Рішення

від 10.07.2018 по справі 910/3765/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2018 р.Справа № 910/3765/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельний дім "Роскосметика" (54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, буд. 3, корп. 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Бізнес Груп" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 25-А, оф. 10)

про стягнення 6 755, 61 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельний дім "Роскосметика" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Бізнес Груп" про стягнення 6 755, 61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору № 963 від 11.08.2016 р.

Ухвалою суду від 03.04.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельний дім "Роскосметика" залишено без руху, зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.

23.04.2018 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 25.04.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.05.2018 р. на адресу суду надійшло поштове повернення № 0103046091381, яким відповідачу направлялась копія ухвали суду від 25.04.2018р. Відтак, відповідач про розгляд даної справи повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.08.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельний дім "Роскосметика" (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Бізнес Груп" (надалі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки №963 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник приймає на себе обов'язок поставити покупцеві, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати товари в асортименті і в кількості, передбаченим видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору. Надалі, товари, які поставляються постачальником іменуються "товар".

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що повне найменування товару, його характеристики, кількість товару та інші параметри містяться в видаткових накладних. Товар за даним договором поставляється товарними партіями, розмір яких визначається в кожному конкретному випадку у відповідності із заявкою, поданою відповідно до п. 3.1 даного договору.

Відповідно до п. 3. 1 Договору, покупець завчасно узгоджує з постачальником обсяги поставки товару, а також можливі дати відправки на його адресу конкретної партії товару. Після зазначеного погодження покупець виробляє замовлення постачальнику на необхідну кількість товару, а постачальник після отримання заявки від покупця здійснює захід з підготовки товару до відвантаження.

Сторони в п. 4.1 Договору погодили, що оплата товару, який реалізується за даним договором, проводиться в наступному порядку: 100% по факту поставки партії товару на протязі 10 банківських днів від дати поставки товару, при цьому сума заборгованості покупця перед постачальником не повинна перевищувати 5 000,00 грн.

Згідно з п. 9.1 Договору, термін його дії до 31.12.2018 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови Договору в частині поставки товару на загальну суму 5 250,08 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 133 від 20.01.2017 р. на суму 63,44 грн.; № 134 від 20.01.2017 р. на суму 362,16 грн.; № 195 від 26.01.2017 р. на суму 1 142,16 грн.; № 243 від 02.02.2017 р. на суму 2 431,68 грн.; № 427 від 21.02.2017 р. на суму 758,16 грн.; №540 від 03.03.2017 р. на суму 491,98 грн.

Проте, відповідач поставлений товар оплатив частково, у розмірі 500,00 грн. (платіжне доручення № 356 від 12.07.2017 р.), відтак, допустив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 4 750,08 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату вартості поставленого товару. Відповідач листом № 358 від 23.08.2017 р., гарантував оплату рівними частинами протягом місяця до 30.09.2017 р.

При цьому, будь-яких доказів сплати відповідачем заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 750,08 грн. станом на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання . Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що відповідачу нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 4 750,08 грн. (з розрахунку 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, за період з 03.08.2017 р. по 20.03.2018 р.). оскільки штрафні санкції обчислені у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, то за своєю правовою природою такі штрафні санкції являються пенею.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором .

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Оскільки позивачем нараховано пеню з розрахунку 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, ще не відповідає положенням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд вирішив здійснити власний розрахунок пені:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4750,08 03.08.2017 - 03.08.2017 1 12,5000 % 0,068 %* 3,25 4750,08 04.08.2017 - 14.09.2017 42 12,5000 % 0,068 %* 136,65 4750,08 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12,5000 % 0,068 %* 136,65 4750,08 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13,5000 % 0,074 %* 172,17 4750,08 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14,5000 % 0,079 %* 158,51 4750,08 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16,0000 % 0,088 %* 145,76 4750,08 02.03.2018 - 20.03.2018 19 17,0000 % 0,093 %* 84,07

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 837,06 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 750,08 грн. заборгованості та 837,06 грн. пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти вимог належить відмовити з підстав їх невідповідності ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Бізнес Груп" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 25-А, оф. 10; код ЄДРПОУ 40308676 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельний дім "Роскосметика" (54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, буд. 3, корп. 2; код ЄДРПОУ 35938254) 4 750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 08 коп. заборгованості, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 06 коп. штрафних санкцій та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.07.2018р.

Суддя Н.І. Зеленіна