Рішення

від 13.07.2018 по справі п/811/938/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/938/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Компані" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд зобов'язати відповідача визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період "січень" 2016 року такою, що подана вчасно, тобто в день її фактичного направлення до податкового органу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.04.2017 р. товариством поштовим відправленням було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період "січень" 2016 року, однак відповідач відмовив у його прийнятті з підстав того, що товариством не було подано декларацію з ПДВ за січень 2017 року. А тому товариству було запропоновано подати нову, оформлену належним чином, декларацію з ПДВ за січень 2017 р. згідно норм діючого законодавства.

Не погоджуючись з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно наданого заперечення представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволені відмовити повністю. Вказав, що у ДПІ була відсутня технічна можливість зареєструвати даний уточнюючий розрахунок у зв'язку з тим, що платником не подано звітну податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 р. (а.с.30-31).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивачем на адресу ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв'язку було направлено уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками (а.с.5-12).

Листом від 26.04.2017 р. №4341/10/26-54-08-04-19 відповідач повідомив, що поданий розрахунок неможливо зареєструвати у зв'язку з тим, що не було подано декларацію з ПДВ за січень 2016 р.. Отже, товариству запропоновано подати нову, оформлену належним чином, декларацію з ПДВ за січень 2017 р. згідно норм діючого законодавства (а.с.13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вказує, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно до вимог п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Тобто, суми податкових зобов'язань, самостійно задекларовані платником податком у податковій звітності, є узгодженими грошовими зобов'язаннями з певного податку.

При цьому, відповідно до абз.1 п.50.1 ст.50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 ПК України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України надається платнику податків право на надання уточнюючих податкових декларацій у межах строку, встановленого статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, суми податкових зобов'язань, самостійно виправлених платником податком в уточнюючому розрахунку, також вважаються узгодженим грошовим зобов'язаннями з певного податку.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача посилався не те, що у ДПІ відсутня технічна можливість зареєструвати уточнюючий розрахунок у зв'язку з тим, що позивачем не було подано звітну податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 р..

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Водночас, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017 р. у справі № 826/5792/16 (набрала законної сили 26.06.2017 року) задоволено адміністративний позов ТОВ "Ойл Компані" та визнано поданою податкову декларацію з ПДВ за січень 2016 р. разом з додатками 1, 2, 5 до неї, в день їх фактичного отримання - 19 лютого 2016 року (а.с.95-98).

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати в розмірі 1600 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати поданим уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Компані" за звітний (податковий) період, що уточнюється "січень" 2016 року, з додатками 2, 5 до нього, в день його направлення до податкового органу - 13 квітня 2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Компані" (код - 38999828) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код - 26088825) судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1