Постанова

від 10.07.2018 по справі 820/2165/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. Справа № 820/2165/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ ІСТЕЙТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2018, суддя Панов М.М., по справі № 820/2165/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ ІСТЕЙТ"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0107141215 від 26.12.2017 на суму 23967,92 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Представники позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, вважали рішення суду першої інстанції таким, що має бути скасоване, та прийняте нове про задоволення позову.

У судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена камеральна перевірка ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" з питань дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складений акт № 23456/20-40-121517/39594598 від 05.12.2017 року, яким встановлено порушення платником податків вимог абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних № 7 від 04.08.2016 року, № 8 від 05.08.2016 року.

На підставі акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0107141215 від 26.12.2017 року, яким до позивача застосований штраф у загальному розмірі 23967,92 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з доведеності порушення позивачем положень ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування до платника податків штрафу є обґрунтованим

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 10 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, відповідно до абз. 2 та 3 п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Судовим розглядом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, виписаних 04-05.08.2016 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних внаслідок відмови податкового органу у прийнятті та реєстрації зазначених податкових накладних, оскільки 21.07.2016 року Східною ОДПІ Головного управління ДФС у Харківський області розірвано договір про визнання електронних документів між позивачем та податковим органом у зв'язку із невідповідністю місцезнаходження платника податків відомостям ЄДР.

Із акту перевірки № 23456/20-40-121517/39594598 від 05.12.2017 року встановлено, що ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" виписані податкові накладні № 7 від 04.08.2016 року, № 8 від 05.08.2016 року.

В подальшому, зареєстровані із порушенням терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна № 7 від 04.08.2016 - зареєстрована 21.11.2016 року, термін прострочки 94 дні, податкова накладна № 8 від 05.08.2016 року - зареєстрована 21.11.2016 року, термін прострочки 93 дні.

У підтвердження відсутності вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" наголошує на неправомірному розірванні Східною ОДПІ ГУ ДФС у Харківський області договору про визнання електронних документів.

Однак, дії податкового органу щодо розірвання договору про визнання електронних документів, укладеного між ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" та Східною ОДПІ ГУ ДФС у Харківський області, позивачем не оскаржені, доказів звернення до суду із такими вимогами не надано.

Крім того, зазначаючи, що таким неправомірним, на його думку, розірванням договору податковий орган позбавив його можливості вчасно здійснювати реєстрацію податкових накладних, у той же час доказів вчинення платником податків дій з метою дотримання положень ст. 201 Податкового кодексу України суду не надано.

Стосовно посилань ТОВ "СГ ІСТЕЙТ" на неможливість своєчасно зареєструвати податкові накладні, з огляду на перевищення сум податку реєстраційного ліміту, який містився на рахунку у системі електронного адміністрування платника податків, колегія суддів зазначає наступне.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладу в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує, суму обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України.

Якщо сума, визначена відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з абз. 2 п. 1 "Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженому в установленому порядку.

За положеннями п. 7 вказаного Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарт), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться реєстрація.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.).

Таким чином, обов'язок перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість при їх недостатності для здійснення реєстрації податкових накладних покладено на платника податків, а податковому органу надано право відмовити платнику податків у реєстрації таких накладних у випадку недостатності коштів на відповідному рахунку.

З огляду на викладене, відсутність реєстраційного ліміту не може бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції стосовно здійснення позивачем реєстрації податкових накладних № 7 від 04.08.2016 року, № 8 від 05.08.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних з пропуском строку, з огляду на що оскаржуване рішення податкового органу щодо застосування до платника податків штрафу є обґрунтованим, та таким, що не підлягає скасуванню.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо нерозгляду справи у порядку загального позовного провадження за участі представників сторін колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 263 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Аналіз наведених норм КАС України дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, може на власний розсуд приймати рішення про розгляд в спрощеному провадженні справ незначної складності з викликом або без виклику сторін.

Згідно матеріалів справи спірні правовідносини виникли стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області, на підставі якого податковим органом може бути заявлено вимогу про стягнення коштів на суму 23967,92 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А отже, дана адміністративна справа була на законних підставах призначена судом першої інстанції до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Неприйняття судом першої інстанції ухвали по заяві позивача стосовно розгляду справи за правилами загального провадження, не дає підстав вважати невірним по суті рішення, що прийняте з додержанням норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ ІСТЕЙТ" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 по справі № 820/2165/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 16.07.18.