Постанова

від 10.07.2018 по справі 816/2402/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2402/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018, суддя Є.Б. Супрун, , повний текст складено 12.03.18 по справі № 816/2402/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (надалі - позивач, ТОВ "Кремікс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.09.2017 №0009701405, яким платнику податків зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) на 247 384,00 грн, №0009711405, яким зменшено суму податкового зобов'язання та суму податкового кредиту з ПДВ на 134 400,00 грн, №0009721405 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на безпідставність висновків перевірки щодо недотримання платником вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Магістар" за період травень 2016 року, ТОВ "Агро-Капітал Трейд" за період серпень, листопад 2016 року, ТОВ "Зернотрейд Експрес" за період вересень - жовтень 2016 року з приводу придбання автозапчастин, сої та яєць курячих, а також поставки позивачем яєць курячих ТОВ "Крафт". На переконання позивача наданими до перевірки документами первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджено реальність факту виконання учасниками договірних відносин взятих на себе зобов'язань, тоді як висновки податкового органу про безтоварність операцій з поставки товарів носять характер припущень, які ґрунтуються лише на непідтверджених будь-якими доказами відомостями з баз даних податкового органу, матеріалах слідства по незавершеним кримінальним провадженням відносно контрагентів позивача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено . Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 29.09.2017 №0009701405, №0009711405, №0009721405.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначають, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права. Щодо фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ „КреМікс" з ТОВ „Магістар" зазначає, що прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ „КреМікс" у травні 2016 року у ТОВ „Магістар" на суму ПДВ 54166,67 грн., оскільки як первинне введення в обіг (первинний продаж) товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даного товару (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ „Магістар" та попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій. Також зазначають, що у ТОВ „Магістар" - відсутні матеріально-технічні і технологічної можливості для здійснення виробництва, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу тощо та відсутність даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування. Крім того, в ході перевірки використано податкову інформацію з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо ТОВ Магістар з питань здійснення фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками за період жовтень - грудень 2013 року, січень - травень 2016 року та контрагентами покупцями від 29.06.2016 №89/14-03-14- 02/36201547 згідно якої встановлено, що останній здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та суть господарських операцій полягала лише у їх документальному оформленні. Щодо фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ „КреМікс" з ТОВ „Агро-Капітал Трейд" зазначає, що згідно з проведеним аналізом баз даних ІС „Податковий блок" та бази даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ „Агро-Капітал Трейд", встановлено, що постачальникам (яєць курячих СІ) за квітень-вересень 2016 року було ТОВ „Агро-Капітал". Однак, відповідно до проведеного аналізу баз даних не встановлено по вищевказаному підприємству відомостей щодо основних фондів, трудових ресурсів, крім того з червня 2016 року не звітується до контролюючого органу (з ПДВ не звітується з березня 2016 року). ТОВ „Агро-Капітал" реєструвало податкові накладні на адресу ТОВ „Агро-Капітал Трейд" протягом квітня-вересня 2016 року з номенклатурою (яйця курячі) однак, ТОВ „Агро- Капітал Трейд" не декларувало взаємовідносин з даним контрагентом. Також зазначає, що придбаний у ТОВ Агро-Капітал Трейд товар (яйце куряче СІ) ТОВ КреМікс реалізовано ТОВ КРАФТ на підставі договору поставки №270207/305 від 27.02.2007. Транспортування товару здійснено транспортними засобами ВОЛЬВО НОМЕР_5/НОМЕР_6 , МАН АЕ1454ВВ/НОМЕР_9. За результатами аналітичного пошуку транспортних засобів по НАІС ДДАІ МВС України (підрозділ де виконано пошук - Територіальний сервісний центр МВС у Полтавській області, м. Кременчук № 5342) не встановлено реєстрацію вищевказаних транспортних засобів, причіпів, н/причіпів. Щодо фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ „КреМікс" з ТОВ „Зернотрейд Експрес" вказує, що під час перевірки встановлено невідповідність інформації про перевізників, що вказана в наданих товарно-транспортних накладних. Також в акті перевірки зазначено, шо прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ „КреМікс" у вересні, жовтні 2016 року у ТОВ „Зернотрейд Експрес" на суму ПДВ 193217,07 грн., оскільки первинне введення в обіг (первинний продаж) товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даного товару (відсутнє дійсне формування активу) за вересень 2016 року у ТОВ „Зернотрейд Експрес", ТОВ „Дакстер Трен" та ТОВ „Будмонтаж Технологія", а також попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій; за жовтень 2016 року ТОВ „Зернотрейд Експрес", ПНВСП „Агро- Восток", та ТОВ „Літія Груп", а також попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій. Крім того, посилаються на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області перебуває кримінальне провадження №32016170000000009 від 15.03.2016 відносно службових осіб ТОВ КреМікс за ч.З ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України, у фабулу якого, серед інших, внесено ТОВ Зернотрейд Експрес та ТОВ Агро -Капітал Трейд . Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. В ході досудового розслідування вищезазначеного провадження отримано докази непричетності директора ТОВ Зернотрейд Експрес ОСОБА_3 до фінансово - господарської діяльності підприємства у період взаємовідносин з ТОВ КреМікс . На підставі вищевикладеного просять скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 по справі №816/2402/17 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ КреМікс відмовити повністю.

Від ТОВ КреМікс до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підприємство вважає рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018р. законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від, відповідача Головного управління ДФС у Полтавській області, до суду надійшла копія листа Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області № 31/16-8-2419 від 14.06.2018 щодо реєстрації транспортних засобів.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Кремікс" (код ЄДРПОУ 30748505) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.09.2002, про що вчинено запис від 29.08.2005 за №1 569 120 0000 000160 (т. 1 а.с. 22-25).

Підприємство є платником ПДВ з 28.02.2000 (т. 1 а.с. 28).

До зареєстрованих видів економічної діяльності позивача за КВЕД належать: 10.91. Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний); 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.47 розведення свійської птиці (т. 1 а.с. 27).

У період з 23.08.2017 по 31.08.2017 посадовою особою ГУ ДФС у Полтавській області на підставі направлення від 21.08.2017 №2554 (т. 3 а.с. 84) та згідно з наказом від 21.08.2017 №2061 (т. 3 а.с. 84) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Кремікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Магістар" (код ЄДРПОУ 36201547) за період травень 2016 року, ТОВ "Агро-Капітал Трейд" (код ЄДРПОУ 39748833) за період серпень, листопад 2016 року, ТОВ "Зернотрейд Експрес" (код ЄДРПОУ 39747672) за період вересень-жовтень 2016 року, правомірності їх відображення в податковій звітності, та контрагентами-покупцями товару, придбаного у вказаних постачальників, результати якої оформлено актом від 07.09.2017 №1188/16-31-14-05-09/30748505 (т.1 а.с. 33-69).

Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ "Кремікс":

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкових зобов'язань на загальну суму 134 400,00 грн, у т.ч. в серпні 2016 року на суму 75 600,00 грн, у листопаді 2016 року на суму 58 800,00 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкового кредиту на загальну суму 134 400,00 грн, у т.ч. в серпні 2016 року на суму 75 600 грн, у листопаді 2016 року на суму 58 800 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19 Декларації) на загальну суму 247 384,00 грн, в т.ч. у травні 2016 року на суму 54 167,00 грн, у листопаді 2016 року на суму 193 217,00 грн;

- пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту ГУ ДФС у Полтавській області 29.09.2017 були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0009701405, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 54 167,00 грн за податковою декларацією від 16.06.2016 №9100364218, у розмірі 193217,00 грн за податковою декларацією від 16.12.2016 №9244231437, всього на суму 247384,00 грн (т. 1 а.с. 30);

- №0009711405, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання за серпень 2016 року у сумі 75 600 грн та за листопад 2016 року у сумі 58 800 грн, загалом - 134 400,00 грн та зменшено суму податкового кредиту за ті ж періоди у тих же розмірах (т. 1 а.с. 31);

- №0009721405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн (т. 1 а.с. 32).

В матеріалах справи наявне рішення Державної фіскальної служби України від 07.12.2017 №29065/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ "Кремікс" на податкові повідомлення - рішення від 29.09.2017 №0009701405, №0009711405, №0009721405, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення (т. 1 а.с. 82-86).

Позивач, не погоджуючись із висновками перевірки та нарахованими на їх підставі грошовими зобов'язаннями, оскаржив вищезазначені податкові повідомлення-рішення до суду.

Надаючи правову оцінку доводам позивача та запереченням відповідача, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

У перевірений період порядок обчислення і сплати ПДВ, правила формування податкового кредиту та податкового зобов'язання визначався Податковим кодексом України в редакції чинній до 01.01.2017 (надалі - ПК України).

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення № 88) передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, транспортно-супровідні документи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток та ПДВ платником податків визначається за даними бухгалтерського обліку господарських операцій та за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено фактом придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Надаючи оцінку правомірності висновкам податкової перевірки щодо завищення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 247 384,00 грн, на підставі яких сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 №0009701405, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судовим розглядом, 10.05.2016 між ТОВ "Магістар" (Постачальник) та ТОВ "Кремікс" (Покупець) був укладений договір поставки №10-05/16 (т. 1 а.с. 88), предметом якого є поставка автозапчастин в асортименті згідно з накладними, які є додатком і невід'ємною частиною договору.

Позивач, на підтвердження факту отримання товару за вказаним договором, надав суду копію видаткової накладної від 18.05.2016 №РН-0000247 з номенклатурою товару "автозапчастини в асортименті" (т. 1 а.с. 91), специфікацію до договору №10-05/16, якою сторонами договору погоджено асортимент та загальну кількість товару (т. 1 а.с 90). Послідовно окреслюючи процес руху товару на підприємстві, позивач також надав оборотно-сальдові відомості журналу - ордеру по рахункам Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дт 207 "Запасні частини", Кт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", Дт 6442 "Податковий кредит", Дт 93 "Витрати на збут", акт списання товарів (стаття витрат - ремонт вантажного автомобіля по рах. 93) від 10.06.16р. № 166 (т. 1 а.с. 103-109).

На виконання умов зазначеного договору продавець видав покупцю рахунок-фактуру (т. 1 а.с. 89). Розрахунок за договором здійснений у безготівковій формі, що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою (т. 1 а.с. 102).

На підтвердження права формування податкового кредиту з ПДВ позивач надав суду копію податкової накладної (т. 1 а.с. 100), на підставі якої включив до складу податкового кредиту за травень 2016 року ПДВ в розмірі 54 166,67 грн.

Будь-яких застережень щодо правильності складення чи оформлення документів первинного бухгалтерського обліку, акт перевірки не містить, як власне і аналізу таких документів у цілому.

Обґрунтовуючи необхідність купівлі автозапчастин у ТОВ "Магістар", допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка начальник транспортного відділу ТОВ "Магістар" ОСОБА_4 пояснив, що ТОВ "Кремікс" використовує різноманітні, переважно вантажні, транспортні засоби для здійснення власної господарської діяльності. Постійний процес експлуатації цих транспортних засобів тягне за собою необхідність придбання запасних частин, які встановлюються або власними силами, або ж на сервісних станціях не пов'язаних з дилерами. Так, для придбання у квітні 2016 року ряду запасних частин ОСОБА_4, після проведення наради з водіями, склав службову записку на ім'я директора підприємства про необхідність закупівлі автомобільних запчастин (т. 1 а.с. 110), яка в подальшому лягла в основу специфікації до договору. Перебуваючи у службовому відрядженні по доставці вантажу, що підтверджується наказом №17к від 17.05.2016, штатним розклад ТОВ "Кремікс" станом на 01.05.2016, витягом з Журналу виданих довіреностей, звітом про використання пального за травень 2016р., наказом №12/01/10 від 12.01.2010, водій товариства ОСОБА_5 попутно забрав придбаний у ТОВ "Магістар" товар (а.с. 112-117). У зв'язку з цим товарно-транспортна накладна на доставку цього товару окремо на складалася.

Придбані у зазначеного контрагента автозапчастини в подальшому були використані на ремонт вантажних автомобілів та напівпричепів до них, що підтверджується відповідники доказами, а саме договорами оренди (найму) транспортного засобу, журналами обліку технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, декларацією № 3446, договором про фінансовий лізинг № UKR142/0908F від 02.09.2008 з додатками до нього (т. 1 а.с. 118-185).

Заперечуючи реальність факту придбання товару у ТОВ "Магістар", відповідач вказує, що до перевірки не надано товарно-транспортних накладних та інших первинних документів щодо транспортування "автозапчастини в асортименті" від ТОВ "Магістар", посилається на аналіз баз даних ІС "Податковий блок" та баз даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ "Магістар", в яких не встановлено придбання "автозапчастин в асортименті" (за період з 01.01.2016 по теперішній час), встановлено також, що всі учасники ланцюга сумнівного постачання товару "автозапчастин в асортименті", не є ні виробниками товару, ні імпортерами подібного товару, що був поставлений ТОВ "Магістар". За висновком контролюючого органу у ТОВ "Магістар" відсутні матеріально-технічні і технологічної можливості для здійснення виробництва, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу тощо та відсутність даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування. Крім того, в ході перевірки використано податкову інформацію з ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо ТОВ "Магістар" з питань здійснення фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками за період жовтень-грудень 2013 року, січень-травень 2016 року та контрагентами покупцями від 29.06.2016 №89/14-03-14-02/36201547, згідно з якою встановлено, що останній здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та суть господарських операцій полягала лише у їх документальному оформленні.

Щодо посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування, колегія суддів зазначає наступне.

ТТН не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена колегією Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17 .

Щодо посилань відповідача на те, що за результатами аналітичного пошуку транспортних засобів по НАІС ДДАІ МВС України (підрозділ де виконано пошук - Територіальний сервісний центр МВС у Полтавській області, м. Кременчук № 5342) не встановлено реєстрацію транспортних засобів, причіпів, н/причіпів ВОЛЬВО НОМЕР_5/НОМЕР_6 , МАН АЕ1454ВВ/НОМЕР_9, колегія суддів зазначає наступне.

До суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області надано копію листа Регіонального сервісного центу МВС в Полтавській області № 31/16-8-2419 від 14.06.2018р. щодо реєстрації транспортних засобів, відповідно до якого VOLVO FN 12 НОМЕР_5, WIELTON NS34/НОМЕР_6 , MAN18463TGA/НОМЕР_7, WIELTON NS34FT/НОМЕР_8 знаходяться на обліку та їх власником є ТОВ "КРАФТ".

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі як на підставу відсутності реальності операцій позивача та контрагентів на відтунтість у контрагентів у контрагента матеріально-технічної та технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення, тимчасового зберігання відповідних обсягів товару колегія суддів зазначає наступне.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами .

Доводи відповідача здебільшого ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Дані посилання є підставами у сумніві реальності операцій та не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об'єктивно не спростовані.

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході податкових перевірок ТОВ "Магістар", колегія суддів визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Тобто, посилання фіскального органу на порушення контрагентами вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Іншим контрагентом позивача був ТОВ "Зернотрейд Експрес" - продавець за договором поставки №0107 від 15.09.2016 (т. 1 а.с. 234-235), предметом якого є поставка товару - соєві боби (соя).

Обґрунтовуючи реальність господарської операції з ТОВ "Зернотрейд Експрес", позивач надає видаткові накладні від 04.10.2016 № 36, від 03.10.2016 № 35, від 30.09.2016 № 34 (т. 3 а.с. 52, 54, 56), оборотно-сальдові відомості журналу - ордеру по рахункам Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті", Дт 6442 "Податковий кредит", Дт 2011 "Сировина й матеріали", Дт 206 "Матеріали, передані в переробку", Кт 2011 "Сировина й матеріали", Дт 2312 "Виробництво" (т. 2 а.с. 8-11, 21-34, 42-50).

Факт оплати підтверджується банківськими виписками ТОВ "Кремікс" за цей же період (т. 2 а.с. 12-20), рахунками на оплату від 30.09.2016 № 34, від 03.10.2016 № 35, від 04.10.2016 №36 (т. 3 а.с. 49-51).

На підтвердження правомірності обставин формування податкового кредиту позивач надав суду копії податкових накладних від 30.09.2016 №12 (т. 1 а.с. 242), від 03.10.2016 №2 (т. 1 а.с. 248), від 04.10.2016 №3 (т. 2 а.с. 1), на підставі яких ТОВ "Кремікс" включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у ціні придбаних у ТОВ "Зернотрейд Експрес" товарів на загальну суму 193 217,07 грн., додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за період вересень, жовтень 2016 з квитанцією, витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №332904 за 14.10.2016, №333001 за 18.10.2016 (т. 1 а.с. 237-241, 243-247, 249).

Переміщення соєвих бобів від продавця до ТОВ "Кремікс" здійснював перевізник ПП ОСОБА_6 та ТОВ "ВТЛ Транс", що відображено у товарно-транспортних накладних від 30.09.2016 №204144/1, від 03.10.2016 №204145, від 04.10.2016 №204145/1 (т. 3 а.с. 53, 55, 57), витягу з журналу виданих довіреностей ТОВ "Кремікс" (т. 2 а.с. 2-3).

Обґрунтовуючи необхідність придбання сої у ТОВ "Зернотрейд Експрес" допитаний у судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ "Кремікс" ОСОБА_7 зазначив, що соя використовується у господарській діяльності ТОВ "Кремікс" для виробництва комбікормів і добавок. На підприємстві працює більше ста осіб, функціонує 2 заводи на орендованих потужностях і здійснюється будівництво третього. Вся придбана соя проходить аналіз у власній лабораторії, рецептура готового продукту розробляється під кожного клієнта окремо. Крім сої, складові комбікормів складають яйця курячі та інші добавки, придбання яких здійснюється як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Доставлений товар зберігається на власних складських приміщеннях, які розміщені на тих же орендованих площах, що й сам завод з виробництва кормів.

На підтвердження повідомлених обставин представник позивача надав суду договір оренди №1211 від 26.06.2012 будівель та споруд майнового комплексу по переробці сільськогосподарської сировини, №1213 від 26.06.2012 обладнання, приладів, інвентаря (т. 3 а.с. 39-48), інвентаризаційний опис необоротних активів ТОВ "Кремікс" станом на 01.10.2016 (т. 3 а.с. 59-76), штатний розклад ТОВ "Кремікс" станом на 01.09.2016 та на 01.10.2016, документи бухгалтерського обліку: звіти по проводкам ТОВ "Кремікс", обороти по рахункам, регістри, проводки, контракт №09/10/2015 від 09.10.2015 (т. 2 а.с. 8-11, 21-50).

Щодо посилань контролюючого органу на те, що до перевірки не надано посвідчень про якість, сертифікатів якості (відповідності) на товар, як це передбачено п. 2.2 вищезазначеного договору поставки, та довідок форми 4-СГ (посівні площі) про наявність земельних ділянок для вирощування с/г продукції у виробника сої, колегія суддів зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи встановлено, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено дослідженими належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності.

Сертифікати якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки вони не містить відомостей про господарську операцію та не фіксують факт їх здійснення, а містять інформацію про товар та його якість, підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації.

Колегія суддів зазначає, що сертифікати якості - це документи, які підтверджують якість товарів та за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Крім того сертифікати якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції).

Відтак відсутність вказаного документа не може свідчити про безтоварність господарської операції, тим більше, що позивач використовує власну лабораторію, яка здійснює усі необхідні дослідження придбаного зерна.

Аналогічні висновки стосуються і довідки про наявність земель та форми 4-сг (посівні площі) (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20... року", оскільки це документ статистичної звітності і не є первинним документом в розумінні положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить відомостей про господарську операцію та не фіксує факт її здійснення, а містить лише інформацію про осіб, які здійснюють сільськогосподарську діяльність.

Тому відсутність вказаного документа не може бути підставою для визнання безтоварною господарської операції.

У судовому засіданні та у відзиві на позов відповідач вказував, що в ході перевірки проаналізовані товарно-транспортні накладні на перевезення сої, за результатами аналітичного пошуку транспортних засобів по "НАІС ДДАІ" МВС України (підрозділ де виконано пошук - Територіальний сервісний центр МВС у Полтавській області, м. Кременчук № 5342) встановлено наступне:

- транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_15 є зареєстрованим автомобілем марки Scania R420 вантажний сідловий тягач - Е, власником якого є ОСОБА_8, іп.н. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1;

- транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_10 є зареєстрованим напівпричіпом марки Schwarzmuller SP-3E загальний напівпричіп, власником якого є ОСОБА_8, іп.н. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; (ОСОБА_8 - 910 пiдприємець-фiзична особа, 1603 Кременчуцька ОДПI ГУ ДФС у Полтавськiй областi, стан - 0 платник податкiв за основним мiсцем облiку, вид діяльності - 47.21-роздрiбна торгiвля фруктами й овочами в спецiалiзованих магазинах);

- транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_11 є зареєстрованим автомобілем марки Scania R420-L вантажний сідловий тягач - Е, власником якого є ОСОБА_9, і.п.н. НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (ОСОБА_9 - не зареєстрована фізичної особою підприємцем);

- транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_12 є зареєстрованим напівпричіпом марки Schmitz SCS 24 загальний напівпричіп, власником якого є ОСОБА_10, і.п.н. НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; (ОСОБА_10 - не зареєстрована фізичної особою підприємцем);

- транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_13 є зареєстрованим автомобілем марки Камаз 5320 загальний вантажний бортовий, власником якого є ОСОБА_11, і.п.н. НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3;

- транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_14 є зареєстрованим причіпом марки СЗАП 8352 загальний причіп, ПР-бортовий, власником якого є ОСОБА_11, і.п.н. НОМЕР_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3; (ОСОБА_11 - 910 Пiдприємець-Фiзична Особа, 1603 Кременчуцька ОДПI ГУ ДФС у Полтавськiй областi, стан - 0 платник податкiв за основним мiсцем облiку, вид діяльності - 49.41-вантажний автомобiльний транспорт).

За висновком контролюючого органу, під час перевірки встановлено невідповідність інформації про перевізників, вказана в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, що свідчить про дефектність наданих первинних документів.

З об'єктивних причин позивач позбавлений можливості надавати докази з цього приводу, оскільки у нього відсутні повноваження щодо контролю за правомірністю використання транспортних засобів, які доставляють йому вантаж, а податковою перевіркою не перевірялися обставини щодо можливості використання контрагентами ТОВ "Кремікс" транспортних засобів на підставі договорів оренди, позички чи використання власного транспорту у спосіб, що не заборонений законом.

Щодо посилань контролюючого органу на пояснення ФОП ОСОБА_12, його водія та директора ТОВ "ВТЛ Транс" щодо нездійснення перевезення сої для ТОВ "Кремікс", як на доказ у розумінні КАС України, які надавалися в рамках кримінального провадження №32016170000000009 від 15.03.2016 відносно службових осіб ТОВ "Кремікс" за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України (у фабулу серед інших, внесено ТОВ "Зернотрейд Експрес" та ТОВ "Агро-Капітал Трейд", колегія суддів зазначає наступне.

Суд апеляційної інстанції дані пояснення до уваги не приймає оскільки станом на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі відсутній обвинувальний вирок суду.

Будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про протиправність здійснених операцій до суду не надано.

Аналогічно взаємовідносинам позивача з ТОВ "Магістар", відповідач посилається на аналіз баз даних ІС "Податковий блок" та бази даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ "Зернотрейд Експрес", з яких встановлено, що постачальникам сої були наступні підприємства, а саме: у вересні 2016 року ТОВ "Дакстер Трен", ТОВ "Будмонтаж Технологія", у жовтні 2016 року - ПНВСП "Агро-Восток", ТОВ "Літія Груп".

В акті перевірки зазначено, що прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ "Кремікс" у вересні, жовтні 2016 року у ТОВ "Зернотрейд Експрес" на суму ПДВ 193 217,07 грн., оскільки первинне введення в обіг (первинний продаж) товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даного товару (відсутнє дійсне формування активу) за вересень 2016 року у ТОВ "Зернотрейд Експрес", ТОВ "Дакстер Трен" та ТОВ "Будмонтаж Технологія", а також попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій; за жовтень 2016 року ТОВ "Зернотрейд Експрес", ПНВСП "Агро-Восток", та ТОВ "Літія Груп", а також попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій.

Проте такі доводи відповідача суд визнає суб'єктивним припущенням, яке не підтверджене жодним прямим доказом, на противагу чому позивач цілком підтвердив наявними у нього документами реальність господарської операції з придбання сої у ТОВ "Зернотрейд Експрес".

Отже, зменшення суми від'ємного значення з ПДВ в загальному розмірі 247 384,00 грн за податковим повідомленням - рішенням від 29.09.2017 №0009701405 здійснено відповідачем неправомірно, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2017 №000971405, суд зважає на наступне.

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для висновку про неправомірне включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ суми 134 400,00 грн, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року у сумі 75600,00 грн, за листопад 2016 року у сумі 58 800,00 грн є обставини невизнання контролюючим органом реальності господарських операцій ТОВ "Кремікс" з ТОВ "Агро-Капітал Трейд".

Так, судовим розглядом встановлено, що 18.08.2016 між ТОВ "Кремікс" (Покупець) та ТОВ "Агро-Капітал Трейд" (Продавець) укладено договір поставки №18/08/16, предметом якого є поставка яйця курячого столового відповідної до кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у рахунках та видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару на підставі замовлення Покупця. Найменування, асортимент та кількість Товару визначається у замовленнях Покупця, прийнятих Продавцем та у видаткових накладних (т. 1 а.с. 190-192).

На виконання договірних зобов'язань продавець виписав на ім'я позивача видаткові накладні від 18.08.2016 №АТ-0000221, від 20.08.2016 №АТ-000222, від 13.11.2016 № АТ-0000291 (т. 1 а.с. 192-194).

Рух товару та коштів на підприємстві за вказаною господарською операцією позивач обґрунтовує фактом відображення в бухгалтерському обліку, на підтвердження чого надає оборотно-сальдові відомості журналу - ордеру по рахункам Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , Кт 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями , Дт 281 Товари на складі , Дт 6442 Податковий кредит , Дт 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів (т. 1 а.с. 209-218).

На підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту позивач надав податкові накладні від 13.11.2016 №13001, від 20.08.2016 №20001, від 18.08.2016 №18001 на загальну суму ПДВ 134 400,00 грн, Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року з квитанцією №2, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 22.08.2016 №330329, Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року з квитанцією, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних від 22.08.2016 №330329, від 17.11.2016 №334325 (т. 1 а.с. 195-208).

Згідно пояснень представника позивача, ТОВ Кремікс має довготривалі господарські взаємовідносини з ТОВ Крафт , на виконання яких був перепроданий товар, придбаний позивачем у ТОВ Агро-Капітал Трейд .

Так, ще 27.02.2007 між ТОВ Кремікс (Продавець) та ТОВ Крафт (Покупець) був укладений договір поставки №270207/305, предметом якого є поставка яйця курячого столового (т. 1 а.с. 219).

На підставі видаткових накладних від 18.08.2016 №3618, від 20.08.2016 №3624, від 14.11.2016 № 4621 (т. 1 а.с. 223, 225, 227) був реалізований товар - яйця курячі.

Факт оплати підтверджуються також рахунками на оплату від 19.08.2016 №3596, від 20.08.2016 № 3609, від 14.11.2016 №4624 (т. 1 а.с. 220-222), листом від 18.12.2017 за вих. №1812/1 за підписом генерального директора ТОВ Крафт , банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ Кремікс за серпень, листопад 2016 року (т. 1 а.с. 229-233).

Будь-якого аналізу документів первинного бухгалтерського обліку за договором №270207/305 на предмет правильності складення за формою чи змістом акт перевірки не містить. Суд апеляційної інстанції таких недоліків не виявив.

Представник відповідача вказував, що до перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних на транспортування (яєць курячих С1) від ТОВ „Агро-Капітал Трейд" та не надано таких же накладних на транспортування товару від позивача до ТОВ Крафт , чим і заперечує право на формування податкового кредиту в розмірі 134 400 грн та податкового зобов'язання в розмірі 134 400 грн відповідно у серпні, листопаді 2016 року. До того ж до перевірки не надано сертифікатів якості (відповідності) на товар, як це передбачено п. 4.1. договору поставки №18/18/16 від 18.08.2016.

У зв'язку з цим представник позивача пояснював, що в даному випадку продукція відвантажувалася безпосередньо покупцю - ТОВ Крафт за адресою, яка позивачу повідомлялася ТОВ Агро-Капітал Трейд і на транспорт покупця ТОВ Крафт , що підтверджується товарно-транспортними накладними від 18.08.2016 №Р3618, від 20.08.2016 №Р3624, від 14.11.2016 №Р4621 (т. 1 а.с. 224, 226, 228). Оскільки ТОВ Агро-Капітал Трейд безпосередньої участі у перевезеннях не приймав, то й будь-яких товарно-транспортних документів ТОВ "Кремікс" не видавав. Оскільки ТОВ "Кремікс" не приймав участі у відносинах з перевезення вантажу, то наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, як підтверджуючих документів не має ніякого юридичного значення.

До того ж, як вже було зазначено вище, надання товарно-транспортних накладних за наявності первинних документів на підтвердження фактичного отримання та оплати товару (видаткової накладної, виписки з банківського рахунку тощо) не є обов'язковим у зв'язку з тим, що у даному спорі не оцінюється правомірність формування Товариством податкового кредиту за операцією з перевезення товарів.

З приводу ненадання сертифікатів якості (відповідності) товару, то вказаний документ не є первинним документом в розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , про що колегія суддів вже наголошувала вище.

Ставлячи під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ Агро-Капітал Трейд та ТОВ Крафт , представник відповідача також посилався на інформацію з баз даних ІС Податковий блок та бази даних ЄРПН зареєстрованих податкових накладних по ланцюгам постачання ТОВ Агро-Капітал Трейд , згідно яких прослідковується обрив ланцюга постачання товару, що був придбаний ТОВ Кремікс у серпні, листопаді 2016 року у ТОВ Агро-Капітал Трейд на суму ПДВ 134400 грн, оскільки первинне введення в обіг (первинний продаж) товару не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даного товару (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ Агро-Капітал Трейд , та попередніх ланках ланцюга нереальних господарських операцій. В ході перевірки також використана податкова інформація з Головного управління ДФС у Полтавській області щодо ТОВ Агро-Капітал Трейд за звітний період декларування ПДВ - червень-вересень 2016 від 21.10.2016 №449/20-40-14-08-12/39748833, згідно з якою встановлено, що останній здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та суть господарських операцій полягала лише у їх документальному оформленні.

Колегія суддів не приймає такі докази до уваги, оскільки жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. При цьому факт реальності господарської операції за участю ТОВ "Кремікс" із ТОВ "Агро-Капітал Трейд" та ТОВ "Крафт" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами саме бухгалтерського обліку, зауважень щодо правильності оформлення яких акт перевірки не містить.

Зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення платником податків податкової дисципліни, підтвердження вчиненого правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за операціями з поставки яєць курячих від ТОВ Агро-Капітал Трейд та формуванні податкових зобов'язань при подальшого перепродажу товару до ТОВ Крафт .

Щодо посилання відповідача на наявну податкову інформацію від ДПІ у Центальному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області щодо ТОВ " Магістар" з питань здійснення фінансово - господарської діяльності по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками, колегія суддів зазначає наступне.

Така податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов'язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем по справі надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушень з боку позивача з приводу використання та реалізації придбаного товару, судом не встановлено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДФС України у Полтавській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

Відтак податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 №000971405 підлягає скасуванню, як протиправне.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 29.09.2017 №0009721405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн, суд виходить з такого.

Застосовуючи до позивача штраф у розмірі 510,00 грн, контролюючий орган виходив з того, що ТОВ Кремікс не надано на письмові запити контролюючого органу пояснення та документальні підтвердження з питань, що стосувалися предмета перевірки. У зв'язку з цим у відповідності до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України складено акт про ненадання документів від 07.09.2017 №962/16-31-14-05-09/30748505, що засвідчує факт ненадання документів для прийняття подальшого рішення у відповідності ст. 121 ПК України.

Так, відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Колегія суддів зазначає, що диспозиція вказаної статті передбачає відповідальність саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, а не за надання первинних документів не у повному обсязі.

При цьому, суд ураховує, що відповідно до положень статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове правопорушення - це противоправне, винне діяння у вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб'єкта податкових відносин, який порушує права і інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає у недотриманні правової форми даного діяння, винність полягає в здійсненні даного порушення навмисно або з необережності.

Як встановив суд, у ході перевірки на адресу ТОВ Кремікс контролюючим органом в ході перевірки надавалися запити про надання пояснень та документального підтвердження обставин налагодження ділових зв'язків з контрагентами від 23.08.2017 №1, від 30.08.2017 №2, від 30.08.2017 № 3 (т. 3 а.с. 85-89).

На вказані запити підприємство надало відповіді аналогічного змісту б/н і б/д, в яких зазначалося, що чинним законодавством не передбачено обов'язку підприємства або його посадових осіб надавати при перевірці пояснення щодо тих чи інших обставин ведення господарської діяльності підприємства (т. 3 а.с. 30-32).

Позивач зазначав, що всі наявні у підприємства документи з приводу підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ Магістар , ТОВ "Зернотрейд Експрес" та ТОВ "Агро-Капітал Трейд" були надані підприємством в повному обсязі в ході перевірки. З приводу ненадання окремих документів, то такі документи не надавалися ТОВ "Кремікс" контрагентами, тому вину підприємство не визнає.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 121.1 статті 121 ПК України, а оспорюване податкове повідомлення-рішення від 29.09.2017 №0009721405 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналогічні норми містились в Кодексі адміністративного судочинства України в редакції яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 по справі № 816/2402/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 16.07.2018.