Рішення

від 16.07.2018 по справі 806/2809/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2809/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання бездіяльність протиправною, зобов'язання розглянути клопотання та передати в оренду земельну ділянку.

В позові зазначено, що Позивач 02.03.2018року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про надання в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку за кадастровим номером 1820983600:02:000:0510, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області.

Позивач вважає, що проект землеустрою на вказану земельну ділянку знаходиться у Відділі у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, тобто в структурному підрозділі Відповідача. Листом від 27.03.2018року Відповідач протиправно відмовив в задоволенні даного клопотання.

Ухвалою суду від 18.06.2018року за результатами розгляду позовної заяви було відкрито адміністративну справу і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач направив до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник Відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, направив до суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи без її участі, до якого долучив копію технічної документації на вказану земельну ділянку. У відзиві зазначено, що вказане клопотання Позивача розглянуто, Позивачу відмовлено в передачі вказаної земельної ділянки в оренду, про що письмово повідомлено 27.03.2018року, так як проект землеустрою на передачу вказаної земельної ділянки в оренду Позивачем не розроблявся. Проект землеустрою на вказану земельну ділянку взагалі відсутній, а кадастровий номер спірної земельної ділянки був присвоєний у зв'язку із інвентаризацією земельних ділянок. На думку представника Відповідача передача земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в оренди здійснюється на конкурсних умовах.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та відсутність в потребі допиту свідків чи експерта, розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності в користування, в тому числі на умовах оренди, громадянам регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами частин другої та третьої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення, окрім іншого, належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), такі землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для сінокосіння та випасання худоби.

В розумінні вимог ст.93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 цього ж Кодексу.

Як зазначено в частині другій статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 02.03.2018року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про надання в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку за кадастровим номером 1820983600:02:000:0510, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області. До вказаного клопотання Позивачем жодного проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки не надавалося.

Як зазначено у відзиві на позов, Відповідачем за результатами розгляду такого клопотання відмовлено у наданні Позивачу в оренду вказаної земельної ділянки, про що повідомлено листом від 27.03.2018року. Відповідно до дослідженого судом вказаного листа підставою для відмови слугувала відсутність розробленого проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки саме в оренду Позивачу строком на 49 років та необхідність передачі такої землі в оренду лише за результатами земельних торгів (а.с.8).

Таке рішення Відповідача частково узгоджується із вимогами чинного земельного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, за приписами частини шостої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, до яких відноситься Відповідач, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування .

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина десята статті 123 Земельного кодексу України).

За приписами ст.1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст.25 цього ж Закону види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом. Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

До видів документації із землеустрою, окрім іншого відносяться:

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

В розумінні вимог ст.26 цього ж Закону органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі є самостійними замовниками відповідної документації із землеустрою.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що прийняттю рішення про передачу земельної ділянки в оренду конкретній особі передує стадія розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання.

Доводи Позивача щодо наявності проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки в оренду та щодо подачі його до Відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не знайшли свого підтвердження.

Всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України Позивачем в обґрунтування своїх доводів не надано жодних доказів розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду та подачі його до Відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Більш того, згідно листа Відділу у Брусилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 26.03.2018року проекти землеустрою за клопотаннями Позивача, в тому числі на спірну земельну ділянку, до відділу не подавалися (а.с.20).

Як зазначено в дослідженій судом технічній документації, така документація на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 1820983600:02:000:0510 була здійснена на підставі технічної документації від 23.10.2013року з проведення інвентаризації земельних ділянок, розробленої ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут із землеустрою". Така технічна документація розроблялася на підставі договору із землеустрою від 13.08.2013р. між ГУ Держземагенства у Житомирській області та ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут із землеустрою".

Більш того, відповідно до Довідки з державної статистичної звітності код цільового використання земельної ділянки зазначено код "01.07" за класифікація видів цільового призначення цієї земельної ділянки. Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 для сінокосіння і випасання худоби код КВЦПЗ - "01.08", тобто інший (а.с.46).

Зазначене свідчить, що вказана технічна документація від 23.10.2013року не розроблялася для можливості використання спірної земельної ділянки саме для сінокосіння і випасання худоби.

За таких підстав суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача, що встановлення спірній земельній ділянці кадастрового номера зумовлено виключно проведеною інвентаризацією земельних ділянок.

Таким чином, відсутність проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки за кадастровим номером 1820983600:02:000:0510 в оренду Позивачу виключає можливість прийняття Відповідачем рішення про таку передачу в оренду з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання в порядку, передбаченому статтею 123 Земельного кодексу України. Таке клопотання (звернення) Позивача підлягало розгляду за правилами розгляду звернень, скарг та пропозицій громадян.

Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів Відповідача щодо необхідності при розгляді звернення Позивача дотримання вимог Постанови КМ України від 07.06.2017року №413. Інші доводи Відповідача, наведені у відзиві, суд не приймає до уваги, так як вони не були підставою для відмови в задоволенні клопотання Позивача.

На підставі викладеного суд робить висновок, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного земельного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М.Ф. Нагірняк