Рішення

від 05.07.2018 по справі 910/5970/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2018Справа № 910/5970/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ Дельта Банк Кадирова В.В.

до товариства з обмеженою відповідальністю ТФ Експрес-Авіа

про стягнення 2 962,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2018 року публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ Дельта Банк Кадирова В.В. (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТФ Експрес-Авіа (далі - відповідач) про стягнення 2 962,72 грн.

У вищевказаному позові позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором банківської гарантії № ГВ-2007467 від 24.02.2012, а саме заборгованість за простроченою комісією у розмірі 2 962,72 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/5970/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.06.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2018 повідомлено відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю ТФ Експрес-Авіа про наступне судове засідання, призначене на 05.07.2018.

У судове засідання 05.07.2018 представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.07.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

24.02.2012 між публічним акціонерним товариством Дельта Банк (гарантом) та товариством з обмеженою відповідальністю ТФ Експрес-Авіа (принципалом) був укладений договір банківської гарантії № ГВ-2007467 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору гарант на підставі вимог Закону України Про туризм у фінансове забезпечення цивільної відповідальності принципала перед туристом за збитки, що можуть бути заподіяні туристу в разі виникнення обставин неплатоспроможності принципала чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, які пов'язані з необхідністю покриття витрат туриста з його повернення в місце проживання (перебування), відшкодування вартості ненаданих послуг, передбачених договором на туристичне обслуговування (ваучером), зобов'язується протягом трьох робочих днів після дня виконання принципалом умов п.п. 3.1.1-3.1.2 цього договору надати безвідкличну банківську гарантію за формою, наведеною в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною складовою частиною.

Турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін, та користується туристичними послугами, що надаються принципалом.

Згідно з п. 2.1 договору гранична сума відповідальності за гарантією, що надається відповідно до п. 1.1 цього договору, складає 212 454,20 грн.

У п. 2.4 договору сторони визначили, що строк дії гарантії становить до 24.05.2015 включно.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за надання гарантії згідно з умовами цього договору принципал щороку сплачує гаранту комісійну винагороду в розмірі 1% річних від суми гарантії таким чином:

4.1.1 перше нарахування комісійної винагороди здійснюється в день видачі гарантії за період, що починається в день видачі гарантії і закінчується 31.12.2012; усі наступні нарахування комісійної винагороди здійснюються щороку, в перший робочий день звітного року, протягом періоду дії гарантії за методом факт/факт за кожний календарний рік дії гарантії; останній звітний період починається 01 січня і закінчується в дату закінчення строку дії гарантії (включно), або в день, що передує дню дострокового припинення дії гарантії;

4.1.2 оплата комісійної винагороди здійснюється за кожний календарний рік дії гарантії, як зазначено нижче:

- сплата комісійної винагороди за 2012 рік (з 24 лютого до 31 грудня включно, 312 днів) здійснюється не пізніше 29.02.2012 в сумі 1 811,08 грн.;

- сплата комісійної винагороди за 2013 рік (з 01 січня до 31 грудня включно, 1 рік) здійснюється не пізніше 15.01.2013 в сумі 2 124,54 грн.;

- сплата комісійної винагороди за 2014 рік (з 01 січня до 31 грудня включно, 1 рік) здійснюється не пізніше 15.01.2014 в сумі 2 124,54 грн.;

- сплата комісійної винагороди за 2015 рік (з 01 січня до 24 травня включно, 144 дні) здійснюється не пізніше 15.01.2015 в сумі 838,18 грн.

Отже, з урахуванням наведених положень договору, загальний розмір комісійної винагороди, яку відповідач повинен був сплатити позивачу за весь строк дії банківської гарантії, становить 6 898,34 грн.

У порушення умов укладеного сторонам договору відповідач сплатив позивачу банківську комісію частково, а саме в розмірі 3 935,62 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками від 29.02.2012 та 30.01.2013.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати комісійної винагороди за договором банківської гарантії № ГВ-2007467 від 24.02.2012 становить 2 962,72 грн.

Відповідно до приписів ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 4 ст. 200 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 567 Цивільного кодексу України встановлено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 2 962,72 грн. за договором банківської гарантії № ГВ-2007467 від 24.02.2012 є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТФ Експрес-Авіа (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 2, ідентифікаційний код 37814563) на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) заборгованість за простроченою комісією у розмірі 2 962,72 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві грн. 72 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 16.07.2018.

Суддя О.Г. Удалова