Ухвала

від 11.07.2018 по справі 752/19045/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі судді-доповідача ОСОБА_1 , отримавши апеляційні скарги директора ІП «ЧЕРНОМОР» ОСОБА_2 та директора ТОВ «АІС ТРАНС АВТО» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності ТОВ «СІНТРЕКС» (код ЄДРПОУ 36994079), м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, а саме:

- склад літ. К, склад літ. Л, гараж літ. И, пункт охорони літ. Н-2, будівля авто мийки літ. М, загальною площею 336, 8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 136164823101, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 8;

- будівлю салону з продажу автомобілі та запчастин із виробничо-складськими приміщеннями літ. А-1, загальною площею 567, 2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 29919114101, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Разенкова, буд. 23.

Передано арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив, що належні ТОВ «СІНТРЕКС» об`єкти нерухомого майна, що вибули з володіння Корпорації «АИС» внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, стосовно яких старшим слідчим заявлено клопотання про арешт, являють собою речові докази у кримінальному провадженні та водночас наявні достатні підстави вважати, що вони підлягатимуть спеціальній конфіскації згідно зі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, та прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для арешту зазначеного майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення спеціальної конфіскації

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ІП «ЧЕРНОМОР» ОСОБА_2 та директор ТОВ «АІС ТРАНС АВТО» ОСОБА_3 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року.

Перевіривши матеріали судового провадження, зміст поданих апеляційних скарг, суддя-доповідач приходить до висновку про необхідність повернення апеляційних скарг директору ІП «ЧЕРНОМОР» ОСОБА_2 та директору ТОВ «АІС ТРАНС АВТО» ОСОБА_3 , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, 18 квітня 2018 року старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12013110000001043, відомості якого 17жовтня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року вказане клопотання задоволено.

18 червня 2018 року, директор ІП «ЧЕРНОМОР» ОСОБА_2 та 20 червня цього ж року директор ТОВ «АІС ТРАНС АВТО» ОСОБА_3 подали на вищевказану ухвалу апеляційні скарги. В апеляційних скаргах не порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, і не зазначається день отримання копії оскаржуваної ухвали.

Разом з тим, автори апеляційних скарг, зазначають, що про оскаржувану ухвалу їм стало відомо 15 червня 2018 року від попереднього власника майна, а отже, вважають, що апеляційні скарги подаються в межах строків, встановлених КПК України.

З таким твердженням погодитися неможливо, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження зазначених доводів, а авторами апеляційних скарг такого підтвердження не надано.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, суд повертає апеляційну скаргу якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Враховуючи вищенаведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що апеляційні скарги директора ІП «ЧЕРНОМОР» ОСОБА_2 та директора ТОВ «АІС ТРАНС АВТО» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року необхідно повернути авторам апеляційних скарг, як такі, що подані після закінчення строку апеляційного оскарження, а саме з дня оголошення оскаржуваної ухвали, і особи, які їх подали, не порушують питання про поновлення цього строку.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, суддя-доповідач враховує і те, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, а також у межах строку на апеляційне оскарження, з дня отримання копії судового рішення.

Керуючись ст.ст. 174, 376, 395, 399 КПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги директора ІП «ЧЕРНОМОР» ОСОБА_2 та директора ТОВ «АІС ТРАНС АВТО» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності ТОВ «СІНТРЕКС» (код ЄДРПОУ 36994079), м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, - повернути особам, які їх подали, як такі, що подані після закінчення строку апеляційного оскарження і особи, які їх подали, не порушують питання про поновлення цього строку.

Копію ухвали про повернення апеляційних скарг невідкладно надіслати особам, які подали апеляційні скарги, разом з їх апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1

Справа №11-сс/796/3353/2018 Категорія: ст. 399 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_6 Доповідач: ОСОБА_1