Рішення

від 09.07.2018 по справі 910/2770/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2018Справа № 910/2770/18 За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК БУД"

про відшкодування завданої майнової шкоди

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 09.07.2018 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом моторне (транспортне) страхове бюро України до товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Буд" про відшкодування завданої майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, працюючий в ТОВ "ФК Буд", на момент настання ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, позивач просить суд стягнути із відповідача відшкодовану шкоду.

Ухвалою суду від 15.03.2018 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

На підставі розпорядження від 16.05.2018 № 05-23/642 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями , справу № 910/2770/18 передано для розгляду судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 21.05.2018 прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.06.2018.

Ухвалою суду від 21.06.2018 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 09.07.2018.

Представники сторін в судове засідання 09.07.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, про судовий розгляд повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, буд. 12-А, кім. 211.

Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, однак, не були вручені під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "не знайдено".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/2270/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що ТОВ "ФК Буд" так і не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи а відповідач попереджений про наслідки не надання відзиву, їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 о 18.15 год. на перехресті вулиці Двінської та пров. Хорольського в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Nissan Rathfinder 3", д.р.н. НОМЕР_2, який належить ТОВ "ФК Буд" під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 (власник ТОВ "Транс-Комплект").

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2016 № 755/4046/16-г (набрала законної сили) з урахуванням постанови від 15.08.2016 про виправлення описки, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В постанові суду встановлено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ "ФК Буд".

12.07.2016 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, в якій повідомив про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 15.02.2016 за участю транспортного засобу "Nissan Rathfinder", д.р.н. НОМЕР_2 та транспортного засобу "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1, та завдання йому шкоди автомобілем "Nissan Rathfinder", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 відповідальність якого не була застрахована.

Також 12.07.2016 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з заявою про здійснення йому відшкодування завданої шкоди шляхом перерахування грошових коштів на рахунок у банку.

Згідно витягу з централізованої бази даних МТСБУ автомобіль "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1 застрахований згідно полісу АІ 006881489 у Приватному акціонерному товаристві "УПСК". Натомість щодо транспортного засобу "Nissan Rathfinder", д.р.н. НОМЕР_2 станом на 15.02.2016 пошук наявності чинного договору внутрішнього страхування не дав результатів.

На час скоєння ДТП власник транспортного засобу "Nissan Rathfinder", д.р.н. НОМЕР_2 (Відповідач) не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернулась до позивача щодо отримання страхового відшкодування з відповідною заявою.

Отже транспортний засіб "Nissan Rathfinder", д.р.н. НОМЕР_2 не був застрахований згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до абз. 1 п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам; участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього ж Закону одним із основних завдань Бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.п.9.1., 9.2. ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно із ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" міститься визначення забезпеченого транспортного засобу - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно звіту № 102/02/16 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) від 19.02.2016, протоколу огляду транспортного засобу, ремонтної калькуляції від 19.02.2016 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 11296,20 грн, а без урахування фізичного зносу - 17247,91 грн.

До матеріалів справи надано рахунок-фактуру № СФ-0000072 від 16.02.2016 ФОП ОСОБА_3." на суму відновлювального ремонту 15962,48 грн. Також долучено акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0002348 від 05.04.2016, яким підтверджено здійснення відновлювальних робіт на суму 15962,48 грн.

25.07.2016 позивачем було наказ № 5834 "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2". В наказі визначено сплатити на рахунок ОСОБА_2 суму 11296,20 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Розмір шкоди визначено на підставі звіту від 19.02.2016 № 102/02/16 та зафіксовано в довідці № 1 від 19.07.2016 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.

На виконання наказу від 25.07.2016 № 5834 позивач перерахував на рахунок заявника ОСОБА_2, зазначений у його заяві, грошові кошти у сумі 11296,20 грн. що підтверджується платіжним дорученням від 26.07.2016 № 5834рв.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування завданої майнової шкоди та просив перерахувати грошові кошти у розмірі 11296,20 грн протягом 5 днів з дати отримання вимоги (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму відшкодування не сплатив.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається. що транспортний засіб "Nissan Rathfinder", д.р.н. НОМЕР_2 належить відповідачу та при вчиненні ДТП був під керуванням працівника відповідача ОСОБА_1 (керівник ТОВ "ФК Буд" з 12.03.2015). Транспортний засіб "Nissan Santa FE", д.р.н. НОМЕР_2 не був застрахований станом на день вчинення ДТП, в зв'язку з чим шкоду, завдану вказаним транспортним засобом потерпілому було відшкодовано за рахунок фонду захисту потерпілих МТСБУ у сумі 11296,20 грн.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1 (Постраждалий автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_2 на праві власності.

Завдана шкода особисто винуватцем ДТП відшкодована не була; матеріали справи не містять доказів протилежного.

Пунктом 40.3. статті 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи вищезазначені обставини та положення статей 1187, 1191 ЦК України, статей 38, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, завдану внаслідок ДТП автомобілем, який на праві власності належить відповідачу та був під керуванням його працівника, не більше вартості відновлювального ремонту постраждалого автомобіля (17247,91грн.), та у межах суми виплаченого позивачем страхового відшкодування (11296,20 грн.).

З огляду на все наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів. Відповідач не скористався наданим йому правом на подачу відзиву та доказів у спростування обставин щодо наявності підстав для стягнення з нього вартості відновлювального ремонту автомобіля "Hyundai Santa FE" д.р.н. НОМЕР_1, витрати на який поніс позивач.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав.

Таким чином, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 11296,20 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України, удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Буд" (03057, м. Київ, вулиця О.Довженка, будинок 12 А, кімната 211; ідентифікаційний код: 36529767) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8; ідентифікаційний код 21647131) 11296 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 20 коп. відшкодування матеріальної шкоди, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16.07.2018

Суддя І.В.Усатенко