Постанова

від 21.06.2007 по справі 4116-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4116-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 302

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.06.2007Справа №2-30/4116-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.

Секретаря судового засідання Золотарьової А.В.

З участю представників сторін:

Від позивача – Грішін, за дов. від 23.08.2006 р. № 19 у справі.

Від відповідача – Абсеметов, за дов. від 09.01.2007 р. № 1/9/10 – 00 у справі.

розглянувши адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова, Сакський р-он, с. Геройське, вул. Миру, буд. 48.

до відповідача Сакської об'єднаної державна податкової інспекції, м. Саки, вул. Курортна, буд. 57.

Про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Сакської ОДПІ від 20.11.2006 р. № 0000012400/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 32341,0 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - СВК ім. Войкова - звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Сакської ОДПІ від 20.11.2006 р. № 0000012400/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 32341,0 грн.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що прийняте Сакською ОДПІ податкове повідомлення - рішення від 20.11.2006 р. № 0000012400/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 32341,0 грн. не відповідає статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими коштами» в частині визначення майна, на яке розповсюджується податкова застава, а тому просить визнати його нечинним.

У відзиві від 14.05.2007 р. № 1098/9/10 – 00 (а.с. 20 – 21) відповідач проти позову заперечує з підстав що відповідальність застосована до позивача за те, що платник податків, активи якого знаходяться в податковій заставі, при здійсненні операцій по продажу та іншим видам відчуження майна зобов'язаний був письмово узгодити продаж своїх активів. Продаж активів, які знаходяться в податковій заставі без узгодження з ДПІ є порушенням п.п. 17.1.8 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими коштами». Відповідач вважає, що винесене рішення є законним, а тому у позові просить відмовити.

Згідно з пунктом 8.1. статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими коштами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі – Закон) з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно і Законом та не потребує письмового оформлення.

На підставі абзацу 2 підпункту 8.2.1. пункту 8.2. статті 8 Закону право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим законом суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків.

Перше повідомлення про находження майна та майнових прав в податковій заставі надійшло до позивача 07.05.1998 р. № 24-00 (а.с. 68).

В подальшому, в першій податковій вимозі від 11.10.2001 р. № 1/35 (а.с. 62) та другій податковій вимозі від 14.03.2003 р. № 2/299 (а.с. 65) позивач був знову сповіщений про те, що починаючи з 20.03.2001 р. на всі його активи розповсюджується податкова застава.

Реєстрація податкової застави здійснюється відповідно до п. 8.3. статті 8 Закону, податковим органом у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, у державному реєстрі застав нерухомого майна 06.12.2004 р. було зареєстровано податкову заставу на невизначене майно, все майно та майнові права СВК ім. Войкова (а.с. 24).

16.11.2006 р. відповідач – Сакська ОДПІ здійснив перевірку стану збереження активів платника податків, які знаходяться в податковій заставі.

За наслідками перевірки був складений акт № 4/2400/03759671 (а.с. 7) яким зафіксовано, що позивачем порушені вимоги п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими коштами».

На підставі даного акту та вказаних порушені ДПІ винесла податкове повідомлення  - рішення від 20.11.2006 р. № 0000012400/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 32341,0 грн. на підставі п.п. 17.1.8. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими коштами» за самовільне відчуження активів, які перебувають в податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, згідно з актом про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають в податковій заставі.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час застосування податкової застави на активи позивача, діяв підпункт 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Закону, згідно з яким, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав  власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Із змісту  цього  положення випливає, що право податкової застави поширюється практично на всі види активів платника податків. При цьому не враховувалася адекватність суми податкового зобов'язання чи податкового боргу з розміром заставлених активів платника податків, що не сприяло справедливому вирішенню питань застосування права податкової застави між суб'єктами податкових правовідносин.

З приведених підстав Рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 р. № 2 – рп/2005 положення підпункт 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Закону визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України свого рішення.

На підставі вищевказаного рішення Конституційного суду України, ДПА України Наказом від 06.07.2006 р. № 385 затвердила податкове роз'яснення положень статті 8 Закону, де, зокрема, зазначено, що у разі виникнення права податкової застави таке право може поширюватися на активи платника податків, розмір яких неменше двократного розміру податкового боргу платника податків на день виникнення права податкової застави.

Для визначення активів, на які розповсюджується податкова застава, повинен складатися акт опису активів.

Як пояснили в судовому засіданні представники сторін, акт опису активів, на які розповсюджується податкова застава, не складався. Крім того, в державному реєстрі застав нерухомого майна 06.12.2004 р. було зареєстровано податкову заставу на все майно та майнові права без урахування суми податкового боргу.

Таким чином, оскільки відсутній акт опису активів, на які розповсюджується податкова застава, взагалі неможливо встановити, що саме це майно знаходилось в податковій заставі, продаж якого повинен здійснюватися відповідно до підпункту 8.6.1., 8.6.2. пункту 8.6. статті 8 Закону по письмовому узгодженню з податковим органом.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З приведених підстав, суд вважає, що підстав для застосування штрафних санкцій до позивача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова не було, а тому спірне податкове повідомлення  - рішення від 20.11.2006 р. № 0000012400/0 підлягає визнанню нечинним.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.  

Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 21.06.2007 р., постанова складена та підписана суддею 27.06.2007 р.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 – 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова, Сакський р-он, с. Геройське, вул. Миру, буд. 48  задовольнити.

2.          Визнати податкове повідомлення  - рішення Сакської об'єднаної державна податкової інспекції, м. Саки від 20.11.2006 р. № 0000012400/0 про застосування до СВК ім. Войкова штрафних фінансових санкцій в сумі 32341,0 грн. нечинним.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (р\р 31115095700002, одержувач – державний бюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, ЕГРПОУ 34740405, в банку – ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Войкова, Сакський р-он, с. Геройське, вул. Миру, буд. 48  (ОКПО 03759671) судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.