Постанова

від 09.12.2009 по справі 2-а12747/08/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-12747/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2009 року м. Одеса

Одеський окружний адмініс тративний суд в складі:

головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.

при секретарі судового зас ідання -Красних І.О.

за участю сторін:

від позивача представник - Черкес В.О. (п о довіреності)

від відповідача представн ик - не з' явився (п о довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Одеського окружного адмі ністративного суду адмініст ративну справу за позовом «К омпанії «Медфарком» у вигляд і товариства з обмеженою від повідальністю до державної п одаткової інспекції в Примор ському районі м. Одеси про виз нання недійсними та скасуван ня в повному обсязі податков их повідомлень-рішень, які бу ли винесені ДПІ у Приморсько му районі м. Одеси відносно п ідприємства позивача, а саме : від 02.06.2008 року № 0005612310/0, від 02.06.2008 року № 0005602310/0, від 01.08.2008 року № 0005612310/1, від 01.08 .2008 року № 0005602310/1, від 03.09.2008 року № 0005612310/2 та від 03.09.2008 року № 0005602310/2, від 26.11.2008 ро ку № 0005602310/3 та від 26.11.2008 року № 0005612310/3, -

В СТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася «Компан ія «Медфарком» у вигляді тов ариства з обмеженою відповід альністю до державної податк ової інспекції в Приморськом у районі м. Одеси про визнання недійсними та скасування в п овному обсязі податкових пов ідомлень-рішень, які були вин есені ДПІ у Приморському рай оні м. Одеси відносно підприє мства позивача, а саме: від 02.06.200 8 року № 0005612310/0, від 02.06.2008 року № 0005602310/0, в ід 01.08.2008 року № 0005612310/1, від 01.08.2008 року № 0005602310/1, від 03.09.2008 року № 0005612310/2 та від 03.0 9.2008 року № 0005602310/2, від 26.11.2008 року № 0005602310/ 3 та від 26.11.2008 року № 0005612310/3.

Представник позивача у суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав у повному обсяз і та просив позов задовольни ти, мотивуючи це тим, що відпов ідачем при здійсненні переві рки помилково застосовані но рми Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств» при визначенні податков ого зобов' язання, а саме: в по рушення вимог чинного законо давства відповідачем не було визнане право позивача на на дання знижок на продукцію, що відпускалася оптовим покупц ям. Також позивач стверджува в про те, що відповідач невірн о тлумачить норми Закону Укр аїни «Про ПДВ», а ТОВ «Компані я «Медфарком» правомірно бул и включені до складу податко вого кредиту суми ПДВ, що був с плачений позивачем, незважаю чи на те, що відповідні податк ові накладі були отримані пі дприємством від контрагенті в із запізненням. Доводи пози вача викладені в адміністрат ивному позові та додаткових поясненнях до позову.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в з адоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючис ь на порушення норм пп. 7.4.1. п. 7.4. с т. 7 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв», оскільки на думку ДПІ у Пр иморському районі м. Одеси по зивачем була здійснена реалі зація лікарських товарів пов ' язаним особам, а саме - ЗАТ «Медфарком-Південь», код 33171798 п о цінам, нижчим від звичайних цін, в результаті чого заниже но валовий дохід за 1 квартал 2 007 р. на суму 203.000 грн. (арк. 20 акту); но рми пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» т а неправомірність віднесенн я до складу податкового кред иту сум, що на думку ДПІ не бул и підтверджені податковими н акладними. Доводи відповідач а викладені в запереченнях н а адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавника позивача та представ ника відповідача, а також дос лідивши обставини, якими обґ рунтовувалися вимоги та запе речення, перевіривши їх дока зами, суд вважає, що адміністр ативний позов підлягає задов оленню у повному обсязі з нас тупних підстав.

Судом по справі встановлен і наступні факти та обставин и.

Судом встановлено, що на під ставі направлень від 27.03.08 року №000667/412, від 24.04.08 року № 000809/569, виданих ДПІ у Приморському районі м. О деси, фахівцями ДПА в Одеські й області та ДПІ у Приморсько му районі м. Одеси проведена п ланова виїзна документальна перевірка фінансово-господа рської діяльності з питань д отримання «Компанією «Медфа рком» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю вимог податкового, валютног о та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007 р.

Судом встановлено, що в ході проведеної перевірки встано влені порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05 .97 №283/97-ВР, що на думку відповіда ча призвело до заниження поз ивачем податку на прибуток п ідприємства за 2007 рік на загал ьну суму 54200 грн.

Також перевіркою правильн ості визначення повноти нара хування та своєчасності спла ти податку на додану вартіст ь відповідачем було встановл ено заниження податку на дод ану вартість за 2007 рік у сумі 20592 грн. та завищення залишку від 'ємного значення ПДВ. який піс ля бюджетного відшкодування включається до складу подат кового кредиту наступного по даткового періоду на суму 93935г рн.

Судом встановлено, що зазна чені обставини були зафіксо вані в акті від 21.05.2008 року № 4814/23-1/19197 784 «Про результати виїзної пла нової перевірки «Компанії «М едфарком» у вигляді товарист ва з обмеженою відповідальні стю з питань дотримання вимо г податкового, валютного та і ншого законодавства за періо д з 01.01.2007 по 31.12.2007 р. (аркуші справи 8- 45), зокрема, як вбачається з акт у відповідачем були зафіксов ані наступні порушення:

- пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств», в результаті чо го підприємству донарахован о податок на прибуток за 2007 р. у розмірі 54200 грн., (в т.ч. по період ах: 1 кв. - 50750 грн.; 1 півріччя - 5420 0, у т.ч. за 2 кв. - 3450 грн.; 3 квартали - 54200 грн.; 2007 рік - 54200 грн.);

- пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість», п. 5.8. «Порядку заповненн я та подання податкової декл арації по податку на додану в артість», затвердженого Нака зом ДПА Україні від 30.05.1997 р. № 166, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про пор ядок погашення зобов' язань платників податків перед бю джетами та державними цільов ими фондами» - донараховано п одатку на додатку вартість д о сплати в бюджет за 2007 рік у ро змірі 20592 грн., (у т.ч. по періодах : січень 713 грн., березень - 12942 гр н., квітень, 647 грн., травень - 6290 г рн.).

Судом встановлено, що на п ідставі зазначеного акту пер евірки та з урахуванням насл ідків апеляційного оскаржен ня відповідачем були прийнят і податкові повідомлення-ріш ення податкові повідомлення -рішення №0005612310/0 та №0005602310/0 (аркуші с прави 46-47) , якими позивачу було донараховано податкове зобо в' язання з ПДВ у розмірі 30888 гр н. (за основним платежем - 20592,00 грн. та за штрафними санкціям и - 10296 грн.) та з податку на приб уток підприємств - у розмір і 80955,00 грн. (за основним платежем 54200,00 грн. та за штрафними санкці ями - 26755 грн.).

Підставою для донарахуван ня податкових зобов' язань с тало те, що в акті перевірки ві дповідач вказує на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств», що призвело до зан иження позивачем у І квартал і 2007 року суми валового доходу у розмірі 203000 грн. у зв'язку з ре алізацією лікарських товарі в пов'язаній особі - ЗАТ «Медфа рком-Південь» за цінами, нижч ими за звичайні.

Судом встановлено, що ТОВ «К омпанія «Медфарком» у І квар талі 2007 р. отримало від нерезид ента Palma Group S.A. (Avenue Beauregard 1, CH -1700, Fribourg, Switzerland) лік арські засоби на загальну су му 4106649 грн., у тому числі: по груп і «Бутс» на суму 2056318, 50 грн. ( в т.ч. 2048684, 40 грн. - вартість товару без П ДВ та 7634, 10 грн. - митні збори); по г рупі «Ферросан» на суму 2050330, 03 г рн. ( в т.ч. 2005524. 07 грн. -вартість тов ару без ПДВ та 44805. 96 грн. - митні зб ори), надходження зазначеног о товару підтверджується коп іями вантажних митних деклар ацій та рахунків (інвойсів) (ар куші справи 41-74).

Судом встановлено, що згідн о договору купівлі - продажу № 2/Юг від 27.06.2005 року (аркуш справи 1 68), укладеного між ЗАТ «Медфар ком Південь» (покупець) та TOB «К омпанією «Медфарком» (продав ець), продавець зобов'язуєтьс я продати і доставити власни ми силами покупцю медикамент и в асортименті і кількості, з азначені у додатках до догов ору, а покупець зобов'язуєтьс я прийняти зазначений товар, і оплатити його вартість. При близна загальна вартість дог овору складає 100000000 грн.

Відповідно до п. 4.1 вищевказа ного договору продавець - Т ОВ «Компанія «Медфарком» зал ишає за собою право надавати покупцю знижки, розмір яких у згоджується в додатках до да ного договору. До договору ку півлі - продажу №2/Юг від 27.06.2005 дод ано розрахунок знижки від 30.03.20 07 року (аркуш справи 170), яким виз начено умови та розмір надан их знижок, а саме: за виконання обсягу закупівель лікарськи х засобів за період з 01.01.2007р. по 30 .03.2007р. покупцю надаються знижк и.

Підстава для надання знижо к - додаток № 5 від 28.12.2006 року (ар куш справи 169) до договору купі влі-продажу № 2/Юг від 27.06.2005р., від повідно до якого необхідною умовою надання знижки є вико нання покупцем узгодженого с торонами квартального плану закупівель медикаментів в 2007 р. по наступним групам: Бутс - план 2000000 грн. (розмір знижки - 7%), Ферросан - план 1000000 грн. (розм ір знижки 5%).

Як вбачається з розрахунку знижки від 30.03.2007 р. в 1 кварталі 2007 р. покупцем ЗАТ «Медфарком-Пі вдень» був виконаний графік закупівель, а саме: по групі то вару Бутс сума поставок скла ла 2045900 грн., внаслідок чого була надана знижка 143200 грн., а по груп і товарів Ферросан сума пост авок склала суму 1197000 грн., внасл ідок чого була надана знижка 59800 грн.

Факт виконання обсягу заку півель медичних препаратів, що був необхідним для наданн я знижки в 1 кв. 2007 р. підтверджує ться також довідкою вих. № 512 ві д 06.08.2009 р. ЗАТ «Медфарком-Півден ь» (аркуш справи 184), оригінал як ої долучений до матеріалів с прави. Із вказаної довідки вб ачається, що окрім інших меди каментів за період з 01.01.2007 по 30.03.20 07 р. ЗАТ «Медфарком-Південь» п ридбав у ТОВ «Медфарком» за д оговором № 2/Юг від 27.06.2005 р. Бутсу - на суму 2045900 грн. та Ферросану - на суму 1197000 грн.

Відповідно до розрахунку з нижки від 30.03.2007 р. вказана знижк и надається шляхом зменшення дебіторської заборгованост і покупця (ЗАТ «Медфарком-Пів день») перед продавцем (ТОВ «М едфарком») на суму 203000 грн. без П ДВ.

Виходячи з наведеного, відп овідач дійшов висновку про т е, що з урахуванням наданої зн ижки вартість продажу позива чем вищенаведених лікарськи х засобів склала (без врахува ння ПДВ): за групою Бутс - 196339336 г рн.; за групою Ферросан - 195985524 г рн., тобто є нижчою ніж вартіст ь придбання позивачем таких товарів від постачальника ТО В «Медфакром» - Компанії Palma Group S.A . (Швейцарія), внаслідок чого, н ібито, в порушення норм пп. 7.4.1. п . 7.4. ст. 7 ЗУ «Про оподаткування п рибутку підприємств» позива чем була здійснена реалізаці я лікарський товарів по ціна м, нижчим від звичайних цін, в результаті чого занижено вал овий дохід за 1 квартал 2007 р. на с уму 203000 грн.

З подібними твердженнями в ідповідача суд не погоджуєть ся з наступних причин.

Відповідно до п. 1.20.8. ст. 1 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов 'язок доведення того, що ціна д оговору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, ви значених цим Законом, поклад ається на податковий орган у порядку, встановленому зако ном. При проведенні перевірк и платника податку податкови й орган має право надати запи т, а платник податку зобов'яза ний обґрунтувати рівень дого вірних цін або послатися на н орми абзацу першого підпункт у 1.20.1 цього пункту.

Абз. 1 п. 1.20 ст. 1 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств» визначено, що зв ичайна ціна - ціна продажу тов арів (робіт, послуг) продавцем , включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартіс ть іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх прода жу особам, які не пов'язані з п родавцем при звичайних умова х ведення господарської діял ьності.

Під час проведення перевір ки представники відповідача , не скористались наданим їм з аконом правом щодо надання з апиту платнику податків з ме тою обґрунтування рівня дого вірних цін.

Також в судовому засіданні 23.03.2009 року представник відпові дача підтвердив, що під час пр оведення перевірки перевіяю чі працівники ДПІ у Приморсь кому районі м. Одеси не зверта лися з запитами до державних органів статистики або інши х уповноважених органів з ме тою визначення відповіднос ті договірних цін на медичні препарати рівню звичайних ц ін.

Відповідно до підпункту 1.20.2. ст. 1 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств», для визначення звичайн ої ціни товару використовуєт ься інформація про укладені на момент продажу такого тов ару договори з ідентичними т оварами у співставних умовах . Зокрема, враховуються такі у мови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, об сяг товарної партії), строки в иконання зобов'язань, умови п латежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єкти вні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому враховують ся звичайні при укладанні уг од між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

У пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств» зазначено, що , якщо цим пунктом не встановл ено інше, звичайною вважаєть ся ціна товарів (робіт, послуг ), визначена сторонами догово ру. Якщо не доведене зворотне , вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справ едливих ринкових цін.

За правилами пп. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств», у разі, коли на відповідному ри нку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з іден тичними (у разі їх відсутност і - однорідними) товарами (робо тами, послугами), або якщо немо жливо визначити їх ціну чере з відсутність або недоступні сть відповідної інформації, звичайною ціною вважається ц іна договору.

Відповідно до 1.20.8. п 1.20 ст. 1 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств» обов 'язок доведення того, що ціна д оговору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, ви значених цим Законом, поклад ається на податковий орган у порядку, встановленому зако ном. При проведенні перевірк и платника податку податкови й орган має право надати запи т, а платник податку зобов'яза ний обґрунтувати рівень дого вірних цін або послатися на н орми абзацу першого підпункт у 1.20.1 цього пункту.

Вказані норми не надають пр ава податковому органу самос тійно встановлювати рівень з вичайних цін.

Пунктом 13 Указу Президента України «Про деякі заходи де регулювання підприємницько ї діяльності» № 817/98 від 23.07.1998 р. (зі змінами від 25.05.2004 р. № 576/2004) встанов лено, що індикативні або звич айні ціни на товари (роботи, по слуги) для застосування їх у п одаткових або митних цілях у становлюються на підставі ст атистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (ро біт, послуг) на внутрішньому р инку України, яка проводитьс я уповноваженим державним ор ганом у визначеному ним поря дку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Функції органів державної податкової служби всіх рівн ів визначені ст. ст. 2, 8 - 10 Закону України «Про державну подат кову службу в Україні» № 509-XII ві д 04.12.1990 із змінами та доповнення ми. Права органів державної п одаткової служби всіх рівнів встановлені ст. 11 цього Закон у. Але в жодній з цих статей не встановлено право або функц ію органів державної податко вої служби встановлювати рів ень звичайних цін.

В пункті 13 вищевказаного Ук азу Президента України встан овлено, що індикативні або зв ичайні ціни не можуть встано влюватися органами виконавч ої влади, які використовують їх для нарахування та стягне ння податків і зборів (обов'яз кових платежів) та неподатко вих платежів, крім випадків в ідсутності статистичних дан их про рівень цін на окремі ви ди товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про ціни і ціноутворе ння» в народному господарств і застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи .

При цьому згідно зі ст. 7 Зако ну України «Про ціни і ціноут ворення» вільні ціни і тариф и встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, з а винятком тих, за якими здійс нюється державне регулюванн я цін і тарифів.

Відповідно до ст. 8 Закону Ук раїни від 03.12.90 N 507-XII "Про ціни і цін оутворення" державне регулюв ання цін і тарифів здійснюєт ься шляхом встановлення держ авних фіксованих цін (тарифі в) або граничних відхилень ві д державних фіксованих цін і тарифів. При цьому тарифна (ці нова) політика або порядок ви щезазначеного розподілу вар тості перевезення самостійн о встановлюється і визначаєт ься підприємством в розпоряд чих документах (накази, розпо рядження, правила тощо) з урах уванням вартості витрат, рен табельності та інших факторі в, що мають вплив на здійсненн я господарської діяльності. При цьому втручання державни х органів у господарські, в то му числі цінові відносини пі дприємств забороняється.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Господарськ ого кодексу України суб'єкти господарювання можуть викор истовувати у господарській д іяльності вільні ціни, держа вні фіксовані ціни та регуль овані ціни - граничні рівні ці н або граничні відхилення ві д державних фіксованих цін.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Господ арського кодексу України віл ьні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг ), за винятком тих, на які встан овлено державні ціни, а ч. 2 ст. 1 90 ГК України вказує, що вільні ціни визначаються суб'єктам и господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішн ьогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта г осподарювання.

Статтею 6 Господарського ко дексу України передбачено за борону незаконного втручанн я органів державної влади та органів місцевого самовряду вання, їх посадових осіб у гос подарські відносини.

Відповідачем не було надан о жодного доказу в підтвердж ення того, що до медичних преп аратів, які були реалізовані на підставі договору купівл і-продажу № 2/Юг від 27.06.2005р. мали з астосовуватися державні фік совані ціни або регульовані ціни. Таким чином ціни на вказ ані медичні препарати є віль ними і визначаються суб'єкта ми господарювання самостійн о за згодою сторін з урахуван ням знижок, що надаються прод авцем за виконання певного о бсягу закупівель. Жодних док азів того, що вказані договір ні ціни не відповідають рівн ю звичайних цін відповідач н е надав. На думку суду, сам фак т реалізації продукції за ці ною нижчою, ніж ціна придбанн я, не є порушенням закону.

Суд також вважає недоречни м та необґрунтованим посилан ня відповідача в акті переві рки на норми пп. 1.20.9 п. 1.20 ст. 1 Закон у України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств» при визначенні звичайної ціни на товари, роботи, услуги (арк. 21 а кту), оскільки вказана норма з акону стосується лише тих пл атників податку, які визначе ні як природні монополісти в ідповідно до закону, а відпов ідачем не було надано жодног о обґрунтування того, що пози вач є природним монополістом .

В порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не бул о надано жодного доказу того , що рівень договірних цін не в ідповідає рівню звичайних ві льно регульованих цін, внасл ідок чого, заперечення відпо відача в цій частині відхиля ються судом як необґрунтован і.

Не погоджуючись з позовним и вимогам відповідач також в ідзначає, що перевіркою прав ильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ нібито було встан овлено заниження податку на додану вартість за 2007 рік у сум і 20592 грн. та завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодува ння включається до складу по даткового кредиту наступног о податкового періоду на сум у 93935 грн.

Зокрема в своїх запереченн ях відповідач вказує, що в пор ушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Укр аїни «Про ПДВ», п. 5.8 «Порядку з аповнення та подання податко вої декларації по податку на додану вартість», затвердже ного наказом ДПА України від 30.05.97 №166, , п. 5.1 ст. 5 Закону України « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами» від 21.12.2000р. №2 181-111, позивачем до складу подат кового кредиту у рядку 10.1 пода ткових декларацій з податку на додану вартість за переві рений період (з 01.01.2007р. по 31.12.2007 р.) бу ли віднесені суми ПДВ по пода тковим накладним попередніх звітних періодів, тобто пері одів, що були перевірені попе редньою плановою документал ьною перевіркою, в тому числі : за березень, квітень, червень , серпень, вересень, жовтень, л истопад, грудень 2006 р.

При цьому відповідач посил ається на те, що з акту перевір ки вбачається, що за результа тами попередньої перевірки ( акт від 26.06.2007р. №5737/23-10/19197784) щодо пере вірки правомірності визначе ння, повноти нарахування та с воєчасності сплати ПДВ за пе ріод з 01.01.2006р.. по 31.12.2006р. заниження (завищення) податку на додану вартість виявлено не було.

При цьому проти факту отрим ання податкових накладних ві д контрагентів із запізнення м ДПІ не заперечує, а дати отри мання належним чином оформле них податкових накладних виз начені ТОВ «Компанія «Медфар ком» в довідці вих. № 815 від 11.11.2009р .

З посиланням на п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.2 .3. п. 7.2., пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону Украї ни «Про ПДВ», а також п. 7 Поряд ку заповнення податкової нак ладної, затвердженого наказо м ДПА України від 30.05.97 №166, відпов ідач дійшов висновку про пор ушення позивачем норм чинног о законодавства, внаслідок ч ого ТОВ «Компанія«Медфарком » залишок від'ємного значенн я попередніх звітних періоді в, який після бюджетного відш кодування включається до скл аду податкового кредиту наст упного (січня 2008 року) податков ого періоду, нібито був завищ ений на суму 93935 грн. (95579 грн.-1644 грн .) і склав 1644 грн. Сума, яка підляг ає сплаті до бюджету складає за розрахунками відповідача 20592 грн.

З такими твердженнями відп овідача суд не погоджується виходячи з наступного.

Нормою пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Ук раїни «Про ПДВ» передбачено, що податковий кредит звітно го періоду визначається вихо дячи із договірної (контракт ної) вартості товарів (послуг ), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна цін а на такі товари (послуги) відр ізняється більше ніж на 20 відс отків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону , протягом такого звітного пе ріоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковува них операціях у межах господ арської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункт у 7.5 статті 7 Закону України «Пр о ПДВ», датою виникнення прав а платника податку на податк овий кредит вважається дата здійснення першої з подій: аб о дата списання коштів з банк івського рахунку платника по датку в оплату товарів (робіт , послуг), дата виписки відпові дного рахунку (товарного чек а) - в разі розрахунків з викор истанням кредитних дебетови х карток або комерційних чек ів; або дата отримання податк ової накладної, що засвідчує факт придбання платником по датку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 За кону про ПДВ, податкова накла дна видається платником пода тку, який поставляє товари (по слуги), на вимогу їх отримувач а, та є підставою для нарахува ння податкового кредиту. При цьому підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 с татті 7 Закону про ПДВ визначе но, що не дозволяється включе ння до податкового кредиту б удь-яких витрат зі сплати под атку, не підтверджених подат ковими накладними.

Поряд з цим, у разі якщо прод авець порушує встановлений п орядок виписування податков ої накладної, то згідно з норм ами пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» по купець має право звернутися до кінця поточного податково го періоду з відповідною зая вою до податкового органу за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товар них чеків або інших розрахун кових документів, що засвідч ують придбання товарів (робі т, послуг). Своєчасно подана за ява є підставою для включенн я до податкового кредиту сум и ПДВ, сплаченої у зв'язку з пр идбанням товарів (робіт, посл уг).

Згідно абз. 2 пп 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 ЗУ «П ро ПДВ» у разі відмови з боку п остачальника товарів (послуг ) надати податкову накладну а бо при порушенні ним порядку її заповнення отримувач так их товарів (послуг) має право д одати до податкової декларац ії за звітний податковий пер іод заяву зі скаргою на таког о постачальника, яка є підста вою для включення сум цього п одатку до складу податкового кредиту. До заяви додаються к опії товарних чеків або інши х розрахункових документів, що засвідчують факт сплати п одатку внаслідок придбання т аких товарів (послуг).

Таким чином вказана норма з акону встановлює право, а не о бов' язок платника податків звертатися зі скаргами до по даткових органів на постачал ьника товарів (послуг). При цьо му необхідною умовою для под ання такої скарги є або відмо ва постачальника надати пода ткову накладну, або порушенн я ним порядку її заповнення.

Оскільки звернення до пода ткових органів зі скаргою на постачальника товарів (посл уг) є правом, а не обов' язком покупця, суд вважає помилков им висновок ДПІ у Приморсько му районі м. Одеси про те, що че рез відсутність фіксації фак ту звернення ТОВ «Компанія « Медфарком» на підставі пп. 7.2.6. ЗУ «Про ПДВ» до ДПІ у Приморсь кому районі м. Одеси, позивач н е використав своє право на пі дтвердження суми податковог о кредиту за період з 01 січня п о 31 грудня 2006 року на суму 114.527 грн .

Суд також не погоджується з безпідставним висновком від повідача про те, що ТОВ «Компа нія«Медфарком» було зобов' язане подавати уточнюючий (к оригуючий) розрахунок до дек ларацій з ПДВ щодо податкови х накладних, отриманих із зап ізненням (стор. 26 акту перевір ки). Згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 ЗУ «Про ПД В» не дозволяється включення до податкового кредиту будь -яких витрат зі сплати податк у, не підтверджених податков ими накладними.

Таким чином, вказана норма з акону пов' язує з фактом ная вності належним чином оформл еної податкової накладної ви никнення у платника податку права на податковий кредит. Г раничний проміжок часу, прот ягом якого таке право може бу ти реалізоване платником под атку закріплене не Законом У країни «Про ПДВ», а ст. 15 Закону України «Про порядок погаше ння зобов'язань платників по датків перед бюджетами та де ржавними цільовими фондами» і складає, за загальним прави лом, 1095 днів.

До моменту отримання належ ним чином оформленої податко вої накладної суми витрат на сплату ПДВ не включалися ТОВ «Компанія«Медфарком» до скл аду податкового кредиту, що н е заперечується відповідаче м. Таким чином, на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із за пізненням були включені пози вачем до податкового кредиту того звітного періоду, в яком у фактично отримано податков і накладні. Зазначені суми бу ли відображені позивачем у р ядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за відповідні звітні пе ріоди. При цьому додаток до по даткової декларації з ПДВ «Р озрахунок коригування сум ПД В» позивачем не заповнювався та до ДПІ у Приморському райо ні м. Одеси не подавався, оскіл ьки, як підкреслювала ДПА Укр аїни в своєму листі № 8799/6/16-1515-10 від 10.08.2006 р.: «коригування раніше ві дображеного податкового кре диту в даному випадку не здій снюється». Таку саму позицію висловлює ДПА в п. 11 Листа від 1 4.04.2008р. № 7681/7/16-1117 «Щодо актуальних п итань з податку на додану вар тість».

Вбачається, що відповідаче м не було вказано норми закон у, відповідно до якої позивач був зобов' язаний складати до подавати до ДПІ у Приморсь кому районі м. Одеси уточнююч ий розрахунок, а відтак такий висновок відповідача суд вв ажає необґрунтованим та таки м, що не відповідає обставина м справи.

Стаття 19 Конституції Україн и встановлює, що органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов'язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 71 КАС України пе редбачає, що в адміністратив них справах про протиправніс ть рішень, дій чи бездіяльнос ті суб'єкта владних повноваж ень обов'язок щодо доказуван ня правомірності свого рішен ня, дії чи бездіяльності покл адається на відповідача, якщ о він заперечує проти адміні стративного позову. З матері алів справи вбачається, що ві дповідачем не була доведена правомірність винесення под аткових повідомлень-рішень, що оскаржені позивачем.

Суд вважає, що відповідач не довів суду правомірність ос каржуваних позивачем податк ових повідомлень - рішень.

Відповідно до пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 За кону України «Про порядок по гашення зобов'язань платникі в податків перед бюджетами т а державними цільовими фонда ми» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III у разі коли норма закону чи іншого н ормативно-правового акта, ви даного на підставі закону, аб о коли норми різних законів ч и різних нормативно-правових актів припускають неоднозна чне (множинне) трактування пр ав та обов'язків платників по датків або контролюючих орга нів, унаслідок чого є можливі сть прийняти рішення на кори сть як платника податків, так і контролюючого органу, ріше ння приймається на користь п латника податків.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни встановлено, що у спра вах щодо оскарження рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт ів владних повноважень адмін істративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни; з використанням повнова ження з метою, з якою це повнов аження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обс тавин, що мають значення для п рийняття рішення (вчинення д ії); безсторонньо (неупередже но); добросовісно; розсудливо ; з дотриманням принципу рівн ості перед законом, запобіга ючи несправедливій дискримі нації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного бал ансу між будь-якими несприят ливими наслідками для прав, с вобод та інтересів особи і ці лями, на досягнення яких спря моване це рішення (дія); з урах уванням права особи на участ ь у процесі прийняття рішенн я; своєчасно, тобто протягом р озумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни суд при вирішенні спр ави керується принципом зако нності, відповідно до якого о ргани державної влади, орган и місцевого самоврядування, їхні посадові і службові осо би зобов' язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни.

Згідно зі ст. 105 КАС України п озивач має право, зокрема, вим агати скасування або визнанн я нечинним рішення відповіда ча - субєкта владних повнов ажень повністю чи окремих йо го положень.

На підставі вищевикладено го, з урахуванням встановлен их у судовому засіданні факт ів, оцінюючи надані сторонам и у справі докази у сукупност і, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги «Компанії «М едфарком» у вигляді товарист ва з обмеженою відповідальні стю обґрунтовані, підтвердж ені доказами, відповідають ч инному законодавству, а отже підлягають задоволенню у по вному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19 Конституц ії України, Законом України « Про оподаткування прибутку п ідприємств», Законом України «Про податок на додану варті сть», Законом України «Про по рядок погашення зобов'язань платників податків перед бюд жетами та державними цільови ми фондами», Законом України «Про ціни і ціноутворення», Г осподарським кодексом Украї ни, ст. ст. 2, 4, 9, 71, 105, 158 -163, 256 КАС Україн и, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністрат ивний позов «Компанії «Медф арком» у вигляді товариства з обмеженою відповідальніст ю до державної податкової ін спекції в Приморському район і м. Одеси - у повному обсязі .

Визнати недійсними та скас увати в повному обсязі подат кові повідомлення-рішення, я кі були винесені ДПІ у Примор ському районі м. Одеси віднос но «Компанії «Медфарком» у в игляді товариства з обмежено ю відповідальністю від 02.06.2008 ро ку № 0005612310/0, від 02.06.2008 року № 0005602310/0, від 01.08.2008 року № 0005612310/1, від 01.08.2008 року № 0005 602310/1, від 03.09.2008 року № 0005612310/2 та від 03.09.200 8 року № 0005602310/2, від 26.11.2008 року № 0005602310/3 т а від 26.11.2008 року № 0005612310/3.

Постанова може бути оскарж ена до Одеського апеляційног о адміністративного суду чер ез суд першої інстанції шлях ом подачі в десяти денний стр ок з дня складання постанови в повному обсязі заяви про ап еляційне оскарження і поданн ям після цього протягом двад цяти днів апеляційної скарги , або в порядку ч.5 ст. 186 КАС Украї ни.

Суддя: