Рішення

від 26.06.2018 по справі 466/1108/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1108/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

справа № 466/1108/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу №220, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

позивача ОСОБА_2,

за участю представника адвоката ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в:

15.02.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся до суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу №220, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якій просить визнати, що померлому 06.06.2006 року ОСОБА_5 належала кооперативна квартира №33, що знаходиться в будинку №12 на вул.Грінченка у м.Львові та визнати за ОСОБА_6 право власності на кооперативну квартиру №33 в будинку №13 на вулиці Грінченка у м.Львові в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5 у цілому.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 06.06.2006 року помер батько позивача ОСОБА_5. Ще за життя батько змінив прізвище з Казакова на Нарольський . Батько позивача був членом ЖБК 220 та йому належала в цьому кооперативі квартира №33 в будинку на вул.Грінченка,13 у м.Львові та вніс пайовий внесок у 1990 році. Позивач звертався до Третьої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на дану квартиру, однак як з'ясувалося, за батьком не зареєстроване жодне майно, в тому числі і дана квартира.

У зв'язку із з метою реалізації та захисту своїх спадкових прав він змушений звернутись до суду.

Ухвалою від 05.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено розглядати в порядку загального позовного провадження та витребувано з Третьої державної нотаріальної контори (м.Львів, пр.Чорновола,39) спадкову справу на ім'я спадкодавця ОСОБА_5, дата смерті 06.06.2006 року.

Ухвалою від 11.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги №65 від 30.12.2017 року /а.с.10/ позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача голова ЖБК №220 ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, однак скерував на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити та справу слухати у його відсутності /а.с.37/.

Третя особа ОСОБА_8 будучи в суді позов підтримала, просила задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_3 /а.с.8/.

З долученої копії свідоцтва про переміну прізвища, імені, по-батькові ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 змінив 02.04.2002 року прізвище на Нарольський /а.с.3/.

Згідно копії свідоцтва про смерть, яке долучено до матеріалів справи ОСОБА_5 поме 06.06.2006 року у віці 49 років, про що у Книзі реєстрації смертей 07.06.2006 року зроблено відповідний актовий запис №3704 /а.с.9/.

Судом встановлено, що згідно розпорядження №314 від 16.04.1993 року ОСОБА_9, як членові ЖБК №220 належала в цьому кооперативі квартира №33 на вул.Грінченка, буд.13 в м.Львові. Як член кооперативу, ОСОБА_9 повністю вніс свій пайовий внесок за вказану квартиру в 1990 році в сумі 127 (сто двадцять сім) тисяч карбованців, що стверджується довідкою виданою ЖБК №220 від 17.11.2017 року №146, яка долучена до матеріалів справи /а.с.4/.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки ЖБК №220 від 15.11.2017 року №144 в квартирі №33 за адресою:м.Львів, вул..Грінченка,13 зареєстровані: дружина померлого - ОСОБА_3, 04.01.1957р.н., дата прописки 04.04.1995р., син померлого - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дата прописки 04.04.1995р., невістка померлого - ОСОБА_10, 28.08.1981р.н., дата прописки 25.12.2001р., внучка померлого - ОСОБА_11, 15.08.20021р.н., дата прописки 07.11.2002р. /а.с.5/.

До матеріалів справи долучено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3, згідно якої вказує, що не претендує і не заперечує проти визнання у суді права власності на кооперативну квартиру №33 в будинку №13 на вул.Грінченка в м.Львові, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_5, вцілому на ім'я сина ОСОБА_2 /а.с.33/. В судовому засіданні ОСОБА_3 дану заяву підтримала.

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч.1 та 2 ст.325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи; фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.19-1 Закону України Про кооперацію , у разі викупу квартири член ЖБК стає власником цього майна. Це ж положення зазначене у п.5-1 Постанови пленуму ВСУ №9 від 18.09.1987 року, в якому вказано, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому у користування, набуває права власності на неї та вправі розпоряджатися нею на свій розсуд.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що він звертався до нотаріальної контори з заявою про поняття спадщини, проте йому було відмовлено у зв'язку із відсутністю зареєстрованого майна у спадкодавця ОСОБА_5, а тому позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, зареєструвати право власності на нерухоме майно та реалізувати свої повноваження власника.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, визнання права.

Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право власності на спадкове майно(квартиру), в нотаріальному порядку не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; відповідач проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на кооперативну квартиру №33 в будинку №13 на вулиці Грінченка у м.Львові в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, який помер 06.06.2006 року.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив №220, місцезнаходження: м.Львів, вул.Грінченка, 13, ЄДРПОУ 20856393.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 04.07.2018 року.

Суддя ОСОБА_12