Рішення

від 11.07.2018 по справі 909/393/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/393/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М., секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Парк"

юридична адреса: 01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, буд. 119

поштова адреса: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 106

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміф Трейдінг"

юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, площа Міцкевича, буд. 8

фактична адреса: 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия,

вул. Родини Кузьми, буд. 8А, кв. 3

про стягнення заборгованості за договором поставки товару від 23 квітня 2018 року №003-20180423 в сумі 47 289 грн 71 к., з яких: 23 500 грн 00 к. - авансовий платіж, 2 350 грн 00 к. - штраф, 19 701 грн 36 к. - пеня, 1 738 грн 35 к. - 3% річних

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений Парк" подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміф Трейдінг" про стягнення заборгованості за договором поставки товару від 23 квітня 2018 року №003-20180423 в сумі 47 289 грн 71 к., з яких: 23 500 грн 00 к. - авансовий платіж, 2 350 грн 00 к. - штраф, 19 701 грн 36 к. - пеня, 1 738 грн 35 к. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 05.06.2018 року. Ухвалою суду від 05.06.2018 року відкладено розгляд справи по суті на 11.07.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 05.07.2018 року від позивача по справі - ТОВ "Зелений парк" надійшло клопотання №258 від 02.07.2018 року (вх.№10434/18 від 05.07.2018) про те, що у зв'язку з великою кількістю відряджень позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача. Відповідно до вказаної заяви позивач просить суд задовольнити позовні вимоги за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення відділення пошти вх.№8803 від 15.06.2018 та вх.№9135 від 21.06.2018).

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Позиція позивача.

Позивач вказує на те, що на підставі договору поставки товару від 23.04.2018 року №003-20180423, 24.04.2018 року позивачем здійснено авансовий платіж за поставлений товар на рахунок відповідача в розмірі 23 500 грн, що становить 50% від суми договору. За словами позивача, відповідач у свою чергу не виконав своїх зобов'язань передбачених п.4.1 договору поставки у розумінні п.1.1 цього договору - поставка товару здійснюється не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Таким чином, позивач з посиланням на ст. 526, 530, 549, 611, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 23 500 грн авансового платежу, 2 350 грн штрафу, 19 701, 36 грн пені та 1738,35 грн 3% річних.

Відповідач жодних заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між ТОВ "Сміф Трейдінг" (надалі за текстом - відповідач/постачальник) та ТОВ "Зелений Парк" (надалі за текстом - позивач/покупець) укладено договір поставки товару №003-20180423 від 23.04.2018 року (а.с.20).

Відповідно до п.1.1. постачальник зобов'язується поставити покупцю товар: портландцемент, в асортименті, кількості і за цінами зазначеними у специфікації (додаток №1 до цього договору, що є невід'ємною його частиною) за адресою: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 106, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначений товар у порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється наступним чином: попередня оплата 50% суми договору, що складає 23 500 грн протягом 2 (двох) робочих днів від дати підписання сторонами цього договору на підставі рахунку-фактури; оплата 50% суми договору, що складає 23 500 грн з відстрочкою платежу до 30 (тридцяти) календарних днів від дати отримання товару покупцем.

Відповідно до 4.1. договору поставка товару постачальником поставка товару постачальником у розумінні п.1.1. цього договору здійснюється не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п.6.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором постачальник сплачує покупцю штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах вказаних у п.6.3.1. та п.6.3.2. цього договору. Пунктом 6.3.1. договору встановлено, що у випадку порушення строків поставки товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості товару, поставку якого прострочено. Відповідно до п.6.3.2. у випадку порушення строків виконання своїх зобов'язань щодо заміни товару в зв'язку з його (товару) невідповідністю кількості та/або якості товару за цим договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 100 (ста) % від загальної вартості товару неналежної якості.

Відповідно до Специфікації до договору поставки передачі підлягає такий товар - цемент ПЦ ІІ/А-П-500Р-Н палетизований фасов. (25 кг) (європакет на піддоні 1400 кг) в кількості 20 тонн загальною вартістю 47 000 грн (а.с.23).

Відповідно до платіжного доручення №950 від 24.04.2018 року позивач сплатив на рахунок відповідача 23 500 грн (призначення платежу - за цемент зг.рах-факт №011/0418 від 23.04.2018 року) (а.с.23).

Електронним листом від 03.05.2018 року позивач просив відповідача здійснити поставку товару по договору поставки №003-20180423 від 23.04.18 року (а.с.24).

04.05.2018 року позивач направив претензію №141 на адресу відповідача про повернення сплачених коштів в розмірі 23 500 грн (а.с.26).

В спірному випадку, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Щодо стягнення з відповідача авансового платежу в розмірі 23500 грн слід вказати таке.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до платіжного доручення №950 від 24.04.2018 року позивач перерахував на рахунок відповідача суму попередньої оплати за товар за договором поставки в розмірі 23 500 грн. Відповідно до п. 4.1. договору поставка товару постачальником у розумінні п.1.1. цього договору здійснюється не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

В спірному випадку в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем (постачальником) своїх зобов'язань щодо поставки товару, обумовленого Специфікацією до договору, а відтак суд дійшов висновку про те, що має місце порушення зобов'язання за договором поставки товару №003-20180423 від 23.04.2018 року.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч.2 ст.693 ЦК України, наявність факту порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки щодо поставки товару, здійснення попередньої оплати позивачем товару в розмірі 50% суми договору на рахунок відповідача - суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача авансового платежу в розмірі 23 500 грн.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2 350 грн, слід вказати таке.

Відповідно до п.1.2. договору загальна сума договору (загальна вартість товару) складає 47 000 грн.

Відповідно до п.6.3.1. договору поставки у випадку порушення строків поставки товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості товару, поставку якого прострочено.

В спірному випадку судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору поставки, а саме не здійснено поставку товару у визначений строк, а відтак суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу в розмірі 2 350 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 19 701, 36 грн та 3% річних в сумі 1738, 35 грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В спірному випадку відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних розрахованих від суми попередньої оплати. Проте, суд звертає увагу на те, що стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку товару не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст.625 ЦК України. Враховуючи викладене, на вказану суму не може нараховуватись пеня та 3% річних, а тому такі вимоги визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивач слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.11,509,549, 625,655, 662, 693 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, ст.73,74,77,79,86,129,238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміф Трейдінг" /76018, м. Івано-Франківськ, площа Міцкевича, буд.8, код ЄДРПОУ 41740021/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Парк" /01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, буд. 119, код ЄДРПОУ 37728050/ авансовий платіж згідно договору поставки товару від 23.04.2018 року №003-20180423 у розмірі 23 500 грн (двадцять три тисячі п'ятсот гривень), штраф в розмірі 2 350 грн (дві тисячі триста п'ятдесят гривень) та судовий збір в сумі 963 грн 16 к. (дев'ятсот шістдесят три гривні 16 к.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В решті частині вимог - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.07.2018

Суддя Фрич М.М.