Рішення

від 27.06.2018 по справі 433/747/18

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/747/18

Провадження №2-о/433/196/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018 року

Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Суського О.І.

за участю секретаря судового засідання Яковлєвої В.А.,

прокурора Бондарева С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, заінтересована особа: Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області, про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою , -

ВСТАНОВИВ:

До Троїцького районного суду Луганської області з дійсною заявою звернувся заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, в обґрунтування якої зазначив, що рішенням Троїцької селищної ради Луганської області 21 скликання 12 сесії від 26.03.1993 ОСОБА_1 передано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 41,85 га , із земель запасу колгоспу ім. Чапаєва , для ведення селянського (фермерського) господарства . ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 41,85 га серії Б №007775, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25. В подальшому, 12.01.1994 ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України Про селянське (фермерське) господарство № 2009-XII від 20 грудня 1991 року (який діяв на момент виникнення правовідносин), зареєстрував селянське (фермерське) господарство ГРИБОВЕ . 24 січня 2018 року ОСОБА_1 помер. Зазначена вище земельна ділянка, площею 41,85 га яка розташована на території Троїцького району Луганської області, згідно рішення Троїцької селищної ради Луганської області 21 скликання 12 сесії від 26.03.1993 , була надана не селянському (фермерському) господарству ГРИБОВЕ , яке 12.01.1994 зареєстровано Троїцькою районною державною адміністрацією за кодом ЄРДПОУ №21765416, а громадянину ОСОБА_1, як фізичній особі, для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто ще до створення фермерського господарства. ОСОБА_1 користувався спірною земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серія Б №007775 та за життя не переоформив у встановленому законом порядку надане йому право постійного користування земельною ділянкою або право оренди. Між органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та головою селянського (фермерського) господарства ГРИБОВЕ не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), тому спадкодавцем користування земельною ділянкою не здійснювалося на підставі договору емфітевзису. Фактично, не припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1, який помер 24.01.2018, унеможливлює законне розпорядження такою земельною ділянкою та використання її за призначенням, а також призводить до недоотримання відповідних доходів до місцевого бюджету, що негативно впливає на нормальну діяльність органу місцевого самоврядування та реальне забезпечення гарантованих державою прав громадян. На підставі викладеного, просить встановити факт припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 , площею 41,85 га, вартістю 1133226,02 грн., розташованої на території Троїцького району Луганської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 41,85 га серії Б №007775, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25.

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області в судове засідання свого представника не направили. Суду надали письмові пояснення по справі та просили справу розглядати без участі їх представника.

Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області в судове засідання свого представника не направили. Суду надали відзив на заяву, згідно якого проти задоволення заявлених вимог не заперечували та просили справу розглядати без участі їх представника.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Судовим розглядом встановлено, що Рішенням Троїцької селищної ради Луганської області 21 скликання 12 сесії від 26.03.1993 ОСОБА_1 передано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 41,85 га , із земель запасу колгоспу ім. Чапаєва , для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 12) .

ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 41,85 га серії Б №007775, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25 (а.с. 8-10).

В подальшому, 12.01.1994 ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України Про селянське (фермерське) господарство № 2009-XII від 20 грудня 1991 року (який діяв на момент виникнення правовідносин), зареєстрував селянське (фермерське) господарство ГРИБОВЕ , код ЄРДПОУ 21765416 (а.с. 11).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 24.01.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00019936041 від 12.04.2018 (а.с. 14, 15).

З інформації Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за №19-12-0.28-140/114-18 від 17.04.2018 вбачається, що земельна ділянка площею 41,85 га яка розташована на території Троїцького району Луганської області розташована за межами населених пунктів, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та є державною власністю. Загальна вартість вказаної земельної ділянки, виходячи з середньої вартості 1 га ріллі по Луганській області складає 1133226,02 грн. (а.с 19).

Відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст.1216 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7роз'яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Частиною третьою статті 102-1 ЗК України передбачено, що право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного суду України від 05.10.2016 у справі №6-2329цс16.

Так, зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) в силу вимог ЦК України та ЗК України виникає саме на підставі договору, укладеного між власником земельної ділянки та землекористувачем.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 користувався спірною земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею серія Б №007775 та за життя не переоформив у встановленому законом порядку надане йому право постійного користування земельною ділянкою або право оренди. Між органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та головою селянського/фермерського господарства ГРИБОВЕ не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), тому спадкодавцем користування земельною ділянкою не здійснювалося на підставі договору емфітевзису.

Статтею 1225 ЦК України не передбачено можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою, а ч. 1 ст. 407 ЦК України та ч. 1 ст. 102-1 ЗК України передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису та не передбачено судового порядку його встановлення.

Фактично не припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1, який помер 24.01.2018, унеможливлює законне розпорядження такою земельною ділянкою та використання її за призначенням, а також призводить до недоотримання відповідних доходів до місцевого бюджету, що негативно впливає на нормальну діяльність органу місцевого самоврядування та реальне забезпечення гарантованих державою прав громадян.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Ст.141 ЗК України, встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, який не передбачає правових наслідків які наступають у разі смерті особи, тому встановлення факту припинення права користування земельною ділянкою померлою особою, дасть можливість для подальшого законного розпорядження спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.2 ст.26 ЦК України фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.

З частини 4 ст.25 ЦК України вбачається, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Невизначеність з суб'єктом права користування на земельну ділянку, що перебувала у користуванні ОСОБА_1, який помер 24.01.2018, виключає можливість належним чином здійснювати повноваження уповноваженого органу, яким є ГУ Держгеокадастру у Луганській області, щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені заявником у заяві в обґрунтування своїх вимог є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку із чим заява заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, заінтересована особа: Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області, про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 121, 50, 66 Конституції України, ст. ст. 26, 407, 1192, 1166, 1216, 1225 ЦК України, ст. ст. 92, 102-1, 158 ЗК України, ст.ст. 4, 56, 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (вул. Кірова, б.15, м. Старобільськ, Луганської області) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (пр. Центральний, б. 17, корпус 2, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ЄДРПОУ 39771244), заінтересована особа: Троїцька селищна рада Троїцького району Луганської області (вул. Центральна, б. 69, смт. Троїцьке Луганської області, ЄДРПОУ 04335772), про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою - задовольнити.

Встановити факт припинення права постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1, площею 41,85 га, вартістю 1133226,02 грн., розташованої на території Троїцького району Луганської області, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 41,85 га серії Б № 007775, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) .

Суддя О.І. Суський

27.06.18