Рішення

від 12.07.2018 по справі 910/7493/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 12.07.2018Справа №  910/7493/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Тріада” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехнобуд” про стягнення заборгованості Суддя Котков О.В. Секретар судового засідання Кукота О.Ю. Представники сторін: не з'явились. СУТЬ СПОРУ: 11 червня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Тріада” (позивач) надійшла позовна заява б/н від 08.06.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехнобуд” (відповідач) про стягнення заборгованості за договором на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт №03-05 від 23.05.2016 року в сумі 10  288,63 грн. з них: основного боргу – 10  000,00 грн. (десять тисяч гривень), інфляційних нарахувань – 190,00 грн. (сто дев'яносто гривень) та 3% річних – 98,63 грн. (дев'яносто вісім гривень 63 копійки). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт №03-05 від 23.05.2016 року, зокрема, у визначені договором строки не виконав попередньо оплачені позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7493/18; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.07.2018 року. Представники сторін в судове засідання 12.07.2018р. не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України  фіксування судового розгляду 12.07.2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: 23.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “БМК Тріада” (надалі – позивач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гідротехнобуд” (надалі – відповідач, судпідрядник) укладено договір на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт № 03-05 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням генпідрядника, а генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: улаштування випусків каналізації К-1 до ж.б. № 1 та № 4. Адреса об'єкта: вул. Привокзальна, 2, м. Бориспіль Київської області. За змістом п. 2.1. договору, вартість робіт по договору становить: улаштування випусків каналізації К-1 до ж.б № 1 та № 4 - 92 035 грн. 33 коп. Загальна вартість робіт по договору становить: 92 035 грн. ЗЗ коп. Вартість договірної ціни робіт та матеріалів субпідрядника складає - 71 699 грн. 32 коп. В п. 2.2. договору визначено, що до початку робіт генпідрядник перераховує субпідряднику попередню оплату 70% від вартості будівельно-монтажних робіт, а саме 50 189 грн. 52 коп. Після отримання акта виконаних робіт від субпідрядника генпідрядник зобов'язаний направити субпідряднику підписаний акт виконаних робіт (або мотивовану письмову відмову). Генпідрядник протягом 10 днів після підписання форм КБ-2, КБ-3 оплачує виконані роботи. На виконання умов укладеного між сторонами договору на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт №03-05 від 23.05.2016 року позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі    10 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1052 від 15.06.2016 року, призначення платежу за яким: за виконані роботи зг. дог. № 03-05 від 23.05.2016. Втім, відповідач обумовлені договором роботи не виконав. Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 05.10.2017 року про відмову від договору та повернення отриманих коштів, в якій повідомив, що внаслідок тривалої затримки виконання договору відпала необхідність у виконанні передбачених договором робіт відмовляється від договору на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт №03-05 від 23.05.2016 року та просив негайно повернути сплачені кошти в сумі 10  000,00 грн. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 06.10.2017 року та описом вкладення у цінний лист від 06.10.2017 року (копії містяться в матеріалах справи). Вказана вимога була повернута позивачу відділом поштового зв'язку, з підстав невдалої спроби вручення поштового відправлення (закінчення встановленого терміну зберігання). В подальшому, позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою від 19.02.2018 року про відмову від договору та повернення отриманих коштів, в якій повідомив, що внаслідок тривалої затримки виконання договору відпала необхідність у виконанні передбачених договором робіт відмовляється від договору на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт №03-05 від 23.05.2016 року та просив негайно повернути сплачені кошти в сумі 10  000,00 грн. Факт направлення вказаної вимоги підтверджується фіскальним чеком від 19.02.2018 року та описом вкладення у цінний лист від 19.02.2018 року (копії містяться в матеріалах справи). Вказана вимога також була повернута позивачу відділом поштового зв'язку, з підстав невдалої спроби вручення поштового відправлення (закінчення встановленого терміну зберігання). Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.     Відповідно до  ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Нормами  ст. 11 Цивільного кодексу України  встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Положеннями  статті 875 Цивільного кодексу України  передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. Як вже було встановлено судом, 23.05.2016 року між позивачем, як генпідрядником, та відповідачем, як субпідрядником було укладено договір на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт № 03-05, за умовами якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням генпідрядника, а генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу: улаштування випусків каналізації К-1 до ж.б. № 1 та № 4. Адреса об'єкта: вул. Привокзальна, 2, м. Бориспіль Київської області. До початку робіт генпідрядник перераховує субпідряднику попередню оплату 70% від вартості будівельно-монтажних робіт, а саме 50 189 грн. 52 коп. Після отримання акта виконаних робіт від субпідрядника генпідрядник зобов'язаний направити субпідряднику підписаний акт виконаних робіт (або мотивовану письмову відмову). Генпідрядник протягом 10 днів після підписання форм КБ-2, КБ-3 оплачує виконані роботи. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт № 03-05 від 23.05.2016 року було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі    10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1052 від 15.06.2016 року, призначення платежу за яким: за виконані роботи зг. дог. № 03-05 від 23.05.2016. Відповідач обумовлені договором роботи не виконав, оскільки матеріали справи, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання робіт за договором, зокрема акту виконаних робіт. Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з вимогами від 05.10.2017 року та від 19.02.2018 року про відмову від договору та повернення отриманих коштів, в яких повідомляв, що внаслідок тривалої затримки виконання договору відпала необхідність у виконанні передбачених договором робіт відмовляється від договору на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт №03-05 від 23.05.2016 року та просив негайно повернути сплачені кошти в сумі 10  000,00 грн. Факт направлення вказаних вимог підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та описів вкладення у цінні листи. Вказані вимоги були повернуті позивачу відділом поштового зв'язку, з підстав невдалої спроби вручення поштового відправлення (закінчення встановленого терміну зберігання). Доказів виконання визначених у договорі робіт, а також    доказів неможливості такого виконання відповідачем не надано, як і не надано доказів на підтвердження повернення позивачу коштів в сумі 10  000,00 грн. Частиною 1    статті 73 Господарського процесуального кодексу України     встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ч. 1    ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В силу  ст. 599 Цивільного кодексу України  зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У відповідності до  ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З огляду на вищенаведене та встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо виконання робіт  , суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн., що сплачені платіжним дорученням №1052 від 15.06.2016 року. За таких обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 000,00 грн., сплачених за виконання робіт за договором на проведення підрядних будівельно-монтажних робіт № 03-05 від 23.05.2016 року підлягає задоволенню. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України. У відповідності з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга". Зокрема, рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань, в межах заявленого позивачем періоду, який підлягає стягненню, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 190,88 грн., у відповідності до наведеного нижче розрахунку: Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 03.03.2018 - 30.04.201810000.001.019190.88 Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 190,00 грн. Також, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, судом встановлено, що розмір суми 3% річних, який підлягає стягненню, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 99,45 грн., у відповідності до розрахунку: Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 10000.0003.03.2018 - 01.07.20181213 %99.45 Втім, зважаючи на те, що суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 98,63 грн. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, не з'явився у судове засідання, про дату і місце проведення якого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047228690, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав. Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1  762,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гідротехнобуд” (код ЄДРПОУ 38929546, адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМК Тріада” (код ЄДРПОУ 34503363, адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, оф. 344), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 10  000,00 грн. (десять тисяч гривень), інфляційних нарахувань – 190,00 грн. (сто дев'яносто гривень), 3% річних – 98,63 грн. (дев'яносто вісім гривень 63 копійки) та судовий збір – 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні). Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 17.07.2018р. Суддя                                                                                                                                                              О.В. Котков