Рішення

від 21.06.2018 по справі 754/15403/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2422/18 Справа №754/15403/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авістон про повернення грошових коштів, сплачених за товар, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до ТОВ Авістон про повернення грошових коштів, сплачених за товар.

Позовні вимоги мотивує тим, що 28 серпня 2017 року між ним та ТОВ Авістон , в особі директора Кісельова О.О, який діє на підставі Статуту, було укладено Договір поставки продукції (далі - Договір). Відповідно до п.1.1. розділу 1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідач зобов`язався передати йому (позивачу), як покупцю, у власність, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти наступний товар: блоки 600*300*200 G D500 (В2,5,S1) у кількості 51,84 м3. Згідно із п.1.4 розділу 1 Договору визначено, що загальна ціна товару за цим Договором складає 58 060, 80 грн. Пунктами 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 Договору, встановлено, що постачальник зобов`язується передати товар покупцеві у будь-який робочий день з 04.09.2017 року по 12.09.2017 р. за адресою: с. Рожівка, Броварського р-ну, Київської області. На виконання умов Договору, ТОВ Авістон виставив рахунок № 573 від 28.08.2017 року.

Як зазначає позивач, 28.08.2017 року ним було оплачено даний рахунок шляхом передачі грошових коштів у розмірі 58 060, 80 грн. директору ТОВ Авістон Кісельову О.О, що підтверджується особистим підписом останнього на вказаному рахунку. Проте, в порушення п.п.2.1.1 та 2.1.2 відповідач товар не віддав, на телефонні дзвінки не відповідає. Таким чином, відповідач прострочив строк передання товару, чим грубо порушив взяті на себе зобов`язання за Договором.

Позивач вказує і на те, що 13.09.2017 року, 22.09.2017 року та 02.10.2017 року направив відповідачу претензії (досудове врегулювання) про повернення грошових коштів, повідомлення причини невиконання умов договору та повідомлення про нарахування штрафних санкцій за умисне невиконання взятих на себе зобов`язань, проте відповіді так і не отримав.

Позивач, посилаючись на ч.1 ст.612 ЦК України, вважає, що відповідачем (постачальником за договором) порушено умови п.2.1.2 Договору щодо строків поставки товару. Внаслідок прострочення боржника (постачальника) він втратив інтерес до замовленої продукції, тому вправі відмовитися від прийняття виконання та вимагати повернення сплачених сум.

Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов`язаний сплатити йому борг у розмірі 58 060, 80 грн., а також сплатити 3 % річних та неустойку, передбачену умовами договору в розмірі: 3% річних - 329,27 грн., неустойка - 120 185,85 грн., а всього - 178 575,92 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення, не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 280 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 серпня 2017 року між ТОВ Авістон , в особі директора Кісельова О.О, який діє на підставі Статуту, та позивачем ОСОБА_2 було укладено Договір поставки продукції (а.с.8-9).

Відповідно до п.1.1. розділу 1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (відповідач) зобов`язується передати Покупцеві (позивачу) у власність, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти наступний товар: Блоки 600*300*200 G D500 (В2,5,S1) у кількості 51,84 м3.

Згідно із п.1.4 розділу 1 Договору, загальна ціна товару за цим Договором складає 58 060, 80 грн.

Згідно п.2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу 2 Договору встановлено, що постачальник зобов`язується передати товар покупцеві у будь-який робочий день з 04.09.2017 року по 12.09.2017 р. за адресою: с. Рожівка, Броварського р-ну, Київської області.

Також, 28.08.2017 року відповідачем на підставі вказаного Договору було виставлено рахунок № 573 на суму 58 060,80 грн., який було сплачено позивачем в повному обсязі, про що свідчить відмітка директора ТОВ на вказаному рахунку, засвідчена печаткою підприємства (а.с.10).

В судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав, сплативши повністю вартість товару, в той час, як відповідач умови Договору не виконав та замовлений товар не поставив.

13.09.2017 року, 22.09.2017 року та 02.10.2017 року позивач в порядку досудового врегулювання направив відповідачу повідомлення та претензію про повернення грошових коштів, повідомлення причини невиконання умов договору та повідомлення про нарахування штрафних санкцій за умисне невиконання взятих на себе зобов`язань, однак відповіді не отримав (а.с.11-16).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Також, статтями 610 та ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ст.ст.624, 625 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, і даний факт підтверджується наявними доказами по справі, що відповідачем умови Договору поставки продукції від 28.08.2017 року не виконані, замовлений позивачем товар не поставлено, в той час, як позивачем здійснено повну оплату вартості товару. В зв'язку з наведеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума, сплачена за умовами договору в розмірі 58 060,80 грн.

Крім того, з урахуванням положень ст.625 ЦК України та п.2.1.2 Договору, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 329,27 грн. та неустойка (пеня) в розмірі 120 185,85 грн. за невиконання умов Договору.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням викладеного вище.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1785,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст. п.1 ч.2 ст. 11, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 12, 19, 48, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авістон (код ЄДРПОУ 39739588) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, загальну суму боргу в сумі 178575 грн. 92 коп., що складається з: 58060 грн. 80 коп. - основного боргу, 329 грн. 27 коп. - 3% річних, 120185 грн. 85 коп. - неустойка (пеня), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1785 грн. 76 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: