Постанова
від 10.07.2018 по справі 820/443/18
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/443/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018, суддя Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 30.03.18 по справі № 820/443/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0004181403 від 21.12.2017 р., № 0004191403 від 21.12.2017 р., № 0004201403 від 21.12.2017 р., № 0004221403 від 21.12.2017 р., № 0004231403 від 21.12.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0004181403 від 21.12.2017 р., № 0004191403 від 21.12.2017 р., № 0004201403 від 21.12.2017 р., № 0004221403 від 21.12.2017 р., № 0004231403 від 21.12.2017 р., які винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль". Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" у розмірі 28008,21 грн.

Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу , вважає, що судом порушено норми процесуального права, а саме, неповно з'ясовано обставини в адміністративній справі у зв'язку з ненаданням оцінки всім аргументам учасників справи, як того вимагає ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Вказує , що контролюючий орган не має можливості встановити походження товарів, які TOB НВО Вертікаль придбало у контрагентів по договорам. Також, вважає висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованого включення TOB НВО Вертікаль витрат на розробку та випробування, включених до складу інших операційних витрат помилковим, оскільки вони не підтверджені доходами та непідтверджені документально. Вказує, що під час перевірки підприємство не надало інформації та/або документального підтвердження щодо деталізації витрат на розробку та випробування та щодо факту подальшого використання вищевказаних витрат у відповідних податкових періодах. Також, вказує , що TOB HBO ВЕРТІКАЛЬ у період з 01.01.2015 по 30.06.2016 р. не використовувало за призначенням вказані приміщення, тому слід сплачувати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду законним, обґрунтованим та таким, що ухвалено без порушень процесуального або неправильного застосування норм матеріального права , просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано , що позивачем в позові допущено описку в сумі завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 41510,50грн., замість вірної суми 415105,0грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0004191403.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р., відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт № 21375/20-40-14-03-07/30750980 від 24.11.17 р.

Відповідно до висновків акту № 21375/20-40-14-03-07/30750980 від 24.11.17 р. перевіркою встановлено порушення ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , зокрема:

- п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ст.139 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ безпідставно завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинам з ТОВ Промтекс Україна , ТОВ Сканті , ТОВ Електрозахист - Сервіс , ТОВ Компанія Градієнт , ТОВ Лінія кріплення , ТОВ Промислова енергія , на загальну суму 711281 грн., в результаті чого підприємством занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті, на загальну суму 128031 грн., у т.ч. за 2014 рік в сумі 128 031 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ НВО ВЕРТИКАЛЬ безпідставно завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, по взаємовідносинам з ТОВ НВК Укр-Ленд , ТОВ Компанія Мірмекс , ТОВ ПВФ Мобіл , ТОВ Компанія Градієнт , ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 2058904 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 370603 грн., в т.ч.: за 2015 рік у сумі 148676 грн.; за I квартал 2016 року у сумі 102804 грн.; за II квартал 2016 року у сумі 63685 грн.; за III квартал 2016 року у сумі 37007 грн.; за 2016 рік у сумі 8055 грн.; за I квартал 2017 року у сумі 10376 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ безпідставно завищено суму витрат, визначених правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 1817187 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 327094 грн., в т.ч. за 2015 рік у сумі 71751 грн.; за I квартал 2016 року у сумі 154016 грн.; за II квартал 2016 року у сумі 23974 грн.; за III квартал 2016 року у сумі 48661 грн.; за 2016 рік у сумі 28692 грн.;

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 209, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ завищено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 123190 грн., в тому числі: у серпні 2014 року у сумі 6083 грн.; у вересні 2014 року у сумі 16609 грн.; у жовтні 2014 року у сумі 23324 грн.; у грудні 2014 року у сумі 77174 грн.; також встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у відповідних податкових періодах, на загальну суму 415105 грн., в т.ч. по податковій декларації з податку на додану вартість поданій за березень 2017 року в сумі 415105 грн.;

- п. 266.1, п.п. 266.2.1. п. 266.2, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст.266 Податкового кодексу України, а саме, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ безпідставно занижено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року, на загальну суму 125594 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 80 217 грн., за 2016 рік на суму 45 377 грн.;

- п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, п. 120.1 ст. 120, п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ не надано до контролюючого органу податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік, 2016 рік.

На підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом винесено відносно позивача наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0004181403 від 21.12.2017 року про визначення суми збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1128378,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 825728,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 302650,50 грн.;

- № 0004191403 від 21.12.2017 року про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 41510,50 грн., щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість у розмірі 415105 грн.;

- № 0004201403 від 21.12.2017 року про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 83257 грн., штрафні санкції 41628,5 грн.

- № 0004221403 від 21.12.2017 року про визначення суми збільшення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 156992,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 125594,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 31398,50 грн.;

- № 0004231403 від 21.12.2017 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 340 грн. за не надання до контролюючого органу податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки .

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки про безпідставне завищення ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ сум витрат та сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Промтекс Україна , ТОВ Сканті , ТОВ НВК Укр-Ленд , ТОВ Електрозахист - Сервіс , ТОВ Компанія Мірмекс , ТОВ ПВФ Мобіл , ТОВ Компанія Градієнт , ТОВ Лінія кріплення , ТОВ Промислова енергія , ФОП ОСОБА_2, з придбання товару (робіт) у вказаних контрагентів, а також висновки про безпідставне віднесення до складу витрат витрати на розробки та випробування, у періоді, що перевірявся; висновки про заниження ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості, та невиконання позивачем обов'язку надати відповідну декларацію з вказаного податку за 2015 рік, за 2016 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що відповідач при винесенні вказаних податкових повідомлень-рішень № 0004181403 від 21.12.2017 р., № 0004191403 від 21.12.2017 р., № 0004201403 від 21.12.2017 р., № 0004221403 від 21.12.2017 р., № 0004231403 від 21.12.2017 р. діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) (в редакції згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. До внесення змін згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону (в редакції згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До внесення змін згідно із Законом N 1724-VIII від 03.11.2016 в наступній редакції: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції згідно з Наказом Міністерства фінансів № 427 від 11.04.2017, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До внесення змін згідно з Наказом Міністерства фінансів № 427 від 11.04.2017 в наступній редакції: первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016), об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 - об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Отже, показники доходів та витрат безпосередньо впливають на об'єкт оподаткування.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин), вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України(в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та формування витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Так, матеріали справи свідчать, що у ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Промтекс Україна (код 36963014, іпн - 369630105916) за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. на загальну суму 311531 грн., в т.ч. ПДВ 51921,84 грн., а саме укладено договір поставки №18092014 від 18.09.2014 р., за яким постачальник - ТОВ Промтекс Україна прийняв на себе зобов'язання поставити ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ товар згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору з моменту їх підписання . Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору) сторони узгодили поставку на загальну суму 79261 грн., в т.ч. ПДВ 13210,17 грн. Специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору) сторони узгодили поставку на загальну суму 78141 грн., в т.ч. ПДВ 13023,50 грн.

ТОВ Промтекс Україна виставило ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ рахунки на оплату №С14-091001 від 10.09.2014 р. на суму 79261 грн.; №С14-091802 від 18.09.2014 р. на суму 78141 грн.; № С14-112601 від 26.11.2014 р. на суму 154129 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийняті від ТОВ Промтекс Україна та відображені належним чином податкові накладні №10 від 25.09.2014р., №11 від 26.09.2014р., №12 від 25.10.2014р., №14 від 09.12.2014р., (т. 2 а.с. 11-14).

Відвантаження товару від ТОВ Промтекс Україна на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено видатковими накладними: № ВН 325 від 25.10.2014 р., поставлено товар на загальну суму 79261,00 грн.; № ВН 326 від 25.10.2014 р., поставлено товар на загальну суму 78141,00 грн.; № ВН 341 від 30.11.2014 р., поставлено товар на загальну суму 154129,00 грн.. Разом поставлено товар на загальну суму - 311531 грн.

ТОВ Промтекс Україна на поставлений товар надано гарантійні талони .

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий товар в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі наступними платіжними дорученнями: № 6815 від 25.09.2014 р. на суму 79261 грн., № 6843 від 26.09.2014 р. на суму 46884,60 грн., № 7950 від 07.11.2014 р. на суму 31256,40 грн., № 8602 від 09.12.2014 р. на суму 154129,00 грн.

Разом за товар сплачено загальну суму - 311531 грн., станом на час розгляду справи заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отримані ТМЦ включені в бухгалтерські регістри і згідно чинного законодавства відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Промтекс Україна виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Промтекс Україна товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , а саме за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Також, у ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Сканті (код 33296814, іпн - 332968126516) за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 347850,48 грн., в т.ч. ПДВ 57975,08 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийняті від ТОВ Сканті та відображено належним чином податкові накладні: № 14 від 17.02.2014 на суму 16320,00 грн., № 20 від 20.02.2014 на суму 28800,00 грн., № 23 від 22.08.2014 на суму 66528,00 грн., № 33 від 26.05.2014 на суму 43033,68 грн., № 31 від 23.07.2014 на суму 35424,00 грн., № 27 від 23.06.2014 на суму 28689,12 грн., № 2 від 03.04.2014 на суму 26924,40 грн., № 24 від 30.01.2014 на суму 13800,00 грн., № 1 від 03.06.2014 на суму 13728,00 грн., № 18 від 14.04.2014 на суму 12306,00 грн., № 12 від 12.05.2014 на суму 11100,60 грн., № 3 від 03.10.2014 на суму 7252,00 грн., № 18 від 16.05.2014 на суму 10800,00 грн., № 15 від 17.02.2014 на суму 6951,00 грн., № 22 від 25.02.2014 на суму 5400,00 грн., № 49 від 31.07.2014 на суму 4221,00 грн. № 2 від 03.10.2014 на суму 2633,40 грн., №4 від 02.07.2014 на суму 2563,20 грн., № 6 від 06.06.2014 на суму 1980,00 грн., № 33 від 24.04.2014 на суму 1632,00 грн., №3 від 03.04.2014 на суму 1620,00 грн., № 13 від 14.10.2014 на суму 1440,00 грн. № 13 від 11.04.2014 на суму 1388,40 грн., № 14 від 12.05.2014 на суму 1344,00 грн., № 48 від 31.07.2014 на суму 1101,48 грн., № 2 від 04.02.2014 на суму 870,00 грн.

Відвантаження товару від ТОВ Сканті на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ було оформлено видатковими накладними: № РН-031 від 30.01.2014 на суму 13800 грн., № РН-036 від 04.02.2014 на суму 870,00 грн., № РН-047 від 17.02.2014 на суму 16320,00 грн., № РН-048 від 17.02.2014 на суму 6951,00 грн., № РН-049 від 20.02.2014 на суму 28800 грн., № РН-056 від 25.02.2014 на суму 5400,00 грн., № РН-082 від 04.04.2014 на суму 26924,40 грн., РН-083 від 04.04.2014 на суму 1620,00 грн., № РН-092 від 16.04.2014 на суму 12306,00 грн., № РН-095 від 22.04.2014 на суму 1388,40 грн.. № РН-098 від 25.04.2014 на суму 1632,00 грн., № РН-136 від 13.05.2014 на суму 1344,00 грн., № РН-138 від 14.05.2014 на суму 11100,60 грн., № РН-148 від 21.05.2014 на суму 10800,00 грн., № РН-163 від 26.05.2014 на суму 43033,68 грн., № РН-175 від 06.06.2014 на суму 1980,00 грн., № РН-176 від 06.06.2014 на суму 13728,00 грн., № РН-205 від 04.07.2014 на суму 2563,20 грн., № РН-221 від 22.07.2014 на суму 28689,12 грн., № РН-247 від 01.08.2014 на суму 1101,48 грн., № РН-264 від 20.08.2014 на суму 35424,00 грн., № РН-277 від 27.08.2014 на суму 66528,00 грн., № РН-311 від 18.09.2014 на суму 4221,00 грн., № РН-326 від 14.10.2014 на суму 2633,40 грн., № РН-328 від 15.10.2014 на суму 1440,00 грн., № РН-384 від 03.12.2014 на суму 7252,20 грн. Разом поставлено товар на загальну суму 347850,48 грн.

Доставку товару від ТОВ Сканті на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено наступними документами: накладною експрес доставки № 5216651 від 20.02.2014, накладною експрес доставки № 59000065025241 від 04.07.2014, накладною експрес доставки № 5216648 від 22.01.2014, накладною експрес доставки № 59998012066350 від 27.08.2014, накладною експрес доставки № 5216663 від 25.04.2014, накладною експрес доставки № 5216649 від 08.02.2014, накладною експрес доставки №5216651 від 20.02.2014, накладною експрес доставки № 59000074454368 від 19.09.2014, товарно-транспортною накладною № 59998007849509 від 18.02.2014, товарно-транспортною накладною № 59000047796968 від 26.02.2014 р.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий товар в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі наступними платіжними дорученнями: № 1495 від 26.02.2014 на суму 13800,00 грн.. № 1582 від 28.02.2014 на суму 5400,00 грн., № 1816 від 12.03.2014 на суму 870,00 грн., № 2185 від 27.03.2014 на суму 52071,00 грн., № 2421 від 03.04.2014 на суму 28544,40 грн., № 2659 від 11.04.2014 на суму 1388,00 грн., № 2687 від 14.04.2014 на суму 12306,00 грн., № 2902 від 24.04.2014 на суму 1632,00 грн., № 3299 від 12.05.2014 на суму 11100,60 грн., № 3308 від 12.05.2014 на суму 1344,00 грн., № 3388 від 16.05.2014 на суму 10800,00 грн., № 3468 від 26.05.2014 на суму 43033,68 грн., № 3689 від 03.06.2014 на суму 13728,00 грн., № 3811 від 06.06.2014 на суму 1980,00 грн., № 4255 від 23.06.2014 на суму 28689,00 грн., № 4478 від 02.07.2014 на суму 2563,20 грн., № 4888 від 23.07.2014 на суму 35424,00 грн., № 5250 від 31.07.2014 на суму 5322,48 грн., № 5839 від 22.08.2014 на суму 66528,00 грн., № 7022 від 03.10.2014 на суму 9885,60 грн., № 7269 від 14.10.2014 на суму 1440,00 грн.

Заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Сканті були виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Сканті товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , а саме за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Крім того, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Електрозахист - Сервіс (код 37611176, іпн - 376111708286) за період з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р. на загальну суму 65580,00 грн., в т.ч. ПДВ 10930 грн. , а саме ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийнято від ТОВ Електрозахист-Сервіс та відображено належним чином податкову накладну №8 від 07.11.2014р.

Відвантаження товару від ТОВ Електрозахист-Сервіс на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено видатковою накладною № РН-0000376 від 19.11.2014 р.

Доставку товару від ТОВ Електрозахист-Сервіс на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено Актом № 19/11-01 здачі-прийняття робіт від 19.11.2014 р.

За вказаним актом ТОВ Електрозахист-Сервіс надало ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ послугу по забезпеченню доставки товару до місця фактичного знаходження ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий товар та надану послугу з доставки товару в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі платіжним дорученням № 7954 від 07.11.2014 р. на суму 65580 грн., заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отримані ТМЦ включені в бухгалтерські регістри і згідно чинного законодавства відображені в реєстрі отриманих податкових накладних.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Електрозахист-Сервіс виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Електрозахист-Сервіс товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Також, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Компанія Градієнт (код 34633108, іпн - 346331020306) за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р. на загальну суму на загальну суму 467891,48 грн., в тому числі ПДВ 77981,90 грн.

Згідно наявних документів, між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ (покупець) та ТОВ Компанія Градієнт (постачальник) укладено Договір поставки № 14/19 від 18.08.2014 р. Крім того, 18.08.2014 між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Компанія Градієнт підписано Протокол розбіжностей до Договору поставки № 14/19 від 18.08.2014 р. 23.12.2016 між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Компанія Градієнт підписано Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 14/19 від 18.08.2014 р.. Згідно умов договору постачальник - ТОВ Компанія Градієнт поставляло товар на склад ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , отже товарно-транспортні накладні не виписувались.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийнято від ТОВ Компанія Градієнт та відображено в обліку податкові накладні, що не заперечується відповідачем.

Відвантаження товару від ТОВ Компанія Градієнт на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ у 2014р. було оформлено наступними видатковими накладними: № 0614 від 28.05.2014 р. на суму 9900,00 грн., № 0712 від 17.06.2014 р. на суму 9200,00 грн., № 0892 від 17.07.2014 р. на суму 9200,00 грн., № 1026 від 08.08.2014 р. на суму 13800,00 грн., № 1194 від 12.09.2014 р. на суму 13800,00 грн., № 1420 від 16.10.2014 р. на суму 41400,00 грн.

За період з 01.04.2016 р. по 30.12.2014 р. ТОВ Компанія Градієнт на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ поставлено товар.

Відвантаження товару від ТОВ Компанія Градієнт на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ у 2015р., у 2016р. та 2017р. було оформлено наступними видатковими накладними: № 196 від 19.06.2015 р. на суму 11900,00 грн., № 279 від 29.07.2015 р. на суму 17100,00 грн., № 376 від 14.09.2015 р. на суму 18120,00 грн., № 472 від 30.10.2015 р. на суму 6400,00 грн., № 515 від 20.11.2015 р. на суму 16000,00 грн., № 11 від 19.01.2016 р. на суму 29251,00 грн., № 50 від 29.02.2016 р. на суму 8640,00 грн. , № 89 від 30.03.2016 р. на суму 32470,00 грн., № 216 від 13.06.2016 р. на суму 49730,00 грн., № 377 від 06.09.2016 р. на суму 2846,40 грн., № 385 від 08.09.2016 р. на суму 11385,60 грн., № 409 від 23.09.2016 р. на суму 38258,00 грн., № 412 від 27.09.2016 р., на суму 3850,00 грн., № 413 від 27.09.2016 р. на суму 810,00 грн., № 414 від 27.09.2016 р. на суму 960,90 грн., № 512 від 16.11.2016 р. на суму 1562,40 грн., № 527 від 22.11.2016 р. на суму 694,40 грн., № 627 від 20.12.2016 р. на суму 10524,00 грн., № 657 від 29.12.2016 р. на суму 40920,00 грн., № 2 від 10.01.2017 р. на суму 1963,00 грн., № 4 від 10.01.2017 р. на суму 912,50 грн., № 107 від 08.02.2017 р. на суму 1343,28 грн., № 316 від 21.03.2017 р. на суму 9135,00 грн., № 320 від 21.03.2017 р. на суму 1005,00 грн. № 348 від 24.03.2017 р. на суму 54810,00 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий у 2014р. товар від ТОВ Компанія Градієнт в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі наступними платіжними дорученнями: № 4175 від 20.06.2014 на суму 9900,00 грн., № 4670 від 09.07.2014 на суму 9200,00 грн., № 5496 від 11.08.2014 на суму 9200,00 грн., № 5886 від 27.08.2014 на суму 13800,00 грн., № 6977 від 02.10.2014 на суму 13800,00 грн., № 7991 від 10.11.2014 на суму 41400,00 грн., № В0008234 від 12.08.2015 на суму 17100,00 грн. Разом сплачено у 2014р. загальну суму 97300 грн., в тому числі ПДВ 16216,66 грн.

Отримані у 2014р. ТМЦ включені в бухгалтерські регістри і згідно чинного законодавства відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий у 2015р., 2016р. та 2017р. товар від ТОВ Компанія Градієнт в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі наступними платіжними дорученнями: № В0006956 від 07.07.2015 на суму 11900,00 грн., № В0008234 від 12.08.2015 на суму 17 100,00 грн., № В0010664 від 23.10.2015 на суму 18120,00 грн., № В0011808 від 23.11.2015 на суму 6400,00 грн., № В0013588 від 05.01.2016 на суму 16000,00 грн., № В0014978 від 15.02.2016 на суму 29251,00 грн., № В0016211 від 21.03.2016 на суму 8640,00 грн., № В0018249 від 10.05.2016 на суму 32470,00 грн., № В0021198 від 19.07.2016 на суму 49730,00 грн., № В0023777 від 14.09.2016 на суму 11385,60 грн., № В0025800 від 28.10.2016 на суму 2846,40 грн., № В0026458 від 11.11.2016 на суму 21770,90 грн., № В0026597 від 14.11.2016 на суму 22108,00 грн., № В0028973 від 28.12.2016 на суму 2256,80 грн., № В0030767 від 02.02.2017 на суму 51444,00 грн., № В0031129 від 08.02.2017 на суму 2875,50 грн., № В 0031850 від 20.02.2017 на суму 1343,28 грн., № В0037123 від 29.05.2017 на суму 5812,80 грн. Разом у 2015р., 2016р. та 2017р. сплачено загальну суму 311454,28 грн., в тому числі ПДВ 51909,05 грн.

Отримані у 2015р., 2016р. та 2017р. ТМЦ включені в бухгалтерські регістри і згідно чинного законодавства відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Станом на час розгляду справи заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Компанія Градієнт були виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Компанія Градієнт товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Лінія кріплення (код 38493350, іпн - 384933520300) за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. на загальну суму 23716,53 грн., в тому числі ПДВ 3952,76 грн.

ТОВ Лінія кріплення виставило ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ наступні рахунки на оплату: № ЛК-0002373 від 28.07.2014 на суму 680,35 грн., № ЛК-0002389 від 29.07.2014 на суму 252,43 грн., № ЛК-0002469 від 05.08.2014 на суму 11527,00 грн., № ЛК-0002470 від 05.08.2014 на суму 6924,04 грн., № ЛК-0002607 від 15.08.2014 на суму 4249,00 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийняті від ТОВ Лінія кріплення та відображені належним чином податкові накладні: № 152 від 11.08.2014 на сумку 6924,04 грн., № 153 від 11.08.2014 на суму 11527,00 грн., № 165 від 12.08.2014 на суму 252,43 грн., № 304 від 18.08.2014 на суму 4249,00 грн., № 398 від 22.08.2014 на суму 83,71 грн., № 491 від 29.08.2014 на суму 680,35 грн.

Відвантаження товару від ТОВ Лінія кріплення на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ було оформлено видатковими накладними: № ЛК-0001898 від 11.08.2014 на суму 11527,00 грн., № ЛК-0001899 від 11.08.2014 на суму 6924,04 грн., № ЛК-0001909 від 12.08.2014 на суму 252,43 грн., № ЛК-0002607 від 15.08.2014 на суму 4249,00 грн., № ЛК-0001948 від 18.08.2014 на суму 4249,00 грн., № ЛК-0002018 від 22.08.2014 на суму 83,71 грн., № ЛК-0001991 від 29.08.2014 на суму 680,35 грн. Товару поставлено на загальну суму 23716,53 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий у 2014р. від ТОВ Лінія кріплення товар в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі наступними платіжними дорученнями: № 6212 від 08.09.2014 на суму 83,71 грн., № 6469 від 15.09.2014 на суму 18703,47 грн., № 6516 від 16.09.2014 на суму 4249,00 грн., № 6920 від 01.10.2014 на суму 680,35 грн. Разом сплачено загальну суму 23716,53 грн., в тому числі ПДВ 3952,76 грн. Заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Лінія кріплення виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Лінія кріплення товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Також, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Промислова енергія (код 37091554, іпн - 370915520335) за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. на загальну суму на загальну суму 7560 грн. в тому числі ПДВ 1260 грн.

ТОВ Промислова енергія виставило ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ рахунок на оплату № 552 від 04.07.2014 р. на загальну суму 7560 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийнято від ТОВ Промислова енергія та відображено податкову накладну № 25 від 11.07.2014 р.

Відвантаження товару від ТОВ Промислова енергія на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено видатковою накладною № 473 від 15.07.2014 р., на суму 7560,00 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ за отриманий від ТОВ Промислова енергія товар в повному обсязі перераховані грошові кошти в безготівковій формі платіжним дорученням № 4740 від 11.07.2014 на суму 7560,00 грн. Заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Промислова енергія виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Промислова енергія товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Також, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ НВК Укр-Ленд (код 38000269, іпн - 380002620301) за період з 01.02.2015 р. по 28.02.2015 р. на загальну суму 324210 грн., в т.ч. ПДВ 54035 грн. на підставі Договіру поставки № Т01/15 від 14.01.2015 р. Специфікацією № 1 від 14.01.2015 р. (додаток № 1 до договору) сторони узгодили поставку товару на загальну суму 85110,00 грн., в т.ч. ПДВ 14085 грн. Специфікацією № 2 від 16.02.2015 р. (додаток № 2 до договору) сторони узгодили поставку товару на загальну суму 119550,00 грн., в т.ч. ПДВ 19925 грн. Специфікацією № 3 від 16.02.2015 р. (додаток № 3 до договору) сторони узгодили поставку товару на загальну суму 119550,00 грн., в т.ч. ПДВ 19925 грн.

Листом вих. № 09/02 від 23.02.2015 р. директор ТОВ НВК Укр-Ленд повідомив про можливість здійснення поставки за специфікацією № 1. Листом вих. № 08/03 від 12.03.2015 р. директор ТОВ НВК Укр-Ленд повідомив про можливість здійснення поставки за специфікацією № 2.

ТОВ НВК Укр-Ленд виставило ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ рахунки на оплату № 1 від 16.01.2015 р. на загальну суму 85110,00 грн. в т.ч. ПДВ 14 085 грн.; № 6 від 16.02.2015 р. на загальну суму 119550,00 грн. в т.ч. ПДВ 19 925 грн.; № 8 від 17.02.2015 р. на загальну суму 119550,00 грн. в т.ч. ПДВ 19 925 грн.

Відвантаження товару від ТОВ НВК Укр-Ленд на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено видатковими накладними: № 8 від 24.02.2015 р. на суму 85110,00 грн., № 10 від 16.03.2015 р. на суму 119550,00 грн., № 13 від 16.04.2015 на суму 119550,00 грн. Разом вартість поставленого товару становить суму 324210 грн., в т.ч. ПДВ 54035 грн.

Доставка товару підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № б/н від 24.02.2015, № б/н від 16.03.2015 р. № б/н від 16.04.2015 р.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оплатило поставлений ТОВ НВК Укр-Ленд товар наступними платіжними дорученнями: № 100 від 03.02.2015 р. на суму 42555 грн., № 100 від 19.02.2015 р. на суму 179325 грн., № 100 від 24.02.2015 р. на суму 42555 грн., № 100 від 18.03.2015 р. на суму 59775 грн. Разом було оплачено суму 324210 грн., в т.ч. ПДВ 54 035 грн. , заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ НВК Укр-Ленд виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ НВК Укр-Ленд товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ ,за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ мало господарські відносини з ТОВ Компанія Мірмекс (код 35072938, іпн - 350729320378) за лютий 2015 р. на загальну суму 946,80 грн., в т.ч. ПДВ 157,80грн., так, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийнято від ТОВ Компанія Мірмекс та відображено належним чином податкову накладну № 19 від 06.02.2015 р.

Відвантаження товару від ТОВ Компанія Мірмекс на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено видатковою накладною № 75 від 19.02.2015 р. на сумму 946,80 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оплатило поставлений ТОВ Компанія Мірмекс товар платіжним дорученням № 100 від 06.02.2015 р. на суму 946,80 грн. , заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ Компанія Мірмекс виконані в повному обсязі.

Отримані від ТОВ Компанія Мірмекс товари використані у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Також, у ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ були господарські відносини з ТОВ ПВФ Мобіл (код 20225988, іпн - 202259804611) за період з 01.04.2016 р. по 30.04.2016 р. на загальну суму 30336 грн., в т.ч. ПДВ 5056 грн., укладено Договір поставки № 02016 від 12.01.2016 р.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ отримало від ТОВ ПВФ Мобіл податкові накладні № 471 від 27.04.2016 на загальну суму 15168,00 грн., та № 290 від 22.04.2016 на загальну суму 15168,00 грн.

Відвантаження товару від ТОВ ПВФ Мобіл на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оформлено видатковою накладною № 290 від 27.04.2016 р., за якою відвантажено Лак КО 903 - 200 кг. на загальну суму 30336 грн., в т.ч. ПДВ 5056 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оплатило ТОВ ПВФ Мобіл вартість товару платіжними дорученнями № В0017643 від 22.04.2016 р. на суму 15168,00 грн. з призначенням платежу передплата за лак зг. рахунку № 290 від 25.03.2016 р. та № В0018900 від 23.05.2016 р. на суму 15168,00 грн. з призначенням платежу оплата за лак зг. рахунку № 290 від 25.03.2016 р. Разом оплачено суму 30336 грн., в т.ч. ПДВ 5056 грн. , заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.

Якість поставлено лаку підтверджено сертифікатом № 107/16 від 23.04.2017 р. Отримані ТМЦ були включені в бухгалтерські регістри і згідно чинного законодавства відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, що не заперечується відповідачем.

Отже, господарські взаємовідносини між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ТОВ ПВФ Мобіл виконані в повному обсязі.

Отриманий від ТОВ ПВФ Мобіл товар використано у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , за результати виконання технічних завдань і закінчення технологічного процесу товар реалізовано замовникам, у складі обладнання, яке виробляється ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Також, у ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ були господарські відносини з ФОП ОСОБА_2 (код 2307620430), за період з 01.12.2015 р. по 31.07.2016 р. , укладено Договір поставки № 1082 В від 30.11.2015 р. тп підписано Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 1082 В від 30.11.2015 р. За умовами договору на поставку кожного станка сторони підписували специфікації.

Згідно специфікації № 1 від 30.11.2015 (додаток № 1 до договору поставки №1082В від 30.11.2015) постачальник мав поставити Токарні станки с ЧПУ моделі 16К20Т1 - 2 шт. на загальну суму 240000грн., в т.ч. ПДВ 40000 грн. Згідно специфікації № 2 від 03.12.2015 (додаток № 1 до договору поставки (№1082В від 30.11.2015) постачальник мав поставити Токарний станок с ЧПУ моделі 16К20Т1 - 1 шт. на загальну суму 110000грн., в т.ч. ПДВ 18333,33 грн. Згідно специфікації № 3 від 03.12.2015 (додаток № 1 до договору поставки (№1082В від 30.11.2015) постачальник мав поставити Фрезерний станок с ЧПУ моделі МА655 (б.у.) - 1 шт. на загальну суму 230000грн., в т.ч. ПДВ 38333,33 грн. Згідно специфікації № 4 від 15.03.2016 (додаток № 4 до договору поставки (№1082В від 30.11.2015) постачальник мав поставити Токарний станок с ЧПУ моделі 16А20ФЗ - 1 шт. на загальну суму 330000грн., в т.ч. ПДВ 55000 грн. Згідно специфікації № 5 від 21.04.2016 (додаток № б/н до договору поставки (№1082В від 30.11.2015) постачальник мав поставити Трубонарізний станок с ЧПУ моделі 9Н14 (б.у.) - 1 шт. на загальну суму 185000грн., в т.ч. ПДВ 30833,33 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ прийняті від ФОП ОСОБА_2 та відображені належним чином податкові накладні, що не заперечується відповідачем.

Відвантаження товару від ФОП ОСОБА_2 на адресу ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ було оформлено наступними видатковими накладними: № 07/12/15 від 07.12.2015 р. поставлено 2 шт. токарно-винторізних верстати з ЧПУ моделі 16К20Т1, на загальну суму 240000грн., в т.ч. ПДВ 40000 грн.; № 17/12/01 від 17.12.2015 р. поставлено токарний станок с ЧПУ моделі 16К20Т1 - 1 шт. на загальну суму 110000грн., в т.ч. ПДВ 18333,33 грн.; № 30/12/15 від 30.12.2015 р. поставлено фрезерний станок с ЧПУ моделі МА655 (б.у.) - 1 шт. на загальну суму 230000грн., в т.ч. ПДВ 38333,33 грн.; № РН-240501 від 24.05.2016 р. поставлено токарний станок с ЧПУ моделі 16А20 - 1 шт. на загальну суму 330000грн., в т.ч. ПДВ 55000 грн.; № РН-060701 від 06.07.2016 р. поставлено трубонарізний станок с ЧПУ моделі 9Н14 (б.у.) - 1 шт. на загальну суму 185000грн., в т.ч. ПДВ 30833,33 грн.

Факт наявності у ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ отриманих від ФОП ОСОБА_2 станків визнається податковим органом, оскільки в акті наведено перелік необоротних активів, що підлягають амортизації згідно наказу від 31.07.2017 р № 31/07-1, і у вказаному переліку під відповідними інвентаризаційними номера зазначені станки отримані від ФОП ОСОБА_2.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оплатило поставлений ФОП ОСОБА_2 товар наступними платіжними дорученнями: №В0012103 від 03.12.2015 р. на суму 240000 грн., №В0012984 від 17.12.2015 р. на суму 110000 грн., №В00132903 від 23.12.2015 р. на суму 150000 грн., №В0013620 від 06.01.2016 р. на суму 80000 грн., №В0015637 від 03.03.2016 р. на суму 127500 грн., №В0016510 від 25.03.2016 р. на суму 250000 грн., №В0019087 від 26.05.2016 р. на суму 80000 грн., №В0021116 від 18.07.2016 р. на суму 55500 грн. Заборгованість по розрахункам між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ФОП ОСОБА_2 за поставлений товар відсутня.

Також, між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено Договір № 1081 В від 30.11.2015 р. За вказаним договором виконавець мав за дорученням замовника проводити ремонт та модернізацію станків. 09.12.2015 між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ФОП ОСОБА_2 підписано Додаткову угоду № 1 до Договору №1081В від 30.11.2015 р. 10.12.2015 між ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ та ФОП ОСОБА_2 підписано Додаткову угоду № 2 до Договору №1081В від 30.11.2015 р. За умовами договору на кожну роботу замовник та виконавець підписували технічні завдання. Згідно Технічного завдання № 1 від 30.11.2015 (додаток до договору №1081В від 30.11.2015) виконавцю доручалось провести капітальний ремонт та модернізацію двох токарно-винторізних верстатів з ЧПУ моделі 16К20Т1 . Згідно Технічного завдання № 2 від 07.12.2015 (додаток до договору №1081В від 30.11.2015) виконавцю доручалось провести капітальний ремонт та модернізацію токарного станку з ЧПУ. Згідно Технічного завдання № 3 від 17.12.2015 (додаток до договору №1081В від 30.11.2015) виконавцю доручалось провести відновлення роботи станку .

Факт виконання робіт по договору підтверджується наступними документами: Акт № ОУ-141201 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2015 р. на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.; Акт № ОУ-241201 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.12.2015 р. на загальну суму 6500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1083,33 грн.; Акт № ОУ-160201 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.02.2016 р. на загальну суму 410000,00 грн., в т.ч. ПДВ 68333,34 грн.; Акт № 22/03 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.03.2016 р. на загальну суму 205000,00 грн., в т.ч. ПДВ 34166,66 грн.; Акт № ОУ-120401 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.04.2016 р. на загальну суму 6500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1083,33 грн.; Акт № ОУ-290402 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.2016 р. на загальну суму 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1333,33 грн.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ оплатило ФОП ОСОБА_2 виконані роботи наступними платіжними дорученнями: № В0012722 від 10.12.2015 на загальну суму 205000,00 грн., № В0012813 від 14.12.2015 на загальну суму 10000,000 грн., № В0013299 від 24.12.2015 на загальну суму 2340,00 грн., № В0013324 від 25.12.2015 на загальну суму 4160,00 грн., № В0013410 від 29.12.2015 на загальну суму 102500,00 грн., №В0013710 від 13.01.2016 р. на суму 110000 грн. (листом від 23.02.2016 р. змінено призначення платежу з передплати обладнання на оплату робіт), № В0015333 від 24.02.2016 на загальну суму 95000,00 грн., № В0016509 від 25.03.2016 на загальну суму 102500,00 грн., № В0017301 від 13.04.2016 на загальну суму 3250,00 грн., № В0017723 від 25.04.2016 на загальну суму 3250,00 грн., № В0018029 від 29.04.2016 на загальну суму 8000,00 грн.

Вартість виконаних робіт належним чином відображена в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , що не заперечується відповідачем.

Посилання податкового органу про неможливість ФОП ОСОБА_2 фізично виконувати роботи є безпідставними, оскільки вказаний підприємець має змогу за цивільним договором залучати до виконання робіт інших осіб.

Позивачем вказано, що отримані від ФОП ОСОБА_2 станки, модернізовані та відремонтовані за договором з ФОП ОСОБА_2 знаходяться в виробничих приміщеннях товариства та використовуються у виробничому циклі підприємства ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Згідно матеріалів справи ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2012 року, має на праві власності нежитлові приміщення, загальною площею 13171,9 кв.м. - виробничі будівлі, а саме, цехи промислові та склади, відповідно до технічних паспортів . Вказане нерухоме майно знаходиться на орендованій земельній ділянці за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, якою ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ користується згідно Договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року з додатками.

Згідно інформації з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ є Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів , що також не заперечується відповідачем.

Матеріали справи свідчать ,що товари отримані від вказаних контрагентів належним чином відображені в бухгалтерському обліку ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ .

Так, згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, рахунок 20 Виробничі запаси призначенo для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини та матеріалів (в т.ч. сировина й матеріали, якi є в дорозі тa в переробці), будівельних матеріалів, запчастин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

За дебетoм рахунку 20 відображаються надходження запасів на підпpиємство, їх дооцінка, за кредитом - витрaчання на виробництво (експлуатацію, будівництво), пeреробку, відпуск (передачу) на сторону, уцiнка тощо. Рахунок 20 має субрахунок 201 Сировина й матеріали .

Надані позивачем до суду картки субрахунку 201 ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ підтверджують факт належного бухгалтерського обліку товарів при їх отриманні від контрагентів та списання їх у виробництво. Крім того, вказані операції з контрагентами відображені в Журналі проводок, складених із використанням відповідних рахунків бухгалтерського обліку .

Документи, що підтверджують зобов'язання по оплаті за вищезазначеними договорами, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату ним права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у них спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

З огляду на вказані вище обставини та наявні первинні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення) , суд першої інстанції правомірно дійшов висновку , що по господарським операціям позивача з вказаними контрагентами відбувся реальний рух активів від постачальників до позивача, з урахуванням ділової мети такого руху, та наявна зміна стану зобов'язань товариства позивача в межах господарської діяльності позивача.

Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентами. Не заперечується факт оприбутковування отриманих товарів на склад ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , внутрішнє переміщенню цих товарів: відпуск ТМЦ у виробництво, інформацію про виготовлення з них готової продукції, з зазначенням її руху до моменту реалізації, про матеріально-відповідальних осіб підприємства, задіяних у внутрішньому переміщенні та використанні у господарській діяльності вищевказаних ТМЦ. Будь-яких претензій по податковим накладним, які були у спірних правовідносинах виписані позивачем та його контрагентами, контролюючий орган в акті перевірки не виклав. В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за договорами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товару/робіт та отримання прибутку.

Придбання ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ у вказаних контрагентів товару відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Висновки контролюючого органу щодо неможливості встановити походження товарів, придбаних ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ у його постачальників, відсутності підтвердження фактів (законного джерела) походження товарів та реальності отриманих робіт, відсутності реальних можливостей постачальників для виконання робіт, а отже нереальності цих господарських операцій, ґрунтуються, зокрема, на результатах опрацьованої податкової інформації від 27.05.2016 №412/04-64-12-01 щодо ТОВ ПВФ Мобіл , від 24.02.2015 №423/7/08-28-22-01 щодо ТОВ Електрозахист - Сервіс , від 14.06.2016 №1866/7/20-38-13-04-15 щодо ФОП ОСОБА_2, від 10.11.2016 №642/20-38-14-01-04 щодо ТОВ Компанія Мірмекс , від 15.07.2016 №1998/20-30-14-01/34633108 щодо ТОВ Компанія Градієнт , від 17.11.2015 №19329/7/13-05-22-02-13 щодо ТОВ Сканті , від 10.06.2015 №5309/7/20-30-22-03/38000269 щодо ТОВ НВК Укр-Ленд (копії яких приєднано до матеріалів справи), а також щодо ТОВ Промтекс Україна , ТОВ Лінія кріплення , ТОВ Промислова енергія з баз даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів при співставленні даних додатку №5 АС Податковий блок Архів електронної звітності .

Наявність певної податкової інформації на яку посилається апелянт, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З акту перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки щодо контрагентів Товариства. Факт продажу товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності Товариства, право на формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Щодо доводу про можливу (ймовірну) протиправність господарської діяльності контрагентів, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками (як податку на прибуток, так і податку на додану вартість).

Окрім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Отже, у разі недотримання контрагентами Товариства податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарських операцій.

Крім того, такі висновки податкового органу, на якого в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не підтверджені документально.

Реальність даних господарських операцій підтверджується договорами, податковими накладними, видатковими накладними, податковою звітністю підприємства та результатами господарської діяльності Товариства тощо.

Також, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання витрат та податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо такого контрагента.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Колегія суддів зазначає, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти Товариства не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент здійснення господарських операцій так і на теперішній час вказані контрагенти позивача, як і сам позивач, були та є зареєстрованими юридичними особами, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2018р., а ФОП ОСОБА_2 є належним чином зареєстрованою фізичною особою підприємцем, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2018р .

Крім того, з наданих пояснень представника позивача та з інформаційних довідок від 28.02.2018 року вбачається, що за даними, які містяться на офіційному сайті ДФСУ, станом на момент здійснення господарських операцій, щодо його контрагентів - зареєстрованих як платників податків наявна інформація: перебуває на обліку в органах доходів та зборів , є платниками єдиного внеску, та по кожному контрагенту - платник податків не має податкового боргу .

Отже, суд не може покласти в основу судового рішення документи та обґрунтування контролюючого органу щодо обставин нереальності господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються виключно на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати такі обставини.

Стосовно доводів апелянта щодо ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують походження, відповідність матеріалів (товарів), а також документів щодо введення в експлуатацію та виведення з експлуатації основних засобів для їх подальшого ремонту та модернізації, колегія суддів зазначає , що відповідно до Роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому ,сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Господарські операції ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ з його контрагентами підтверджуються наведеними вище документами первинного бухгалтерського обліку, які також досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки позивача, та підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ обґрунтовано включило до валових витрат та складу податкового кредиту ПДВ грошові кошти, сплачені по вищезазначеним взаємовідносинам з його контрагентами.

Щодо висновків контролюючого органу про безпідставне завищення позивачем сум витрат на розробки та випробування обладнання з метою подальшої реалізації продукції, що, на думку відповідача, призвело до порушення п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України на загальну суму 1817187 грн. встановлене наступне.

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що витрати ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ по розробці нових видів продукції, модифікації наявних видів продукції, обробці зауважень, побажань підприємств по якості продукції та підвищенню її технологічного та функціонального рівня повинні відноситися до складу витрат майбутніх періодів (рахунок 39) з послідуючим розподілом даних витрат відповідно до обсягів реалізованої продукції.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ч. 2 ст. 3 якого встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Інструкція № 291 спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. Інструкцією встановлені призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

Відповідно до Інструкції № 291 Рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Разом з тим, відповідно до Інструкції № 291 на субрахунку 941 "Витрати на дослідження і розробки" ведеться облік витрат, пов'язаних з дослідженнями та розробками, що здійснює підприємство, якщо такі дослідження та розробки відповідають Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи".

Термін дослідження в розумінні Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242 П(С)БО 8, це заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Пунктом 9 П(С)БО 8, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242, визначено, що витрати на дослідження не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

При цьому,під дослідженнями розуміються заплановані підприємствами/установами дослідження, які проводяться ними уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Отже, дослідження, які проводяться підприємствами/установами вперше з метою отримання та розуміння нових наукових і технічних знань, а також для розуміння перспектив впровадження отриманих знань в подальшому, відповідно до п. 9 П(С)БО 8 вони не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ за перевіряємий період укладало та виконувало наступні зовнішньоекономічні контракти: між ООО Електродебет та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Контракт на поставку продукції № 749ВК від 27.03.2014 на поставку електрообладнання та комплектуючих до нього; між ООО Електродебет та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Контракт на поставку продукціі № 905ВК від 28.11.2014 на поставку електрообладнання та комплектуючих до нього; між Global Production Solutions Incorporated та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Договір № 1027ВК від 19.05.2015 на продаж електрообладнання; між Alstrom Energy Group LLC та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Договір № 954 ВК від 18 лютого 2015 на продаж електрообладнання; між Kolenz LTD та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Контракт № 999 ВК від 09.06.2015 на поставку електроприводів; між New Lift Solutions B.V. та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Додаткова угода до договору поставки № 1071ВК від 05.11.2015 на зміни у специфікації; між ПАТ Хемз-прес та ТОВ НВП ВЕРТІКАЛЬ Договір № 926В від 23.12.2014 на поставку продукції, Специфікація № 1 до договору № 926 В від 23.12.2014 на поставку насосів 2301 ЕЦНРІ 5-80-1450 та 2201 ЕЦНРІ 5-125-1300 на суму 1500960,00 грн. (т. 5 а.с. 100-119).

Позивач вказує, що для належного виконання кожного з вказаних вище контрактів перед відвантаженням продукції контрагентам, ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ проводило відповідні випробування, стендові іспити, удосконалення, доопрацювання для отримання відповідних параметрів та удосконалення.

Відповідно до приписів пункту 9 П(С)БО 8, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. №242, витрати, сформовані ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ по розробці нових видів продукції, модифікації наявних видів продукції, обробці зауважень, побажань підприємств по якості продукції та підвищенню її технологічного та функціонального рівня, відображені у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені.

Матеріали справи свідчать, що матеріали, які використовувались для виконання вказаних технологічних операцій, списувались за актами списання матеріальних запасів та належним чином відображались в бухгалтерському обліку, що також не заперечується відповідачем.

Під час проведення перевірки у контролюючого органом не виникало сумнівів щодо реальності виконання ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ робіт, по розробці нових видів продукції, модифікації наявних видів продукції, обробці зауважень, побажань підприємств по якості продукції та підвищенню її технологічного та функціонального рівня, про що свідчить акт перевірки.

Таким чином, враховуючи, що витрати, сформовані ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ по розробці нових видів продукції, модифікації наявних видів продукції, обробці зауважень, побажань підприємств по якості продукції та підвищенню її технологічного та функціонального рівня, відображені у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були понесені, висновки контролюючого органу щодо безпідставного завищення позивачем сум витрат на розробки та випробування є необґрунтованим.

Стосовно висновків контролюючого органу про заниження ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів нежитлової нерухомості, та безпідставне не надання відповідної декларації з вказаного податку за 2015 рік, за 2016 рік, суд зазначає наступне.

Підставою таких висновків слугувало те, що ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ у період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р. не використовувало за призначенням нежитлові приміщення, які належать йому на праві власності, а також не надало документів підтверджуючих цільове призначення цих приміщень, тому, на думку відповідача, слід сплачувати податок та подавати відповідну декларацію з цього податку.

Згідно приписів ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Отже, можливість визначення бази оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості на підставі інших документів, ніж тих, що підтверджують право власності на такий об'єкт Податковим кодексом України не передбачено.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 №530 (надалі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг.

Водночас, термін промислове підприємство охоплює всі підприємства, які належать до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв'язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму від 08.07.64 р. № 121).

Тобто, в цілях застосування норм п.п. є п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 належать до вищезазначених секцій.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Так, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості та інші.

Також, у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 об'єктами класифікації є будівлі виробничого і невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

До групи Будівлі офісні (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Таким чином, в розумінні підпункту "є" підпункту 266.2.2., п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення, які належать промисловим підприємствам.

Отже, будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) відповідно до правовстановлюючих документів, що враховують вимоги ДК 018-2000, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки Податковий кодекс України не містить обмежень щодо використання чи невикористання таких об'єктів.

Матеріалів справи свідчать , що ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ згідно договору купівлі-продажу від 11.06.2012 року з додатками до цього договору, у тому числі актом прийому-передачі, придбало нежитлові будівлі загальною площею 13171,9 кв.м., які розташовані за адресою м. Харків, АДРЕСА_1, про що зроблено запис в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.06.2012 року згідно витягу з реєстру.

ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ отримані технічні паспорти на вказані будівлі літ. Б-2 , літ. Г-2 , літ. Д-1 , літ. Р-1 , літ. П-1 та літ. А-5 .

Вказане нерухоме майно знаходиться на орендованій земельній ділянці за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, якою ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ користується згідно Договору оренди землі від 23 жовтня 2014 року з додатками.

У договорі оренди землі зазначено, що землі, які передані в оренду ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ , є землями промисловості.

Цільове призначення приміщень визначається технічною документацією та відповідними експлікаціями.

В технічних паспортах вказано цільове призначено вказаних нежитлових приміщень - виробничі будівлі, а саме цехи промислові та склади.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки податковому органу надавались договір купівлі-продажу від 11.06.2012 р., акт прийому-передачі нежитлових будівель до цього договору, витяг з електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.06.2012 р. та технічні паспорти.

Тобто, твердження контролюючого органу щодо не визначення цільового призначення приміщень згідно наданих до перевірки документів є безпідставним.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ є Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів. - 27.11 КВЕД.

Враховуючи наведене , суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що нежитлові будівлі загальною площею 13171,9 кв. м., які належать на праві власності ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ є будівлями промисловості та у відповідності до підпункту "є" підпункту 266.2.2., п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, отже виключає обов'язок позивача подавати відповідну декларацію з цього податку, тому висновки про заниження ТОВ НВО ВЕРТІКАЛЬ суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та невиконання останнім обов'язку щодо надання відповідної декларації з вказаного податку за 2015 рік, за 2016 рік є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0004181403 від 21.12.2017 р., № 0004191403 від 21.12.2017 р., № 0004201403 від 21.12.2017 р., № 0004221403 від 21.12.2017 р., № 0004231403 від 21.12.2017 р. підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 по справі № 820/443/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Л.В. Тацій А.М. Григоров Повний текст постанови складено 16.07.2018.


Суд	Харківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	10.07.2018
Оприлюднено	18.07.2018
Номер документу	75325988
Судочинство	Адміністративне

Заічко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 10.07.2018 по справі 820/443/18ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —820/443/18

Постанова від 10.07.2018

Постанова
від 10.07.2018 по справі 820/443/18
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД