ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 16 липня 2018 р. справа № 903/423/18 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни та за присутності представників сторін: від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "ВОЛИНЬ АВТО", м.Луцьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", м.Нововолинськ про стягнення 9176,72 грн. Встановив: Приватне акціонерне товариство "ВОЛИНЬ АВТО" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" 9176,72 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей відпущених згідно видаткових накладних №РН-0001161 від 22.04.2016р. на суму 1179,37 грн., №РН-0001462 від 26.05.2016р. на суму 184,08 грн., №РН-0002690 від 17.10.2016р. на суму 12561,32 грн. Ухвалою суду від 19.06.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 16.07.2018р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали, явку повноважних представників сторін в судове засідання визначено на їх розсуд. У визначений судом день та час позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала від 19.06.2018р. про відкриття провадження у справі, як це вбачається із поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена ПрАТ "ВОЛИНЬ АВТО" 21 червня 2018 року – а.с. 20). Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суд не повідомив. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2018р. направлялась відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві: 45400, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, рекомендованою кореспонденцією та була повернута до суду без вручення адресату з підстав: "за не запитом" (а.с. 21-23). Адреса відповідача, вказана в позовній заяві, підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим за запитом суду - 45400, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3 (а.с. 24-29). Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду (ухвали від 19.06.2018р.) відповідачем та повернення її до суду з відміткою "за не запитом" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив протиправну процесуальну бездіяльність. Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань. Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права. Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані позивачем докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення. Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами: Приватним акціонерним товариством "ВОЛИНЬ АВТО", м. Луцьк у проміжок часу з 22 квітня 2016 року по 17 жовтня 2016 року було відпущено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВМП", м. Нововолинськ, а останнім прийнято, товарно-матеріальних цінностей (автомобільних запчастин) на загальну суму 9176,72 грн., а саме, згідно видаткової накладної №РН-0001161 від 22.04.2016р. на суму 1179,37 грн., №РН-0001462 від 26.05.2016р. на суму 184,08 грн., №РН-0002690 від 17.10.2016р. на суму 12561,32 грн. за мінусом повернення товару на суму 4748,05 грн. з врахуванням ПДВ 7813,27 грн. (а.с. 12-14). Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством. Судом встановлено, що видаткові накладні №РН-0001161 від 22.04.2016р., №РН-0001462 від 26.05.2016р., №РН-0002690 від 17.10.2016р. на відпуск ПрАТ "ВОЛИНЬ АВТО" відповідачу товарів містять в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених між ними на підставі видаткових накладних господарських операцій. Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМП" зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей не виконало, вартість отриманих товарів не оплатило у зв'язку з чим заборгувало ПрАТ "ВОЛИНЬ АВТО" 9176,72 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених у спірний період згідно видаткових накладних товарів на загальну суму 13 924,77 грн. за мінусом здійснених повернень позивачу товарно-матеріальних цінностей на суму 4748,05 грн. з врахуванням ПДВ (докази повернення акт звірки взаємних розрахунків за період 4 квартал 2016р., а.с. 18). Враховуючи викладені обставини станом на день розгляду справи судом залишок неоплаченої заборгованості склав 9176,72 грн. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 22 травня 2018 року у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу ТОВ "ВМП" було направлено вимогу за №185 від 21.05.2018р. (а.с. 9-10) про проведення товариством належних розрахунків по оплаті відпущених в період з 22 квітня 2016 року по 17 жовтня 2016 року товарно-матеріальних цінностей та погашення існуючої заборгованості в розмірі 9176,72 грн. Доказами направлення зазначеної вимоги відповідачу виступають долучені до матеріалів справи (а.с. 11) фіскальний чек відділення зв'язку від 22.05.2011р. №4472 з описом вмісту цінного листа від 22.05.2018р. Зазначену вимогу у визначений ст. 530 ЦК України строк було залишено ТОВ "ВМП" без відповіді та належного реагування. Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості. Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. В даному випадку суд вважає, що досягнуті між ПрАТ "ВОЛИНЬ АВТО" та ТОВ "ВМП" і оформлені шляхом підготовки, виписки та підписання відповідних видаткових накладних усні домовленості містять в собі ознаки договорів поставки у відповідності до котрих відповідачем було взято на себе зобов'язання щодо оплати отриманих товарів. З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей, їх отримання ТОВ "ВМП" та непроведення при цьому належних розрахунків (платежів), господарський суд вважає, що пред'явлені ПрАТ "ВОЛИНЬ АВТО" вимоги про стягнення суми основної заборгованості 9176,72 грн. підставні та підлягають до задоволення. Сума заборгованості 9176,72 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем. Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ТОВ "ВМП". На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код ЄДРПОУ 36266887) на користь Приватного акціонерного товариства "ВОЛИНЬ АВТО" (м. Луцьк, вул. Рівненська, 145, код ЄДРПОУ 03120584) 9176,72 грн. заборгованості та 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору. 3. Наказ на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повне судове рішення складено 16.07.2018р. Суддя В. А. Войціховський
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2018 |
Оприлюднено | 18.07.2018 |
Номер документу | 75296938 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Войціховський Віталій Антонович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Войціховський Віталій Антонович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Войціховський Віталій Антонович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Войціховський Віталій Антонович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні