Ухвала

від 16.07.2018 по справі 2-407/10

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-407/10

Провадження № 6/456/71/2018

УХВАЛА

судового засідання

16 липня 2018 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию подання державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Стрийського міськрайонного ВДВС ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ Всеукраїнський акціонерний банк коштів у сумі 3791578,14 грн.

В обґрунтування подання покликався на те, що на виконанні у Стрийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області знаходиться виконавче провадження №49620666 з виконання виконавчого листа № 2-407/10, виданого 16.11.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ Всеукраїнський акціонерний банк коштів у сумі 3791578,14 грн. Рішення Стрийського міськрайонного суду в справі № 2-407/10 на даний час не виконано, декларацію не надано, будь-який дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження .

Під час виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що згідно з інформацією, наданою на запити останнього, у боржника відсутнє належне на праві власності майно. ОСОБА_2 одержує доходи в ОСББ Галич . За повідомленням Державної міграційної служби України від 23.05.2018 року ОСОБА_2 не має паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду, а тому його слід тимчасово, до виконання судового рішення, обмежити у праві виїзду за кордон.

Державний виконавець Шаран В.М. в судовому засіданні подання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, та просить його задовольнити.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосібта в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1). Виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 2).

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 знаходиться виконавче провадження № 49620666 щодо виконання рішення Стрийського міськрайонного суду в справі № 2-407/10 за виконавчим листом, виданим 16.11.2010 року.

Постановою державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 від 03.05.2018 року відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-407/10 від 28.10.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ВіЕйБіБанк заборгованості за кредитним договором в розмірі 3791578 грн.

Однак, ОСОБА_2 станом на день звернення до суду будь-яких дій, спрямованих на сплату коштів, не здійснив.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить визначення поняття ухилення і практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

У сучасній українській мові слово ухилення тлумачиться так: - відступати, відхилятися, вивертатися; - намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; - навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.

Отже, з погляду значення словосполучення ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження , означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною . При чому згідно з ч. 3 вказаної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов'язання може бути зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання та має змогу виконати зобов'язання в повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

В даному випадку, державним виконавцем встановлено, що жодного майна у боржника немає. Згідно з даними Державної міграційної служби паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 не має.

Таким чином, суд вважає, що саме невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.

Крім цього, в матеріалах подання немає жодних актів державного виконавця чи письмових пояснень щодо причин несплати боржником суми боргу, не наведено будь-яких належних доказів про ухилення боржника від виконання зобов'язань, зокрема, ненадання ним у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, чи своєчасної неявки за викликом державного виконавця тощо.

Також у матеріалах подання відсутні достатні докази використання державним виконавцем передбачених законом інструментів і повноважень для стягнення боргу без обмеження свободи пересування боржника, що є додатковим заходом забезпечення виконання судового рішення, якщо загальновживані заходи стягнення є недостатніми, вичерпані тощо. Таке обмеження не повинно застосовуватися, якщо не є вкрай необхідним і обґрунтованим.

За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем не наведено достатніх обґрунтувань того, чи дійсно боржник свідомо в повній мірі не виконує належні до виконання зобов'язання, чи у нього є на це об'єктивні причини.

Також державним виконавцем не долучено до матеріалів справи підтвердження того, що ОСОБА_2 отримав копію постанови про відновлення виконавчого провадження та був належним чином повідомлений про виклики державного виконавця.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи, наведені державним виконавцем в поданні, необґрунтованими, оскільки наявність у боржника вищевказаної непогашеної заборгованості не є достатньою підставою для обмеження його права на пересування та виїзду за межі України, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, Законом України Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України , суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В.Гула