Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
03 липня 2018 р. справа № 820/4072/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біленського О.О.,
при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова продовольча торгівля" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, б.3, код ЄДРПОУ 40275164) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова продовольча торгівля" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0076391212 від 16.05.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 02 травня 2018 року позивачем отримано акт камеральної перевірки №6162/20-40-12-13-19-40275164 від 25.04.2018 року, яким встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних. На підставі вказаного акту 21.05.2018 року позивачем було отримано від ГУ ДФС України в Харківській області податкове повідомлення - рішення №0076391213 від 16.05.2018р., яким нараховані штрафні санкції в сумі 83141,40 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення незаконним та необґрунтованим з огляду на те, що податкові накладні були зареєстровані 04.01.2018р. (після реєстрації податкових накладних постачальника) у зв'язку з прийняттям відповідних змін до законодавства щодо автоматичної реєстрації податкових накладних, реєстрація яких була зупинена за рішенням ДФС, тобто держава фактично визнала недосконалість раніше діючої системи реєстрації податкових накладних. Представник позивача зазначив, що з боку ТОВ «Оптова продовольча торгівля» відсутня будь-яка вина в порушенні норми податкового законодавства, оскільки причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних нашим підприємством є те, що була призупинена реєстрація податкових накладних постачальника, у зв'язку з чим позивач не мав можливості зареєструвати свої податкові накладні. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що позивач не заперечує, що ним порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зазначає, що дане порушення відбулось у зв'язку з несвоєчасним отриманням податкових накладних від контрагента на придбаний товар. При цьому, розрахунок штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення передбачає 11 податкових накладних згідно яких ТОВ ОПТОВА ПРОДОВОЛЬЧА ТОРГІВЛЯ виступало продавцем у правовідносинах з ТОВ ФІРМА ПОСАД . Несвоєчасне отримання податкових накладних від контрагента на придбаний товар, реєстрацію яких було зупинено ДФС України, не впливають на реєстрацію податкових накладних на продаж товару у зв'язку з тим, що у платника податків виникають податкові зобов'язання. Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Таким чином, постачальник товарів (робіт, послуг) має безумовний обов'язок провести реєстрацію податкових накладних у межах визначених законом строків у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що причиною несвоєчасної реєстрації податкових накладних нашим підприємством є те, що була призупинена реєстрація податкових накладних постачальника, у зв'язку з чим ми не мали можливості зареєструвати свої податкові накладні. Оскільки прийняттям змін до законодавства щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких раніш була зупинена, держава визнала недосконалість діючої в 2017 році системи реєстрації податкових накладних, позивач вимушений був задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ на суму 256 514 грн. та сплатити їх. При своєчасній реєстрації податкових накладних постачальником ця сума була б на порядок меншою. Таким чином, позивач зазнав значних збитків, здійснивши сплату «штучно створених недосконалою системою податкових зобов'язань» і тепер повинен ще сплатити за це штраф. У зв'язку з відсутністю вини, позивач вважає застосування до нього будь-яких штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних неправомірним та таким що порушує його права та законні інтереси.
Представник відповідача надав до суду заперечення, відповідно до яких надав витяг з бази Архів електронної звітності у якому вказано дати та причини розірвання договору з якого вбачається, що на час подання декларації з ПДВ за вересень 2017 року був недійсний сертифікат директора. Позивач у спірних правовідносинах не забезпечив створення залежних виключно від нього умов для своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подання звітності, а саме не поновив дію сертифікату. Отримавши від ДФС України відмови у прийнятті податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку електронних документів, платник податків таких відмов не оскаржив ані у судовому, ані позасудовому (адміністративному) порядках, а отже погодився з ними. Окрім цього, у підтвердження несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та виникнення у позивача податкових зобов'язань у зв'язку з продажем товару ТОВ Фірма ПОСАД надано скріншоти квитанцій №1 відповідно до бази Архів електронної звітності .
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що головним державним ревізором - інспектором відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Центральної ОДПІ м. Харкова управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Харківській області 25.04.2018 року проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період червень 2017 року. За наслідками вказаної перевірки складено акт №6162/20-40-12-13-19/40275164 від 25.04.2018 року, яким встановлено порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптова продовольча торгівля" здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов'язань за червень 2017 року, за що передбачена відповідальність у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0076391212 від 16.05.2018 року, на суму штрафу 83141,40 грн.
Згідно з пунктом 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 187.1. ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України.
Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до положень абз. 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, постачальник товарів (робіт, послуг) має безумовний обов'язок провести реєстрацію податкових накладних у межах визначених законом строків у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Отже, проаналізувавши викладені приписи податкового законодавства cуд приходить до висновку, що на платника податків покладено обов'язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання. При цьому обов'язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків відносно податкових накладних, що надаються покупцю.
Під час судового засідання судом встановлено, що позивачем не заперечується факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, підставою для звернення до суду слугував той факт, що відповідач застосовує формальний підхід до факту порушення, не розглядаючи взагалі наявність вини платника податків та не зважаючи на факт призупинена реєстрації податкових накладних постачальника.
З пояснень представника позивача вбачається, що позивач є зареєстрованим у встановленому порядку підприємством, основним видом діяльності якого є оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами (код КВЕД 46.32). Відповідно до зазначеного виду діяльності підприємство отримало продукцію від постачальника та у той же день реалізувало її іншим суб'єктам господарювання (покупцям). При цьому позивач своєчасно не отримав податкові накладні на придбаний товар на загальну суму 1308064,88 грн. Причиною затримки було те, що реєстрація податкових накладних постачальника була зупинена органом ДФС. Позивач звертався до постачальника продукції з вимогою надати податкові накладні, проте не отримав їх в результаті дій органів ДФС України. За таких обставин ТОВ «Оптова продовольча торгівля» вимушене було задекларувати податкові зобов'язання у сумі 218110 грн. за червень 2017 р. та 38404 грн. за липень 2017р. та здійснити їх оплату.
З приводу наведеного суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять жодних посилань на те, що підприємство звільняється від відповідальності внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних постачальником, не дивлячись на підстави, що передували несвоєчасній реєстрації.
Щодо відсутності ліміту у системі електронного адміністрування ПДВ необхідного для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, представником відповідача надано до матеріалів справи Скріншоти з системи Податковий блок підсистеми Архів електронної звітності з яких вбачається, що позивачем у період з 01.07.2017 по 04.01.2018 було зареєстровано у ЄРПН 79 податкових накладних.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем у період з 01.07.2017 по 04.01.2018 здійснювалась реєстрація податкових накладних по іншим операціям, окрім спірних.
Суд наголошує, що матеріали справи не містять жодних доказів намагання позивачем зареєструвати податкові накладні, несвоєчасність реєстрації яких встановлена актом камеральної перевірки.
При цьому, відповідно до п. 200 1 .4 ст. 200 1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу;
б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до вище зазначеного, платник податків повинен самостійно контролювати свій рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відсутність реєстраційного ліміту не може бути обставиною яка звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. 120 1 .1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в обґрунтування відсутності обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних відповідно до приписів Податкового кодексу України.
З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0076391212 від 16.05.2018 року винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова продовольча торгівля" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, б.3, код ЄДРПОУ 40275164) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 09.07.2018 року.
Суддя Біленський О.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2018 |
Оприлюднено | 17.07.2018 |
Номер документу | 75323715 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Біленський О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні