Ухвала

від 11.07.2018 по справі 904/416/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.07.2018 м.Дніпро Справа № 904/416/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 (суддя Примак С.А.) у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2018 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт", відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт"; призначено голову ліквідаційної комісії Пархоменко Тетяну Вікторівну; кандидатуру арбітражного керуючого Клименко С.А. відхилено.

Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Головним управління ДФС у м.Києві подано апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що немає інформації чи робився запит на автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Скаржник вважає, що порушення справи про банкрутство боржника за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємством обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Прийнята постанова стосується прав та обов'язків ГУ ДФС у м.Києві як податкового органу, оскільки до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами України за порушення законодавства.

На думку скаржника, незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплату податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, так як у відповідності до Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м.Києві закрити, у зв'язку з відсутністю у скаржника процесуального статусу учасника справи про банкрутство та статусу контролюючого органу відносно ТОВ "Протеїн Продукт".

11.07.2018 у судове засідання з'явився представник ліквідатора, інші учасники справи та скаржник не забезпечили у судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи та скаржника не перешкоджає розгляду справи.

11.07.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення представника ліквідатора, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 у даній справі підлягає закриттю, враховуючи таке.

Частиною 1 статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт" про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду від 12.03.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт" відповідно до процедури, передбаченої ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатора.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.03.2018 за №50071.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодексу України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити судове рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно із ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони (боржник, кредитори), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, наведеною правовою нормою визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Виходячи з положень Господарського процесуального кодексу України та норм ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

В матеріалах справи відсутні докази звернення Головного управління ДФС у м.Києві з грошовими вимогами до боржника в порядку та строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доказів наявності у боржника податкового боргу скаржником не надано.

Крім того, в обґрунтування свого права на звернення до суду з даною апеляційною скаргою скаржник зазначає, що порушення провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом є підставою для проведення позапланової документальної перевірки податковим органом, при тому в обов'язковому порядку.

Щодо наявності у Головного управління ДФС у м. Києві, з урахування положень ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правового статусу як контролюючого органу, суд апеляційної враховує таке.

Статтею 19 1 ПК України та пунктами 3,4 Положення "Про державну фіскальну службу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 встановлено, що до функцій органів ДФС входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування та сплати податків та зборів, а також перевіряють достовірність наданих платником податків відомостей та документів.

Відповідно до п.63.3 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України).

Відповідно до п.11.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою № 6-ОПП.

Координацію заходів щодо зняття з обліку юридичної особи у зв'язку з припиненням, яка протягом року змінила місцезнаходження, що пов'язано зі зміною адміністративного району, у тому числі формування, видачу та направлення відомостей та довідок, передбачених цим розділом, проводить контролюючий орган, у якому платник податків перебуває на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей (документів), визначених цим пунктом.

Якщо припиняється юридична особа, яка перебуває на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку та одночасно в інших контролюючих органах перебуває на обліку за неосновним місцем обліку чи перебувають на обліку її відокремлені підрозділи, відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП формуються контролюючим органом за основним місцем обліку платника із урахуванням наявності (відсутності) заборгованості такого платника податків та/або його відокремлених підрозділів щодо сплати платежів на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де платник та/або його відокремлені підрозділи перебувають на обліку за основним та неосновним місцем (п.11.11 Порядку).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт" перебуває на обліку в ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпро.

Аналогічна інформація відображена у повідомленні Головного управління ДФС у м.Києві, наданому суду апеляційної інстанції. Крім того, Головне управління ДФС у м.Києві повідомило суд, що до 29.01.2018 боржник перебував на неосновному обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, враховуючи особливості процедури банкрутства на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місце реєстрації боржника, відсутність у Головного управління ДФС у м.Києві повноважень щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн Продукт", приходить до висновку про ненабуття скаржником правового статусу контролюючого органу відносно боржника.

Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, наведеною правовою нормою визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки такої особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішення питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приймаючи до уваги, що оскаржувана постанова жодним чином не порушує законних прав та інтересів скаржника та не вирішує питання про його права та обов'язки, вважає, що Головне управління ДФС у м.Києві не набуло права на апеляційне оскарження постанови суду у даній справі, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 слід закрити.

Згідно з ч.2 ст.264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 234,235, п.3 ч.1 ст.264, ст.281 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2018 у справі №904/416/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку.

Ухвала складена у повному обсязі 12.07.2018

Головуючий суддя: В.О.Кузнецов

Судді: О.В.Чус

І.М.Кощеєв