Рішення

від 26.06.2018 по справі 914/741/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018р. Справа №914/741/18

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОСОБА_1» , с. Клубівці, Івано-Франківська обл.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» Філія «Управління магістральних газопроводів» «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» , м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Західний офіс Держаудитслужби України, м. Львів

про: стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 15.09.2017 р.

Суддя:ОСОБА_2

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - ордер № 037315 від 30.03.2018 року, ОСОБА_4 - ордер № 045494 від 21.06.2018 року.

від відповідача: ОСОБА_5 - дов. № б/н від 29.12.2017 року.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : не з'явився.

Суть спору: 24.04.2018 року за вх. № 785 в канцелярії Господарського суду Львівської області зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОСОБА_1» до Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» Філія «Управління магістральних газопроводів» «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № НОМЕР_1 від 15.09.2017 р.

Однак, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що позивачем вказано невірний код ЄДРПОУ відповідача, адже відповідно до витягу з ЄДРПОУ № НОМЕР_2 від 25.04.2018 р., в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 25560823 записів не знайдено.

Крім того, при огляді позовної заяви та поданих до неї документів, встановлено, що мають місце окремі недоліки, зокрема: відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.

27.04.2018 року ухвалою Господарського суду Львівської області позовну заяву у справі № 914/741/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОСОБА_1» до Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» Філія «Управління магістральних газопроводів» «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № НОМЕР_1 від 15.09.2017 р. - залишено без руху.

08.05.2018 року за вх. № 16285/18 представником позивача подано клопотання на виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області від 27.04.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.05.2018 року відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 05.06.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2018 року розгляд справи відкладено на 14.06.2018 року, для надання доказів. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2018 року розгляд справи відкладено на 21.06.2018 року, у зв'язку з залученням третьої особи. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду по суті на 26.06.2018 року.

Позивач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.05.2018 року не виконав, про відкладення розгляду справи від 05.06.2018 року, від 14.06.2018 року, від 21.06.2018 року явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.06.2018 р. за вх. № 20131/18 представник позивача подав відповідь на відзив.

21.06.2018 р. за вх. № 23319/18 представник позивача подав письмові пояснення.

Відповідач вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 11.05.2018 року, про відкладення розгляду справи від 05.06.2018 року, від 14.06.2018 року, від 21.06.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

25.05.2018 р. за вх. № 18908/18 представник відповідача подав відзив на позов.

14.06.2018 р. за вх. № 21883/18 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.06.2018 р. за вх. № 23318/18 представник відповідача подав додаткові пояснення.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вимог ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 14.06.2018 року, від 21.06.2018 року виконала частково, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду, що знаходяться у матеріалах справи, а явка якої була визнана судом обов'язковою.

21.06.2018 року за вх. № 23212/18 представники сторін подали спільне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, яка ухвалою суду була задоволена.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 26.06.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві позивач зазначає, що 25.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ , в особі заступника директора ОСОБА_6 філії УМГ Львівтрансгаз , який діє на підставі довіреності № 2-532 від 28.12.2016 року та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 ОСОБА_1 (надалі - ТОВ ВФГ ) було укладено Договір купівлі - продажу №1709000399.

Відповідно до п. 1 даного Договору, ТОВ ВФГ поставляє і передає у власність Товар, а саме: шафи металеві для одягу, а УМГ Львівтрансгаз зобов'язується прийняти та оплатити Товар в обумовлені в Договорі строки.

Позивач наголошує, що 09 жовтня 2017 року, на виконання умов Договору, ТОВ ВФГ здійснило оперативну поставку якісного товару (Шафи металеві для одягу) у кількості 205 штук.

На підтвердження вищевикладеного, позивач стверджує, що 09.10.2017 року між сторонами було укладено ОСОБА_7 приймання-передачі за Договором купівлі-продажу №1709000399 від 25.09.2017 року, згідно якого ПАТ УКРТРАНЗГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз одержало у власність від ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 товар (Шафи металеві для одягу) у кількості 205 штук. Представники сторін власноруч підписали даний ОСОБА_7 приймання-передачі та скріпили його відповідними печатками підприємств, також засвідчили, що майно передано повністю, відповідно до умов Договору купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року, зауважень щодо якості та кількості товару у сторін немає.

Позивач зазначає, що 09 жовтня 2017 року сторони також підписали та скріпили печатками накладну № 1 на суму в розмірі 562 800,00 грн., згідно якої УМГ Львівтрансгаз зобов'язано здійснити оплату за поставлений товар, проте на час звернення із позовом оплата не здійснена. Відповідно до податкової накладної ПАТ УКРТРАНЗГАЗ одержало від ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 93 800 гри. (дев'яносто три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, яка зареєстрована 17.10.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, встановлено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач зазначає, що згідно із п. 5.2. Договору, датою поставки вважається дата підписання ОСОБА_7 приймання - передачі. Також п. 7.1. Договору встановлено, що Покупець проводить розрахунки з Продавцем, на протязі 180 днів після підписання ОСОБА_7 прийому - передачі Товару, шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Продавця. Згідно даного пункту Договору, останнім днем виконання зобов'язання по оплаті коштів за поставлений товар є 07 квітня 2018 року. Але, на час розгляду справи, коштів від УМГ Львівтрансгаз за поставлений Товар не надходило, що, в свою чергу, є порушеням умов Договору купівлі - продажу №1709000399 від 25.09.2017 року, а саме п. 7.1. Договору, так як ОСОБА_7 приймання - передачі був підписаний ще 09 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, шо у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач зазначає, що 22.01.2018 року ним було надіслано лист-вимогу про оплату коштів, проте жодної відповіді не одержано. 23.03.2018 року ТОВ ВФГ надіслало офіційну претензію до УМГ Львівтрансгаз з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 562 800,00 грн. за Договором купівлі - продажу ЛГ-1709000399 від 25.09.2017 року. Відповідач на претензію не відповів та зобов'язань не виконав.

Таким чином, за твердженням позивача, у відповідача - УМГ Львівтрансгаз станом на 17.04.2018 року утворилася заборгованість перед позивачем за поставлений Товар в розмірі 562 800,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що, відповідно до рішення акціонерів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРТРАНСГАЗ від 21.05.2018 р., вирішено змінити тип та назву відповідача по справі на Акціонерне товариство Укртрансгаз . Відповідно до ст. 5 Закону України Про акціонерні товариства , зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 28.12.2011 р. № 18, господарським судам необхідно врахувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізацію, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

АТ Укртрансгаз відхиляє позовні вимоги, вважає їх безпідставними, необгрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідач зазначає, що ПАТ УКРТРАНСГАЗ в особі філії УМГ ЛЬВІВТРАНСГАЗ оголошено проведення відкритих торгів ПА-2017-05-17-000071- в щодо закупівлі: Шаф металевих для одягу - ДК 021:2015: - Будівельні товари СРУ:44420000-0 . Тендерним комітетом УМГ ЛЬВІВТРАНСГАЗ було визначено переможцем торгів учасника ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 , пропозиція якого за результатами оцінки визнана найбільш економічно вигідною.

Відповідач зауважує, що 25.09.2017 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № НОМЕР_1 купівлі-продажу Шаф металевих для одягу - ДК 021:2015: - Будівельні товари СРУ:44420000-0 на загальну суму 562 800,00 грн. (надалі - Договір). Однак, на етапі розрахунків по вказаному Договору, Головним державним аудитором Західного офісу Держаудитслужби ОСОБА_8, під час моніторингу запланованого до здійснення відповідачем платежу на суму 562 800,00 грн. за Договором № НОМЕР_1 від 25.09.2017 р., укладеним з позивачем, наданим відповідно до реєстру платежів, які підлягають моніторингу, не погоджено платіжне доручення, в результаті чого платіж було заблоковано.

Відповідач наголошує, що Акціонерне товариство Укртрансгаз належить до підприємств державного сектору економіки, використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильність визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективне використання коштів і майна, стан і достовірність бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а також дотримання законодавства про державні закупівлі у яких є об'єктом державного фінансового контролю, відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю .

Ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю визначає, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п. 1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 310 (далі - Положення), Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Положенням встановлено, що Держфін інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 5 п. 4).

Згідно з Порядком проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 214 (далі - Порядок), операційний аудит включає проведення моніторингу господарських операцій суб'єктів господарювання, пов'язаних з придбанням товарів (послуг), вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, а також робіт, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн. гривень. Моніторингу також підлягають платіжні доручення на проведення банківських розрахунків до їх підписання керівником суб'єкта господарювання за зобов'язаннями поточного та попередніх періодів, пов'язаними з придбанням товарів (послуг), вартість яких дорівнює або перевищує 100 тис. гривень, а також робіт, вартість яких дорівнює або перевищує 1 млн. гривень. Платіжні доручення для проведення моніторингу подаються державному аудиторові за три робочих дні до їх підписання керівником суб'єкта господарювання. Платіжні доручення, що підлягають моніторингу, погоджуються державним аудитором. У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи комунальних коштів та/або майна, державний аудитор відмовляється від погодження платіжного доручення, про що письмово повідомляє керівників контролюючого органу, органу управління та суб'єкта господарювання, (п. 4 Порядку).

Аналогічні положення містяться в Програмі державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ПАТ УКРТРАНСГАЗ на 2017 рік, затвердженої Першим заступником Голови Держфінінспекції України 28.12.2016 р..

У відповіді на відзив позивач зазначає, що представником відповідача було визнано, що між Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ в особі Філії Управління магістральних газопроводів ЛЬВІВТРАНСГАЗ та Товариством з обмеженого відповідальністю ОСОБА_4 ОСОБА_1 25 вересня 2017 року, було укладено Договір № НОМЕР_1 купівлі - продажу Шаф металевих для одягу -- ДК 021:2015: - Будівельні товари СРУ:44420000-0 на загальну суму 562 800.00 грн.

Позивач зазначає, що пунктом 1 та пунктом 7.1. даного Договору, встановлено, що Покупець здійснює оплату за поставлений Продавцем товар протягом строку, вказаного в договорі. Як вбачається з Відзиву, відповідач на етапі розрахунків по вказаному Договору під час моніторингу, надав для перевірки Головному державному аудитору Західного офісу Держаудитслужби платіжне доручення на загальну суму 562 800,00 грн. за Договором №1709000399 від 25.09.2017 року, який укладений з ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_1 , але дане платіжне доручення не було погоджене та платіж був заблокований.

Позивач стверджує, що, оскільки відповідач підготував платіжне доручення на загальну суму 562 800,00 грн. для перерахування коштів, то дана обставина вказує, що товар за Договором купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року, а саме Шафи металеві для одягу у кількості 205 штук були поставлені в ПАТ УКРТРАНЗГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз у встановлені строки, відповідач жодних зауважень щодо якості та кількості поставленого товару не мав.

Статтею 75 ГПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Тому, на думку позивача, в подальшому при розгляді даної справи всі обставини, які стосуються поставки товару, передачі товару, виконання зобов'язань зі сторони ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_1 та наявність заборгованості у ПАТ УКРТРАНСГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз в розмірі 562 800,00 грн. вважаються встановленими та доказуванню не підлягають. Також, відповідач жодним чином не спростував доводів, викладених у позовній заяві, а посилання на блокування платежу з боку перевіряючих органів є таким, що не відповідає чинним нормам законодавства України. ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 згідно укладеного Договору № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року, здійснило поставку товару (Шафи металеві для одягу) у кількості 205 штук та передали його у власність ПАТ УКРТРАНЗГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз , що визнається сторонами та підтверджується підписаним ОСОБА_7 приймання-передачі, також сторони підписали Видаткову накладну № 1 від 09.10.2017 року, на суму в розмірі 562 800,00 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що УМГ Львівтрансгаз одержало 09 жовтня 2017 року, 205 металевих шаф для одягу вартісно 562 800,00 грн., більше, як пів-року використовує їх, і вказує, що головний державний аудитор Західного офісу Держаудитслужби не погодив платіжне доручення, внаслідок чого було заблоковано платіж, і тепер ПАТ УКРТРАНСГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз не зобов'язане розраховуватись за поставлений товар і суд має відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи наведене, на думку позивача, господарський суд повинен захистити порушені права та інтереси ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 , оскільки, це єдиний можливий спосіб відновити порушені права, адже, втрата Товариством суми в розмірі 562 800.00 грн. та зловживання своїм становищем такого контрагента, як АТ УКРТРАНЗГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз призведе до непоправних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

Позивач стверджує, що станом на час звернення з позовом жодних пропозицій від відповідача щодо врегулювання спору не поступало. Кошти від УМГ Львівтрансгаз за поставлений Товар згідно Договору купівлі - продажу №1709000399 від 25.09.2017 року не надходили.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Статтею 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як встановлено ст. 47 ГК України, держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Суд встановив, що 25.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ , в особі заступника директора ОСОБА_6 філії УМГ Львівтрансгаз , який діє на підставі довіреності № 2-532 від 28.12.2016 року та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 ОСОБА_1 (надалі ТОВ ВФГ ) було укладено Договір купівлі - продажу № НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1 даного Договору, ТОВ ВФГ поставляє і передає у власність Товар, а саме: шафи металеві для одягу, а УМГ Львівтрансгаз зобов'язується прийняти та оплатити Товар в обумовлені в Договорі строки.

09 жовтня 2017 року на виконання умов Договору, ТОВ ВФГ здійснило оперативну поставку якісного товару (Шафи металеві для одягу) у кількості 205 штук.

09.10.2017 року між сторонами було укладено ОСОБА_7 приймання-передачі за Договором купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року, згідно якого ПАТ УКРТРАНЗГАЗ в особі УМГ Львівтрансгаз одержало у власність від ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 товар (Шафи металеві для одягу) у кількості 205 штук.

Повноважні представники сторін власноруч підписали даний ОСОБА_7 приймання-передачі та скріпили його відповідними печатками підприємств, а також засвідчили, що майно передано повністю, відповідно до умов Договору купівлі-продажу № НОМЕР_1 від 25.09.2017 року, зауважень, щодо якості та кількості товару у сторін немає.

09 жовтня 2017 року сторони також підписали та скріпили печатками накладну № 1 на суму в розмірі 562 800,00 грн., згідно якої УМГ Львівтрансгаз зобов'яза нездійснити оплату за поставлений товар, проте до часу звернення з позовом оплата не здійснена.

Відповідно до податкової накладної, ПАТ УКРТРАНЗГАЗ одержало від ТОВ ВЕСТ ОСОБА_1 податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 93 800 грн., яка зареєстрована 17.10.2017 року.

Згідно із п. 5.2. Договору, датою поставки вважається дата підписання ОСОБА_7 приймання - передачі.

Також п. 7.1. Договору встановлено, що Покупець проводить розрахунки з Продавцем, на протязі 180 днів після підписання ОСОБА_7 прийому - передачі Товару, шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку Покупця на банківський рахунок Продавця.

Згідно даного пункту Договору, останнім днем виконання зобов'язання по оплаті коштів за поставлений товар є 07 квітня 2018 року, але, на час розгляду справи, коштів від УМГ Львівтрансгаз за поставлений Товар не надходило, що, в свою чергу, є порушенням умов Договору купівлі - продажу №1709000399 від 25.09.2017 року, а саме п. 7.1. Договору, так як ОСОБА_7 приймання - передачі був підписаний ще 09 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" передбачено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується.

Тобто, довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами. А виявлені порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Однак, виявлені фінансовим моніторингом порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. № 3-69гс12.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОСОБА_1» до Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» Філія «Управління магістральних газопроводів» «ЛЬВІВТРАНСГАЗ» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № НОМЕР_1 від 15.09.2017 р. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 967 від 17.04.2018 року на суму 8442,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ Філія Управління магістральних газопроводів ЛЬВІВТРАНСГАЗ (79053, м. Львів, вул. Рубчака, 3, код ЄДРПОУ ВП 25560823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОСОБА_1 (77443, Івано-Франківська обл., Тисменицький райно, с. Клубівці, вул. Семанівка, 9, код ЄДРПОУ 36083783) суму боргу в розмірі 562800 ( п'ятсот шістдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства УКРТРАНСГАЗ Філія Управління магістральних газопроводів ЛЬВІВТРАНСГАЗ (79053, м. Львів, вул. Рубчака, 3, код ЄДРПОУ ВП 25560823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ОСОБА_1 (77443, Івано-Франківська обл., Тисменицький райно, с. Клубівці, вул. Семанівка, 9, код ЄДРПОУ 36083783) суму судового збору в розмірі 8442 (вісім тисяч чотириста сорок дві) грн. 00 коп.

4. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.