Рішення

від 03.07.2018 по справі 804/2824/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Справа № 804/2824/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства Дніпровське

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Селянське (фермерське) господарство Дніпровське звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить: визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р.; скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р.; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017 року датою його фактичного отримання; зобов'язати Державну фіскальну службу України подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду України звіт про виконання судового рішення протягом 7 (семи) календарних днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що винесене Державною фіскальною службою України рішення є необґрунтованим, безпідставними та такими, що базуються на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 23.04.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що рішення Комісії ДФС України є правомірним та обґрунтованим, оскільки було прийнято виключно в межах діючого законодавства, а тому і дії Комісії ДФС України не суперечать нормам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Дніпровське є юридичною особою та зареєстрована як платник податків з 14.10.2002р. Одним із видів діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Судом встановлено, що у жовтні 2017 року Селянським (фермерським) господарством Дніпровське було укладено договір поставки №А 1806 від 17.10.2017р з ТОВ Агропроінвест 08 (код ЄДРПОУ 35834331) на поставку соняшнику урожаю 2017р. Протягом жовтня-листопада 2017р. Селянським (фермерським) господарством Дніпровське отримано коштів у сумі 6300000,00 грн. (у тому числі ПДВ 1050000,00 грн.), а відвантажено товарів на загальну суму 4637430,00 грн. (у тому числі ПДВ 772 905, 00 грн.). Зайві грошові кошти у сумі 1680000,00 грн. були повернуті ТОВ Агропроінвест 08 відповідно до платіжного доручення №200 від 02.11.2017р.

У зв'язку з чим. Селянським (фермерським) господарством Дніпровське було виписано податкову накладну №1 від 01.11.2017р. та направлено її до Державної фіскальної служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Комісії ДФС України № 462479/31824766 від 21.12.2017р. була зареєстрована податкова накладна № 1 від 01.11.2017р.

22.12.2017р. СФГ Дніпровське направило на реєстрацію розрахунок коригування №1 від 02.11.2017р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017р. на суму повернутих коштів у сумі 1680000,00 грн., реєстрація якого була зупинена. Виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від №567. Відповідно пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 (зі змінами та доповненнями). Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу .

На вищезазначену пропозицію позивачем на адресу ДФС України було направлено додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 27.12.2017р., проте, документ відповідачем прийнято не було, що підтверджується квитанцією №2 від 27.12.2017р.

Крім того, позивачем були надані до ДФС України письмові пояснення №1 та копії всіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій та повернення надлишково сплачених грошових коштів, а саме: договір поставки № А 1806 від 17.10.2017р.; рахунок №2 від 17.10.2017р.; видаткова накладна №2 від 18.10.2017р; видаткова накладна №3 від 19.10.2017р.; видаткова накладна №4 від 20.10.2017р.; видаткова накладна №5 від 21.10.2017р.; довіреність №803 від 17.10.2017р.; податкова накладна № 2 від 17.10.2017р.; податкова накладна №3 від 21.10.2017р.; рахунок № 1 від 01.11.2017р., видаткова накладна №1 від 9.11.2017р.; видаткова накладна № 2 від 10.11.2017р.; видаткова накладна № 3 від 11.11.2017 р.; видаткова накладна №4 від 12.11.2017р.; видаткова накладна № 5 від 13.11.2017р.; податкова накладна № 1 від 01.11.2017р.; виписка банка від 17.10.2017р.; виписка банка від 01.11.2017р.; рахунок № 74254 від 24.11.2016р.; платіжне доручення № 57 від 24.11.2016р.; видаткова накладна №19310 від 30.03.2017р.; платіжне доручення №54 від 24.11.2016р.; видаткова накладна № 6115 від 27.02.2017р.; платіжне доручення № 56 від 24.11.2016 р.; видаткова накладна № 6119 від 27.11.2017р.; видаткова накладна № 6491/2 від 22.11.2016р.; платіжне доручення № 40 від 15.11.2016р.; видаткова накладна № 6579/6 від 27.11.2016р.; видаткова накладна № НІШ- 061210 від 06.12.2016р.; платіжне доручення № 58 від 25.11.2016р.; видаткова накладна № 17/11 -2 від 17.11.2016р.; платіжне доручення № 44 від 16.11.2016р.; видаткова накладна № НИК-12076 від 12.07.2017р.; платіжне доручення № 93 від 21.06.2017р.; видаткова накладна №7073 від 15.08.2017р.; платіжне доручення № 108 від 25.07.2017р.; видаткова накладна № 141 від 19.10.2017 р.; платіжне доручення № 157 від 25.09.2017р.; рахунок № 68034 від 27.09.2017р.; платіжне доручення №165 від 27.09.2017р.; додаток до договору №1360/18/116-Н від 29.09.2017р.; видаткова накладна №АА/РН-0367від 13.09.2017р.; видаткова накладна № РН- 0002418 від 23.11.2017р.; платіжне доручення № 153 від 19.09.2017р.; ТТН №2418 від 23.11.2017р.; видаткова накладна № РН-0003417 від 23.11.2017р.; ТТН №2417 від 23.11.2017р.; видаткова накладна № РН -0002430 від 27.11.2017р.; ТТН №2430 від 27.11.2017р.; видаткова накладна № 237 від 05.09.2017р.; платіжне доручення № 132 від 25.08.2017р.; видаткова накладна № 82751 від 01.11.2017р.; платіжне доручення № 167 від 04,10.2017р.; видаткова накладна № РН-0001914 15.11.2017р.; платіжне доручення №216 від 15.11.2017р.; платіжне доручення № 200 від 02.11.2017р.; форма 4-СГ за 2017 р.; форма 29-СГ за 2017р.; акт звірки с ТОВ Агропроінвест 08 ; список основних засобів; податкова декларація за 2017р.; довідка Управління агропромислового розвитку.

Проте, не зважаючи на подання вищезазначених документів, рішенням Комісії ДФС України від 03.01.2018р. було відмовлено позивачу у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з даним рішенням, 22.01.2018 р. позивачем було подано скаргу на бездіяльність ДФС України. Однак, листом від 20.03.2018 р. №9654/6/99-99-07-05-06-15 Про розгляд скарги ДФС України зазначено, що Комісією ДФС було розглянуто повідомлення про подачу документів в підтвердження реальності здійснення операцій, за результатами розгляду яких прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку корегування до податкової накладної № 1 від 01.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач вважає вищезазначене рішення необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про цифровий підпис. Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника В становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, З цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30622, затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії) (пункт 1):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації. Моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється відповідно до трьох ознак, передбачених п.6 Критеріїв. Зокрема, у разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що розрахунок коригування відповідає вимогам пп.3 п.6 Критеріїв, то реєстрація такого розрахунку коригування зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилається відповідна квитанція.

У квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування контролюючий орган зобов'язаний зокрема вказати критерій оцінки ступеня ризиків, передбачений у пп.1 п. 6 та/або у пп.2 п.6 та/або у пп.3 п.6 Критеріїв, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування, та запропонувати платнику надати пояснення та/або копії документів, передбачених у пункту 1 Переліку відповідно до визначеного критерію, які б підтверджували інформацію про господарську операцію, зазначену у розрахунку коригування, навівши їх вичерпний перелік.

Зі змісту Квитанції по розрахунку коригування №1 від 02.11.2017р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом з пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Суд не погоджується з таким висновком, оскільки критерій, зазначений у пп.3 п.6 Критеріїв, застосовується до розрахунку коригування, яким передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг, зазначених у податковій накладній, а в даному випадку позивачем було складено розрахунок коригування у зв'язку з поверненням надлишково сплачених грошових коштів.

Як вбачається з розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р., він складений позивачем до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р., яка виписана на ТОВ Агропроінвест 08 , у зв'язку з поверненням останнім коштів, а не у зв'язку з переглядом ціни чи виправленням помилок у номенклатурі товарів, а тому ні ціна постачання товарів, ні номенклатура, які вказані у податковій накладній №1 від 01.11.2017 р., у розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. не змінилися.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Комісією ДФС України було прийнято рішення №530778/31824766 від 03.01.2018 р. про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 02.11.2017 р.

Суд зазначає, що вищезазначене рішення Комісії, не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Судом встановлено, що в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Таким чином, суд вважає, дії Державної фіскальної служби України шодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р. протиправними, а оскаржуване рішення таким, шо підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації розрахунку коригування.

Щодо вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 02.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно Ч.4 СТ.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування від № 1 від 02.11.2017 р., є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування від № 1 від 02.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду України звіт про виконання судового рішення протягом 7 (семи) календарних днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно 3 4. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства Дніпровське (код ЄДРПОУ 31824766, вул. Генерала Попудренка, буд.1 с. Мажари, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52572) - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, пл. Львівська,8, м. Київ, 04053) щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №530778/31824766 від 03.01.2018р. про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної № 1 від 01.11.2017р.в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 02.11.2017 р. до податкової накладної №1 від 01.11.2017 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства Дніпровське (код ЄДРПОУ 31824766) за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1