Рішення

від 05.07.2018 по справі 820/3268/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2018 р.                                                                                 № 820/3268/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Держпром, 1 під., к.16, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022) до Приватного підприємства “Охоронне агентство “Кратос” (вул. Новгородська, буд.2, м. Харків, 61145) про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватне підприємство “Охоронне агентство “Кратос”, в якому просить суд:

          - стягнути з Приватного підприємства “Охоронне агентство “Кратос” (юридична адреса: вул. Новгородська, 6.2, м. Харків, 61145, ЄДРПОУ 36374931, МФО 351005, р\р 26006237433700, в АТ “УкрСиббанк”) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 39075,00 грн.

          - стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1762 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Так, у Приватного підприємства “Охоронне агентство “Кратос” середньооблікова кількість штатних працівників у 2017 році становила 36 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю – 0 осіб, а кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" – 1 особа. Відповідач за не зайняті робочі місця осіб з інвалідністю повинен сплатити адміністративно господарські санкції в розмірі 39075,00 грн.

          Представник позивача у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав через канцелярію суду 05.07.2017 року клопотання про розгляд справи без участі представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

          Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду 17.06.2018 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з заявленими позовними вимогами Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не погоджується, зазначивши, що Приватним підприємством “Охоронне агентство “Кратос” були виконані приписи Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. Справу просив розглядати без його участі.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

          Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Відповідно до статті 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

          Так, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

          Відповідно до пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

          Згідно статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

На підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно з Порядком подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31 травня 2013 року N 316, форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як вбачається із пункту 6 Порядку роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Згідно зі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Приватне підприємство “Охоронне агентство “Кратос” перебуває на обліку в Харківському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, який в своїй діяльності використовує найману працю.

З матеріалів справи встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2017 році становила 36 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю – 0 осіб, а кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" – 1 особа.

Суд зазначає, що Харківський міський центр зайнятості у відповіді № ХМЦЗ-03-3683 від 12.04.2018 року на запит Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів повідомив, що в 2017 році Приватне підприємство “Охоронне агентство “Кратос” надавав інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН з позначкою "вакансії для інвалідів". Також, протягом 2017 року до Приватного підприємства “Охоронне агентство “Кратос” не було працевлаштована жодної особи з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень Харківського міського центру зайнятості.

За таких обставин суд зазначає, що відповідач належним чином інформував Харківський міський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Таким чином, Приватним підприємством “Охоронне агентство “Кратос” були у повному обсязі виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем неправомірно були призначені адміністративно-господарські санкції у розмірі 39075,00 грн., оскільки відповідачем виконано обов'язок по працевлаштуванню працівників, яким відповідно до чинного законодавства, встановлена інвалідність, відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на надані докази, суд приходить до висновку, що Приватним підприємством “Охоронне агентство “Кратос” вжито усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Отже, позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Держпром, 1 під., к.16, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022) до Приватного підприємства “Охоронне агентство “Кратос” (вул. Новгородська, буд.2, м. Харків, 61145) про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          У повному обсязі рішення складено 16.07.2018р.

          Суддя                                         Рубан В.В.