Рішення

від 16.07.2018 по справі 914/851/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2018р. Справа №914/851/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області в складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Львівська фабрика паперово-білових виробів "Бібльос", м.Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 35 784,00 грн.

Представники сторін: не запрошувалися

Заяв про відвід судді не надходило. Не проводилася технічна фіксація судового засідання.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

Розглядається справа за позовом Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Львівська фабрика паперово-білових виробів "Бібльос" про стягнення заборгованості в розмірі 35 784,00 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2018 було відкрито провадження у справі № 914/851/18 за правилами спрощеного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2018. За клопотанням відповідача розгляд справи 04.06.2018 року відкладено на 09.07.2018 року. 09.07.2018 року судове засідання не відбулося, у зв язку з перебуванням судді Горецької З.В. у відрядженні.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх. № 19014 від 29.05.18р.), в якому заперечує позовні вимоги, також в канцелярію суду 09.07.2018 року подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника 25315/18 від 09.07.18р.).

Згідно ч.3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки суд обмежений строками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, адже провадження у даній справі відкрито 15.05.2018 року, а також явка сторін не визнавалася обов язковою.

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Агрументи позивача.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем відповідно до рішення тендерного комітету замовника протокол від 24.07.2017 року №75/406/4, укладено договір від 11.08.2017 року №286/3/17/262 поставки для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) .

Згідно п.1.1 вказаного договору, постачальник зобов ячався у 2017 році поставити замовнику (позивачу) вироби спеціального призначення (93923) (Вироби спеціального призначення (3923) Футляри до почесних нагрудних знаків) (надалі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості у строки (терміни), вказані в договорі.

Відповідно до специфікації (п.1.2 договору) загальна кількість товару для постачання - 3 550 штук, ціна товару з ПДВ - 298 200,00 грн., строки постачання до 30.08.2017 року.

Згідно Акту приймального контролю (якості) №1 від 22.09.2017 року товар в кількості 3 550 штук на суму 298 200,00 грн. завезено на в/склад (в/ч А2788) 25.09.2017 року, тобто із запізненням на 25 діб.

Таким чином, за порушення строків постачання товару, за підрахунком позивача, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,2% від вартості товару за кожну добу затримки в сумі 14 910,00 грн., а також щтраф у розмірі 7% від вказаної вартості договору, що складає 20 874,00 грн. загальна сума штрафних санкцій, що є предметом спору, становить 35 784,00 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги частково в частині стягнення пені в розмірі 3 587,4 грн. та просить суд відмовити в задоволенні решти частини позову, оскільки під час виконання зобова язань за Договором №286/3/17/262 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 11 серпня 2017 р. (надалі - Договір) мала місце істотна зміна обставин, яка вплинула на можливість виконання ПрАТ Бібльос своїх обов'язків та мала наслідком необхідність продовження строку поставки товару в силу вимог ст..218 ГК України. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір неустойки в силу вимог ст..551 ЦК України та відмовити в задоволенні позову.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між позивачем та відповідачем відповідно до рішення тендерного комітету замовника протокол від 24.07.2017 року №75/406/4, укладено договір від 11.08.2017 року №286/3/17/262 поставки для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) .

Згідно п.1.1 вказаного договору, постачальник зобов язався у 2017 році поставити замовнику (позивачу) вироби спеціального призначення (93923) (Вироби спеціального призначення (3923) Футляри до почесних нагрудних знаків) (надалі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості у строки (терміни), вказані в договорі.

Відповідно до специфікації (п.1.2 договору) загальна кількість товару для постачання - 3 550 штук, ціна товару з ПДВ - 298 200,00 грн., строки постачання до 30.08.2017 року.

Згідно п.6.1 догвоору, продукція постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, встановлених діючими стандартами, тощо.

Приймання товару відповідно до п.6.3 ввжається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального котролю якості товару та видатковій накладній постачальника.

Згідно Акту приймального контролю (якості) №1 від 22.09.2017 року товар в кількості 3 550 штук на суму 298 200,00 грн. завезено на в/склад (в/ч А2788) 25.09.2017 року, тобто із запізненням на 25 діб.

Пунктом 8.3.4 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов язань постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено претензію від 18.10.2017 року №286/11/6215 щодо прострочення виконання зобов язань за договором.

ОЦІНКА СУДУ.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як підтверджується матеріалами справи, між сторонами укладено договір поставки, у зв'язку з чим позивач та відповідач набули взаємних прав і обов'язків.

Відповідно до умов даного Договору відповідачем поставлено товар на суму 298 200,00 грн. Факт поставки підтверджується Актом приймального контролю.

Згідно п.6.1 догвоору, продукція постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, встановлених діючими стандартами, тощо.

Приймання товару відповідно до п.6.3 ввжається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального котролю якості товару та видатковій накладній постачальника.

Згідно Акту приймального контролю (якості) №1 від 22.09.2017 року товар в кількості 3 550 штук на суму 298 200,00 грн. завезено на в/склад (в/ч А2788) 25.09.2017 року, тобто із запізненням на 25 діб.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 9.5. Договору продовження строку (терміну) виконання зобов'язань (постачання товару, виконання робіт, надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за Договором у разі, якщо вони змінились настільки, що, якби Сторони могли це передбачити, вони не укладали б Договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладанні Договору він може бути змінений або розірваний за згодою Сторін.

Згідно з п. 9.6. Договору доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов'язків за Договором є відповідний документ виданий Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

30 серпня 2017 р. у листі № 2861 Відповідач звернувся до Позивача із пропозицією про укладення додаткової угоди та внесення змін до п. 1.2 Договору, встановивши новий термін поставки футлярів до 18 вересня 2017 року. Доказом виникнення істотної зміни обставини, які впливали на можливість виконання своїх обов'язків Відповідачем є висновок Львівської Торгово-промислової палати від 04.09.2017 р., який 05.09.2017 р. був надісланий Позивачу

Збільшення строку постачання товару було обумовлене виникненням змін обставин, які перешкоджали своєчасному виконанню зобов'язань ПрАТ Бібльос , не залежали від нього і були істотними, оскільки вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б уклали договір на інших умовах, а саме - з іншими термінами виконання. Саме така позиція висловлена у висновку Львівської Торгово-промислової палати від 04.09.2017 року.

Обґрунтовуючи висновок, Львівська Торгово-промислова палата посилається на відсутність зведених технічних вимог до виробу (футлярів до почесних нагрудних знаків) в тендерній документації, а також той факт, що процедура погодження робочого взірця була завершена 28.08.2017 р. Це зумовило неможливість виробництва та поставки товару за Договором, а саме: футлярів до почесних нагрудних знаків в кількості 3550 шт. в термін до 30.08.2017 року, адже згідно з Технологічним регламентом виробу Футляр для нагород , затвердженого генеральним директором ПАТ Бібльос 14.06.2017 року, тривалість повного оптимального технологічного маршуту Становить 112 годин, що при потребі основного виробничого персоналу 8 осіб складає 13 робочих днів.

Торгово-промислова палата України затвердила Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до вимог чинного законодавства а саме ст. 14 Закону України Про Торгово-промислові палати саме ТПП наділено повноваженнями підтверджувати форс-мажори в Україні до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні та засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Суд вважає безпідставною вимогу сплати штрафних санкцій за період з 30.08.2017 р. по 18.09.2017 р., оскільки відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність вини ПрАТ Бібльос за прострочення поставки до 18.09.2017 р. підтверджується істотною зміною обставин, що впливали на можливість виконання своїх обов'язків за Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Висновок Львівської Торгово-промислової палати від 04.09.2017 р. підтверджує факт, що ПрАТ Бібльос доклало усіх зусиль і використало всі доступні для нього можливості і заходи для належного виконання зобов'язань за Договором.

Зазначена пропозиція і висновок були надіслані на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, власником якої є ОСОБА_3, заступник начальника управління - начальник відділу організації постачання речового майна управління виконання договорів Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, який згідно з тендерною документацією є посадовою особою замовника, уповноваженою здійснювати зв'язок з учасниками. Електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 використовувалася сторонами з метою обміну необхідною документацією.

На підтвердження надіслання документів відповідачем надано роздруківки з поштової програми The Bat.

Із роздруківок вбачається, що 04.08.2017 р. Позивачем отримано скан-копію платіжного доручення № 1139 та скан-копії установчих документів ПрАТ Бібльос ; 30.08.2017 р. позивачем отримано лист-звернення про продовження терміну поставок № 2861; 05.09.2018 р. позивачем отримано Висновок Львівської Торгово-промислової палати від 04.09.2017 року; 05.09.2018 р. позивачем ще раз отримано лист-звернення про продовження терміну поставок № 2861 та Висновок Львівської Торгово - промислової палати від 04.09.2017 р.

Крім цього, пропозиція внесення змін до договору та висновок були вручені уповноваженій особі замовника представником ПрАТ Бібльос у м. Київ.

Однак в матеріалах справи відсутні докази, що позивач надав відповідь на одержану пропозицію внесення змін до договору. Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягали згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач звернувся до позивача з повторною пропозицією внесення змін у Договір № 2949 від 24.10.2017 р. та надав Додаткову угоду до Договору у 2-ох примірниках. Однак, відповіді на пропозицію надано не було.

Про безпідставність нарахування штрафних санкцій за період з 30.08.2017 року по 18.09.2017 р. Відповідач зазначив і у відповіді на претензію № 286/11/6215 від 18.10.2017 р. За результатами розгляду відповіді на претензію Позивач у листі № 286/11/3937 від 20.11.2017 р. вказав, що спірні питання щодо умов виконання договору стосовно термінів поставки товару, розміру штрафних санкцій тощо вирішується у судовому порядку.

Відповідач визнає, що здійснив поставку товару на 6 діб пізніше, адже поставка мала бути здійснена 18.09.2017 р., а була здійснена 25.09.2018 р., а, отже, розмір пені становить 3 587,4 грн. Оскільки кількість днів прострочення складає менше 10 днів, то підстав нарахування штрафу немає.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором частині порушення строків поставки в період з 19.09.2017 року по 24.09.2017 року.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, пеня - це санкція, що триває у часі та розраховується за кожен день невиконання грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 3 578,4 грн. за прострочення поставки товару на 6 діб.

Щодо зменшення пені в силу статті 551 ЦК України за рішенням суду.

Згідно з ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд звертає увагу, що визначена позивачем сума штрафних санкцій є надмірно великою, а несвоєчасна поставка товару за договором є винятковим випадком. Прострочення поставки не завдало збитків ні позивачу, ні іншим учасникам господарських відносин, відповідач повністю виконав свої зобов'язання.

Крім того, сторони продовжили співпрацю та уклали Додаткову угода № 3 від 17.01.2018 р. до Договору, згідно з якою Відповідач здійснив поставку товару Позивачу на суму 59 640,00 грн., що підтверджується копіями Акта приймального контролю (якості) № 1 від 22.03.2018 р., Акта прийому № А-137 Р-160 від 27.03.2018 р., Повідомлення-підтвердження № 129 від 27.03.2018 р.; Копією видаткової накладної № 260318 від 27.03.2018 р.

Отже, суд, враховуючи вищенаведені обставини, дійшов до висновку, що відповідачем частково порушено строки поставки, а пеня у розмірі 3 587,40 грн. є виправданою для застосування в даних правовідносинах.

Отже, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача пеня в розмірі 3 587,40 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як доказ сплати судового збору, позивачем дорлучено до справи платіжне доручення від 23.03.2018 року на суму 1 762,00 грн., що підлягає до стягнення з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Львівська фабрика паперово-білових виробів "Бібльос" (79013, м.Львів, вулиця японська,7, код ЄДРПОУ 02470371) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський,6, код ЄДРПОУ 00034022) - 3 587,40 грн. пені, а також 352,40 грн. судового збору .

3. В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити .

4. Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 17 липня 2018 р.

Суддя Горецька З. В.