Постанова

від 04.07.2018 по справі 607/13295/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13295/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/608/18 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційної інстанції Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

за участю секретаря Панькевич Т.І.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/13295/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2018 року, ухваленого суддею Ромазаном В.В., повне рішення складено 30 березня 2018 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельні ділянки.

Позов обґрунтовувала тим, що відповідачу ОСОБА_3 незаконно передана у власність земельна ділянка із земель колгоспу «Перемога» села Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, членом якого на час приватизації земельних ділянок він не був. Незаконне виділення ОСОБА_3 земельної ділянки потягнуло зменшення розмірів земельних ділянок інших пайовиків, у тому числі і її, у зв'язку з чим було порушено її право на приватизацію земельної ділянки у належному розмірі.

Просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельні ділянки площею 3,07 га - рілля, кадастровий номер 6125282500:01:001:1475 та 0,20 га - пасовища, кадастровий номер 6125282500:01:001:1863 виданий ОСОБА_3

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2018 року вирішено:

«У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельні ділянки відмовити.»

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд не дав належної оцінки доказам у справі і вирішив спір з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд не врахував обставини справи встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2013 року, якою встановлено, що ОСОБА_3 не був членом колгоспу «Перемога» , оскільки у добровільному порядку розірвав з ним трудові відносини і переведений працювати до іншого підприємства, а тому відповідно до положень Указу Президента України від 8 серпня 1095 року № 720 не мав права на земельну частку пай із земель колгоспу «Перемога» .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказав, що відповідно до Статуту колгоспу «Перемога» після переведення його на роботу в інше господарство, він залишався членом колгоспу, а тому мав право на земельний пай в колгоспі «Перемога» .

В суді апеляційного суду представник позивачки доводи апеляційної скарги підтримав та просив рішення суду скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнав і просив рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Судом встановлено наступні факти, які визнали сторони в суді.

ОСОБА_3 з 1974 року по вересень 1994 року працював у колгоспі «Перемога» і був звільнений з посади голови колгоспу в зв'язку з переводом на роботу в інше господарство - радгосп «Тернопільський» .

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 12 серпня 2005 року №440 «Про передачу у власність земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення Державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Довжанської сільської ради» , передано у власність земельні ділянки, колишнього колгоспу «Перемога» , розміри яких у фізичних гектарах визначені проектом землеустрою щодо організації території земельних часток для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам згідно з додатком №1.

Згідно додатку №1 в список громадян, яким передаються земельні частки (паї) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Тернопільського району, включено ОСОБА_3, загальна площа земельної ділянки 3,27 га, в тому числі рілля - 3,07 га; пасовища - 0,20 га.

26 липня 1996 року колгоспу «Перемога» видано державний акт на право власності на землю.

Рішенням Тернопільського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2000 року, за ОСОБА_3 визнано право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу Перемога Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та зобов'язано Тернопільську районну державну адміністрацію видати останньому сертифікат про право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу Перемога Довжанської сільської ради народних депутатів. Крім цього, визнано незаконним рішення загальних зборів членів колгоспу Перемога від 13 березня 1997 року про відмову ОСОБА_3 у виділенні земельної частки (паю) та скасовано його.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не доведено право на спірну земельну ділянку, не надано доказів, що вона належала до членів колгоспу Перемога (ПАП Перемога ) та мала право на отримання спірної земельної ділянки.

Також не надано доказів, що спірний державний акт на земельну ділянку видано відповідачу внаслідок його права на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу Перемога Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, не надано суду рішення органу державної влади або місцевого самоврядування, на підставі якого його видано.

Крім цього, остання не надала суду належні та допустимі докази в розумінні ст.76-80 ЦПК України, які б підтверджували, що відповідач на день передачі сільськогосподарських земель у колективну власність колгоспу ПАП Перемога ОСОБА_3 не був його членом, а тому не мав права на отримання земельної частки, оскільки рішення Тернопільського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2000 року, відповідно до якого за ОСОБА_3 визнано право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу Перемога , не було скасоване і є чинним.

З цими висновками суду погоджується колегія суддів.

За змістом ст.ст. 22,23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: - перебування в членах КСП на час паювання, - включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, - одержання КСП цього акта.

Земельний пай відповідно до Указів Президента України: від 10 листопада 1994 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" та від 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" - це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих державою у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Право на нього мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.

Судом установлено, що землю на праві колективної власності видано колгоспу «Перемога» Довжанської сільської Ради народних депутатів 26 липня 1996 року відповідно до державного акта Серії ТР №0071.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 були включені у список громадян, яким передаються земельні частки (паї) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Тернопільського району відповідно до розпорядження Голови Тернопільської райдержадміністрації від 12 серпня 2005 року №440.

Крім того, рішенням Тернопільського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2000 року за ОСОБА_3 було визнано право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу Перемога Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та зобов'язано Тернопільську районну державну адміністрацію видати останньому сертифікат про право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу Перемога Довжанської сільської ради народних депутатів.

Вказане рішення в установленому законом порядку не змінено і не скасовано, а тому відповідно до ст. 18, ч.4 ст. 82 ЦПК України, воно є обов'язковим та його висновки не підлягають доведенню.

Перевіряючи доводи позивачки ОСОБА_1 про порушення її прав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що остання не довела, що вона є або належала до членів колгоспу Перемога (ПАП Перемога ).

Жодних доказів з цього приводу в матеріалах справи не має.

Крім того, перевіряючи доводи позивачки про порушення її прав колегія суддів бере до уваги те, що для набуття права на отримання земельного паю та виділення його в натурі чинним законодавством передбачений тривалий процес приватизації землі, який, власне, розпочинався з передачі їх у власність КСП, створений на базі колишніх колгоспів на підставі державного акту на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі.

Після уточнення і затвердження списків таких осіб, обміру одержаних земель визначався розмір частки та вартість частки, що припадає на кожного члена колективу, і кожному з них видавався сертифікат про право власності на визначену частку пай.

На підставі сертифіката здійснюється виділення земельної частки в натурі.

Таким чином, процедура паювання зачіпає права та законні інтереси всіх членів колективу, і у випадку необхідності внести відповідні корективи, необхідно провести перерахунок вартості розміру всіх земельних часток (паїв) та визначити їх розмір в умовних кадастрових гектарах, з наступним внесенням змін у видані сертифікати.

Крім того, процес приватизації також включав надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та інші дії уповноважених органів.

Відповідно до роз'яснень даних в абзаці третьому п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пред'явивши позов до ОСОБА_3 позивачка не довела, що має право на отримання спірної земельної ділянки, та що обраний нею спосіб захисту є відповідним для порушеного права на земельний пай.

З урахуванням цього, посилання позивачки на висновки, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2013 року, в якій зроблено висновок у цивільній справі, учасником якої ОСОБА_1 не була, про те, що ОСОБА_3 добровільно вийшов із членів колгоспу «Перемога» , не є достатнім для доведення порушення її прав та не спростовують законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 09 липня 2018 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Міщій О.Я.

ОСОБА_5