Рішення

від 12.07.2018 по справі 826/2281/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 липня 2018 року                                        № 826/2281/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “П І Компані” до Київської міської митниці ДФС України про зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “П І Компані” (далі – позивач) до Київської міської митниці ДФС України (далі – відповідач), в якому просить: - зобов'язати Київську міську митницю ДФС України (код ЄДРПОУ 39422888) підготувати висновок про повернення надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю “П І Компані” (код ЄДРПОУ 35424918) до Державного бюджету України митних та інших платежів на загальну суму 30  255, 75 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783). В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що рішення про коригування митної вартості товарів імпортованих ТОВ “П І Компані” №100270002/2015/700013/2 від 31.07.2015 скасовано рішенням суду, проте в порушення норм чинного законодавства, митним органом у встановленому законом порядку не надано висновок про повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів на загальну суму 30  255,75 грн. Представник позивача у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову З урахуванням вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, позивач подав до Київської міської митниці ДФС України електронну митну декларацію митну декларацію від 31.07.2015 №100270002/2015/257427. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/700013/2, відповідно до якого позивачу відмовлено в митному оформленні вказаної митної декларації та яким визначено митну вартість із застосуванням резервного методу. Це рішення обґрунтовано тим, що подані позивачем документи не містили всіх відомостей (містять розбіжності). На підставі цього рішення відповідачем прийнято Картку відмову у митному оформленні (випуску) товарів від 31.07.2015 №100270002/2015/00080, яким митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 826/17670/15 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “П І Компані” до Київської міської митниці ДФС України визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270002/2015/700013/2 від 31.07.2015, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270002/2015/00080 від 31.07.2015 задоволено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016, вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі № 826/17670/15. Крім цього, 25.07.2016 ТОВ “П І Компані” звернулось до Київської міської митниці ДФС України із заявою №01/192, в якій просило підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві разом з іншими передбаченими законодавством документами висновок про повернення надмірно сплачених ТОВ “П І Компані” (код ЄДРПОУ 35424918) митних та інших платежів у сумі                             30  255, 75 грн. Проте, відповідач своїм листом від 22.08.2016 №5785/26-70-19-01 відмовив ТОВ “П І Компані” у задоволенні вказаної заяви. Вважаючи протиправною відмову відповідача у задоволенні його заяви, та допущення протиправної бездіяльності відповідачем щодо неповернення надмірно сплачених позивачем митних та інших платежів, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI. Відповідно до вимог частини першої статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно з вимогами пунктами 43.1, 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Згідно із частиною третьою статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Як свідчать матеріали справи, позивач звертався до Київської міської митниці ДФС із відповідною заявою, в якій просив разом із поданням додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, повернути надмірно сплачені грошові кошти. Алгоритм дій державних органів щодо повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок №618). Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 розділу ІІІ Порядку №618, повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення. Аналіз викладених норм свідчить про те, що підставою для виплати Державним казначейством України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів. У той же час, при вирішенні вказаної адміністративної справи по суті, суд звертає увагу на наступне. Представником відповідача в судовому засіданні 14.11.2017 надано доповнення до заперечення, з яких вбачається, що Київською міською митницею ДФС проведено перевірку наявності у підприємства заборгованості та фактів відшкодування податку на додану вартість по даному митному оформленню з метою уникнення фактів «подвійного» повернення ПДВ. За результатами перевірки, митним органом 19.07.2017 підготовлено висновки №782, №783, №784 про повернення надмірно сплачених платежів на загальну суму 30  255, 75 грн. та листом №2817/9/26-70-19-02 від 19.07.2017 направлено їх до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а також листом №6566/10/26-70-19-02 від 21.07.2017 повідомлено позивача про виконання заявлених вимог у заяві від 25.07.2016, що підтверджено матеріалами справи. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що митним органом вжито усіх передбачених законом заходів щодо підготовки вищевказаного висновку для повернення коштів ТОВ “П І Компані” з Державного бюджету України та, відповідно, подав вказаний висновок до органу Казначейства. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених ТОВ “П І Компані” до Державного бюджету України митних та інших платежів на загальну суму 30 255,75 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, так як відповідачем надано належні та допустимі докази щодо підготовки та подання відповідного висновку до органу казначейської служби. У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги те, що відповідачем виконаний обов'язок щодо підготовки та надання висновку про повернення позивачу надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень. Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, В И Р І Ш И В : У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “П І Компані” - відмовити повністю. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                                  Є.В. Аблов