Рішення

від 16.07.2018 по справі 924/426/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "16" липня 2018 р.                                                                      Справа № 924/426/18 Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Комарніцька Н.П., розглянувши матеріали за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка", м. Хмельницький про стягнення 10 920,00 грн. Представники сторін: не з"явились ВСТАНОВИВ: Позивач ТОВ "Дизельний завод", м. Кривий Ріг просить суд стягнути з відповідача ТОВ "Західагротехніка", м. Хмельницький на свою користь 10 920,00 грн. як безпідставно отриманих коштів. Ухвалою суду від 30.05.2018р. відкрито провадження у справі №924/426/18. Дану справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами. На адресу суду 10.07.2018р. від представника позивача надійшло клопотання в якому заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розгляд даної справи здійснювати за наявними матеріалами без його участі. Представник відповідача в судове засідання не з"явився, вимог ухвали суду  не виконав,  правом участі свого представника під час судового розгляду справи не скористався, відзиву на позов не подав, причин не повідомив. Ухвала суду по даній справі, надіслана на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною. Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Розглядом матеріалів справи встановлено наступне. 26 січня 2018р. за усною домовленістю між сторонами, ТОВ "Західагротехніка", м. Хмельницький виствлено до оплати ТОВ "Дизельний завод" рахунок-фактуру за №0088 від 26.01.2018р. на оплату шин Matador MP-92 Sibir Snow 215/60 R17 96H в кількості 4шт. На загальну суму 10920,00грн. Позивачем, згідно платіжного доручення №523 від 26.01.2018р., на рахунок відповідача перераховано кошти в сумі 10920,00грн., як попередня оплата за шини по рахунку-фактурі №0088 від 26.01.2018р. Свої зобов'язання щодо надання оплаченого товару відповідач не виконав, товар не передав та кошти не повернув. Позивач звертався до відповідач з претензією за №01-71 від 12.04.2018р. про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави у розмірі 10920,00грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Враховуючи це позивач просить суд стягнути на свою користь 10920,00грн. як коштів отриманих без достатньої правової підстави. Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також  з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Так, 26 січня 2018р. за усною домовленістю між сторонами, ТОВ "Західагротехніка", м. Хмельницький виствлено до оплати ТОВ "Дизельний завод" рахунок-фактуру за №0088 від 26.01.2018р. на оплату шин Matador MP-92 Sibir Snow 215/60 R17 96H в кількості 4шт. На загальну суму 10920,00грн. Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України). Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Відповідно до ст.ст. 525, 526  ЦК України, ст. 193 ГК України  зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Судом встановлено, що свої зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати позивачем за шини по рахунку-фактурі №0088 від 26.01.2018р., виконано, підтвердженням чого є платіжне доручення №523 від 26.01.2018р., яке підтверджує сплату коштів на рахунок відповідача в сумі 10920,00грн. Доказів, які б підтверджували виконання зобов'язань відповідачем не надано. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання. Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Стаття 693 ЦК України, передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до   статті 530   цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 2 даної статті визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивач звертався до відповідача з претензією за №01-71 від 12.04.2018р. про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави у розмірі 10920,00грн. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Станом на час пред'явлення позову (тобто 29.05.2018р.) відповідач взяті на себе зобов'язання по поставці товару згідно рахунку-фактурі №0088 від 26.01.2018р., та платіжного доручення №523 від 26.01.2018р., не виконав та товар позивачу не передав. Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову. Згідно ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка", м. Хмельницький про стягнення 10 920,00 грн. задоволити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка", м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 2, код ЄДРПОУ 34659697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул.Електрозаводська, 34, код ЄДРПОУ 38515997) – 10920,00грн. (десять тисяч дев'ятсот двадцять грн.) основного боргу та 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) витрат по оплаті судового збору. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено та підписано 16.07.2018 року Суддя                                                                                                                     О.Д. Вибодовський Віддрук 3 прим.: 1- до справи 2- позивачу -  м.Кривий Ріг, вул.Електрозаводська, 34; 3 - відповідачу - м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 2.