний текст рішення суду складено 06 липня 2018 року і його копію у цей день можна отримати в суді.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.А.Брежнев