Рішення

від 12.07.2018 по справі 824/345/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/345/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом керівника Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Боянчуцької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кіцманської місцевої прокуратури (далі - позивач) в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність Боянчуцької сільської ради та зобов`язати Боянчуцьку сільську раду затвердити плани інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою населення, а саме дитячого майданчика, який розташований по вул. Центральній, 63 у с. Боянчук Заставнівського району;

- зобов`язати Боянчуцьку сільську раду провести технічну інвентаризацію та паспортизацію вищевказаного дитячого майданчика відповідно до вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Кіцманською місцевою прокуратурою на підставі Закону України “Про прокуратуру” вивчено стан дотримання законності щодо дотримання правил благоустрою в с. Боянчук Заставнівського району Чернівецької області та виявлено порушення вимог законодавства, а саме не проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою - дитячого ігрового майданчика, розташованого по вул. Центральній, 63 у с. Боянчук Заставнівського району Чернівецької області. Прокуратурою встановлено, що упродовж 2015-2017 р.р. місцеві програми благоустрою та місцеві правила благоустрою на території с. Боянчук, сільською радою не розроблялися та не затверджувалися. Вказані порушення свідчать про бездіяльність з боку Боянчуцької сільської ради та порушує норми Конституції України, вимоги Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, Закону України “Про місцеве самоврядування”, Закону України “Про охорону дитинства” та негативно впливає на організацію належного утримання територій і споруд, а зважаючи на цільове призначення таких об`єктів, невиконання суб`єктами благоустрою своїх обов`язків у цій сфері може призвести до тяжких наслідків або користувачам, у т. ч. дітям.

Ухвалою суду від 08.05.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі №824/345/18-а та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.06.2018 р. позивачем подано до суду заяву, в якій вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути адміністративну справу №824/345/18-а в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Боянчуцька сільська ради (далі - відповідач) направила на адресу суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без присутності її представника, позовні вимоги Кіцманської місцевої прокуратури визнала в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194, КАС України та подання усіма учасниками заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей вказаних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Боянчуцька сільська рада Заставнівського району Чернівецької області (вул. Центральна, буд. 36, корпус А, с. Боянчук, Заставнівський р-н, Чернівецька обл., код ЄДРПОУ 21419878) є органом місцевого самоврядування (а.с. 16-18).

27.02.2018 р. Кіцманською місцевою прокуратурою здійснюючи моніторинг стану дотримання вимог чинного законодавства у сфері захисту прав і свобод дітей та з метою встановлення наявності підстав для здійснення представництва їх інтересів у суді в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” витребувано у Боянчуцької сільської ради Заставнівського району наступну інформацію: відомості щодо наявності на території с. Боянчук дитячих ігрових майданчиків (місцезнаходження, загальна площа); інформацію про взяття на баланс, проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою - ігрових майданчиків, які знаходяться на території населеного пункту; інформацію чи приймались та затверджувались сільською радою програми з благоустрою, місцеві правила благоустрою на території населеного пункту; інформацію про те, чи приймалося рішення щодо виділення земельної ділянки для розміщення дитячих ігрових майданчиків; та інформацію чи відносяться ігрові майданчики, які розміщені на території сільської ради до комунальної власності (а.с. 11).

07.03.2018 р. на адресу Кіцманської місцевої прокуратури Боянчуцькою сільською радою листом №53 від 05.03.2018 р. направлено відомості по вищезазначених питаннях, вказаний лист зареєстрований за №1476вх-18.

Дослідженням змісту вищезазначеного листа судом встановлено, що на території Боянчуцької сільської ради є дитячий ігровий майданчик, який розташований в центрі села, за адресою вул. Центральна, 63, с. Боянчук, площа майданчика не уточнювалася. Дитячий майданчик взятий на баланс Боянчуцької сільської ради. Загальна вартість вказаного дитячого майданчика 63000,00 грн. На протязі 2015-2018 р.р. сільська рада не приймала та не затверджувала програму благоустрою та місцеві правила благоустрою населеного пункту; сільською радою не приймалось рішення щодо відведення земельної ділянки для розміщення дитячого ігрового майданчика. Ігровий майданчик є комунальною власністю сільської ради (а.с. 12).

Як видно з матеріалів справи, Кіцманською місцевою прокуратурою 07.03.2018 р. направлено на адресу відповідача лист № 112-1249вих - 18, з вимогою про усунення вказаних порушень законодавства та повідомленням про це Кіцманської місцевої прокуратури, надання належним чином завірених підтверджуючих документів (а.с. 13).

17.03.2018 р. на адресу позивача відповідачем направлено лист №60 від 12.03.2018 р., відповідно до змісту якого повідомлено про те, що упродовж 2015-2018 р.р. не вносились, у встановленому порядку, на сесію Боянчуцької сільської ради Заставнівського району питання щодо відведення земельної ділянки для розміщення дитячого майданчика.

Окрім цього, повідомлено про те, що у місцевому бюджеті не передбачено коштів на проведення інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою, у зв`язку із цим, дитячий майданчик, який розташований в с. Боянчук по вул. Центральній, 63 не інвентаризований та не пройшов паспортизацію. Також, повідомлено про те, що упродовж 2018 р. не планується виноситись питання на сесію сільської ради щодо проведення інвентаризації та паспортизації вищевказаного дитячого ігрового майданчика (а.с. 14).

З огляду на вищезазначені обставини справи, керівник Кіцманської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно змісту ст. ст. 21, 22 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Преамбулою Закону України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) закріплено, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2402-III держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Частиною 2 ст. 31 Конвенції про права дитини, прийнятою Резолюцією 44/45 Генеральної асамблеї ООН від 20.11.1989 р., яка набула чинності для України 27.09.1991 р. та ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР №789-XII від 27.02.1991 р. передбачено, що держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону № 1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно із приписами ч. 3-4 ст. 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частинами 3, 5 ст. 53 КАС України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як встановлено судом із матеріалів справи, Кіцманською місцевою прокуратурою здійснюючи моніторинг стану дотримання вимог чинного законодавства у сфері захисту прав і свобод дітей та з метою встановлення наявності підстав для здійснення представництва їх інтересів у суді в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” встановлено бездіяльність Боянчуцької сільської ради щодо проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою - дитячого ігрового майданчика, розташованого по вул. Центральній, 63 в с. Боянчук.

Відповідно до п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР ) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

У статті 1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” від 06.09.2005 р. № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) надано визначення благоустрою населених пунктів. Так, благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Під заходами з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною 1 ст. 10 Закону № 2807-IV встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2807-IV об`єктами благоустрою населених пунктів, серед іншого, є території загального користування майданчики та прибудинкові території.

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-IV є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 18 Закону № 280/97-ВР передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

З метою виконання вище наведених положень, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 29.10.2012 р. №550, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.11.2012 р. за № 1937/22249, затверджено Інструкцію з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів (далі - Інструкція №550).

Пунктом 1.2 вказаної Інструкції визначено, що ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з технічної інвентаризації та паспортизації парків (гідропарків, лугопарків, лісопарків, парків культури та відпочинку, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, спортивних, дитячих, історичних, національних, меморіальних та інших), рекреаційних зон, садів, скверів та майданчиків, пам'яток культурної та історичної спадщини, майданів, площ, бульварів, проспектів, вулиць, доріг, провулків, узвозів, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, інших територій загального користування; прибудинкових територій; територій будівель та споруд інженерного захисту територій; територій підприємств, установ, організацій та закріплених за ними територій на умовах договору, а також інших об'єктів благоустрою в межах населеного пункту (крім земельних ділянок, на яких розташовано вказані об'єкти).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції №550 під паспортизацією об'єктів благоустрою потрібно розуміти - складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації. Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Згідно із п. 1.4 Інструкції №550 технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно.

Технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п 1.5 Інструкції №550).

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що організацію благоустрою територій сіл, селищ та міст здійснюють відповідні сільські, селищні та міські ради, до компетенції яких віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Отже, до повноважень Боянчуцької сільської ради віднесено повноваження щодо організація благоустрою території та затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Для підтримання об`єктів благоустрою у належному стані Закон № 2807-IV зобов`язує, зокрема підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані проводити їх планову інвентаризацію та паспортизацію. Однією з необхідних умов для належного виконання цього обов`язку є наявність затвердженого плану проведення таких заходів з благоустрою населеного пункту, що входить до компетенції відповідних сільських, селищних та міських рад.

Однак, як видно з матеріалів справи, плани технічної інвентаризації та паспортизації об`єкту благоустрою - дитячий майданчик, який розташований по вул. Центральній, 63 в с. Боянчук Заставнівського району та є комунальною власністю Боянчуцької сільської ради не затверджувались. Окрім цього, як вказав у своїй відповіді відповідач, упродовж 2015-2018 р. р. на сесію Боянчуцької сільської ради Заставнівського району питання щодо відведення земельної ділянки для розміщення дитячого майданчика не вносились, у встановленому порядку. При цьому, відповідачем упродовж 2018 р. не планується виноситись питання на сесію сільської ради щодо проведення інвентаризації та паспортизації вищевказаного дитячого ігрового майданчика

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи відповідачем до суду не надано жодних доказів щодо розроблення та затвердження Боянчуцькою сільською радою планів інвентаризації дитячого майданчика, який знаходиться у комунальної власності сільської ради.

З огляду на вищевстановлені обставини справи, суд вважає, що відсутність затверджених планів інвентаризації та технічних паспортів об`єктів благоустрою свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Крім, цього суд зазначає, що зважаючи на цільове призначення об`єкта благоустрою - дитячого майданчика, невиконання суб`єктом благоустрою своїх обов`язків у цій сфері порушує права користувачів цим об`єкта - дітей, на безпечні умови для життя і розвитку.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 189 КАС України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині позовних вимог.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч. 5 ст. 189 КАС України).

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд вважає, що підстав для неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову немає.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи відсутність витрат у суб`єкта владних повноважень із залученням свідків та проведенням експертиз, суд приходить до висновку, що судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 189, 194, 243, 245, 246 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Боянчуцької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області (вул. Центральна, буд.36, корпус А, с. Боянчук, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21419878) щодо не затвердження планів інвентаризації та паспортизації дитячого майданчика, який розташований по вул. Центральній, 63 в с. Боянчук, Заставнівського району, Чернівецької області.

3. Зобов`язати Боянчуцьку сільську раду Заставнівського району Чернівецької області (вул. Центральна, буд. 36, корпус А, с.Боянчук, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21419878) вчинити дії по розробленню та затвердженню плану технічної інвентаризації та паспортизації об'єкту благоустрою населення, а саме дитячого майданчика, який розташований по вул. Центральній, 63 в с. Боянчук, Заставнівського району, Чернівецької області.

4. Зобов`язати Боянчуцьку сільську раду Заставнівського району Чернівецької області (вул. Центральна, буд. 36, корпус А, с.Боянчук, Заставнівський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21419878) провести технічну інвентаризацію та паспортизацію об'єкту благоустрою населення, а саме дитячого майданчика, який розташований по вул. Центральній, 63 в с. Боянчук, Заставнівського району, Чернівецької області відповідно до вимог Закону України “Про благоустрій населених пунктів”.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя           В.К. Левицький