ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2468/17
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.,
суддів - Стас Л.В., Градовського Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Магазин 100 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Магазин 100 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у відповідній частині, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Магазин 100 (далі - ТОВ Магазин 100 ) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2017 року №000205, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 217 395,79 грн.
В обґрунтування позову ТОВ Магазин 100 зазначило, що контролюючим органом невірно було визначено вартість отриманої партії товару, в результаті чого збільшено штрафні санкції за продаж пляшки шампанського за ціною, нижчою за встановлену мінімальну.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, проаналізувавши доводи учасників справи та оцінивши їх з точки зору податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при визначенні партії товару контролюючий орган правомірно використав наявну в АІС Податковий блок інформацію про продаж позивачем алкогольних напоїв, в результаті чого правильно розрахував штрафні санкції за допущене правопорушення.
В апеляційній скарзі ТОВ Магазин 100 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.
Апелянт акцентує увагу на тому, що оскільки факт реалізації алкогольних напоїв, за цінами нижче мінімально встановлених законом, виявлений не на підставі первинних документів, а на підставі даних інформаційної системи АІС Податковий блок , суб'єкт владних повноважень повинен був обґрунтувати законність такого джерела інформації для цілей підтвердження фактів порушення платником законодавства.
Також апелянт, на підтвердження своїх доводів, наводить в апеляційній скарзі ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2015 року у справі №802/22/13-а, яка нібито підтверджує його правову позицію та спростовує висновки контролюючого органу.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляції та про правильність висновків суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24 жовтня 2017 року ГУ ДФС у Миколаївській області провела фактичну перевірку ТОВ Магазин 100 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, результати якої оформило актом від 31 жовтня 2017 року.
Так, у висновках даного акта зазначено на порушення позивачем статті 11-1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон №481) (продаж пачки цигарок за ціною, що вище максимальної роздрібної ціни). З урахуванням того, що на момент проведення перевірки вартість наявних у магазині тютюнових виробів дорівнювала 18 502,48 грн., суб'єкт владних повноважень, на підставі абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481, застосував за це порушення штрафну санкцію в сумі 18 205,48 грн. Дане правопорушення та розрахунок суми штрафної санкції позивачем не заперечується.
Далі, в акті перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області зазначено на порушення позивачем п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (далі - Постанова № 957).
Результатом вказаного інкримінованого порушення став факт продажу пляшки шампанського за ціною, нижчою за встановлену мінімальну (шампанське Советское біле напівсолодке 0,75 л за ціною 75 грн., фіскальний чек №0000048036 від 24.10.2017 року).
Поряд з цим, відповідно до інформації з фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій, що зберігається в АІС Податковий блок , контролюючим органом встановлено, що в період з 11.09.2017 року по 19.10.2017 року позивачем здійснювалась реалізація алкогольних напоїв за цінами, що є нижчими за рівень мінімальних роздрібних цін встановлених законодавством. Перелік таких алкогольних напоїв наведено у додатку №2 до акта перевірки.
У зв'язку з цим, згідно наданих супровідних документів (видаткових накладних) вартість отриманої партії товару за період з 11.09.2017 року по 19.10.2017 року склала 227 395,79 грн.
На підставі таких висновків, керуючись статтею 17 Закону №481, 13 листопада 2017 року ГУ ДФС у Миколаївській області прийняла податкове повідомлення-рішення №000205, яким застосувало до ТОВ Магазин 100 штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 245 898,27 грн., з яких 18 502,48 грн. - за продаж тютюнових виробів, а 227 395,79 грн. - за продаж алкогольних напоїв.
Однак, позивач, звертаючись до суду за даним позовом, вважає, що розмір штрафу за продаж алкогольних напоїв (227 395,79 грн.) не відповідає вимогам абзацу 14 частини 2 статті 17 Закону №481, оскільки вартість партії товару, якою було поставлено шампанське, згідно видаткової накладної від 11.04.2017 року, складає 3 439,50 грн., а тому правомірним було б застосування штрафної санкції у сумі 10 000 грн.
Таким чином, позивач не погоджується зі спірним рішенням в частині суми 217 395,79 грн. (245 898,27 - 18 502,48 - 10 000 = 217 395,79).
Аналіз фактичних обставин справи та відповідних норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, свідчить про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Трактуючи вказану норму законодавства, апелянт, посилаючись на лист ДПА України №2704/21-43-17 вважає, що термін отримана партія товару розуміється як сукупність одиниць продукції одного або декількох найменувань, відвантажених або отриманих за одним товаросупровідним документом, а тому, враховуючи видаткову накладну, за якою отримана пляшка шампанського, слід вважати, що загальна вартість товару складає 3 439,50 грн. і штраф відповідно повинен бути нарахований у сумі 10000 грн.
Далі, апелянт наполягає на тому, що факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижче мінімально встановлених законом, повинен бути виявлений тільки на підставі первинних документів, а не на підставі даних інформаційної системи АІС Податковий блок .
Понад те, оскільки позивачу невідомо про існування експертного висновку або сертифіката відповідності вказаної системи відповідним стандартам, відомості, які в ній містяться, не можуть вважатися достовірними.
Досліджуючи наведені вище доводи апелянта та норми права, які їх регулюють, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Пунктом 7 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
ТОВ Магазин 100 використовує реєстратор розрахункових операцій, що ним не заперечується.
У рамках інтегрованої автоматизованої інформаційної системи органів ДФС впроваджено систему Податковий блок , яка введена в експлуатацію наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 року.
Саме за допомогою інформаційної бази даних АІС Податковий блок контролюючий орган отримує звітність про використання РРО суб'єктами господарювання.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів є одним із способів здійснення податкового контролю.
Відповідно до п.п.72.1.1.4 п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 Податкового кодексу країни для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Статтею 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.74.1).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.3).
Відповідно до АІС Податковий блок встановлено, що в період з 11.09.2017 року по 19.10.2017 року позивачем здійснювалась реалізація алкогольних напоїв з цінами, що є нижчими за рівень мінімальних роздрібних цін встановлених законодавством. Весь перелік таких алкогольних напоїв наведено у додатку №2 до акта перевірки.
Так, для розрахунку суми партії товару, ГУ ДФС у Миколаївській області були використані видаткові накладні, що були надані позивачем під час перевірки.
Тобто, по кожному алкогольному напою, що був реалізований за ціною нижчою за встановлену законом мінімальну позивачем самостійно було надано конкретну видаткову накладну, яку і було використано для обчислення суми партії товару.
Враховуючи, що загальна сума партії товару склала 227 395,79 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування такої суми штрафної санкції.
Окремо слід зазначити, що посилання апелянта на правову позицію Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 15 липня 2015 року (справа №802/22/13-а), є недоречним, оскільки стосується інших обставин справи.
Так, предметом, наведеної вище справи, є застосування штрафних санкцій двічі за одне й те саме правопорушення, а саме: встановлений факт продажу за цінами, нижчими за встановлені мінімальні, двох одиниць товару з партії, та застосовані санкції за кожний такий продаж, виходячи із загальної вартості партії товару.
Суд касаційної інстанції, у цій справі, дійшов висновку, що за вчинені позивачем порушення, контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі визначеному згідно абзацу 13 частини другої статті 17 Закону №481, при цьому виходячи із загальної вартості отриманих партій товару , розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, випадків недотримання розміру мінімальних роздрібних цін на такі напої.
Тобто, Вищим адміністративним судом підтверджено, що за декілька порушень можливо застосувати лише одну фінансову санкцію, яка розраховується із загальної вартості отриманих партій товару.
Відповідно до вимог ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Магазин 100 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Магазин 100 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Ю.М. Градовський
Повне судове рішення складено 12.07.2018 року.
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2018 |
Оприлюднено | 18.07.2018 |
Номер документу | 75325748 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні