Рішення

від 05.07.2018 по справі 808/2087/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   05 липня 2018 року о 13 год. 00 хв. Справа №  808/2087/18  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді       Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: 05 червня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 2  749  731,50 грн. Ухвалою суду від 08.06.2018 відкрито спрощене провадження у справі з викликом (повідомленням) учасників справи. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного пристрою, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось. З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2 744 426,88 грн., виник з таких підстав. Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: декларація №9153218025 від 20.07.2015, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 2 053 458,00 грн.; уточнюючий розрахунок №9198940894 від 28.09.2015, яким самостійно збільшено суму податку, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за червень 2015 року у розмірі 21298,00 грн. та нараховано суму штрафу, у зв'язку з самостійним виправленням помилки в розмірі 639,00 грн.; декларація №9199027824 від 28.09.2015 – 388842,00 грн.; декларація №9194596709 від 21.09.2015 – 107791,00 грн.; уточнюючий розрахунок №9202830887 від 02.10.2015 – 31040,00 грн.; декларація №9202663327 від 02.10.2015 – 224068,00 грн.; декларація №9239090145 від 23.11.2015 – 7547,00 грн. Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого грошового зобов'язання, в порядку п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, відповідачу нарахована пеня в розмірі 11350,63 грн. З наданого до матеріалів справи розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість судом встановлено, що відповідачем вживались заходи щодо добровільного погашення зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим залишок заборгованості складає 2 744 426,88 грн. (а.с.12). Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. У встановлений законодавством строк податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 744 426,88 грн. сплачено не було. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 744 426,88 грн. Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу засобами поштового зв'язку була направлена податкова вимога від 04.02.2015 №679-25, яка отримана уповноваженою особою відповідача 16.02.2015. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги. Згідно п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 (далі – Порядок №1244), вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України. Згідно п.4 Порядку №1244 у рахунок погашення податкового боргу спрямовується також готівка, виявлена працівниками у касі платника податків, у тому числі в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів. Пунктом 6 Порядку №1244 передбачено, що вилучена готівка в національній валюті вноситься працівником до банку для перерахування до відповідного бюджету в день її стягнення, а в разі неможливості такого внесення – на наступний робочий день. На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2 744 426,88 грн., відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 744 426,88 грн., та наявність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд ВИРІШИВ: Позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька області, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд.114, код ЄДРПОУ 38451148) про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі. Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (код ЄДРПОУ 38451148), у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2 744 426,88 грн. (два мільйони сімсот сорок чотири тисячі чотириста двадцять шість гривень 88 копійок) на р/р 31112029700003, код платежу 14060100, УК у Олександрівському районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025440, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.07.2018. Суддя                                                                                                         М.С. Лазаренко