Рішення

від 10.07.2018 по справі 570/4149/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4149/15-ц

Номер провадження 2/570/34/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників сторін - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Олександрійське" до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до Приватного підприємства "Олександрійське" про визнання недійсної додаткової угоди про зміну договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ПП Олександрійське зазначає, що вони надають відповідачці житлово-комунальні послуги. Однак відповідачка не сплачує за них, що спонукало позивача до звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, і такий наказ був виданий. Однак відповідачка подала заяву про скасування судового наказу, і ухвалою від 02.06.2015 р. цей судовий наказ був скасований. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Зазначає, що відповідачка не виконує приписи законодавства, які зобов'язують її сплачувати грошові кошти за отримані житлово-комунальні послуги. За наведеного представник позивача просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки на користь підприємства наявну заборгованість, та судові витрати (сплата судового збору).

Відповідачка подала зустрічний позов. Зазначає, що 01.10.2010 р. між сторонами був укладений Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (№ договору 353). Надалі в 2013 р. була укладена Додаткова угода про зміну зазначеного Договору, якою був змінений пункт щодо визначення порядку розміру щомісячної плати за надані послуги. Споживач послуг вважає, що таким чином були порушені її права. Даний правочин не відповідає вимогам законодавства. Окрім того, ПП Олександрійське не надавало ніяких послуг, за які слід було б сплачувати. А тому просить суд постановити рішення, якою визнати недійсною додаткову угоду про зміну Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеною у 2013 році.

Представник позивача заявила клопотання про доручення до справи письмових доказів на підтвердження надання житлово-комунальних послуг. Надалі були подані заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представники відповідачки заявляли клопотання про допит свідків, про огляд розрахункової книжки.

Клопотання були задоволені.

Представник первісного позивача позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що з відповідачкою був укладений договір реструктуризації платежів, але він фактично не був виконаний. Це спонукало підприємство звертатися до суду спочатку з заявою про видачу судового наказу, а в послідуючому після скасування судового наказу) - з відповідним позовом. Представник позивача ще раз наголосила, що підприємство надавало та надає житлово-комунальні послуги; та до обов'язків підприємства не входить виконання капітального ремонту приміщення. Адже такий ремонт має здійснювати Рівненська районна державна адміністрація Рівненської області згідно угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу № 10 від 01.07.2014 року, та Договору найму службового житлового приміщення від 01.07.2014 р. Що стосується укладання додаткового Договору та формування тарифів органами місцевого самоврядування, то такі дії передбачені нормами чинного законодавства. За наведеного просить суд задоволити заявлений ним позов; а у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася.

Представники відповідачки не визнали пред'явленй до них позов. Зазначають, що не вважають за необхідне сплачувати наявну заборгованість через те, що підприємство не виконує взяті на себе зобов'язання: не проводить ремонт фундаменту будинку, не виконує інші роботи. Коли виникали якісь проблеми з системами водопостачання, то вони усували це власними силами, не викликаючи спеціалістів ПП Олександрійське . Хоча визнають, що коли у сусідньому під'їзді виникали подібні проблеми, то сусіди зверталися до ПП Олександрійське , працівники виконували відповідні роботи, і таким чином порушення роботи систем було усунуто. Також пояснили, що в 2011 році відповідачка та кілька мешканців зверталися до ПП Олександрійське з заявою про розірвання договору з утримання будинків та прибудинкових територій. А тому вважають, що саме з 2011 року договорні відносини між сторонами були припинені. За наведеного просять суд задоволити заявлений ними позов; а у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ПП Олександрійське підлягає до задоволення; а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 слід відмовити.

Як встановлено в судовому засіданні, 01.10.2010 р. між сторонами був укладений Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (№ договору 353).

Надалі в 2013 р. була укладена Додаткова угода про зміну зазначеного Договору, якою був змінений пункт щодо визначення порядку розміру щомісячної плати за надані послуги. Згідно зазначеної угоди, розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється відповідно до прийнятих рішень органу місцевого самоврядування, і вступає в дію з 01.05.2011 року.

Споживач послуг вважає, що таким чином були порушені її права, і даний правочин не відповідає вимогам законодавства.

Пороте з такими доводами суд не погоджується.

Адже згідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції станом на час відповідних правовідносин) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення тарифів/цін на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 81 від 15.04.2011 року були затверджені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, що надаються ПП Олександрійське .

Це рішення було прийняте у відповідності до ст. 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги , п.30 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Тарифи також можуть формуватися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій від 01.06.2011 р.

Тому твердження представників позивачки за зустрічним позовом про те, що затвердження тарифів рішеннями органу місцевого самоврядування суперечить вимогам законодавства, є надуманими.

Надалі представники відповідачки за первісним позовом зазначали про те, що ПП Олександрійське не надавало їм послуги; в 2011 році відповідачка та кілька мешканців зверталися до ПП Олександрійське з заявою про розірвання договору з утримання будинків та прибудинкових територій, а тому договір вже є розірваним; і зважаючи на наведене у них немає зобов'язань перед первісним позивачем.

Суд зазначає, що за положеннями ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (станом на час відповідних правовідносин), споживачем житлово-комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Як наслідок, обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування житлово-комунальними послугами, навіть за умови відсутності відповідного договору.

В матеріалах справи наявний Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (№ договору 353), який був укладений між сторонами 01.10.2010 р.

За умовами цього договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений цей Договором строк. Оплата здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Представник ПП Олександрійське надав суду численні докази того, що підприємство виконує взяті на себе зобов'язання, забезпечує своєчасне надання послуг.

Та й сам представник відповідачки за первісним позовом пояснював суду, що у разі необхідності проведення ремонтних робіт працівники ПП Олександрійське приїздили до будинку за викликом, та такі роботи виконували. Але при цьому представник зазначив, що його довірителька не погоджується сплачувати за послуги тому, що вони своїми силами виконували певні роботи (поточний ремонт під'їзду, усували несправності систем водопостачання, тощо), не звертаючись до надавача послуг.

Цю ж обставину підтвердив свідок ОСОБА_9 Також свідок додав, що будинок перебуває в аварійному стані.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України, п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час відповідних правовідносин) власник (квартиронаймач) зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

В ході розгляду справи було доведено, що ПП Олександрійське виконує взяті на себе зобов'язання, а споживач послуг - ні.

Той факт, що ОСОБА_8 не викликала працівників ПП Олександрійське для здійснення ремонтних робіт, а виконувала ці роботи сама, не означає, що надавач послуг відмовився їх виконувати.

Адже такі послуги надаються щодо будинку вцілому, незалежно від кількості звернень конкретного квартиронаймача (і при цьому оплата за послуги не зростає відповідно до зростань кількості викликів для здійснення ремонтних робіт; чи навпаки має зменшуватися залежно від того, коли такі виклики не здійснюються).

Суд зважає, що проведення капітального ремонту приміщення не входить до обов'язків ПП Олександрійське . Такий ремонт має виконувати/фінансувати Рівненська районна державна адміністрація Рівненської області на підставі положень Угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу № 10 від 01.07.2014 року, та Договору найму службового житлового приміщення від 01.07.2014 р.

Тай сам представник відповідачки ОСОБА_8 зазначав, що він звертався до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області з проханням виділити кошти для проведення невідкладних ремонтних робіт, проте позитивної відповіді не отримав.

Тому пояснення про те, що відповідачка ОСОБА_8 не сплачує за житлово-комунальні послуги через непроведення ПП Олександрійське капітального ремонту будинку, не заслуговують на увагу. Адже ця обставина не є підставою для несплати ПП Олександрійське грошових коштів за виконані цим підприємством роботи чи надані послуги у той час, як іншого роду і виду роботи чи послуги мають надаватися іншим суб'єктом.

В даному випадку ОСОБА_8 може захистити свої права шляхом пред'явлення відповідного позову до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області.

ПП Олександрійське надало суду розрахунок наявної заборгованості, і станом на 01.11.2017 року заборгованість відповідачки перед надавачем послуг становить 9067,21 грн. Саме цю суму просить суд стягнути з відповідачки представник первісного позивача.

Суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь ПП Олександрійське зазначеної грошової суми.

Щодо розірвання договору в односторонньому порядку і, як на думку ОСОБА_8, відсутності підстав для сплати грошових коштів.

Стаття 651 ЦК України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Ні ОСОБА_8, ні її представники не довели, що обидві сторони договору дійшли згоди щодо його розірвання. Також не довели, що право на таку відмову встановлено договором або законом, а тому з часу подання заяви у 2011 році про одностороннє розірвання договору він припинив свою дію.

Стаття 651 ЦК України також визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ні ОСОБА_8, ні її представники не надали суду рішення суду про зміну або розірвання Договору від 01.10.2010 року чи Додаткової угоди від 2013 року.

Отже, і Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (№ договору 353 від 01.10.2010 року), і укладена Додаткова угода про зміну зазначеного Договору від 2013 року є чинними та підлягають виконанню сторонами.

Отже, при розгляді справи були підтверджені доводи представника позивача ПП Олександрійське про те, що відповідачка неналежним чином виконує свої зобов'язання зі сплати за отримані житлово-комунальні послуги.

При розгляді справи не були встановлені доводи відповідачки ОСОБА_8 та її представників про те, що ПП Олександрійське не виконує взяті на себе зобов'язання з надання послуг; а Додаткова угода про зміну Договору є недійсною.

Суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми законодавства, на які покликалася представник ПП Олександрійське ; і у суду немає підстав для їх незастосування.

За наведеного суд дійшов висновку про те, що позов ПП Олександрійське до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги слід задоволити, та слід стягнути го 9 473, 69 грн. - заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, 1280 грн. - судові витрати (сплата судового збору, в порядку ст. 141 ЦПК України), а всього 10 753 (десять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 69 коп.

Суд не знайшов підстав для задоволення зустрічного позову. А тому в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до Приватного підприємства "Олександрійське" про визнання недійсної додаткової угоди про зміну договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій слід відмовити. При цьому судові витрати покладаються на сторону, яка їх понесла.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Приватного підприємства "Олександрійське"до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Приватного підприємства "Олександрійське" (вул.Силікатників, 2/3, с.Нова Любомирка Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 34950019) - 9 473, 69 грн. - заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, 1280 грн. - судові витрати (сплата судового збору), а всього 10 753 (десять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 69 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до Приватного підприємства "Олександрійське" про визнання недійсної додаткової угоди про зміну договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складене 16.07.2018 р.