Ухвала

від 12.03.2018 по справі 757/67709/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67709/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, яка подала клопотання адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКАПІТАЛ 2015» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001241, -

В С Т А Н О В И В :

13.11.2017 директор ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотання, в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту банківських рахунків, грошових коштів, а також видаткових операцій по рахункам № НОМЕР_1 (код валюти 980), № НОМЕР_2 (код валюти 980, 978, 840) відкритих ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» в АТ «УкрСиббанк».

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , клопотання підтримав та просив суд задовольнити.

Представник органу досудового розслідування за клопотанням якого накладено арешт на майно в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

При вирішення питання про можливість розгляду справи у відсутність представника органу досудового розслідування, виходжу з наступного.

Однією з засад кримінального провадження є розумність строків ( п.21 ч.1 ст. 7 КПК України).

Згідно ч.2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Положеннями ст. 174 КПК України не передбачена обов`язкова участь заявника, слідчого чи прокурора при розгляді клопотання про скасування арешту майна.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).

Враховуючи вищевказані положення кримінального процесуального законодавства, а також принцип змагальності сторін, слідчий суддя, з метою недопущення порушення прав заявника на справедливий судовий розгляд його клопотання протягом розумного строку, визнав за можливе розгляд справи у відсутність представника органу досудового розслідування.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001241 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2017, за фактом організації злочинної схеми розкрадання державних коштів, зловживання владою або службовим становищем, службового підроблення тендерної документації службовими особами ДП «НЕК Укренерго» в особливо великих розмірах за співучасті зі службовими особами Національної комісії з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг, а також службовими особами ТОВ «КЕБК», ТОВ «Січ Енерго», ТОВ «Арес С», ТОВ «Хорос», ТОВ «Структум», та інших суб`єктів господарської діяльності, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємств за значно завищеними цінами, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/36228/17-к від 26.06.2017 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках: № НОМЕР_1 (код валюти: 980), № НОМЕР_2 (код валюти: 980, 978, 840), відкритих ТОВ «Промкапітал 2015» (ЄДРПОУ 39800154) в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), та видаткові операції по даних рахунках.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 при накладенні арешту слідчий суддя прийшов до висновку про те, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що з метою збереження речових доказів (грошей, набутих кримінально протиправним шляхом), наявні підстави для накладення арешту на майно, шляхом заборони використовувати або будь-яким чином відчужувати вказане майно, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, зникнення цього майна.

Згідно статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» взагалі спростовується, а також враховуючи обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 2, 16, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКАПІТАЛ 2015» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001241 задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 червня 2017 року у провадженні №757/36228/17-к, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках: № НОМЕР_1 (код валюти: 980), № НОМЕР_2 (код валюти: 980, 978, 840), відкритих ТОВ «Промкапітал 2015» (ЄДРПОУ 39800154) в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), та видаткові операції по даних рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1