Рішення

від 03.07.2018 по справі 820/1910/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 р. Справа № 820/1910/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ТОВ "Варта", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002741402, №0002751402 від 21.09.2017 року, прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що при проведенні перевірки Головного управління ДФС у Харківській області здійснено помилкові висновки про порушення ТОВ Варта вимог податкового законодавства. Вважає, що всі надані первинні документи підтверджують правомірність та обґрунтованість віднесення до складу адміністративних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за використане паливо на автомобілі марки ТОYОТА LAND CRUISER, SKODA OKTAVIA, ВАЗ 21099; на суму уцінки запасів, що була проведена в суворій відповідності до законодавства було правомірно та обґрунтовано зменшено бухгалтерський фінансовий результат, а отже і об'єкт оподаткування податком на прибуток; відсутність доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана с господарської діяльністю підприємства.

У судовому засіданні представник позивача вимоги і доводи заявленого позову підтримав та просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача послався на висновки акту ГУ ДФС в Харківській області № 10661/20-40-14-02-08/30982670 від 23.08.2017р. за результатами перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності та керуючись нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Варта податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.03.2017р., валютного - за період з 01.01.2014р. по 31.03.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014р. по 31.03.2017р.

Висновками акту документальної планової виїзної перевірки №10661/20-40-14-02-08/30982670 від 23.08.2017р. встановлено порушення позивачем п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, яка діє з 2015 року), в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2017 року на суму 175915 грн.; п.п. 198.5 г ст.198 ПК України, чим занижено ПДВ на загальну суму 95266 грн., в т.ч. за березень 2017 року на суму 95266 грн.; п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

На підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки відповідачем 21.09.2017р. винесені податкові повідомлення-рішення №0002741402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 219 893 грн. 75 коп., з яких 175 915 грн. - за основним платежем та 43978 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002751402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 119082 грн. 50 коп., з яких 95266 грн. - за основним платежем та 23816 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження рішень органів ДФС, ТОВ Варта подало відповідну скаргу до ДФС України, рішенням якої від 15.01.2018 року №1247/6/99-99-11-01-01-25 скарга платника податків залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано в ході судового розгляду, здійснені відповідачем донарахування податків з відповідним застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій зумовлені, серед іншого, висновками ГУ ДФС в Харківській області про завищення ТОВ Варта суму адміністративних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 197247 грн. за використане паливо на автомобілі марки ТОYОТА LAND CRUISER, SKODA OKTAVIA, ВАЗ 21099 за відсутності щоденних документів на списання палива. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що до матеріалів справи залучені складенні протягом 2015 року наступні первинні документи, що підтверджують факт використання палива в господарській діяльності позивача, а саме подорожні листи, складені за кожен місяць 2015 року на службові автомобілі ТОВ Варта ТОYОТА LAND CRUISER, державний номер №779-20 КА; SKODA OKTAVIA держаний номер НОМЕР_1; ВАЗ 21099 державний номер №435-81 АЕ, акти списання товарів (палива). Зі змісту вказаних документів вбачається, що дані подорожніх листів належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 за кожен місяць 2015 року (а.с. 67-133).

Щодо твердження податкового органу про те, що відсутність саме щоденних документів на списання палива є відсутністю одного з первинних документів, суд зазначає наступне.

16 квітня 2013 року набрав чинності Наказ Державної служби статистики України від 19.03.2013 № 95 Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 року № 74 Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування , норми якого містили положення щодо необхідності оформлення щоденних подорожніх листів та встановлювали форму подорожнього листа.

Підпунктом 2.7 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Надані позивачем подорожні листи, складені за кожен місяць 2015 року на службові автомобілі ТОВ Варта ТОYОТА LAND CRUISER, державний номер №779-20 КА; SKODA OKTAVIA держаний номер НОМЕР_1; ВАЗ 21099 державний номер №435-81 АЕ, акти списання товарів (палива) є первинними документами, що підтверджують факт використання палива позивачем в своїй господарській діяльності, а отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо інших виявлених під час проведення перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п.п. г п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до акту перевірки, перевіркою розшифровок бухгалтерського рахунку 92 Адміністративні витрати , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками встановлено, що ТОВ ВАРТА до рядку 2130 Адміністративні витрати Звіту про фінансові результати показників (до складу адміністративних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) за 2015 рік було віднесено суму 51600 грн. за надані консультаційні послуги ФО-П ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_2 по договору на надання консультаційних послуг №0316 від 16.03.2015р. по пошуку контактних осіб, які мають побажання та можливість укласти угоди охорони з замовником. До перевірки були надані акти виконаних робіт, в яких відсутня інформація про укладені угоди охорони на загальну суму 51600 грн.

З долучених до матеріалів справи актів прийому-здачі наданих послуг від 31.03.2015р., від 30.06.2015р., 30.09.2015р., 31.12.2015р. до договору на надання консультативних послуг №0316 від 16.03.2015року, укладеного між ТОВ Варта (замовник) та ФО-П ОСОБА_3 (виконавець) вбачається, що виконавцем надані позивачу інформаційні послуги та надані замовнику контактні данні осіб, які мають бажання та можливість укласти договори охорони с замовником. Зібрана вся необхідна інформація, яка дозволяє замовнику в повній мірі провести обробку отриманих результатів, а саме укласти договори охорони.

Суд зазначає, що вказані акти не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обґрунтування вартості, способу вчинення дій. Позивачем до матеріалів справи не надані документи, які б дали можливість чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) використовуються позивачем у власній господарській діяльності.

Ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду справи позивачем не зазначено, яка саме інформація була отримана від ФО-П ОСОБА_3 (виконавця за договором), у якому вигляді ця інформація була надана замовнику, з якими особами були укладені угоди на надання послуг охорони за результатами отриманої інформації, як не було надано і копію договору на надання консультативних послуг №0316 від 16.03.2015року.

Таким чином позивачем по справі не доведено ні факту використання отриманих від ФО-П ОСОБА_3 послуг у власній господарській діяльності, ні факту отримання доходу від здійснення вказаної господарської операції, а отже висновки податкового органу про порушення позивачем приписів п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України є правомірними.

Відповідно до акту перевірки перевіркою розшифровок бухгалтерського рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності , 791 Результат операційної діяльності встановлено, що ТОВ ВАРТА до рядку 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати показників (до складу інших операційних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) у 1-ому кварталі 2017 року було віднесено суму 728458 грн. вибуття запасів (фосфогіпс для с/г та барабан охолоджуючий), які не використовувались у господарській діяльності підприємства, внаслідок уцінки, що залежалися на підставі наказу від 29.03.2017р. №9 та опису-акту уцінки від 30.03.2017р. Сума до уцінки запасів склала 780875,00 грн., після - 52417,50 грн. Доходу від проведеної операції ТОВ ВАРТА не отримало.

Так, судом встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ Варта №9-Г від 29.03.2017 року Про проведення інвентаризації та уцінки ТМЦ проведено інвентаризацію та уцінку барабану охолоджуючого та фосфогіпсу для с/г ТУ У 24.1-31980517-002:2005, за результатами яких сума уцінки барабану охолоджуючого склала 414 000 грн. (до уцінки вартість - 460 000 грн., після - 46 000 грн.), фосфогіпсу для с/г - 314 457,50 (вартість до уцінки - 320 875 грн., після - 6 417,50 грн.), за результатами яких складено опис-акт уцінки товарів і продукції, що залежалися та надлишкових ТМЦ від 30.03.2017р. (а.с. 146-147, 150-151).

З наказу директора ТОВ Варта №14-Г Про затвердження цін на товари вбачається, що уцінка товару фосфогіпс для с/г на суму 314 457 грн. 50 коп. списана на інші операційні витрати у зв'язку з тим, що до часткової втрати споживчих властивостей призвели погодні умови (підвищена вологість) і винні особи відсутні, а також зниження попиту та насиченість ринку цим товаром; уцінка товару барабан охолоджуючий на суму 414 000 грн. списана на інші операційні витрати, без зазначення причин такої уцінки (а.с. 154).

Барабан охолоджуючий значний проміжок часу після його придбання не використовувався в господарській діяльності підприємства, з невідомих причин була зменшена його вартість, що свідчить про відсутність наміру ТОВ "Варта" при придбанні вказаного товару використовувати його у господарській діяльності з метою отримання прибутку. Як вбачається з опису-акта уцінки від 30.03.2017р. фосфогіпс для с/г ТУ У 24.1-31980517-002:2005 був придбаний позивачем у січні 2017 року, знаходився на відповідальному зберіганні в ПАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив", проте в наказі директора ТОВ Варта №14-Г Про затвердження цін на товари зазначено, що винні особи у частковому псуванні товару відсутні. Суд зазначає, що ні при проведенні перевірки, ні під час розгляду справи позивачем не надані пояснення щодо причин та підстав уцінки вказаного товару, не надано доказів того, що вказаний товар є зіпсованим або втратив свої первісні якості, як не доведено і обґрунтування вартості такої уцінки, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд вважає вимоги адміністративного позову такими, що підлягають задоволенню частково

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (код ЄДРПОУ 30982670, адреса: 61072, м. Харків, проспект Науки, 45/3, офіс 162 В) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 21 вересня 2017 року, в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 44 381 грн. 25 коп., з яких 35 505,00 грн. - основний платіж, 8876 грн. 25 коп. - штрафна (фінансова) санкція, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Варта" (код ЄДРПОУ 30982670) судові витрати в розмірі 665 (шістисот шістдесят п'ять) грн. 72 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2018 року.

Суддя Шевченко О.В.