Рішення

від 12.07.2018 по справі 804/3115/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року Справа № 804/3115/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕКТ ПЛЮС

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ :

27.04.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕКТ ПЛЮС до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №67/2509 від 29.09.2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 151 560,00 грн. винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 55349663 з примусового виконання постанови № 67/2509 від 25.09.2017 р., винесеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, ТОВ БУДПРОЕКТ ПЛЮС дізналось про зміст постанови № 67/2509 від 25.09.2017 р., відповідно до якої позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 151 560,00 грн., вказану постанову було складено за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва по вул. Свердлова, 87Б у м. Дніпрі . Факт проведення позапланової перевірки підтверджується Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.09.2017 р. Позивач вказав, що вказана постанова про накладення штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийнята на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

04.05.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін, та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

25.06.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено припис, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та оскаржувану постанову про накладення штрафу. Відповідач вважає постанову про накладення штрафу правомірною, та такою, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для її скасування відсутні.

12.07.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №314п від 18.08.2017 року та направлення для проведення планового (позапланового) заходу №0343 від 18.08.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва Реконструкція будівлі магазину з будівництвом прибудови за адресою: м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, 87Б, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

За результатами перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було складено акт №00000000043 від 05.09.2017 року, яким встановлено порушення п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. №45, а саме застосування недіючих нормативних документів - СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции СНиП ІІ-22-81 Каменные и армокаменные конструкции , СНиП 3.1.5-96 Организация строительного производства .

На підставі акту перевірки було винесено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.09.2017 року та припис від 05.09.2018 року.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №67/2509 від 29.09.2017 року було накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 151 560,00 грн.

Позивач вважає вищезазначену постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-ХІІ (зі змінами та доповненнями, на час виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством (далі - Закон №2780-ХІІ).

Згідно зі статтею 8 Закону №2780-ХІІ державне регулювання, зокрема, полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону №2780-ХІІ передбачено, що компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038-VI).

Частиною 1 статті 6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду включає, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації (пункт 6 частини 1 статті 7 Закону №3038-VI).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (пункт 3 Положення №294).

Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

За визначенням поняття, наведеним у частині 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону, зокрема, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону №3038-VI).

Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування обєктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою, відповідно до пункту 7 Порядку №553, вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У цьому ж пункті наведено вичерпний перелік підстав призначення та проведення позапланових перевірок, однією з яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки було звернення громадянки ОСОБА_1, яке надійшло з Гарячої лінії голови Дніпропетровської облждержадміністрації 0-800-55-600 від 12.07.2017 реєстраційний індекс ЯН-1322636, яке надійшло з Дніпровської міської ради від 13.07.2017 вх. Я-286/3 (від 11.08.2017ьвх. № Я-3/2).

Таким чином, відповідач мав правові підстави для проведення позапланової перевірки, що позивачем не оспорюється.

Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

Пунктами 16, 17, 18, 19, 21 Постанови № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що при виявленні порушення уповноваженим органом повинен складатися припис чи інший документ, який підлягає виконанню у встановлені строки.

Суд звертає увагу, що відповідачем було винесено до обов'язкового виконання припис Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.09.2017 року, яким приписано до 05.10.2017 усунути порушення п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45.

Під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №67/2509, прийнято відповідачем 25.09.2017 року, тобто до закінчення строку на усунення порушень, встановлених у вказаному вище приписі, таким чином позбавиши права позивача виконати припис до винесення постанови про накладення штрафу.

Щодо виявлених під час перевірки порушень щодо застосування недіючих нормативних документів, наявність яких стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, а саме: СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции СНиП ІІ-22-81 Каменные и армокаменные конструкции , СНиП 3.1.5-96 Организация строительного производства , суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. № 45 затверджено "Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів" (далі - Порядок №45), який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об'єктів та поширюється на суб'єктів містобудування.

Згідно п.3 - 4 Порядку №45 для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

В силу п.9 Порядку №45 проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Судом встановлено, що на заміну СНиП П-22-81 Каменные и армокаменные конструкции введено з 01.09.2011 року ДБН В.2.6-162-2010 Кам'яні та армокам'яні конструкції. Основні положення ; на заміну СНиП 3.1.5-96 Организация строительного производства введено в дію ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва (чинні з 01.01.2012 року по 31.12.2016 року), які замінені ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва (чинні з 01.01.2017 року); на заміну СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции введено в дію у структурі нормативних документів актуалізовано відразу декілька норм, а саме: ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд , ДБН В.2.6-33:2008 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією , ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції , ДБН В.2.6-133:2010 Дерев'яні конструкції. Основні положення , ДБН В.2.6-160:2010 Сталезалізобетонні конструкції , ДБН В.2.6-162:2010 Кам'яні та армокам'яні конструкції , ДБН В.2.6-163:2010 Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу .

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, відповідальність настає саме за порушення щодо передачі замовнику проектної документації, розробленої з порушенням законодавства, а не за застосування чи посилання на недіючі нормативні документи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем у акті перевірки зазначено лише загальне посилання на застосування недіючих нормативних документів, при цьому відсутні конкретні посилання, які саме будівельні норми, державні стандарти чи правила у проектній документації саме не дотриманні та не відповідають вимогам законодавства.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕКТ ПЛЮС при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2273,41 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2958 від 26.04.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2273,41 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕКТ ПЛЮС (49000, м.Дніпро, вул.Плеханова, буд.16, ідентифікаційний код 33611303) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, вул.Січеславська Набережна, 29-А, код ЄДРПОУ 40498190) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №67/2509 від 29.09.2017 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕКТ ПЛЮС штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 151 560,00 грн. винесену Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОЕКТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 33611303) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 2273,41 грн. (дві тисячі двісті сімдесят три гривні сорок одну копійку).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2