Рішення

від 12.07.2018 по справі 592/14948/17

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/14948/17

Провадження №2/592/833/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Чайки Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 2/3 частини житлового будинку А-І загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., з господарськими будівлями: сараї Б, б, В, кухня Ж, погріб п/г, убиральня З, огорожа №1-3, що розташований за адресою: провулок Косівщинський, буд.9,.після смерті 16.08.2016р. матері ОСОБА_2.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що житловий будинок №9 по провулку Косівщинському у м. Суми належав на праві спільної сумісної власності її матері ОСОБА_2, батьку ОСОБА_3 Афанасієвичу, брату ОСОБА_4.

Після смерті 08.07.1996 р. батька ОСОБА_3 Афанасієвича спадщину прийняла мати ОСОБА_2, так як проживала з ним за однією адресою і фактично вступила в управління спадковим майном.

Після смерті 16.08.2016р. матері ОСОБА_2 позивачка прийняла спадщину за заповітом у вигляді 1/2 частини у праві власності на земельну ділянку загальною площею 0,0605 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910136600:15:023:0008 за адресою: м. Суми, провул. Косівщинський, 9.

Але нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житло за адресою: провулок Косівщинський, буд. 9, мотивуючи відмову тим, що маються розбіжності у визначенні складу (статусу) спадкового майна, а саме неможливо визначити, чи це житловий будинок чи це квартира.

На обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на наявні у неї правовстановлюючі документи на житло, документи на частину земельної ділянки, технічну документацію з інвентаризації будинку, довідки відповідних органів місцевого самоврядування , будинкову книгу та інші документи, що подані з позовною заявою, а також на норми законодавства.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити, так як згідно технічного паспорту, який раніше видавався співвласникам, вказане житло вказане як квартира, крім того позивачка у своєму позові не вказала адресу, за якою вона просить визнати за нею право власності на житловий будинок. Просив розглянути справу без його участі.

Представником позивачки ОСОБА_4 подано суду заперечення на відзив, з яким надано суду копію технічного паспорту від 1993 року, наведені свої доводи щодо необґрунтованості відзиву.

Від третьої особи - Сумської міської державної нотаріальної контори надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, надані завірені копії спадкових справи після смерті співвласників житла ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах відзив на позовну заяву, письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що згідно Свідоцтва про право на житло, виданого наказом органу приватизації ВО Електрон від 28.06.1993р. № 19, житло за адресою: буд. №9 по провулку Косівщинському у м. Суми належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 Афанасієвичу, ОСОБА_4.

Родинні відносини між позивачкою та співвласниками житла підтверджуються її копією свідоцтва про її народження, копією свідоцтва про шлюб, копією свідоцтва про народження брата ОСОБА_4 Останній також є її представником у цій справі.

ОСОБА_3 помер 08.07.1996 року. що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с 13)

Згідно наданої третьою особою спадкової справи за номером № 2-717, виданої 03.06.2002р. Другою Сумською державною нотаріальною контрою, спадщину у вигляді грошових коштів після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_2, про що свідчить Свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.06.2002 року. Інших спадкоємців у спадковій справі немає.( ас.122).

В силу ст. 549 ЦК УРСР (1964р.), чинного на момент смерті ОСОБА_3, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таки чином, спадкоємець ОСОБА_2 прийняла також частку у праві спільної сумісної власності на житло за адресою: провулок Косівщинський, буд. 9 у м. Суми після смерті чоловіка ОСОБА_3

16.08.2016р. померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с. 14)

Згідно наданого свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2017р., спадщину після смерті матері за заповітом у вигляді 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 0,0605 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 5910136600:15:023:0008 за адресою: м. Суми, провулок Косівщинський, земельна ділянка №9, прийняла її донька ОСОБА_1. Ця обставина підтверджується також завіреними копіями матеріалами спадкової справи № 334/16 (а.с. 92-107) наданою третьою особою. Інших спадкоємців немає.

Позивачем надана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.10.2017р., а саме відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житло за адресою: провулок Косівщинський, буд. 9.( а.с. 106)

Зі змісту постанови вбачається, що відмова обґрунтована тією обставиною, що у правовстановлюючих документах та технічному паспорті на будинок чітко не визначено статус нерухомого майна, маються розбіжності у визначенні складу (статусу) спадкового майна, а саме неможливо визначити, чи це житловий будинок чи це квартира, у свідоцтві зазначено що це житло. А згідно довідки, виданої Департаментом комунальним підприємством Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 23.11.2016р б/н, об'єкт нерухомості за адресою: місто Суми, провулок Косівщинський, будинок 9 є будинком.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача на оформлення своїх спадкових справ після смерті матері ОСОБА_2 і таке право підлягає судовому захисту.

Щодо невизначеності статусу житла, яке є предметом спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого наказом органу приватизації ВО Електрон від 28.06.1993р. № 19, житло за адресою: буд. №9 по провулку Косівщинському у м. Суми зазначене без номеру квартири.

Довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 22.11.2016р об'єкт нерухомості за адресою: м. Суми, провул. Косівщинський, буд. 9 зазначений будинком. Право спільної сумісної власності зареєстровано як на будинок.

В матеріалах справи маються дві копії технічного паспорту:

1. Технічний паспорт від 01.04.1993р, виданий Сумським бюро технічної інвентаризації, відповідно до якого на титульній сторінці технічного паспорту не зазначено, що вказани1 об'єкт є квартирою та не вказаний її номер. Хоча на зворотній сторінці цього технічного паспорта об'єкт визначений як квартира №2.

2. Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок №9 по провулку Косівщинському у м. Суми, інвентаризаційна справа 23-10/17/190, виготовлений 23.10.2017р. на замовлення ОСОБА_4 та ОСОБА_1, виконаний фізично-особою підприємцем ОСОБА_6 та сертифікованим спеціалістом, експертом, інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7

Відповідно до Технічного паспорту від 23.10.2017р. вказаний об'єкт житла є садибним (житловим) будинком з відповідними господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до довідки-характеристики об'єкту нерухомо майна від 23.10.2017р. б/н, виконаною експертом, інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7, та виданою ФОП ОСОБА_8, згідно з даними інвентаризації станом на 23.10.2017р. за зарсою: м. Суми, пров. Косівщинський розташовані наступні будівлі та споруди: житловий будинок А-І загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., господарські споруди: сараї Б, б, В, кухня Ж, погріб п/г, убиральня З, огорожа №1-3. Рік будівництва всіх об'єктів 1952р. На земельній ділянці самочинне будівництво, реконструкція чи перепланування відсутнє.

При цьому загальна та житлова площа будинку у технічному паспорті від 23.10.2017р. відповідає загальній та житловій площі у технічному паспорті від 01.04.1993р (66,2 кв.м. та 39,5 кв.м. відповідно).

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773, ця інструкція розроблена відповідно до чинного законодавства з метою нормативно-методичного забезпечення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна.

За приписом п.1.2 інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів, установлення вартості об'єктів.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 Інструкції вона діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності. Технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури". На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.

Як вбачається із технічного паспорту від 23.10.2017р. та довідки-характеристики об'єкту нерухомого майна, технічна інвентаризація проведена суб'єктом господарювання за участі виконавця робіт, експерта, інженера з інвентаризації нерухомого майна, реєстраційний №4084 ОСОБА_7, зазначений кваліфікаційний сертифікат №004316.

Отже, суд приходить до висновку про відповідність технічного паспорту, виготовленого станом на 23.10.2017р., вимогам Інструкції № 127.

Також суд приймає до уваги доводи позивача, позивачка отримала Свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом і вже є власником 1/2 частини на земельну ділянку загальною площею 0,0605 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910136600:15:023:0008 за адресою: м.Суми, провул. Косівщинський, 9, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та Витягом з ДРРП.

З аналізу статей 40 та 42 Земельного кодексу України (в редакції станом на 2005 рік отримання земельної ділянки у власність спадкодавцем ОСОБА_2В.) вбачається, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

А земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507, не містить такого поняття чи виду будівлі як житло .

Натомість клас будівель і споруд 1110 Будинки одноквартирні , включає в себе відокремлені житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), а також спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці.

З наданих позивачем копій будинкової книги від 11.09.1993р. та технічних умов на водо забезпечення приватного житлового будинку по провул. Косівщинському 9/2 від 2007 року вбачається, що вказані документи виготовлялись як для житлового будинку.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивачки щодо визнання права власності у порядку спадкування саме на житловий будинок.

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача, що позивачу слід отримувати свідоцтво про право на спадщину на квартиру, а також відхиляє доводи представника відповідача щодо не зазначення адреси об'єкту нерухомого майна, так як із наданих заперечень на відзив та наявних у справі документів вбачається, що об'єкт нерухомого майна знаходиться за заресою; провулок Косівщинський, будинок 9 у м. Суми. На спростування іншого будь-яких доказів представником відповідача суду не надано.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 2 статті 370 ЦК України, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Сторони не надали суду домовленості чи рішення суду про визначення розміру часток у спільному майні, тому суд погоджується, що частка у будинку, яку успадкувала позивач після смерті матері ОСОБА_2, становить 2/3, а решта частки згідно Свідоцтва про право власності від 28.06.1993р. № 19 належить ОСОБА_4

Враховуючи, що позивачем не заявлено у позовних вимогах вимоги про стягнення на нього користь понесених судових витрат, суд залишає понесені судові витрати зі сплати судового збору за позивачем без стягнення їх з відповідача.

На відшкодуванні судових витрат, на підставі ст.141 ЦПК України, позивач не наполягав.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141, 430 ЦПК України, ст.ст. 370, 1218 ЦК України, ст.ст. 40, 42 ЗК України, ст. 549 ЦК УРСР (1964р.), суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування на частину житлового будинку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на 2/3 частини житлового будинку А-І загальною площею 66,2 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., з господарськими будівлями: сараї Б, б, В, кухня Ж, погріб п/г, убиральня З, огорожа №1-3, за адресою: м. Суми, провулок Косівщинський, буд.9, після смерті 16.08.2016 року матері ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 13.07.2018 р.

Суддя Б.В. Хитров