Рішення

від 13.07.2018 по справі 810/1993/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року м. Київ справа №810/1993/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" (далі - позивач, ТОВ "БІЛД ЛАЙФ") з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС Україна), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №474721/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №76 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №474722/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №77 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" від 14.11.2017 №76, від 15.11.2017 №77 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що контролюючий орган протиправно зупинив реєстрацію податкових накладних №76 від 14.11.2017 та №77 від 15.11.2017.

ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" було надіслано до ДФС Україна Таблицю даних платника податку №1, у відповідь на яку отримано Квитанцію №2, в якій зазначено: документ не прийнято. Інформація з Таблиці даних платника податку не була врахована. Також, ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" було надіслано до ДФС Україна повідомлення №7 та №8 разом із поясненнями, копіями підтверджуючих документів. Незважаючи на це, рішеннями комісії ДФС України від 22.12.2017 №474722/40745652 та від 22.12.2017 №474721/40745652 відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації - не зазначено, які саме документи, надані позивачем, були складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач стверджує, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що відмова у реєстрації податкових накладних №76 від 14.11.2017 та №77 від 15.11.2017 обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками яких їх було складено.

Окрім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року витребувано докази за власною ініціативою від відповідача: належним чином засвідчену копію рішень від 22.12.2017 №474721/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №76 у Єдиному реєстрі податкових накладних та від 22.12.2017 №474722/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №77 у Єдиному реєстрі податкових накладних; письмове пояснення з приводу фактичних обставин та юридичних підстав, покладених в основу рішень, які оскаржуються, а також, належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для їх прийняття.

Відповідач вимоги ухвали суду в цій частині не виконав.

14 червня 2018 року позивачем подано клопотання щодо процесуальних питань, яким просить суд: вважати відповідача таким, що без поважних причин, пропустив строк для подання відзиву на позовну заяву по справі №810/1993/18; не визнавати відзив на позовну заяву поданий відповідачем як заяву по суті справи; не приймати докази, які подані відповідачем з порушенням статей 261 та 79 Кодексу адміністративного судочинства України; розглядати справу №810/1993/18 за наявними в ній матеріалами.

Суд зазначає, що ухвалою від 15 травня 2018 року запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву. Вказану ухвалу відповідач отримав наручно -17.05.2018 (том 1, а.с. 89), останнім днем подання відзиву на позовну заяву є 01.06.2018. Проте, відзив до суду відповідач надав наручно - 08.06.2018, тобто відповідачем несвоєчасно подано відзив на позов.

Водночас, суд звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить застереження не визнавати відзив на позовну заяву поданий відповідачем із пропуском строку як заяву по суті справи.

З огляду на вищевказане суд вважає клопотання позивача в цій частині необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на те що, відповідачем подані до суду докази, а саме: квитанції від 29.11.2017 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, з порушенням встановленого судом строку для їх подання, ураховуючи відсутність обґрунтування відповідача неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього, вказані докази до розгляду судом не приймаються.

При цьому, суд звертає увагу, що аналогічні квитанції від 29.11.2017 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН були додані позивачем до позовної заяви.

Протокольною ухвалою від 19.06.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" (ідентифікаційний код 40745652) зареєстроване в якості юридичної особи 15.08.2016 за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 18 Б, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.04.2018 №1003910677 (том 1, а.с. 65-67).

ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" має ліцензію "Господарська діяльність з будівництва об'єктів ІV V категорії складності", що видана Державною архітерктурно-будівельною інспекцією України 06.09.2016 №33-Л та діє до 06.09.2019 (том 1, а.с. 20-22).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дипроінбуд" (далі - ТОВ "Дипроінбуд") зареєстровано як юридична особа 21.12.2004 (ідентифікаційний код 33296568), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія ААО №119441 (том 1, а.с. 86).

ТОВ "Дипроінбуд" знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції Дарницького району м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.01.2005, та є платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва видане свідоцтво №38830818 серії НБ №171723 (том 1, а.с. 89-90).

ТОВ "Дипроінбуд" має ліцензію "Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури", що видана Державною архітерктурно-будівельною інспекцією України 16.02.2015 №639164 та діє до 16.02.2020 (том 1, а.с. 91-93).

З матеріалів справи встановлено, між ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" (Підрядник) та ТОВ "Дипроінбуд" (Замовник) був укладений договір підряду від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17 (далі - договір від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17), відповідно до умов якого замовник доручає підряднику, а підрядник зобов'язується, на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів (будівельних та інших матеріалів, обладнання, комплектуючих виробів, систем, інструментів та устаткування тощо), у відповідності до даного Договору, Проектної документації та Законодавства виконати будівельно-монтажні роботи по улаштуванню монолітного каркасу на об'єкті - будівництво шостої черги І мікрорайону, що входить до складу мікрорайонів І, ІІ, 1 п.к ІІІ, 1 п.к. VІ у багатофункціональному житловому районі на вул. Маршала Гречки та прос. Правди у Подільському районі м. Києва (ж/б №6.3), за цінами та характеристиками, визначеними у Додатках до даного Договору (том 1, а.с. 148-167).

Відповідно до п. 2.1 договору від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17, роботи мають бути розпочаті підрядником протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту, зокрема, перерахування замовником авансового платежу згідно з умовами даного Договору.

Згідно з п. 3.1.1 договору від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17, ціна договору включає в себе, зокрема, вартість матеріальних ресурсів підрядника; витрати на доставку та підйом ресурсів підрядника на місце виконання робіт.

Відповідно до п. 3.6 договору від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17, за даним Договором розрахунки щодо оплати Ціни Договору здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідних сум на банківській рахунок підрядника, вказаний в Договорі.

20 серпня 2017 року між ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" (Підрядник) та ТОВ "Дипроінбуд" (Замовник) укладено також додаткову угоду №1 до договору підряду від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17 (том 1, а.с. 169).

29 вересня 2017 року між ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" (Підрядник) та ТОВ "Дипроінбуд" (Замовник) укладено також додаткову угоду №2 до договору підряду від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17 (том 1, а.с. 171).

Додатком 1 Договірна ціна на влаштування монолітного каркасу 6 черга будівництва. Житловий будинок №6.3 визначена вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ - 22217546,35 грн. (том 1, а.с. 167).

Так, 14.11.2017 ТОВ "Дипроінбуд" на виконання умов вказаного договору, було здійснено передоплату на рахунок ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" у розмірі 300000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.11.2017 №3633 (том 1, а.с. 107).

За правилом першої події ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" було складено та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.11.2017 №76 на суму 300000,00 грн., у тому числі ПДВ 50000,00 грн. (том 1, а.с. 109-110).

29 листопада 2017 року позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну від 14.11.2017 №76 прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (том 1, а.с. 111).

У якості конкретного критерію оцінки ступеня ризиків у вказаній квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.30-00.

Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

12 грудня 2017 року позивачем направлено в електронному вигляді до ДФС таблицю даних платника податків від 12.12.2017 №1 (том 1, а.с. 115).

Відповідно до квитанції від 12.12.2017 №1 документ збережено на центральному рівні (том 1, а.с. 116).

Відповідно до квитанції від 15.12.2017 №2 документ не прийнято. Інформація з Таблиці даних платника податку не врахована (том 1, а.с. 117).

На виконання вимог контролюючого органу, 16.12.2017 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №7 (том 1, а.с. 118-119).

Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір підряду від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17; додатки до договору; платіжне доручення від 14.11.2017 №3633, видаткові накладні тощо.

Відповідно до квитанції від 16.12.2017 №1, вказані документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні (том 1, а.с. 120).

Разом з цим, комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 22.12.2017 №474721/40745652, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №76 у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (том 1, а.с. 124).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся із скаргою, в порядку адміністративного оскарження (том 1, а.с. 126-134), за результатами розгляду якої Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення від 17.01.2018 №6359/40745652 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін (том 1, а.с. 144-145).

Також, 15.11.2017 ТОВ "Дипроінбуд" на виконання умов вказаного договору, було здійснено передоплату на рахунок ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" у розмірі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2017 №3645 (том 1, а.с. 108).

За правилом першої події ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" було складено та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.11.2017 №77 на суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн. (том 1, а.с. 112-113).

29 листопада 2017 року позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну від 15.11.2017 №77 прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ризиків, що визначені пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (том 1, а.с. 114).

У якості конкретного критерію оцінки ступеня ризиків у вказаній квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.30-00.

Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

12 грудня 2017 року позивачем направлено в електронному вигляді до ДФС таблицю даних платника податків від 12.12.2017 №1 (том 1, а.с. 115).

Відповідно до квитанції від 12.12.2017 №1 документ збережено на центральному рівні (том 1, а.с. 116).

Відповідно до квитанції від 15.12.2017 №2 документ не прийнято. Інформація з Таблиці даних платника податку не врахована (том 1, а.с. 117).

На виконання вимог контролюючого органу, 16.12.2017 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №8 (том 1, а.с. 121-122).

Разом з поясненнями позивачем до зазначеного повідомлення прикріплені копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, а саме: договір підряду від 28.07.2017 №18ВР-6.3/28/07/17; додатки до договору; платіжне доручення від 15.11.2017 №3645, видаткові накладні тощо.

Відповідно до квитанції від 16.12.2017 №1, вказані документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні (том 1, а.с. 123).

Разом з цим, комісія ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 22.12.2017 №474722/40745652, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №77 у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (том 1, а.с. 125).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся із скаргою, в порядку адміністративного оскарження (том 1, а.с. 135-143), за результатами розгляду якої Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення від 17.01.2018 №6358/40745652 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін (том 1, а.с. 146-147).

Не погоджуючись з рішеннями ДФС України від 22.12.2017 №474721/40745652 та від 22.12.2017 №474722/40745652, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час формування та надіслання податкових накладних на реєстрацію; далі - ПК), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом ОСОБА_1 України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету ОСОБА_1 України від 29 грудня 2010 року №1246 (в редакції, чинній на час формування та надіслання податкових накладних на реєстрацію; далі - Порядок №1246).

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 ПК, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_1 України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Системний аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов'язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг.

При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов'язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_1 України.

У свою чергу Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621 (які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Критерії).

Пунктом 6 Критеріїв, який був зазначений відповідачем у квитанції у якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, передбачено, передбачено визначення двох різних критеріїв. Зокрема, вказано що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Зі змісту квитанцій про прийняття податкових накладних від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77 встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом №567.

Проте, суд вважає, що контролюючим органом грубо порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Зокрема, такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у вказаних квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

Отже, у відповідності до вимог чинного законодавства, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких затверджений також наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Перелік №567).

Так, відповідно до пункту 1 Переліку №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства встановлено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків у квитанції.

Також, зі змісту квитанцій про прийняття податкових накладних від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77 встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Таким чином, у вказаних квитанціях фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Щодо формулювання фіскальним органом у вказаних квитанціях вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567), суд зазначає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 містить у собі пункт 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.". Натомість, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621, містить пункт 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.".

Разом з тим, Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621, взагалі не містить пункту 4.

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно чітко зазначати, що пункт 4 відноситься до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №753/30621.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом ОСОБА_1 України.

Таким чином, умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких передбачений у згаданому наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Абзацом 2 постанови Кабінету ОСОБА_1 України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова КМУ №190), визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з оспорюваних рішень, саме надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування стало підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Суд зауважує, що підстава, з якої контролюючий орган відмовив позивачеві у реєстрації податкових накладних, є комплексною та передбачає наявність окремо або у сукупності таких обставин:

- надання платником податку разом з поясненнями копій документів, які складені з порушенням законодавства;

- надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, системний аналіз визначених у постанові КМУ від 29.03.2017 №190 підстав для відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН у взаємозв'язку з визначеним у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 вичерпним переліком документів, дає підстави стверджувати, що під наданням платником податків документів, які є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, слід розуміти надання такого пакету документів, що не розкриває змісту та обсягу господарських операцій чи такого, що не дає змоги відслідкувати рух товарів (послуг) від постачальника до покупця.

Натомість така підстава для прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства потребує зазначення комісією ДФС України у відповідному рішенні документа (його реквізитів), що не відповідає вимогам закону із зазначенням у чому саме полягає така невідповідність (відсутність обов'язкових реквізитів тощо).

Відповідно до пункту 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, комісією ДФС України розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що комісія ДФС може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Згідно із пунктом 5.1 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом ДФС від 26 червня 2017 року №450, матеріали, що виносяться на розгляд, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією ДФС України засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Разом з цим, в оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме з наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та яких саме документів, передбачених вичерпним переліком, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Оспорюванні рішення не містить мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що оскаржувані рішення фактично не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень та неврахування наданих позивачем ДФС України документів, а отже, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Дипроінбуд", та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" про визнання протиправними та скасування спірних рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

- рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №474721/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №76 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №474722/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №77 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "БІЛД ЛАЙФ" від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДФС України.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені й у пункті 19 Порядку №1246.

При цьому, пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини першої статті 5 КАС, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету ОСОБА_1 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом ОСОБА_1 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд зазначає, що дискреційні функції Державної фіскальної служби України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Державної фіскальної служби України документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що, у даному випадку, у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути здійснений шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною першою статті 9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 КАС визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на суму 5286,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.04.2018 №1293 на суму 3524,00 грн. (том 1, а.с. 4) та платіжним дорученням від 07.05.2018 №1405 на суму 1762,00 грн. (том 2, а.с. 80).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 5286,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №474721/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.11.2017 №76 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 №474722/40745652 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.11.2017 №77 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" від 14.11.2017 №76 та від 15.11.2017 №77.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ЛАЙФ" (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 18 Б, ідентифікаційний код 40745652) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код: 39292197) судовий збір у розмірі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.