Ухвала

від 13.07.2018 по справі 902/379/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"13" липня 2018 р.          Cправа № 902/379/18

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙС", м.Київ

до селянського (фермерського) господарства "Фортуна", с.Карбівка Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 832319,45 грн заборгованості згідно договорів позики

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Вінницької області 05.07.2018 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайс" про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Фортуна" 832319,45 грн заборгованості, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів про надання поворотної фінансової допомоги №29/03/18 від 29.03.2018 та №27/04/2018 від 27.04.2018, в тому числі 830000,00 грн основного боргу та 2319,45 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 10.07.2018 постановлено відкрити провадження у справі №902/379/18; розгляд справи №902/379/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 06 серпня 2018 року.

11.07.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Ділайс" звернулось до суду з заявою б/н від 11.07.2018 (вх.канц.суду №02.1-50/63/18) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить СФГ "ФОРТУНА" (код ЄДРПОУ 31614020) в межах суми позовних вимог в розмірі 832319,45 грн, просить "...накласти арешт на посіви (незібраний врожай) та отриманий врожай сільськогосподарських культур 2018 року, шляхом опису та арешту майна та передачі описаного майна на зберігання ТОВ "ДІЛАЙС", з подальшим вилученням дозрілого врожаю шляхом надання ТОВ "ДІЛАЙС" права збору врожаю сільськогосподарських культур із застосуванням спеціалізованої техніки та подальшою передачею зібраного врожаю сільськогосподарських культур на відповідальне зберігання ТОВ "ДІЛАЙС"."

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙС" та селянським (фермерським) господарством "Фортуна" були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги, а саме: №27/04/2018 від 27.03.2018 та №29/03/2018 від 29.03.2018, згідно яких позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу.

Так, згідно договору №27/04/2018 від 27.03.2018 позичальнику надано поворотну фінансову допомогу в розмірі 265000,00 грн, а згідно договору №29/03/2018 від 29.03.2018 - 565000,00 грн.

Відповідно до п.3.1. вказаних договорів, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 30 травня 2018 року.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем станом на 30.05.2018 не було повернуто грошові кошти в якості повернення поворотної фінансової допомоги за договорами №27/04/2018 від 27.03.2018 та №29/03/2018 від 29.03.2018, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем на загальну суму 830000,00 грн.

Вказана заборгованість не була погашена відповідачем навіть і після звернення ТОВ "Ділайс" до нього з вимогою від 08.06.2018, що вказує на ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань.

Разом з тим, позивач зазначає, що за даними ЄДРПОУ, розмір статутного капіталу СФГ "Фортуна" складає 6000,00 грн, що є значно меншим від суми заборгованості, а відтак, не може гарантувати виконання зобов'язань з повернення суми фінансової допомоги.

Також позивач зазначає, що СФГ "Фортуна" є боржником ТОВ "Ділайс" за договором поставки товару (мінеральних добрив) на загальну суму 1712610,00 грн. Свої зобов'язання за вказаним договором відповідач також не виконав, що зумовило звернення позивача до суду з іншим позовом до СФГ "Фортуна".

Як зазначає позивач, ухилення відповідача від виконання зобов'язання перед ТОВ "Ділайс", низька гарантійна спроможність статутного капіталу, відсутність будь-якого власного майна, а також значний розмір заборгованості перед останнім за договорами про надання поворотної фінансової допомоги та договором поставки товару, дають підстави вважати, що існує реальна загроза порушенню прав позивача у вигляді неможливості повернення значної суми коштів, відтак незастосування заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Водночас на думку позивача, існує ймовірність того, що на момент набуття чинності рішенням суду у даній справі щодо стягнення з відповідача грошових коштів, відповідач вже встигне зібрати та перемістити врожай с/г культур у невідоме місце та при цьому не буде поспішати з реалізацією зібраного врожаю, щоб не допустити надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Надавши оцінку підставам застосування запропонованих позивачем способів забезпечення позову, їх доведеність належними та допустимими доказами, господарський суд задовольняє подану заяву частково з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 роз'яснено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до п.4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Дослідивши наявні у справі документи суд дійшов висновку, що між сторонами у справі №902/379/18 дійсно існує спір щодо повернення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави - учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Судом також встановлено, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна містить відомості про належні селянському (фермерському) господарству "Фортуна" права оренди на земельні ділянки, інші права на нерухоме майно за останнім не зареєстровані; статутний фонд відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становить 6000,00 грн.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави для висновку, що належне відповідачу майно (урожай) в розумінні ст.189 ЦК України є плодами, має особливі властивості щодо зберігання.

Ухилення відповідача від виконання зобов'язання щодо повернення коштів згідно договорів №27/04/2018 від 27.03.2018 та №29/03/2018 від 29.03.2018, викликана особливостями належного йому майна необхідність щодо його зберігання або реалізації, дають підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення права позивача на справедливе судочинство, яке включає виконання судового рішення, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайс" про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що належить селянському (фермерському) господарству "ФОРТУНА" (код ЄДРПОУ 31614020) в межах суми позовних вимог в розмірі 832319,45 грн, підлягає задоволенню.

Враховуючи, що звертаючись з заявою про забезпечення позову товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙС", зокрема, не зазначило відомостей та не надало відповідних доказів стосовно земельних ділянок, на яких розташований належний відповідачу врожай, а також те, що станом на 13.07.2018 суд позбавлений можливості з'ясувати обставини щодо технічних можливостей збору врожаю та його зберігання, зазначені питання підлягають вирішенню виконавцем, який здійснюватиме виконання рішення про забезпечення позову з урахуванням властивостей майна та інших обставин.

При цьому суд, слідуючи закріпленим в ч.6 ст.140 ГПК України положенням, роз'яснює, що відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження": "Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання."

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ділайс" про забезпечення позову б/н від 11.07.2018 задовольнити частково.

2. Накласти арешт на майно, що належить СФГ "ФОРТУНА" (код ЄДРПОУ 31614020) в межах суми позовних вимог в розмірі 832319,45 грн.

3. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову б/н від 11.07.2018 відмовити.

4. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

5. Дана ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

6. Дата підписання ухвали 16.07.2018.

7. Дана ухвала суду у справі №902/379/18 підлягає оскарженню як в частині забезпечення позову, так і відмови у забезпеченні позову.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Ділайс", вул.Костянтинівська, 15, літера А, м.Київ, 04071;

3 - селянське (фермерське) господарство "Фортуна" вул.Колгоспна, 56, с.Карбівка Гайсинського р-ну Вінницької області, 23725.