ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
16.07.18. Справа № 917/840/18
м. Полтава
Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С. , розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСН", вул. Половки, буд. 72, м. Полтава, 36034; код ЄДРПОУ 31495173
про видачу судового наказу за вимогою
до Фізичної особи - підприємця Твердохліб Станіслава Вадимовича, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
про стягнення заборгованості в розмірі 24461,18 грн., в тому числі 5175,55 грн. заборгованості за поставлений товар, 16561,76 грн. пені, 2587,75 грн. штрафу та 136,12 грн. 3% річних за порушення боржником грошового зобов'язання за Договором поставки № 606 від 10.10.2016.,
ВСТАНОВИВ:
11.07.2018 до Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ГСН" із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Фізичної особи - підприємця Твердохліб Станіслава Вадимовича про стягнення заборгованості в розмірі 24461,18 грн., в тому числі 5175,55 грн. заборгованості за поставлений товар, 16561,76 грн. пені, 2587,75 грн. штрафу та 136,12 грн. 3% річних за порушення боржником грошового зобов'язання за Договором поставки № 606 від 10.10.2016.
16.07.2018 за вказаною заявою Господарським судом міста Полтавської області був виданий судовий наказ за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСН" про стягнення з Фізичної особи - підприємця Твердохліб Станіслава Вадимовича 5175,55 грн. заборгованості за поставлений товар.
Дослідивши подану заяву в іншій частині - щодо вимог про стягнення з боржника нарахованих 16561,76 грн. пені, 2587,75 грн. штрафу та 136,12 грн. 3% річних, суддя приходить до висновку, що у цій частині заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що штраф та пеня за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а видами штрафних санкцій, які сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти та інфляційні втрати, передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, становлять особливий компенсаційний вид відповідальності, встановлений законом.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, а відтак не є заборгованістю за договором.
Таким чином, заявлені вимоги про стягнення з відповідача 16561,76 грн. пені, 2587,75 грн. штрафу та 136,12 грн. 3% річних за порушення боржником грошового зобов'язання за Договором поставки № 606 від 10.10.2016. не відповідають вимогам статті 148 ГПК України.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог (ч. 3 ст. 152 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 147 - 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГСН" у видачі судового наказу за вимогою до Фізичної особи - підприємця Твердохліб Станіслава Вадимовича про стягнення 16561,76 грн. пені, 2587,75 грн. штрафу та 136,12 грн. 3% річних за порушення боржником грошового зобов'язання за Договором поставки № 606 від 10.10.2016.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст..ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.С. Семчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2018 |
Оприлюднено | 17.07.2018 |
Номер документу | 75324307 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Семчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні