Рішення

від 10.07.2018 по справі 802/1808/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. Вінниця Справа № 802/1808/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу у Чечельницькому районі Головного управління Деожгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до відділу у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - відділ у Чечельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, відділ, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відмови у видачі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2;

- зобов'язати видати довідку про визначення грошової оцінки земельної ділянки відповідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у травні 2018 року ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_2, з метою оформлення спадку, звернувся до відділу із заявою про надання довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, за наслідком розгляду якої отримав відмову мотивовану тим, що ОСОБА_2 не значиться у відповідних списках.

Із такою відмовою позивач не погоджується вказуючи, що у сертифікаті на майновий пай виправлена помилка допущена у по батькові з Григорівна на Гнатівна, відтак, спірна довідка має бути надана, отже дії відповідача є протиправними, у зв'язку із чим він звернувся із цим позовом до суду.

23 червня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 10.07.2018 р.

Станом на 10.07.2018 р. відзиву від відповідача не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

30 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відділу у Чечельницькому Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою наступного змісту:

"Яє спадкоємцем до майна ОСОБА_3, яка відповідно до ст.. 549 ЦК 1963 року фактично вступила в управління та володіння спідковим майном після своєї матері - ОСОБА_2, але не оформила своїх спадкових прав.

У серпні 2012 року мною отримано відмову у видачі довідки про визначення грошової оцінки землі, відповідно Сертифікату СЧерія НОМЕР_3.

Враховуючи те, що на мої усні звернення про видачу вище вказаної довідки ніхто не реагує, прошу надати письмову відповідь про причини відмови у видачі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки".

До заяви додано ксерокопії таких документів: паспорт позивача; свідоцтво про народження позивача; свідоцтва про смерть ОСОБА_2; рішення суду про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2; сертифікат на право на земельну частку (пай).

За наслідком розгляду даної заяви, листом від 08.06.2018 р. за вих. №0-2-0.39-215/121-18, відділ у Чечельницькому районі Головного правління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомив, що надати довідку не є можливим через те, що ОСОБА_2 ніде в списках не значиться. Повідомлено, що державний акт на право колективної власності по КСП Прогрес с. Куренівка був зареєстрований 12.01.1996 р., тоді як громадянка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дати видачі державного акту, а тому остання не можу бути включена в списки на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай).

Не погоджуючи із такими діями відповідача та вважаючи що відмова відповідача у видачі довідки про визначення грошової оцінки є протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначаються Законом України "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-15), який спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Згідно частини першої статті 3 Закону № 1378-15, об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Статтею 5 Закону № 1378-15 передбачено, що залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація , а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону № 1378-15).

Водночас, процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок №489).

Із положень пунктів 1,2 Розділу 3 Порядку №489 випливає, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Із процитованих вище норм видно, що дані про нормативно грошову оцінку земель, оформляються за заявою зацікавленої особи, як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Окремо суд вказує й на таке.

Відповідно пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру", затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок №1051), до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, серед іншого нормативна грошова оцінка : значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно пункту 162 Порядку №1051, відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41;

3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Пунктом 165 Порядку №1051 визначено, що надання відомостей Державного земельного кадастру відповідно до пунктів 162 і 163 цього Порядку здійснюється на платній основі, крім випадків:

1) видачі Державним кадастровим реєстратором витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку для підтвердження:

державної реєстрації земельної ділянки;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі державного кордону, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами;

2) надання органам державної влади, органам місцевого самоврядування:

узагальнених відомостей про кількість та якість земель;

відомостей і документів Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, для здійснення повноважень, визначених законом;

3) надання органам державної влади, органам місцевого самоврядування узагальнених відомостей про кількість та якість земель;

4) пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування відомостей Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті Держгеокадастру, про:

межі адміністративно-територіальних одиниць;

кадастрові номери земельних ділянок;

межі земельних ділянок;

цільове призначення земельних ділянок;

розподіл земель між власниками, користувачами (форма власності, вид речового права);

обмеження у використанні земель та земельних ділянок;

зведені дані про кількість та якість земель;

нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок;

5) безпосереднього доступу та користування відомостями Державного земельного кадастру державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки;

6) надання суб'єктам речових прав на земельну ділянку довідок про осіб, які отримали доступ до інформації про цих суб'єктів в Державному земельному кадастрі;

7) інформаційної взаємодії щодо проведення моніторингу земельних відносин.

Відповідно до пункту 166 Порядку №1051, для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), довідки про осіб, які отримали доступ до інформації про суб'єкта речового права у Державному земельному кадастрі, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові або адміністраторові центру надання адміністративних послуг чи уповноваженій посадовій особі виконавчого органу місцевого самоврядування:

1) заяву (у паперовій або електронній формі) за формою згідно з додатком 42;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру у паперовій формі з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або в електронній формі надсилається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру (пункт 167 Порядку №1051).

Державний кадастровий реєстратор або адміністратор центру надання адміністративних послуг чи уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування надає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день її надходження) документ, передбачений пунктом 166 цього Порядку, або мотивовану відмову в наданні такого документа (пункт 167 Порядку №1051).

Згідно пункту 168 Порядку №1051 відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у формі повідомлення у разі, коли:

1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа;

3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Повідомлення про відмову у наданні відомостей надається за формою згідно з додатком 43.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" від 1 серпня 2011 р. № 835 (далі - Постанова №835) встановлено, серед іншого, що: адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів; функції з ведення Поземельної книги, передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів; оплата послуг здійснюється шляхом попереднього перерахування коштів через банки та/або відділення поштового зв'язку; підтвердженням оплати послуги є платіжне доручення або квитанція з відміткою банку чи відділення поштового зв'язку; повернення коштів за ненадані послуги здійснюється у встановленому законодавством порядку; адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга.

Згідно додатку 1 постанови №835 встановлено розмір плати за надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами платних адміністративних послуг.

Так, пунктом 2 Додатку 1 постанови №835 передбачено надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі: витягів з Державного земельного кадастру про: землі в межах адміністративно-територіальних одиниць - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; обмеження у використанні земель -0,055 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; земельну ділянку 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території) - 0,06 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пункту 2 Додатку 3 постанови №835, видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами на безоплатній основі.

Із аналізу вище процитованих норм видно, що за наслідком розгляду заяви і подання відповідних документів, надаються відомості з Державного земельного кадастру у формі витягів або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території). У разі відмови у наданні таких (відомостей ) приймається повідомлення затвердженої форми.

Оцінюючи вимоги щодо визнання протиправними дій, суд вказує на наступне.

Як встановлено судом, 30 травня 2018 року ОСОБА_1 подано заяву про надання інформації про причини відмови у наданні довідки про грошову оцінку землі.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що Порядками №489 та № 1051 затверджено форми заяв про надання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки чи відомостей з Державного кадастру, які містять вимоги щодо їх заповнення та необхідність зазначення певної інформації про особу, яка з такими звертається і визначено перелік документів, які мають додаватись до них.

Однак, заява позивача від 30.05.2018 р. подана у довільній формі та не є тотожною за змістом заяви, форма якої затверджена Порядками №489 та № 1051 і не відповідає вимогам останніх.

Більш того, в поданій заяві позивач не ставить питання про надання довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), а лише просить вказати причини відмови у наданні відповідної довідки. Тобто, позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням в порядку Закону України "Про звернення громадян" та за наслідком розгляду такого (звернення) отримав відповідь по суті поставленого у ньому питанню.

Також, суд вказує, що нормами чинного законодавства не передбачено видачу довідок про визначення грошової оцінки земельної ділянки, інформація щодо такої (грошової оцінки) надається у формі витягів.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи відсутність заяви позивача, затвердженої форми, яка є підставою для надання довідки/витягу або повідомлення/рішення, прийнятого за наслідком розгляду такої, а також те, що оскаржуваним листом фактично надано відповідь на звернення позивача та в якому не міститься прямої відмови у видачі довідки, - відсутні підстави для задоволення позову в частині оскарження дій.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов'язання видати довідку, суд зазначає про наступне.

Як зазначалось вище, саме до повноважень органу віднесено вирішення питання щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру, в тому числі щодо грошової оцінки земельної ділянки, шляхом надання таких за наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок розгляду питань про надання відповідних відомостей з Державного земельного кадастру, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури та за відсутності самого звернення позивача, зобов'язувати видати довідку про визначення грошової оцінки земельної ділянки та фактично підміняти державний орган. Відтак, в задоволені позову в цій частині також слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволенні позову - судовий збір не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО- НОМЕР_1).

Відповідач: Відділ у Чечельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ( вул. Героїв Майдану, 32, смт. Чечельник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 21728846).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна