Рішення

від 05.04.2007 по справі 20/81/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/81/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.07                                                                                        Справа №  20/81/07

Суддя   

За позовом  Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1491), Запорізька область, м. Бердянськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна”, Запорізька область, м. Бердянськ

про стягнення суми  15000 грн.  

                                                                                                     Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –       Мінаєв О.Е. (довіреність №187 від 11.05.2006р.)

Від відповідача –  не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 15000 грн. вартості втраченого майна за договором №б/н від 10.11.2003р.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/81/07,  судове засідання  призначено на 05.03.2007р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався  на 29.03.2007р., 05.04.2007р. За згодою представника позивача у судовому засіданні 05.04.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, які обгрунтовані умовами договору №б/н від 10.11.2003р., ст.ст.16,629,942,949,951,953 ЦК України. Просить стягнути вартість втраченого майна в сумі 15000 грн., що становить збитки. У судовому засіданні позивач надав пояснення, відповідно до яких уточнив мотивувальну частину позовної заяви, просить стягнути 15000 грн. збитків, суму 150 грн. державного мита стягнути на підставі ст.49 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином. Суд визнав наявні матеріали, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні,  достатніми для розгляду справи у відсутність відповідача в порядку ст.75 ГПК України. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до матеріалів справи юридичною адресою відповідача вказано Харківську область, Дергачівський район, смт. К.Лопань, фактичною адресою є  Запорізька область, Бердянский район, с. Нововасилівка. Ухвали суду направлялися одночасно і на юридичну, і на фактичну адресу відповідача, при цьому ухвала суду, направлена на адресу в смт. Казача Лопань повернута до суду за закінченням терміну зберігання. На запит позивача отримано 15.02.2006р. відповідь Дергачівського РВ УМВС України в Харківській області про те, що з заявами про втрату чи викрадення печатки ТОВ “Фортуна” або бланків з печаткою ніхто не звертався.

    Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2003р. між військовою частиною 1491 (поклажодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна” (зберігач, відповідач) був укладений договір зберігання, відповідно до якого в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання водні живі ресурси, знаряддя лову, плавзасоби та інше майно (п.1.1).

Згідно з п.2.1 договору передача майна на відповідальне зберігання здійснюється на підставі приймального акту (або квитанції), які складаються і підписуються сторонами або представниками сторін.

Відповідно до п.п.3.1, 4.1 договору зберігач зобов'язався, зокрема: безоплатно приймати на зберігання майно по мірі його здачі на зберігання поклажодавцем по приймальному акту або квитанції; приймати необхідні міри для забезпечення зберігання майна в період дії даного договору; відшкодувати збитки, які спричинені втратою, недостачею або пошкодженням майна в повному обсязі; видавати по першій вимозі поклажодавця майно, яке здане ним на зберігання.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 10.11.2004р.

На підставі договору позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу двигун Ямаха –20 у кількості 1 шт. що підтверджується накладною №4/к від 01.10.2004р.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11.04.2006р. у справі №22-1921 за позовом Соловей А.М. до Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, ТОВ “Фортуна”, Щабельникова О.В. про стягнення матеріального та морального збитку стягнуто з Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 1491) на користь Соловей А.М. матеріальний збиток у сумі 15000 грн.  Як зазначено в рішенні, судом встановлено, що вилучений у Шабельникова О.В. човновий двигун був втрачений ТОВ “Фортуна”.

На виконання рішення суду на підставі меморіального ордеру №4 від 15.06.2006р. та платіжної вимоги №126 від 18.08.2006р. Державною виконавчою службою у м.Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області з позивача стягнуто суму 15000,00 грн. та виконавчий збір.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України  щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлені п.4 Прикінцевих положень цього Кодексу.

Правовідносини сторін виникли у 2003р. і продовжуються до цього часу, тому суд застосовує норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р.  

Як слідує із матеріалів справи, між сторонами укладено договір зберігання.

Згідно з ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

 Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

  Як вбачається із рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.04.2006р. у справі №22-1921, судом встановлено, що 1.10.2004р. представниками Бердянського прикордонного загону за порушення законодавства був вилучений човновий двигун Ямаха-20 ДЕО 154695, власником якого був Соловей А.М., та 1.10.2004р. переданий відповідно до договору зберігання між в/ч 1491 та ТОВ “Фортуна” від 10.11.2003 р. на зберігання зазначеному товариству, про що складено акт постановки двигуна на штрафмайданчик від 1.10.2004р. Начальник прикордонного загону надав письмове розпорядження директору ТОВ “Фортуна” видати власнику човна Соловей А.М. вилучений човновий двигун, і на час розгляду справи двигун власнику не повернуто. Таким чином, судом встановлено, що вилучений човновий двигун був втрачений ТОВ “Фортуна”. Розмір матеріальної шкоди 15000 грн. підтверджувався відповідними документами і не спростовано сторонами у судовому засіданні.

 Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим  для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

  Згідно з ст.ст.950, 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі –у розмірі її вартості.

 Оскільки  рішенням суду з цивільної справи встановлено факт порушення зобов'язання  відповідачем, факт втрати речі, розмір вартості цієї речі- двигуна 15000 грн., які на виконання рішення суду сплачені позивачем, господарський суд вважає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань  за договором зберігання, що привели до втрати майна вартістю 15000 грн., і сплати вартості майна поклажодавцем власнику майна знаходяться в прямому причинному зв'язку. У зв'язку  з цим факт спричинення збитків відповідачем позивачу суд вважає доказаним.  

 Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань і повернення отриманого на зберігання майна, доказів відсутності його вини в спричиненні збитків, не сплатив добровільно вартість втраченого майна у сумі 15000 грн..

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення  суми 15000 грн.00коп.  відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Згідно з ст.49 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись  ст. ст. 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.        

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна” (юридична адреса: Харківська область, Дергачівський район, с.м.т. Козача Лопань, пров. Червоного Партизана,16, фактичне місцезнаходження: 71128, Запорізька область, Бердянський район, с.Нововасилівка, Маріупольське шоссе,11 “Б”,  код ЄДРПОУ 14333886, р/р 26006001155  в Акціонерному Південно-Українському банку “Грант”,  м. Харків, МФО 351607) на користь військової частини 1491   (71110, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Морозова,17-А, код ЄДРПОУ 14321848, р/р 35214001000540 в УДК Запорізької області, МФО 813015)   суму 15000 грн. 00 коп. вартості втраченого майна,  суму 150 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита, суму 118 грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                             Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано  у повному обсязі  13. 06.2007 р.